- •Кримінальний процесуальний кодекс України
- •Глава 1.
- •Глава 2.
- •Глава 3.
- •§ 2. Сторона обвинувачення
- •§ 3. Сторона захисту
- •Захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи су- дом для здійснення захисту за призначенням у випадках та в порядку, ви- значених статтями 49 та 53 цього Кодексу.
- •§ 4. Потерпілий і його представник
- •Питання участі законного представника потерпілого у криміналь- ному провадженні регулюється згідно з положеннями статті 44 цього Ко- дексу.
- •§ 5. Інші учасники кримінального провадження
- •Права та обов’язки цивільного позивача виникають з моменту по- дання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.
- •Питання участі законного представника цивільного позивача у кримінальному провадженні регулюється згідно з положеннями статті 44 цього Кодексу.
- •Давати правдиві показання під час досудового розслідування та су- дового розгляду;
- •За злісне ухилення від явки до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду свідок несе відповідальність, встановлену законом.
- •Не можуть бути експертами особи, які перебувають у службовій або іншій залежності від сторін кримінального провадження або потерпілого.
- •Експерт має право:
- •Знайомитися з матеріалами кримінального провадження, що стосу- ються предмета дослідження;
- •За завідомо неправдивий висновок, відмову без поважних причин від виконання покладених обов’язків у суді, невиконання інших обов’язків експерт несе відповідальність, встановлену законом.
- •1. У разі неприбуття до суду без поважних причин або неповідомлення про причини неприбуття на спеціаліста судом покладаються всі витрати, пов’язані з оголошенням перерви в судовому засіданні.
- •§ 6. Відводи
- •Спеціаліст, експерт, крім того, не має права брати участі в кримі- нальному провадженні, якщо він проводив ревізію, перевірку тощо, мате- ріали яких використовуються у цьому провадженні.
- •У разі задоволення відводу експерта, спеціаліста або перекладача до кримінального провадження повинні бути залучені інші учасники у строк, визначений слідчим суддею, судом.
- •Глава 4. Докази і доказування
- •§ 1. Поняття доказів, належність та допустимість при визнанні відомостей доказами
- •Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, до- кументи, висновки експертів.
- •Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
- •Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні су- дового рішення.
- •Суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в на- радчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.
- •Обов’язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують об- винуваченого, покладається на сторону, що їх подає.
- •Збирання доказів здійснюється сторонами кримінального прова- дження, потерпілим у порядку, передбаченому цим Кодексом.
- •Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
- •§ 3. Показання
- •§ 4. Речові докази і документи
- •§ 5. Висновок експерта
- •Висновок експерта не є обов’язковим для особи або органу, яка здійснює провадженая, але незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку.
- •Глава 5.
- •У випадках, передбачених цим Кодексом, хід і результати проведен- ня процесуальної дії фіксується у протоколі.
- •Протокол під час досудового розслідування складається слідчим або прокурором, які проводять відповідну процесуальну дію, під час її про- ведення або безпосередньо після її закінчення.
- •До складу слідчої (розшукової) дії входять також дії щодо належно- го упакування речей і документів та інші дії, що мають значення для пере- вірки результатів процесуальної дії.
- •Глава 6. Повідомлення
- •Повідомлення учасників кримінального провадження з приводу вчинення процесуальних дій здійснюється у випадку, якщо участь цих осіб у таких діях не є обов’язковою.
- •Глава 7. Процесуальні строки
- •Процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший доку-
- •Пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
- •Ухвала слідчого судді, суду про поновлення чи відмову в поновлен- ні процесуального строку може бути оскаржена в порядку, передбаченому цим Кодексом.
- •Подання клопотання заінтересованою особою про поновлення про- пущеного строку не припиняє виконання рішення, оскарженого з пропу- щенням строку.
- •Глава 8.
- •Якщо оплату процесуальних витрат відстрочено або розстрочено до ухвалення судового рішення, витрати розподіляються відповідно до су- дового рішення.
- •Витрати, пов’язані з оплатою допомоги захисника, несе підозрюва- ний, обвинувачений, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.
