- •Кримінальний процесуальний кодекс України
- •Глава 1.
- •Глава 2.
- •Глава 3.
- •§ 2. Сторона обвинувачення
- •§ 3. Сторона захисту
- •Захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи су- дом для здійснення захисту за призначенням у випадках та в порядку, ви- значених статтями 49 та 53 цього Кодексу.
- •§ 4. Потерпілий і його представник
- •Питання участі законного представника потерпілого у криміналь- ному провадженні регулюється згідно з положеннями статті 44 цього Ко- дексу.
- •§ 5. Інші учасники кримінального провадження
- •Права та обов’язки цивільного позивача виникають з моменту по- дання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.
- •Питання участі законного представника цивільного позивача у кримінальному провадженні регулюється згідно з положеннями статті 44 цього Кодексу.
- •Давати правдиві показання під час досудового розслідування та су- дового розгляду;
- •За злісне ухилення від явки до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду свідок несе відповідальність, встановлену законом.
- •Не можуть бути експертами особи, які перебувають у службовій або іншій залежності від сторін кримінального провадження або потерпілого.
- •Експерт має право:
- •Знайомитися з матеріалами кримінального провадження, що стосу- ються предмета дослідження;
- •За завідомо неправдивий висновок, відмову без поважних причин від виконання покладених обов’язків у суді, невиконання інших обов’язків експерт несе відповідальність, встановлену законом.
- •1. У разі неприбуття до суду без поважних причин або неповідомлення про причини неприбуття на спеціаліста судом покладаються всі витрати, пов’язані з оголошенням перерви в судовому засіданні.
- •§ 6. Відводи
- •Спеціаліст, експерт, крім того, не має права брати участі в кримі- нальному провадженні, якщо він проводив ревізію, перевірку тощо, мате- ріали яких використовуються у цьому провадженні.
- •У разі задоволення відводу експерта, спеціаліста або перекладача до кримінального провадження повинні бути залучені інші учасники у строк, визначений слідчим суддею, судом.
- •Глава 4. Докази і доказування
- •§ 1. Поняття доказів, належність та допустимість при визнанні відомостей доказами
- •Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, до- кументи, висновки експертів.
- •Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
- •Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні су- дового рішення.
- •Суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в на- радчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.
- •Обов’язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують об- винуваченого, покладається на сторону, що їх подає.
- •Збирання доказів здійснюється сторонами кримінального прова- дження, потерпілим у порядку, передбаченому цим Кодексом.
- •Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
- •§ 3. Показання
- •§ 4. Речові докази і документи
- •§ 5. Висновок експерта
- •Висновок експерта не є обов’язковим для особи або органу, яка здійснює провадженая, але незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку.
- •Глава 5.
- •У випадках, передбачених цим Кодексом, хід і результати проведен- ня процесуальної дії фіксується у протоколі.
- •Протокол під час досудового розслідування складається слідчим або прокурором, які проводять відповідну процесуальну дію, під час її про- ведення або безпосередньо після її закінчення.
- •До складу слідчої (розшукової) дії входять також дії щодо належно- го упакування речей і документів та інші дії, що мають значення для пере- вірки результатів процесуальної дії.
- •Глава 6. Повідомлення
- •Повідомлення учасників кримінального провадження з приводу вчинення процесуальних дій здійснюється у випадку, якщо участь цих осіб у таких діях не є обов’язковою.
- •Глава 7. Процесуальні строки
- •Процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший доку-
- •Пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
- •Ухвала слідчого судді, суду про поновлення чи відмову в поновлен- ні процесуального строку може бути оскаржена в порядку, передбаченому цим Кодексом.
- •Подання клопотання заінтересованою особою про поновлення про- пущеного строку не припиняє виконання рішення, оскарженого з пропу- щенням строку.
- •Глава 8.
- •Якщо оплату процесуальних витрат відстрочено або розстрочено до ухвалення судового рішення, витрати розподіляються відповідно до су- дового рішення.
- •Витрати, пов’язані з оплатою допомоги захисника, несе підозрюва- ний, обвинувачений, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.
- •Витрати, пов’язані із участю потерпілих у кримінальному про- вадженні, залученням та участю перекладачів для перекладу показань
- •Граничний розмір компенсації витрат, пов’язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів та експертів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
- •Витрати, пов’язані із зберіганням і пересиланням речей і докумен- тів, здійснюються за рахунок Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
- •Граничний розмір витрат, пов’язаних із зберіганням і пересилан- ням речей і документів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
- •У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваче- ного на користь держави документально підтверджені витрати на залучен- ня експерта.
