- •Кримінальний процесуальний кодекс України
- •Глава 1.
- •Глава 2.
- •Глава 3.
- •§ 2. Сторона обвинувачення
- •§ 3. Сторона захисту
- •Захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи су- дом для здійснення захисту за призначенням у випадках та в порядку, ви- значених статтями 49 та 53 цього Кодексу.
- •§ 4. Потерпілий і його представник
- •Питання участі законного представника потерпілого у криміналь- ному провадженні регулюється згідно з положеннями статті 44 цього Ко- дексу.
- •§ 5. Інші учасники кримінального провадження
- •Права та обов’язки цивільного позивача виникають з моменту по- дання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.
- •Питання участі законного представника цивільного позивача у кримінальному провадженні регулюється згідно з положеннями статті 44 цього Кодексу.
- •Давати правдиві показання під час досудового розслідування та су- дового розгляду;
- •За злісне ухилення від явки до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду свідок несе відповідальність, встановлену законом.
- •Не можуть бути експертами особи, які перебувають у службовій або іншій залежності від сторін кримінального провадження або потерпілого.
- •Експерт має право:
- •Знайомитися з матеріалами кримінального провадження, що стосу- ються предмета дослідження;
- •За завідомо неправдивий висновок, відмову без поважних причин від виконання покладених обов’язків у суді, невиконання інших обов’язків експерт несе відповідальність, встановлену законом.
- •1. У разі неприбуття до суду без поважних причин або неповідомлення про причини неприбуття на спеціаліста судом покладаються всі витрати, пов’язані з оголошенням перерви в судовому засіданні.
- •§ 6. Відводи
- •Спеціаліст, експерт, крім того, не має права брати участі в кримі- нальному провадженні, якщо він проводив ревізію, перевірку тощо, мате- ріали яких використовуються у цьому провадженні.
- •У разі задоволення відводу експерта, спеціаліста або перекладача до кримінального провадження повинні бути залучені інші учасники у строк, визначений слідчим суддею, судом.
- •Глава 4. Докази і доказування
- •§ 1. Поняття доказів, належність та допустимість при визнанні відомостей доказами
- •Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, до- кументи, висновки експертів.
- •Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
- •Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні су- дового рішення.
- •Суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в на- радчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.
- •Обов’язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують об- винуваченого, покладається на сторону, що їх подає.
- •Збирання доказів здійснюється сторонами кримінального прова- дження, потерпілим у порядку, передбаченому цим Кодексом.
- •Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
- •§ 3. Показання
- •§ 4. Речові докази і документи
- •§ 5. Висновок експерта
- •Висновок експерта не є обов’язковим для особи або органу, яка здійснює провадженая, але незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку.
- •Глава 5.
- •У випадках, передбачених цим Кодексом, хід і результати проведен- ня процесуальної дії фіксується у протоколі.
- •Протокол під час досудового розслідування складається слідчим або прокурором, які проводять відповідну процесуальну дію, під час її про- ведення або безпосередньо після її закінчення.
- •До складу слідчої (розшукової) дії входять також дії щодо належно- го упакування речей і документів та інші дії, що мають значення для пере- вірки результатів процесуальної дії.
- •Глава 6. Повідомлення
- •Повідомлення учасників кримінального провадження з приводу вчинення процесуальних дій здійснюється у випадку, якщо участь цих осіб у таких діях не є обов’язковою.
- •Глава 7. Процесуальні строки
- •Процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший доку-
- •Пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
- •Ухвала слідчого судді, суду про поновлення чи відмову в поновлен- ні процесуального строку може бути оскаржена в порядку, передбаченому цим Кодексом.
- •Подання клопотання заінтересованою особою про поновлення про- пущеного строку не припиняє виконання рішення, оскарженого з пропу- щенням строку.
- •Глава 8.
- •Якщо оплату процесуальних витрат відстрочено або розстрочено до ухвалення судового рішення, витрати розподіляються відповідно до су- дового рішення.
- •Витрати, пов’язані з оплатою допомоги захисника, несе підозрюва- ний, обвинувачений, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.
- •Витрати, пов’язані із участю потерпілих у кримінальному про- вадженні, залученням та участю перекладачів для перекладу показань
- •Граничний розмір компенсації витрат, пов’язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів та експертів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
- •Витрати, пов’язані із зберіганням і пересиланням речей і докумен- тів, здійснюються за рахунок Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
- •Граничний розмір витрат, пов’язаних із зберіганням і пересилан- ням речей і документів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
- •У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваче- ного на користь держави документально підтверджені витрати на залучен- ня експерта.
