2. Особливості підготовки державного обвинувача до участі в розгляді кримінальних справ про злочини неповнолітніх

З метою належної реалізації конституційної функції прокуратури, а саме підтримання державного обвинувачення про злочини неповнолітніх, важливою ділянкою роботи прокурора є здійснення ефективного прокурорського нагляду за досудовим слідством у цих справах, ретельне вивчення матеріалів справи даної категорії державним обвинувачем перед направленням її до суду (п. 1. 3 наказу Генерального прокурора України №5гн від 19.09.2005р. „Про організацію участі прокурорів у судовому розгляді кримінальних справ та підтримання державного обвинувачення”).

Багаторічна практика показує, що нагляд за досудовим слідством у таких справах, у переважній більшості прокуратур, доручається прокурорам, які мають високу професійну підготовку та значний досвід роботи, які потім підтримують державне обвинувачення в суді (п. п. 6.7 Наказу Генерального прокурора України № 6/1гн від 15.01.2004 р. “Про організацію діяльності органів прокуратури щодо захисту прав і свобод неповнолітніх” ).

Це дає змогу прокурору, державному обвинувачу, детально вивчити матеріали справи ще в процесі досудового слідства та своєчасно вжити заходів на усунення порушень, які були допущені під час досудового слідства.

Спеціалізація суддів із розгляду справ цієї категорії запроваджується відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону України „Про судоустрій” та роз’яснення п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 16.04.2004 р. „Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх”.

При вивченні кримінальної справи про злочини неповнолітніх, прокурор, перш за все, повинен перевірити виконання вимог матеріального і процесуального законів, якими врегульовано порядок, умови та підстави притягнення неповнолітніх до кримінальної відповідальності і визначено гарантії їхніх прав та законних інтересів.

Провадження у справах про злочин неповнолітніх, як передбачено ст. 432 КПК України, визначається загальними правилами Кримінально-процесуального закону, з дотриманням спеціальних положень, викладених у гл. 36 цього Кодексу, (ст. 433-449 КПК України).

Особливості провадження застосовуються у справах про злочини осіб, що вчинили злочин у віці до 18 років.

Відповідно до ст. 22 КК України кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину минуло 16 років, і лише за вчинення найбільш тяжких злочинів, перелічених у ч. 2 ст. 22 КК України (умисне вбивство, умисне тяжке тілесне ушкодження, умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, крадіжка, грабіж, розбій та інші) кримінальна відповідальність наступає з 14 років. Слід зазначити, що перелік злочинів ч. 2 ст. 22 КК України є вичерпним і ніякому доповненню з боку слідства чи суду не підлягає.

Необхідно мати на увазі, що відповідно до ст. 112 ч. 2 КПК України в усіх категоріях кримінальних справ про злочини, вчинені неповнолітніми, досудове слідство провадиться слідчими органів внутрішніх справ.

З метою якісного провадження досудового слідства саме прокурор повинен ініціювати спеціалізацію слідчих органів внутрішніх справ: досудове слідство у справах неповнолітніх повинні проводити високопрофесійні, досвідчені слідчі, які можуть працювати з дітьми, не принижуючи їх гідність.

На стадії підготовки державного обвинувача до участі у розгляді кримінальної справи про злочини, вчинені неповнолітніми, на нашу думку, слід мати на увазі наступне :

1. Вивчаючи кримінальну справу прокурор, насамперед, повинен перевірити законність порушення кримінальної справи проти неповнолітнього.

Процедура порушення кримінальної справи про злочини неповнолітніх має свої особливості. Вони пов’язані з тим, що, перш ніж порушити справу, необхідно з’ясувати наступні питання:

а) чи може неповнолітня особа бути притягнутою до кримінальної відповідальності за віком;

б) чи буде доцільним застосування до даної особи мір кримінального покарання;

в) чи немає будь-яких інших обставин, що виключають, з урахуванням вікових особливостей особи неповнолітнього, караність вчиненого ним діяння.