- •Витрати, пов’язані із участю потерпілих у кримінальному про- вадженні, залученням та участю перекладачів для перекладу показань
- •Граничний розмір компенсації витрат, пов’язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів та експертів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
- •Витрати, пов’язані із зберіганням і пересиланням речей і докумен- тів, здійснюються за рахунок Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
- •Граничний розмір витрат, пов’язаних із зберіганням і пересилан- ням речей і документів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
- •У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваче- ного на користь держави документально підтверджені витрати на залучен- ня експерта.
- •Суд за клопотанням осіб має право визначити грошовий розмір процесуальних витрат, які повинні бути їм компенсовані.
- •Суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.
- •Сторони кримінального провадження, свідки, експерти, спеціаліс- ти, перекладачі мають право оскаржити судове рішення щодо процесуаль- них витрат, якщо це стосується їхніх інтересів.
- •Глава 9. Відшкодування (компенсація) шкоди у кримінальному провадженні, цивільний позов Стаття 127. Відшкодування (компенсація) шкоди потерпілому
- •Шкода, завдана потерпілому внаслідок кримінального правопо- рушення, компенсується йому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом.
- •У разі встановлення відсутності події кримінального правопору- шення суд відмовляє в позові.
- •Глава 10. Заходи забезпечення кримінального провадження і підстави їх застосування
- •Суд здійснює судовий виклик учасників кримінального проваджен- ня, участь яких у судовому провадженні є обов’язковою.
- •Привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він за- стосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений в ухвалі час.
- •Ухвала про здійснення приводу оголошується особі, до якої він за- стосовується, особою, яка виконує ухвалу.
- •У разі неможливості здійснення приводу особа, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, повертає її до суду з письмовим поясненням при- чин невиконання.
- •Глава 12.
- •Під час досудового розслідування клопотання слідчого, прокурора про накладення грошового стягнення на особу розглядається слідчим суд- дею не пізніше трьох днів із дня його надходження до суду.
- •Глава 13. Тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом
- •Мотиви застосування або відмови у задоволенні клопотання про застосування тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом;
- •Глава 14. Відсторонення від посади
- •Слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання подано без додер- жання вимог статті 155 цього Кодексу, повертає його прокурору, про що постановляє ухвалу.
- •Глава 15. Тимчасовий доступ до речей і документів
- •Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.
- •Глава 16.
- •Глава 17.
- •Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, повинна бути співмірною із розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
- •Запобіжні заходи, затримання особи
- •§ 1. Запобіжні заходи, затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду
- •Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом пе- редбачено покарання у виді позбавлення волі.
- •При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави слідчий суддя, суд роз’яснюють підозрюваному, обвинуваченому його обов’язки, передбачені
- •Розмір цивільного позову, розмір матеріальних вимог потерпілого, не пов’язаних із вчиненим щодо нього злочином, розмір судових витрат тощо на розмір застави не впливає.
- •Розгляд клопотання про застосування або зміну запобіжного захо- ду слідчим суддею, судом невідкладно означає, що воно має розглядатися
- •Розгляд клопотання здійснюється в закритому судовому засіданні за участю прокурора.
- •1. Ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
- •§ 2. Затримання особи без ухвали слідчого судді, суду
- •Глава 19. Загальні положення досудового розслідування
- •1. Досудове розслідування злочинів здійснюється у формі досудового слідства, а кримінальних проступків - у формі дізнання в порядку, перед- баченому цим Кодексом.
- •Матеріали досудового розслідування не можуть бути виділені в окреме провадження, якщо це може негативно вплинути на повноту до- судового розслідування та судового розгляду.
- •Рішення про об’єднання чи виділення матеріалів досудового роз- слідування приймається прокурором.
- •Рішення про об’єднання чи виділення матеріалів досудового роз- слідування не може бути оскаржене.
- •Досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудо- вого розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.
- •Відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.
- •Глава 20.
- •1. У виняткових випадках, пов’язаних із необхідністю отримання по- казань свідка чи потерпілого під час досудового розслідування, якщо через
- •При проведенні слідчих (розшукових) дій за участю малолітньої або неповнолітньої особи забезпечується участь законного представника, пе- дагога або психолога, а за необхідності - лікаря.
- •Пред’явлення трупа для впізнання здійснюється з додержанням ви- мог, передбачених частинами першою і восьмою статті 228 цього Кодексу.
- •Обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання зна-
- •Особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають зане- сенню до протоколу обшуку.