- •Суд за клопотанням осіб має право визначити грошовий розмір процесуальних витрат, які повинні бути їм компенсовані.
- •Суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.
- •Сторони кримінального провадження, свідки, експерти, спеціаліс- ти, перекладачі мають право оскаржити судове рішення щодо процесуаль- них витрат, якщо це стосується їхніх інтересів.
- •Глава 9. Відшкодування (компенсація) шкоди у кримінальному провадженні, цивільний позов Стаття 127. Відшкодування (компенсація) шкоди потерпілому
- •Шкода, завдана потерпілому внаслідок кримінального правопо- рушення, компенсується йому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом.
- •У разі встановлення відсутності події кримінального правопору- шення суд відмовляє в позові.
- •Глава 10. Заходи забезпечення кримінального провадження і підстави їх застосування
- •Суд здійснює судовий виклик учасників кримінального проваджен- ня, участь яких у судовому провадженні є обов’язковою.
- •Привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він за- стосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений в ухвалі час.
- •Ухвала про здійснення приводу оголошується особі, до якої він за- стосовується, особою, яка виконує ухвалу.
- •У разі неможливості здійснення приводу особа, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, повертає її до суду з письмовим поясненням при- чин невиконання.
- •Глава 12.
- •Під час досудового розслідування клопотання слідчого, прокурора про накладення грошового стягнення на особу розглядається слідчим суд- дею не пізніше трьох днів із дня його надходження до суду.
- •Глава 13. Тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом
- •Мотиви застосування або відмови у задоволенні клопотання про застосування тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом;
- •Глава 14. Відсторонення від посади
- •Слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання подано без додер- жання вимог статті 155 цього Кодексу, повертає його прокурору, про що постановляє ухвалу.
- •Глава 15. Тимчасовий доступ до речей і документів
- •Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.
- •Глава 16.
- •Глава 17.
- •Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, повинна бути співмірною із розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
- •Запобіжні заходи, затримання особи
- •§ 1. Запобіжні заходи, затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду
- •Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом пе- редбачено покарання у виді позбавлення волі.
- •При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави слідчий суддя, суд роз’яснюють підозрюваному, обвинуваченому його обов’язки, передбачені
- •Розмір цивільного позову, розмір матеріальних вимог потерпілого, не пов’язаних із вчиненим щодо нього злочином, розмір судових витрат тощо на розмір застави не впливає.
- •Розгляд клопотання про застосування або зміну запобіжного захо- ду слідчим суддею, судом невідкладно означає, що воно має розглядатися
- •Розгляд клопотання здійснюється в закритому судовому засіданні за участю прокурора.
- •1. Ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
- •§ 2. Затримання особи без ухвали слідчого судді, суду
- •Глава 19. Загальні положення досудового розслідування
- •1. Досудове розслідування злочинів здійснюється у формі досудового слідства, а кримінальних проступків - у формі дізнання в порядку, перед- баченому цим Кодексом.
- •Матеріали досудового розслідування не можуть бути виділені в окреме провадження, якщо це може негативно вплинути на повноту до- судового розслідування та судового розгляду.
- •Рішення про об’єднання чи виділення матеріалів досудового роз- слідування приймається прокурором.
- •Рішення про об’єднання чи виділення матеріалів досудового роз- слідування не може бути оскаржене.
- •Досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудо- вого розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.
- •Відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.
- •Глава 20.
- •1. У виняткових випадках, пов’язаних із необхідністю отримання по- казань свідка чи потерпілого під час досудового розслідування, якщо через
- •При проведенні слідчих (розшукових) дій за участю малолітньої або неповнолітньої особи забезпечується участь законного представника, пе- дагога або психолога, а за необхідності - лікаря.
- •Пред’явлення трупа для впізнання здійснюється з додержанням ви- мог, передбачених частинами першою і восьмою статті 228 цього Кодексу.
- •Обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання зна-
- •Особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають зане- сенню до протоколу обшуку.
- •3. Персональна (спеціальна, суб’єктна) підслідність визначається характе- ристиками суб’єкта злочину. Наприклад, за всіма кримінальними провадження-
Глава 10. Заходи забезпечення кримінального провадження і підстави їх застосування
Стаття 131. Види заходів забезпечення кримінального провадження
Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Заходами забезпечення кримінального провадження є:
виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід;
накладення грошового стягнення;
тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом;
відсторонення від посади;
тимчасовий доступ до речей і документів;
тимчасове вилучення майна;
арешт майна;
затримання особи;
запобіжні заходи.
