- •Кримінальний процесуальний кодекс України
- •Глава 1.
- •Глава 2.
- •Глава 3.
- •§ 2. Сторона обвинувачення
- •§ 3. Сторона захисту
- •Захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи су- дом для здійснення захисту за призначенням у випадках та в порядку, ви- значених статтями 49 та 53 цього Кодексу.
- •§ 4. Потерпілий і його представник
- •Питання участі законного представника потерпілого у криміналь- ному провадженні регулюється згідно з положеннями статті 44 цього Ко- дексу.
- •§ 5. Інші учасники кримінального провадження
- •Права та обов’язки цивільного позивача виникають з моменту по- дання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.
- •Питання участі законного представника цивільного позивача у кримінальному провадженні регулюється згідно з положеннями статті 44 цього Кодексу.
- •Давати правдиві показання під час досудового розслідування та су- дового розгляду;
- •За злісне ухилення від явки до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду свідок несе відповідальність, встановлену законом.
- •Не можуть бути експертами особи, які перебувають у службовій або іншій залежності від сторін кримінального провадження або потерпілого.
- •Експерт має право:
- •Знайомитися з матеріалами кримінального провадження, що стосу- ються предмета дослідження;
- •За завідомо неправдивий висновок, відмову без поважних причин від виконання покладених обов’язків у суді, невиконання інших обов’язків експерт несе відповідальність, встановлену законом.
- •1. У разі неприбуття до суду без поважних причин або неповідомлення про причини неприбуття на спеціаліста судом покладаються всі витрати, пов’язані з оголошенням перерви в судовому засіданні.
- •§ 6. Відводи
- •Спеціаліст, експерт, крім того, не має права брати участі в кримі- нальному провадженні, якщо він проводив ревізію, перевірку тощо, мате- ріали яких використовуються у цьому провадженні.
- •У разі задоволення відводу експерта, спеціаліста або перекладача до кримінального провадження повинні бути залучені інші учасники у строк, визначений слідчим суддею, судом.
- •Глава 4. Докази і доказування
- •§ 1. Поняття доказів, належність та допустимість при визнанні відомостей доказами
- •Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, до- кументи, висновки експертів.
- •Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
- •Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні су- дового рішення.
- •Суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в на- радчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.
- •Обов’язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують об- винуваченого, покладається на сторону, що їх подає.
- •Збирання доказів здійснюється сторонами кримінального прова- дження, потерпілим у порядку, передбаченому цим Кодексом.
- •Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
- •§ 3. Показання
- •§ 4. Речові докази і документи
- •§ 5. Висновок експерта
- •Висновок експерта не є обов’язковим для особи або органу, яка здійснює провадженая, але незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку.
- •Глава 5.
- •У випадках, передбачених цим Кодексом, хід і результати проведен- ня процесуальної дії фіксується у протоколі.
- •Протокол під час досудового розслідування складається слідчим або прокурором, які проводять відповідну процесуальну дію, під час її про- ведення або безпосередньо після її закінчення.
- •До складу слідчої (розшукової) дії входять також дії щодо належно- го упакування речей і документів та інші дії, що мають значення для пере- вірки результатів процесуальної дії.
- •Глава 6. Повідомлення
- •Повідомлення учасників кримінального провадження з приводу вчинення процесуальних дій здійснюється у випадку, якщо участь цих осіб у таких діях не є обов’язковою.
- •Глава 7. Процесуальні строки
- •Процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший доку-
- •Пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
- •Ухвала слідчого судді, суду про поновлення чи відмову в поновлен- ні процесуального строку може бути оскаржена в порядку, передбаченому цим Кодексом.
- •Подання клопотання заінтересованою особою про поновлення про- пущеного строку не припиняє виконання рішення, оскарженого з пропу- щенням строку.
- •Глава 8.
- •Якщо оплату процесуальних витрат відстрочено або розстрочено до ухвалення судового рішення, витрати розподіляються відповідно до су- дового рішення.