- •3. Персональна (спеціальна, суб’єктна) підслідність визначається характе- ристиками суб’єкта злочину. Наприклад, за всіма кримінальними провадження-
Глава 13. Тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом
Стаття 148. Загальні положення тимчасового обмеження у користу- ванні спеціальним правом та тимчасового вилучення документів, які по- свідчують користування спеціальним правом
У разі наявності достатніх підстав вважати, що для припинення кримінального правопорушення чи запобігання вчиненню іншого, припи- нення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного щодо пере- шкоджання кримінальному провадженню, забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, необхідно тимчасово обмежити підозрюваного у користуванні спеціальним правом, слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа мають право тимчасово ви- лучити документи, які посвідчують користування спеціальним правом, у законно затриманої ними особи в порядку, передбаченому статтею 208 цього Кодексу.
Тимчасово вилученими можуть бути документи, які посвідчують ко- ристування таким спеціальним правом:
право керування транспортним засобом або судном;
право полювання;
право на здійснення підприємницької діяльності.
Тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом може бути здійснене на підставі рішення слідчого судді під час досудового роз- слідування на строк не більше двох місяців.
Підозрюваний, який законно затриманий у порядку, передбаченому ст. 208 КПК, може бути тимчасово обмежений у користуванні спеціальним правом у випадках, коли слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа визнають, що є достатньо підстав вважати, що для припинення кримі- нального правопорушення чи запобігання вчиненню іншого, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного щодо перешкоджання кри- мінальному провадженню або забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, необхідне таке тимчасове обмеження, що проводиться шляхом вилучення у підозрюваного документів, які посвідчують користування спеціальним правом.
Тимчасово вилученими можуть бути документи, які посвідчують ко- ристування спеціальним правом керування транспортним засобом або судном, полювання, здійснення підприємницької діяльності.
Право керування транспортним засобом. Транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їх типів і при- значення, поділяються на такі категорії: мопеди, мотоцикли, квадро- і трици- кли, автомобілі, вантажні автомобілі, автобуси, тягачі, трамваї та тролейбуси. Відповідно до вимог п. 16 Положення про порядок видачі посвідчень водія та
допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого по- становою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1993 р. № 340 (у редакції по- станови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. № 511), посвідчення водія на право керування транспортним засобом однієї з категорій видається особі, яка пройшла медичний огляд у порядку, встановленому МОЗ, а також підготовку або перепідготовку відповідно до встановлених планів і програм та склала теоретичний і практичний іспити в реєстраційно-екзаменаційному під- розділі Державтоінспекції.
Право керування судном. Судном називається плавуча конструкція, спеці- ально призначена для перевезення людей, вантажів, або виконання інших за- вдань; вони можуть бути великотонажними або маломірними. В цій статті КПК за логікою речей мова йде про право керування маломірними суд- нами як засобами місцевого значення. Маломірні судна — самохідні судна з головними двигунами потужністю менш ніж 75 к.с. (55 кВт) і несамохідні суд- на та парусні судна валовою місткістю менш ніж 80 реєстрових тонн (одна р.т. дорівнює 2,83 і^б. м корисного об’єму), а також моторні судна, незалежно від потужності двигунів, але валовою місткістю не більш ніж 10 реєстрових тонн. Документами на право керування судном можуть бути відповідні свідоцтва або дипломи.
Право полювання. Відповідно до ст. 23 Закону України «Про тваринний світ» документами на право полювання є: посвідчення мисливця; щорічна контрольна картка обліку добутої дичини і порушень правил полювання з від- міткою про сплату державного мита; дозвіл на добування мисливських тварин (ліцензія, відстрільна картка тощо); відповідний дозвіл на право користування вогнепальною мисливською зброєю (у разі полювання з такою зброєю); пас- порт на собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів з відміткою про допуск до полювання у поточному році у разі їх використання під час полю- вання.
Зазначені документи мисливець зобов’язаний мати під час здійснення по- лювання, транспортування або перенесення продукції полювання і пред’являти їх на вимогу осіб, уповноважених здійснювати контроль у галузі мисливсько- го господарства та полювання. Посвідчення мисливця та щорічна контрольна картка обліку добутої дичини і порушень правил полювання видаються спе- ціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі мис- ливського господарства та полювання або його територіальними органами у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 780 від 20 липня 1996 р.