Нормальне в межах закону проведення досудового розслідування і су- дового провадження, які разом складають кримінальне провадження у зв’язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відпо- відальність, вимагає великих зусиль організаційного і примусового характеру, які багато в чому забезпечують досягнення дієвості цього провадження. До їх застосування треба ставитись з особливою увагою, ретельно обгрунтовувати необхідність їх проведення, оскільки вони досить часто обмежують права, сво- боди і законні інтереси осіб, які потрапляють у сферу кримінального прова- дження.
Перелік заходів забезпечення кримінального провадження, який на- ведено в ч. 2 коментованої статті, є вичерпним. Підстави і процедури вико- ристання кожного із зазначених дев’яти заходів ґрунтовно виписані в главах 11-18 КПК.
Стаття 132. Загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, перед- бачених цим Кодексом.
Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду,
/
в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться Орган досудового розслідування. /
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: /
існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального право- порушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосу- вання заходів забезпечення кримінального провадження;
потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь
втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні
слідчого, прокурора;
може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, про- курор звертається із клопотанням.
Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов’язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримі- нальному провадженні.
Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження пови- нні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посила- ються.
До клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг>^ДинорО'реєстру досудових розслідувань щодо кримінального про- вадження, в рамках якого подасться клопотання.
ЗагальніШТтрОцедурним правилом здійснення будь-якого із передбаче- них в ч. 2 ст. 131 КПК заходів забезпечення кримінального провадження є їх призначення ухвалою слідчого судді або суду. Проте з цього правила можуть 5ути винятки^^исГобумовлюються особливими ситуаціями, що виникають під же кримінального провадження, до яких слід віднести виклик слідчим, проку- рором (ст. 133 КПК) та судовий виклик (ст. 134 КПК) зазначених у цих статтях тевних осіб для допиту або для обов’язкової участі в процесуальній дії, тим- іасового обмеження у користуванні спеціальним правом шляхом тимчасового іа нетривалий час вилучення уповноваженою особою документів, які посвід- іують користування спеціальним правом, у законно затриманої нею особи (ч. 1 nr. 148, ч. 1 та 3 ст. 208 КПК) (потім, якщо потреба в тимчасовому обмеженні г користуванні спеціальним правом не відпаде, слідчий суддя має постано- іити відповідну ухвалу - ч. 1 ст. 150 КПК), тимчасове вилучення майна, яке 4оже здійснити кожний, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому т.ст. 207, 208 КПК (ст. 168 КПК), затримання особи як тимчасовий запобіж- іий захід (ч. 2 ст. 176 КПК), яке здійснюється в порядку, визначеному КПК (ч. 2 т. 207, ч. 1 ст. 208 КПК).
Клопотання слідчого, прокурора про застосування заходів забезпечення кримінального провадження для постановлення відповідної ухвали подається до слідчого судді топі місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган, що здійснює досудове розслідування, незалежно від того, де мешкає, перебуває, працює, зареєстрована особа, стосовно якої має бути по- становлена ухвала.
Для одержання дозволу на застосування заходів забезпечення кримі- нального провадження слідчий, прокурор під час розгляду його клопотання слідчим суддею мають довести, що (а) з поданих слідчому судді матеріалів мож- на зробити обґрунтоване припущення щодо вчинення кримінального правопо- рушення такого ступеня тяжкості, що для забезпечення дієвості кримінального провадження необхідне застосування заходів забезпечення цього провадження;
(б) умови й потреби досудового розслідування вимагають такого втручання в права, свободи і законні інтереси особи, на якому наполягає слідчий, проку- рор, особливо коли йдеться про застосування запобіжних заходів (ст. 184 КПК);
(в) значною мірою саме таким чином може бути виконане завдання розсліду- вання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
В іншому випадку позитивне рішення слідчого судді щодо поданого кло- потання є дуже проблематичним.
Слідчий суддя або суд, розглядаючи клопотання, повинні завжди вивча- ти можливість отримати для потреб досудового розслідування речі й докумен- ти, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні без застосування заходу забезпечення кримінального провадження. Наприклад, тимчасово вилучені документи, які посвідчують користування спеціальним правом, зберігаються і можуть вивча- тись на підставі відповідного протоколу (ст.ст. 148, 149, 208 КПК), тимчасово вилучене майно також може досліджуватись і зберігатись на підставі протоколу (ст. 168 КПК), під час проведення огляду дозволяється вилучення речей і доку- ментів, які мають значення для кримінального провадження (ч. 5 ст. 237 КПК), речові докази і документи можуть бути надані добровільно (ч. 2 ст. 100 КПК).