- •Витрати, пов’язані з оплатою допомоги захисника, несе підозрюва- ний, обвинувачений, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.
- •Витрати, пов’язані із участю потерпілих у кримінальному про- вадженні, залученням та участю перекладачів для перекладу показань
- •Граничний розмір компенсації витрат, пов’язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів та експертів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
- •Витрати, пов’язані із зберіганням і пересиланням речей і докумен- тів, здійснюються за рахунок Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
- •Граничний розмір витрат, пов’язаних із зберіганням і пересилан- ням речей і документів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
- •У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваче- ного на користь держави документально підтверджені витрати на залучен- ня експерта.
- •Суд за клопотанням осіб має право визначити грошовий розмір процесуальних витрат, які повинні бути їм компенсовані.
- •Суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.
- •Сторони кримінального провадження, свідки, експерти, спеціаліс- ти, перекладачі мають право оскаржити судове рішення щодо процесуаль- них витрат, якщо це стосується їхніх інтересів.
- •Глава 9. Відшкодування (компенсація) шкоди у кримінальному провадженні, цивільний позов Стаття 127. Відшкодування (компенсація) шкоди потерпілому
- •Шкода, завдана потерпілому внаслідок кримінального правопо- рушення, компенсується йому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом.
- •У разі встановлення відсутності події кримінального правопору- шення суд відмовляє в позові.
- •Глава 10. Заходи забезпечення кримінального провадження і підстави їх застосування
- •Суд здійснює судовий виклик учасників кримінального проваджен- ня, участь яких у судовому провадженні є обов’язковою.
- •Привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він за- стосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений в ухвалі час.
- •Ухвала про здійснення приводу оголошується особі, до якої він за- стосовується, особою, яка виконує ухвалу.
- •У разі неможливості здійснення приводу особа, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, повертає її до суду з письмовим поясненням при- чин невиконання.
- •Глава 12.
- •Під час досудового розслідування клопотання слідчого, прокурора про накладення грошового стягнення на особу розглядається слідчим суд- дею не пізніше трьох днів із дня його надходження до суду.
- •Глава 13. Тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом
- •Мотиви застосування або відмови у задоволенні клопотання про застосування тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом;
- •Глава 14. Відсторонення від посади
- •Слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання подано без додер- жання вимог статті 155 цього Кодексу, повертає його прокурору, про що постановляє ухвалу.
- •Глава 15. Тимчасовий доступ до речей і документів
- •Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.
- •Глава 16.
- •Глава 17.
- •Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, повинна бути співмірною із розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
- •Запобіжні заходи, затримання особи
- •§ 1. Запобіжні заходи, затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду
- •Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом пе- редбачено покарання у виді позбавлення волі.
- •При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави слідчий суддя, суд роз’яснюють підозрюваному, обвинуваченому його обов’язки, передбачені
- •Розмір цивільного позову, розмір матеріальних вимог потерпілого, не пов’язаних із вчиненим щодо нього злочином, розмір судових витрат тощо на розмір застави не впливає.
- •Розгляд клопотання про застосування або зміну запобіжного захо- ду слідчим суддею, судом невідкладно означає, що воно має розглядатися
- •Розгляд клопотання здійснюється в закритому судовому засіданні за участю прокурора.
- •1. Ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
- •§ 2. Затримання особи без ухвали слідчого судді, суду
- •Глава 19. Загальні положення досудового розслідування
- •1. Досудове розслідування злочинів здійснюється у формі досудового слідства, а кримінальних проступків - у формі дізнання в порядку, перед- баченому цим Кодексом.
- •Матеріали досудового розслідування не можуть бути виділені в окреме провадження, якщо це може негативно вплинути на повноту до- судового розслідування та судового розгляду.
- •Рішення про об’єднання чи виділення матеріалів досудового роз- слідування приймається прокурором.
- •Рішення про об’єднання чи виділення матеріалів досудового роз- слідування не може бути оскаржене.
- •Досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудо- вого розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.