Право на здійснення підприємницької діяльності. Відповідно до ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, що не заборонена законом. Стаття 42 ГК України встановлює, що підприємницькою діяльністю є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик госпо- дарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємця- ми) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання
прибутку. Умовами здійснення підприємницької діяльності згідно зі ст. 50 ЦК України є повна цивільна дієздатність фізичної особи та державна реєстрація.
Державна реєстрація фізичної особи-підприємця засвідчує факт набуття нею статусу підприємця. Порядок проведення державної реєстрації передбаче- ний ст. 58 ГК та Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». Така реєстрація проводиться за заявою фізич- ної особи державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Се- вастополі державній адміністрації за місцем проживання фізичної особи-під- приємця. Відомості про фізичну особу-підприємця, зазначені у реєстраційній картці, включаються до Єдиного державного реєстру. За результатами держав- ної реєстрації видається свідоцтво, яке є безстроковим і виступає основним до- кументом, що підтверджує право фізичної особи на заняття підприємницькою діяльністю.
Вилучення відповідних документів, які дають право користуватися спеціальним правом, проводиться слідчим під час затримання, а обмеження у користуванні спеціальним правом під час досудового розслідування може бути здійснене на підставі рішення слідчого судді на строк не більше двох місяців.
Стаття 149. Наслідки тимчасового вилучення документів, які по- свідчують користування спеціальним правом
Особа, яка здійснила затримання у передбаченому статтею 208 цьо- го Кодексу порядку, зобов’язана одночасно із доставленням затриманої особи до уповноваженої службової особи (особи, якій законом надано право здійснювати тимчасове вилучення документів, що посвідчують користу- вання спеціальним правом) передати їй тимчасово вилучені документи, які посвідчують користування спеціальним правом, якщо такі документи було вилучено. Факт передання тимчасово вилучених документів, які по- свідчують користування спеціальним правом, засвідчується протоколом, складеним в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час за- конного затримання та тимчасового вилучення документів, які посвідчу- ють користування спеціальним правом, або негайно після їх здійснення зобов’язана скласти відповідний протокол у порядку, визначеному цим Кодексом.
Після складення протоколу про тимчасове вилучення документів, які посвідчують користування спеціальним правом, слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа зобов’язана передати тимчасово вилу- чені документи на зберігання у порядку, встановленому Кабінетом Міні- стрів України.
Під час затримання особи у порядку, передбаченому ст. 208 КПК, при особистому обшуку можуть бути знайдені та вилучені документи, які
посвідчують користування такої особи спеціальним правом: керування тран- спортним засобом або судном, полювання або здійснення підприємницької ді- яльності. Про це зазначається у протоколі затримання (наприклад, як результат особистого обшуку особи).
Після затримання та виявлення відповідних документів, якщо є підста- ви для їх тимчасового вилучення, слідчий, прокурор або інша уповноважена особа складає протокол про тимчасове вилучення документів, які посвідчують користування спеціальним правом.
Вилучені документи, які посвідчують користування спеціальним пра- вом, слідчий, прокурор або інша уповноважена особа зобов’язана передати на зберігання, яке проводиться в порядку, передбаченому Інструкцією про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних спра- вах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженою спільним наказом Генеральної прокуратури України, МВС Укра- їни, ДПА України, СБ України, голови Верховного Суду України, Державної Судової адміністрації України від 27 серпня 2010 р. № 51/401/649/471/23/125.
Див. також коментар до ст. 100 КПК України.
Стаття 150. Клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом
Прокурор, слідчий за погодженням з прокурором під час досудово- го розслідування має право звернутися до слідчого судді із клопотанням про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом. У випад- ку тимчасового вилучення документів, які посвідчують користування спеціальним правом, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором зобов’язаний звернутися до слідчого судді із відповідним клопотанням не пізніше двох днів з моменту тимчасового вилучення. Пропуск зазначеного строку тягне за собою необхідність повернення тимчасово вилучених до- кументів.
У клопотанні зазначаються:
короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з яким подається клопотання;
правова кваліфікація кримінального правопорушення за законом України про кримінальну відповідальність;
виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на обставини;
причини, у зв’язку з якими потрібно здійснити тимчасове обмежен- ня у користуванні спеціальним правом;
вид спеціального права, яке підлягає тимчасовому обмеженню;
строк, на який користування спеціальним правом підлягає тим- часовому обмеженню;
перелік свідків, яких прокурор, слідчий вважає за необхідне допи- тати під час розгляду клопотання.