Природно, що в подібних випадках застосування спеціальних заходів за- безпечення кримінального провадження не викликається необхідністю.
Сторони кримінального провадження свої клопотання про застосуван- ня заходів забезпечення кримінального провадження повинні обгрунтовувати доказами, поданими слідчому судді або суду, на підтвердження тих обставин, на які вони посилаються в клопотанні. Так, під час розгляду клопотання про здійснення приводу слідчий суддя заслуховує доводи особи, яка подала клопо- тання, досліджує наявне підтвердження отримання особою, яка не з’явилася за викликом без поважних причин, повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом (ч. 1 і 3 ст. 142 КПК); під час розгляду клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом слідчий суддя може заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значен- ня для вирішення поставленого в клопотанні питання (ч. 4 ст. 151 КПК); таку
саму можливість має слідчий суддя під час розгляду клопотання про відсто- ронення від посади (ч. З ст. 156 КПК); до клопотання проДрешт майна мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання (ч. 2 ст. 171 КПК); під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя має право за- слухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 193 КПК) тощо.
Для унеможливлення свавільного застосування, зміни або скасування заходу забезпечення кримінального провадження до клопотання слідчого, про- курора додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, який неза- перечно свідчить про те, що кримінальне провадження, в рамках якого подаєть- ся клопотання, дійсно офіційно ведеться, об’єюом процесуального втручання є права і свободи особи, які мають бути максимально захищені.
С т а т т я 133. Виклик слідчим, прокурором
Слідчий, прокурор під час досудового розслідування має право ви- кликати підозрюваного, свідка, потерпілого або іншого учасника кримі- нального провадження у встановлених цим Кодексом випадках для допиту чи участі в іншій процесуальній дії.
Слідчий, прокурор під час досудового розслідування мають право викликати особу, якщо є достатні підстави вважати, що вона може дати показання, які мають значення для кримінального провадження, або її участь у процесуальній дії є обов’язковою.
Виклик означає повідомлення, доведення до відома підозрюваного, свідка, потерпілого та деяких інших учасників кримінального провадження слідчим, прокурором, слідчим суддею або судом про необхідність з’явлення до слідчого, прокурора або судді для участі у допиті чи інші слідчі дії.
Для підозрюваного, обвинуваченого (ч. 7 ст. 42 КПК), потерпілого (ч. 1 ст. 57 КПК), свідка (ч. 2 ст. 66 КПК), експерта (ч. 5 ст. 69 КПК), спеціаліста (ч. 5 ст. 71 КПК), перекладача (ч. З ст. 68 КПК) з’явлення за викликом слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду є обов’язком, в тому числі і коли такий учасник криміналь- ного провадження згідно з КПК не може бути допитаний (наприклад, як свідок за наявності відповідного імунітету, передбаченого ч. 2 ст. 65 КПК). При цьому після з’явлення за викликом, підтвердження наявності відповідних підстав (наприклад, що відомості, які цікавлять слідство, свідку стали відомі як священнослужителю і одержані під час сповіді віруючого) та роз’яснення йому права відмовитись да- вати показання такі особи звільняються від обов’язку давати свідчення або у ви- падках, передбачених п.п. 1-5 ч. 2 ст. 65 КПК, можуть бути звільнені від обов’язку зберігати професійну таємницю (відповідно до вимог ч. З ст. 140 КПК щодо таких свідків, які не з’являються за викликом, не може бути застосований привід).
Виклик учасника кримінального провадження слідчим або прокурором здійснюється у разі, якщо у них є достатньо підстав вважати, що підозрюваний, свідок, потерпілий або інший учасник кримінального провадження може дати показання, які мають значення для кримінального провадження: наприклад, особа є очевидцем події, яка є предметом кримінального провадження, або коли участь особи у процесуальній дії є обов’язковою (очна ставка, пред’явлення для впізнання тощо).
Стаття 134. Судовий виклик
Слідчий суддя під час досудового розслідування чи суд під час су- дового провадження має право за власною ініціативою або за клопотан- ням слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, потерпілого, його представника здійснити судовий виклик певної особи,
якщо слідчий суддя чи суд встановить наявність достатніх підстав вважа- ти, що така особа може дати показання, які мають значення для кримі- нального провадження, або її участь у процесуальній дії є обов’язковою.