- •Відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.
- •Глава 20.
- •1. У виняткових випадках, пов’язаних із необхідністю отримання по- казань свідка чи потерпілого під час досудового розслідування, якщо через
- •При проведенні слідчих (розшукових) дій за участю малолітньої або неповнолітньої особи забезпечується участь законного представника, пе- дагога або психолога, а за необхідності - лікаря.
- •Пред’явлення трупа для впізнання здійснюється з додержанням ви- мог, передбачених частинами першою і восьмою статті 228 цього Кодексу.
- •Обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання зна-
- •Особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають зане- сенню до протоколу обшуку.
- •3. Персональна (спеціальна, суб’єктна) підслідність визначається характе- ристиками суб’єкта злочину. Наприклад, за всіма кримінальними провадження-
Суд здійснює судовий виклик учасників кримінального проваджен- ня, участь яких у судовому провадженні є обов’язковою.
Слідчий суддя під час досудового розслідування чи суд під час судового провадження після встановлення наявності достатніх підстав вважати, що осо- ба може дати показання, які мають значення для кримінального провадження, або якщо її участь у процесуальній дії є обов’язковою, має право за власною ініціативою або за клопотанням слідчого, прокурора, підозрюваного, обвину- ваченого, його захисника, потерпілого, його представника здійснити судовий виклик певної особи.
Суд здійснює судовий виклик учасників кримінального провадження, участь яких у проведенні слідчих дій є обов’язковою. Під час підготовчого судово- го провадження серед інших питань розглядаються клопотання учасників кримі- нального провадження щодо здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту (ч. 2 ст. 315 КПК), наприклад, свідків обвинувачення та свідків захисту.
Стаття 135. Порядок здійснення виклику в кримінальному про- вадженні
Особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв’язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім’ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем п роботи.
Особа, що перебуває під вартою, викликається через адміністрацію місця ув’язнення.
Повістка про виклик неповнолітньої особи, як правило, вручається її батьку, матері, усиновлювачу або законному представнику. Інший поря- док вручення повістки допускається лише у випадку, якщо це обумовлю- ється обставинами кримінального провадження.
Повістка про виклик обмежено дієздатної особи вручається її піклу- вальнику.
Повістка про виклик вручається особі працівником органу зв’язку, працівником правоохоронного органу, слідчим, прокурором, а також се- кретарем судового засідання, якщо таке вручення здійснюється в примі- щенні суду.
Повістка про виклик особи, яка проживає за кордоном, вруча- ється згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на
обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва.
Особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов’язана прибути за викликом. У випадку встановлення цим Кодек- сом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь- якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом.
Повістка - це письмове повідомлення про виклик до слідчого, прокуро- ра, слідчого судді або суду, яке адресується конкретній особі - учаснику кри- мінального провадження. Це стандартний бланк, в якому міститься письмове звернення до конкретної особи - підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, свідка або іншого учасника кримінального провадження, з вимогою прибуття у визначений час до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду для дачі показань або для участі у проведенні інших слідчих дій, де вказані адреса місця прожи- вання, прізвище, ім’я та по батькові цієї особи, куди (назва відповідної устано- ви, її адреса), до кого (з вказівкою посади та прізвища, а також номера кабінету) вона повинна з’явитися. В повістці також можуть бути вказані наслідки неявки за викликом, передбачені відповідними статтями КПК. Стандартна повістка має корінець, на якому ставиться розписка в її отриманні. Він долучається до матеріалів розслідування як підтвердження факту отримання особою повістки про виклик.
Виклик особи на допит здійснюється, як правило, в денний час (з 6 до 22 год), хоча слідча дія у виняткових випадках може бути поведена вночі (на- приклад, проведення слідчого експерименту в умовах, максимально наближе- них до умов події, яка є предметом розслідування, в тому числі у нічний час).