До клопотання також додаються:
копії матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи кло- потання;
документи, які підтверджують надання підозрюваному копій кло- потання та матеріалів, що обгрунтовують клопотання.
Не пізніше двох днів з моменту тимчасового вилучення документів, які посвідчують користування спеціальним правом, прокурор, слідчий за по- годженням з прокурором звертається до слідчого судді з клопотанням про тим- часове обмеження у користуванні спеціальним правом особи, в якої вилучено документи.
Якщо дводенний строк звернення з клопотанням пропущений, зазначені документи без заперечень повертаються особі, в якої вони були вилучені.
У КПК визначені вимоги, які пред’являються до змісту клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом. Зокрема, в тексті клопо- тання обов’язково надається: короткий виклад обставин кримінального правопору- шення, у зв’язку з яким подається клопотання; правова кваліфікація кримінального правопорушення за законом України про кримінальну відповідальність; виклад об- ставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопору- шення, і посилання на ці обставини; причини, у зв’язку з якими потрібно здійснити тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом (наприклад, можливість використання цього права в подальшій злочинній діяльності або це буце перешко- джати можливій конфіскації майна тощо); вид спеціального права, яке підлягає тим- часовому обмеженню (право керування транспортним засобом або судном; право полювання або право на здійснення підприємницької діяльності); строк, на який ко- ристування спеціальним правом підлягає тимчасовому обмеженню; перелік свідків, яких прокурор, слідчий вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання.
До клопотання мають бути додані: копії матеріалів, якими прокурор, слідчий обгрунтовує доводи клопотання; документи, які підтверджують надан- ня підозрюваному копії клопотання та копій матеріалів, що обґрунтовують кло- потання (наприклад, відмітка на копіях документів про їх отримання або копія відповідного листа про направлення копій документів).
Стаття 151. Розгляд клопотання про тимчасове обмеження у корис- туванні спеціальним правом
Клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом розглядається слідчим суддею не пізніше трьох днів з дня його над- ходження до суду за участю прокурора та/або слідчого, підозрюваного, його захисника.
Клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціаль- ним правом, якщо документи, які посвідчують користування спеціальним правом, не були тимчасово вилучені, може розглядатися лише за участю підозрюваного, його захисника.
Слідчий суддя, встановивши, що клопотання про тимчасове обме- ження у користуванні спеціальним правом подано без додержання вимог статті 150 цього Кодексу, повертає його прокурору, про що постановляє ухвалу.
Під час розгляду клопотання про тимчасове обмеження у користу- ванні спеціальним правом слідчий суддя має право за клопотанням сторін кримінального провадження або за власною ініціативою заслухати будь- якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для ви- рішення питання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом.
Клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним пра- вом розглядається слідчим суддею. При цьому розгляд проводиться за участі прокурора та/або слідчого, підозрюваного, його захисника. Визначено, що таке клопотання, якщо при цьому зазначені документи, які посвідчують користу- вання спеціальним правом, не були раніше тимчасово вилучені, розглядаються обов’язково за участі підозрюваного, його захисника.
Слідчий суддя своєю ухвалою може повернути клопотання прокурору у випадку, якщо воно було подано без додержання вимог ст. 150 КПК.
Під час розгляду зазначеного клопотання слідчий суддя не обмежений переліком свідків, яких прокурор, слідчий вважають за необхідне допитати під час розгляду клопотання. Він має право за клопотанням сторін кримінального провадження або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослі- дити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про тим- часове обмеження у користуванні спеціальним правом.
Стаття 152. Вирішення питання про тимчасове обмеження у корис- туванні спеціальним правом
Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення чи запобігання вчинен- ню іншого, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрю- ваного щодо перешкоджання кримінальному провадженню, забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
При вирішенні питання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом слідчий суддя зобов’язаний врахувати такі обставини:
правову підставу для тимчасового обмеження у користуванні спе- ціальним правом;
достатність доказів, які вказують на вчинення особою криміналь- ного правопорушення;
наслідки тимчасового обмеження у користуванні спеціальним пра- вом для інших осіб.
За наслідками розгляду клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає: