25

Прокуратура україни Прокуратура Львівської області методичні рекомендаці

Особливості підготовки та підтримання державного

обвинувачення у справах про злочини неповнолітніх

Схвалено науково-методичною радою

при прокуратурі Львівської області

“03 ” жовтня 2008 року

м.Львів – 2008

№ п\п	З М І С Т	Сторінки
1.	Вступ.	3
2.	Особливості підготовки державного обвинувача до участі в розгляді кримінальних справ про злочини неповнолітніх.	4-11
3.	Повноваження прокурора у попередньому розгляді справ. Правові засоби забезпечення прав неповнолітнього.	11-13
4.	Тактика прокурора у дослідженні доказів при розгляді кримінальних справ у справах про злочини неповнолітніх	13-16
5.	Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх	16-21
6.	Відшкодування шкоди, завданої злочинними діями неповнолітніх	22-23
1 7.	Перелік нормативно-правових актів	24

1. Вступ

Відповідно до Загальної декларації прав людини, проголошеної Генеральною Асамблеєю об’єднаних націй (ст.1, ст.7), всі люди рівні у своїй гідності та правах, “рівні перед законом і мають право, без будь-якої різниці, на рівний їх захист законом”.

Ці права людини проголошені і Конституцією України.

Ст. 16 КПК України також передбачає, що правосуддя в кримінальних справах здійснюється на засадах рівності громадян перед законом і судом незалежно від будь-яких обставин.

Незважаючи на такі вимоги, у розділі УШ КПК України законодавець передбачає особливості судочинства у справах про злочини неповнолітніх.

Зокрема, дані особливості провадження у справах про злочини неповнолітніх надають неповнолітньому, порівняно з дорослим, додаткові гарантії, а саме:

• на посилений захист його прав;

• на додаткові підстави для звільнення від кримінальної відповідальності;

• на призначення більш м’якої міри покарання;

• на пом’якшення умов відбування покарання.

Спеціальні норми у справах про злочини неповнолітніх сформульовані в КПК України з урахуванням вікових, інтелектуальних, соціально-психологічних, психофізичних та інших особливостей розвитку неповнолітніх, їх правосвідомості, яка, як правило, відрізняється від правосвідомості дорослої людини як за змістом, так і глибиною осягнення суспільної небезпеки та протиправності вчинених діянь.

Ці спеціальні норми законодавства узгоджуються з вимогами Декларації прав людини, де визначено “дитина (істота до досягнення 18-річного віку) внаслідок її фізичної та розумової незрілості потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист.”

Багаторічний досвід показує, що повне забезпечення підвищеного рівня захисту прав неповнолітнього упродовж досудового і судового провадження можливе лише тоді, коли розслідують справи, здійснюють нагляд за ходом слідства, розглядають справи слідчі, прокурори і судді, що мають високий професійний рівень та досвід роботи з дітьми. Тому є доцільним те, коли наказом керівника працівники уповноважуються проводити судочинство у всіх справах про злочини неповнолітніх, тобто застосовується спеціалізація.

Саме тут доречно нагадати Мінімальні стандартні правила Організації Об’єднаних націй, які стосуються провадження правосуддя стосовно неповнолітніх або, як їх називають “Пекінські правила”, 1985 року, де правила 6 і 12 містять рекомендації щодо особливих вимог до підготовки осіб – від поліції до суду, які залучаються до розгляду справ щодо неповнолітніх правопорушників, котрі взмозі адекватно оцінити і співставити тяжкість вчиненого правопорушення з особою неповнолітнього правопорушника та іншими обставинами, з метою забезпечення ефективного, справедливого і гуманного відправлення правосуддя. Правила рекомендують створення спеціалізованих судів у справах неповнолітніх.