Засіб виклику учасника кримінального провадження, що передбачений КПК, обирається слідчим, прокурором, суддею з урахуванням його ефективнос- ті. В обгрунтування ефективності можуть бути покладені певні місцеві умови, засоби зв’язку, характеристика особи, яка підлягає виклику, місце її перебування.
Повістка може бути надіслана поштою (з отриманням повідомлення про її вручення адресату) або може бути вручена особі, яка викликається, наприклад, секретарем судового засідання під час судового розгляду (під розписку, коли таке вручення здійснюється в приміщенні суду, наприклад, у разі перенесення судового засідання на іншу дату, і коли на наступне засідання повторно викли- кається свідок, що з’явився), працівником пошти (органу зв’язку), працівником правоохоронних органів (прокурор, слідчий, дільничний інспектор тощо). За наявності адреси особи в електронній пошті, особливо в умовах, коли не відоме місце знаходження або проживання особи, повістка надсилається за допомогою електронної пошти.
Надсилання повістки можливо також за допомогою факсимільного зв’язку - це значно прискорює отримання виклику в порівнянні з направленням повістки поштою.
Здійснення виклику можливо по телефону (телефонограмою), в тому чис- лі особисто слідчим, прокурором, або шляхом направлення відповідного тексту телеграми. Виклик по телефону особисто слідчим можливий з тактичних мірку- вань і не передбачає отримання слідчим документів, що підтверджують цей факт.
У разі тимчасової відсутності особи, яка підлягає виклику, за місцем проживання (реєстрації), повістка для передачі їй вручається під розписку до- рослому члену сім’ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, представникам житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміні- страції за місцем її роботи.
Особа, що перебуває під вартою (підозрюваний, обвинувачений, засу- джений), викликається через адміністрацію місця ув’язнення або слідчого ізо- лятора на підставі відповідного запиту слідчого, прокурора, судді про видачу.
Повістка про виклик неповнолітньої особи вручається її батьку, матері, усиновлювачу або законному представнику чи адміністрації дитячої установи, де перебуває неповнолітній, а якщо йдеться про виклик обмежено дієздатної особи - він передається піклувальнику.
Якщо при допиті неповнолітньої або малолітньої особи необхідна при- сутність законного представника (ст. 227 КПК), то в повістці вказується необ- хідність з’явлення законного представника разом з особою, що викликається.
Якщо особа, яка підлягає виклику, проживає за кордоном, повістка про виклик вручається згідно з міжнародним договором про правову допо- могу, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) пред- ставництва. Зокрема, ст. 9 Конвенції про правову допомогу і правові від- носини у цивільних, сімейних і кримінальних справах (Кишинів, 7 жовтня 2002 р.) передбачає відповідну процедуру виклику свідків, потерпілих та інших учасників кримінального провадження, які перебувають на території іншої держави.
Повістку про виклик або повідомлення про виклик іншим способом особа має отримати не пізніше, ніж за три дні до дня, коли вона зобов’язана прибути за викликом.
Невідкладний виклик до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду можли- вий за згодою з особою, що підлягає виклику, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом.
Стаття 136. Підтвердження отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом
Належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення
особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.
Якщо особа попередньо повідомила слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про адресу своєї електронної пошти, надіслана на таку адресу повістка про виклик вважається отриманою у випадку підтвердження її отримання особою відповідним листом електронної пошти.
Оскільки належне підтвердження отримання особою повістки про ви- клик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом може спричинити правові наслідки, наприклад, у вигляді приводу свідка, підозрюваного, обвинуваченого слідчому, прокурору, слідчому судді та суду важливо отримати підтвердження факту одержання особою повістки або ознайомлення з її змістом (текстом).
Найбільш поширеним підтвердженням факту отримання повістки є роз- писка особи про її одержання з відміткою часу вручення, в тому числі на по- штовому повідомленні; відеозапис вручення особі повістки; будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення
з її змістом (наприклад, офіційна передача повістки керівнику установи, під- приємства, організації, де працює особа, яка викликається).