- •Суд за клопотанням осіб має право визначити грошовий розмір процесуальних витрат, які повинні бути їм компенсовані.
- •Суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.
- •Сторони кримінального провадження, свідки, експерти, спеціаліс- ти, перекладачі мають право оскаржити судове рішення щодо процесуаль- них витрат, якщо це стосується їхніх інтересів.
- •Глава 9. Відшкодування (компенсація) шкоди у кримінальному провадженні, цивільний позов Стаття 127. Відшкодування (компенсація) шкоди потерпілому
- •Шкода, завдана потерпілому внаслідок кримінального правопо- рушення, компенсується йому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом.
- •У разі встановлення відсутності події кримінального правопору- шення суд відмовляє в позові.
- •Глава 10. Заходи забезпечення кримінального провадження і підстави їх застосування
- •Суд здійснює судовий виклик учасників кримінального проваджен- ня, участь яких у судовому провадженні є обов’язковою.
- •Привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він за- стосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений в ухвалі час.
- •Ухвала про здійснення приводу оголошується особі, до якої він за- стосовується, особою, яка виконує ухвалу.
- •У разі неможливості здійснення приводу особа, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, повертає її до суду з письмовим поясненням при- чин невиконання.
- •Глава 12.
- •Під час досудового розслідування клопотання слідчого, прокурора про накладення грошового стягнення на особу розглядається слідчим суд- дею не пізніше трьох днів із дня його надходження до суду.
- •Глава 13. Тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом
- •Мотиви застосування або відмови у задоволенні клопотання про застосування тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом;
- •Глава 14. Відсторонення від посади
- •Слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання подано без додер- жання вимог статті 155 цього Кодексу, повертає його прокурору, про що постановляє ухвалу.
- •Глава 15. Тимчасовий доступ до речей і документів
- •Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.
- •Глава 16.
- •Глава 17.
- •Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, повинна бути співмірною із розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
- •Запобіжні заходи, затримання особи
- •§ 1. Запобіжні заходи, затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду
- •Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом пе- редбачено покарання у виді позбавлення волі.
- •При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави слідчий суддя, суд роз’яснюють підозрюваному, обвинуваченому його обов’язки, передбачені
- •Розмір цивільного позову, розмір матеріальних вимог потерпілого, не пов’язаних із вчиненим щодо нього злочином, розмір судових витрат тощо на розмір застави не впливає.
- •Розгляд клопотання про застосування або зміну запобіжного захо- ду слідчим суддею, судом невідкладно означає, що воно має розглядатися
- •Розгляд клопотання здійснюється в закритому судовому засіданні за участю прокурора.
- •1. Ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
- •§ 2. Затримання особи без ухвали слідчого судді, суду
- •Глава 19. Загальні положення досудового розслідування
- •1. Досудове розслідування злочинів здійснюється у формі досудового слідства, а кримінальних проступків - у формі дізнання в порядку, перед- баченому цим Кодексом.
- •Матеріали досудового розслідування не можуть бути виділені в окреме провадження, якщо це може негативно вплинути на повноту до- судового розслідування та судового розгляду.
- •Рішення про об’єднання чи виділення матеріалів досудового роз- слідування приймається прокурором.
- •Рішення про об’єднання чи виділення матеріалів досудового роз- слідування не може бути оскаржене.
- •Досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудо- вого розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.
- •Відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.
- •Глава 20.
- •1. У виняткових випадках, пов’язаних із необхідністю отримання по- казань свідка чи потерпілого під час досудового розслідування, якщо через
- •При проведенні слідчих (розшукових) дій за участю малолітньої або неповнолітньої особи забезпечується участь законного представника, пе- дагога або психолога, а за необхідності - лікаря.
- •Пред’явлення трупа для впізнання здійснюється з додержанням ви- мог, передбачених частинами першою і восьмою статті 228 цього Кодексу.
- •Обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання зна-
- •Особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають зане- сенню до протоколу обшуку.
- •3. Персональна (спеціальна, суб’єктна) підслідність визначається характе- ристиками суб’єкта злочину. Наприклад, за всіма кримінальними провадження-
Ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана слідчим чи прокурором. Для участі в проведенні обшуку може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допо- моги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в обшуку має право запросити спеціалістів. Слідчий, прокурор вжи- ває належних заходів для забезпечення присутності під час проведення обшуку осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або по- рушені.
Обшук житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слід- чого судці повинен відбуватися в час, коли завдається найменша шкода звичайним заняттям особи, яка ними володіє, якщо тільки слідчий, про- курор не вважатиме, що виконання такої умови може суттєво зашкодити меті обшуку.
Перед початком виконання ухвали слідчого судді особі, яка володіє житлом чи іншим володінням, а за її відсутності - іншій присутній особі повинна бути пред’явлена ухвала і надана її копія. Слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце обшуку до його закін- чення та вчиняти будь-які дії, що заважають проведенню обшуку. Неви- конання цих вимог тягне за собою передбачену законом відповідальність.
У разі відсутності осіб у житлі чи іншому володінні копія ухвали по- винна бути залишена на видному місці у житлі чи іншому володінні особи. При цьому слідчий, прокурор зобов’язаний забезпечити схоронність май- на, що знаходиться у житлі чи іншому володінні особи, та неможливість доступу до нього сторонніх осіб.
Обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися в об- сязі, необхідному для досягнення мети обшуку. За рішенням слідчого чи прокурора може бути проведено обшук осіб, які перебувають в житлі чи іншому володінні, якщо є достатні підстави вважати, що вони переховують при собі предмети або документи, які мають значення для кримінального провадження. Обшук особи повинен бути здійснений особами тієї ж статі.
Слідчий, прокурор під час проведення обшуку має право відкрива- ти закриті приміщення, сховища, речі, якщо особа, присутня при обшуку, відмовляється їх відкрити або обшук здійснюється за відсутності осіб, за- значених у частині третій цієї статті.
При обшуку слідчий, прокурор мас право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовля- ти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Пред- мети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають зане- сенню до протоколу обшуку.
Виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння осо- би слідчим чи прокурором означає проведення слідчої (розшукової) дії ними особисто, під їхнім керівництвом, або слідчим чи співробітниками відповід- них оперативних підрозділів за дорученням прокурора, відповідно до п.п. 4 і 5 ч. 2 ст. 36 КПК, чи співробітниками оперативних підрозділів за дорученням слідчого, відповідно до п. З ч. 2 ст. 40 КПК. На розсуд особи, що проводить обшук, ставиться питання щодо запрошення для участі в ньому потерпілого, підозрюваного, захисника та інших учасників кримінального провадження, якщо тільки з цього приводу не буде зроблено конкретної вказівки в дорученні прокурора чи слідчого. Спеціалісти запрошуються для участі в проведенні об- шуку в тих випадках, коли під час його проведення потрібно застосувати їхні знання як фахівців у певній галузі знань або для застосування ними технічних засобів пошуку й фіксації об’єктів, які мають значення для кримінального про- вадження, та фіксування ходу й результатів обшуку. Законом не встановлено заборони використання під час обшуку спеціально тренованих тварин (собак) як своєрідних біологічних детекторів для пошуку наркотичних або вибухових речовин, вибухових пристроїв чи боєприпасів, захованих трупів тощо, поведін- ка яких контролюється кінологом. Про застосування службового собаки і його результати окремо вказується в протоколі обшуку.
В разі, якщо під час проведення обшуку можуть бути обмежені або по- рушені права та законні інтереси певних осіб, прокурор, слідчий особисто за- безпечує їхню участь у проведенні слідчої (розшукової) дії або дає відповідні розпорядження в своєму дорученні про проведення обшуку.
Обрання часу (конкретного дня, часу доби) для проведення обшуку має спиратися на потребу забезпечення його завдань і водночас враховувати ту обставину, що така примусова слідча (розшукова) дія повинна завдавати найменшої шкоди звичайним заняттям особи, яка володіє житлом чи іншим володінням. Такі обставини встановлює прокурор, слідчий, виходячи з мате- ріалів конкретного кримінального провадження, але це зовсім не означає, що
час проведення обшуку потрібно узгоджувати з особою, у якої його проводять. Тим більше, що важливим тактичним принципом обшуку є його раптовість. Будь-який обшук як примусова слідча (розшукова) дія завжди пов’язаний із втручанням у звичайний ритм життя особи, а завданням прокурора, слідчого є визначення такого часу його проведення, коли завдана шкода буде найменшою.
Особі, яка володіє житлом чи іншим володінням, а за її відсутності - іншій присутній повнолітній особі ухвала про проведення обшуку оголошу- ється і копія її надається лише після входу прокурора, слідчого, а також інших учасників обшуку до приміщення, але до початку здійснення в ньому пошуко- вих дій. Після роз’яснення прав і обов’язків учасникам слідчої (розшукової) дії прокурор, слідчий чи особа, яка проводить обшук за його дорученням, може заборонити будь-якій особі залишати місце обшуку до його закінчення та вчи- няти будь-які дії, що заважають проведенню обшуку. Така заборона зазвичай стосується поведінки осіб, у яких проводять обшук, їхніх рідних, близьких або тих, хто з ними проживає, перебуває поруч, але це може стосуватися й випад- кових присутніх або захисника, представника тощо. Відповідальність за неви- конання цих вимог настає залежно від наслідків допущених порушень (роз- голошення даних про слідчу дію, втрата доказів, приховування слідів злочину, завдання матеріальної шкоди тощо). В багатьох випадках для припинення по- рушень буває достатнім зробити зауваження винним.
Якщо на час проведення обшуку особи, в яких його проводять, або інші дорослі особи, що проживають чи спільно володіють житлом або іншим воло- дінням відсутні, копія ухвали залишається на видному місці у житлі чи іншому приміщенні, яке є володінням особи. Вимога про залишення копії ухвали про дозвіл на обшук не може бути застосована до тих випадків, коли об'єктами обшуку є транспортні засоби, ділянки місцевості тощо, в яких не можна за- безпечити збереження копії залишеного процесуального документа. Проте в усіх випадках після проведення обшуку прокурор, слідчий, який несе відпо- відальність за проведення і результати слідчої (розшукової) дії, зобов’язаний вжити можливих заходів для забезпечення схоронності майна, що знаходиться в житлі чи іншому володінні особи, та неможливість доступу до нього сторон- ніх осіб. Такими заходами можуть бути встановлення замикаючих пристроїв, виставлення фізичної охорони з числа співробітників правоохоронного органу, передача приміщення чи іншого володіння на відповідальне збереження іншим особам. Водночас, така вимога не означає, що на особу, яка здійснила обшук, покладається обов’язок забезпечення охорони приміщень чи іншого володіння особи від злочинних посягань з боку сторонніх осіб до закінчення криміналь- ного провадження.
Обсяг і зміст пошукових дій, зокрема, пов’язаних із розкриттям закри- тих приміщень, схованок, тайників, розбиранням технічного обладнання чи пристроїв тощо, повинні відповідати досягненню поставленої мети обшуку. В разі, якщо є достатні підстави вважати, що особи, які присутні під час обшуку, мають при собі предмети або документи, які мають значення для кримінального
1. Порядок і розміри витрат, про які йдеться у ч. 1 коментованої статті, визначаються Інструкцією про порядок і розміри відшкодування витрат та ви- плати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалі- зованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 р. № 710 (зі змінами, внесеними згідно з постановами Кабіне- ту Міністрів України № 869 від 26 липня 2001 p., № 590 від 27 квітня 2006 p., № 870 від 26 червня 2007 p., № 115 від 11 лютого 2010 p.).
2. Проведення судових експертиз державними спеціалізованими устано- вами у кримінальних провадженнях за дорученням слідчого, прокурора, суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим експертним установам з Державного бюджету України (ч. 2 ст. 15 Закону Укра- їни від 25 лютого 1994 р. «Про судову експертизу»).
3. Проведення судових експертиз, обстежень і досліджень у криміналь- ному провадженні державними спеціалізованими установами, судово-медич- ними та судово-психіатричними установами на замовлення підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, їх захисників, законного пред- ставника, потерпілого, його представника здійснюється за рахунок замовника (ч. 4 ст. 15 Закону України від 25 лютого 1994 р. «Про судову експертизу»).
1. Розмір процесуальних витрат є обставиною, що підлягає доказуванню у кримінальному провадженні (п. З ч. 1 ст. 91 КПК), причому обов’язок дока- зування даних щодо розміру процесуальних витрат закон покладає на сторону, що їх надає (ч. 2 ст. 92 КПК).
2. Ухвалити остаточне рішення щодо розміру процесуальних витрат має право лише суд.
3. Учасники кримінального провадження мають право звернутися до суду із клопотанням щодо визначення розміру процесуальних витрат. Суд впра- ві вимагати від цих учасників надання документів на підтвердження розміру таких витрат.
2. Підслідність - це сукупність встановлених законом ознак кримінально- го провадження, згідно з якими воно належить до провадження того чи іншо- го органу досудового розслідування. Органами досудового розслідування ви- ступають слідчі підрозділи органів внутрішніх справ, органів служби безпеки України, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового зако- нодавства, органи державного бюро розслідувань, уповноважені здійснювати дізнання і досудове слідство, а саме: розслідування за кожним кримінальним провадженням здійснюють слідчі, що входять до штату відповідного органу досудового розслідування. У коментованій статті законодавець веде мову про предметну (родову) підслідність, відповідно до правил якої орган досудового розслідування (слідчі підрозділи органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів державного бюро розслідувань), який повинен здійснювати досудове розслідування, визначається характеристиками вчиненого злочину.