Якщо особа попередньо повідомила слідчого, прокурора, слідчого суд- дю, суд про адресу своєї електронної пошти, наприклад, під час допиту був залишений запис про це в протоколі або передана візитна картка, де є дані про електронну адресу, - надіслана на таку адресу повістка про виклик вважається отриманою у випадку підтвердження її одержання особою (адресатом) відпо- відним листом електронної пошти.
Стаття 137. Зміст повістки про виклик
У повістці про виклик повинно бути зазначено:
прізвище та посада слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, який здійснює виклик;
найменування та адреса суду або іншої установи, до якої здійсню- ється виклик, номер телефону чи інших засобів зв’язку;
ім’я (найменування) особи, яка викликається, та її адреса;
найменування (номер) кримінального провадження, в рамках яко- го здійснюється виклик;
процесуальний статус, в якому перебуває викликана особа;
час, день, місяць, рік і місце прибуття викликаної особи;
процесуальна дія (дії), для участі в якій викликається особа;
наслідки неприбуття особи за викликом із зазначенням тексту від- повідних положень закону, в тому числі можливість застосування приводу;
передбачені цим Кодексом поважні причини, через які особа може не з’явитися на виклик, та нагадування про обов’язок заздалегідь повідо- мити про неможливість з’явлення;
підпис слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, ЯКИЙ ЗДІЙСНИВ виклик.
У тексті повістки про виклик, виконаний на типографському стандарт- ному бланку, зазначається прізвище та посада слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, які здійснюють виклик; найменування та адреса суду або іншої установи, до якої здійснюється виклик (прокуратура, слідчий відділ органів внутрішніх справ тощо), номер кабінету, поверх (у разі потреби), а також номер службового телефону.
У повістці також зазначається ім’я особи, яка викликається, її адреса, про- цесуальний статус, в якому перебуває особа (свідок, потерпілий тощо); найме- нування кримінального провадження, в рамках якого здійснюється виклик, а також час, день, місяць, рік та місце прибуття викликаної особи. Вказується процесуальна дія, для участі у якій викликається особа - допит, очна ставка, пред’явлення для впізнання тощо. Може бути вказано на необхідність мати з собою документ, який посвідчує особу.
У повістці можуть бути вказані наслідки нез’явлення особи за викли- ком, наприклад, застосування приводу у разі неприбуття без поважної причини; зроблено нагадування про обов’язок заздалегідь повідомити про неможливість з’явлення. На повістці може бути поставлений штамп установи або відповідна печатка.
Повістку підписує службова особа, яка проводить виклик: слідчий, про- курор, слідчий суддя або суддя.
Стаття 138. Поважні причини неприбуття особи на виклик
1. Поважними причинами неприбуття особи на виклик є:
затримання, тримання під вартою або відбування покарання;
обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення;
обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини);
відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу вна- слідок відрядження, подорожі тощо;
тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров’я у зв’язку
з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад;
смерть близьких родичів, членів сім’ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю;
несвоєчасне одержання повістки про виклик;
інші обставини, які об’єктивно унеможливлюють з’явлення особи на виклик.
1. До переліку причин неприбуття особи на виклик, які вважаються по- важними, належать: затримання, тримання під вартою або відбування покаран- ня; обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші
подібні обставини); відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров’я у зв’язку з лікуванням або вагітністю за умови не- можливості тимчасово залишити цей заклад; смерть близьких родичів, членів сім’ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; несвоєчасне одержання повістки про виклик.
До інших обставин, які об’єктивно унеможливлюють з’явлення особи на виклик, можна віднести: виклик такої особи у цей само час до суду; термінове відрядження; наявність в особи малолітніх дітей, що унеможливлює їх зали- шення на час виклику або неможливість залишити без догляду тяжко хворого члена родини (коли за ним більше нікому доглядати) тощо.
Для підтвердження наявності поважних причин неприбуття особи за викликом на вимогу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду можуть бути представлені відповідні документи. Несвоєчасність одержання учасником кримінального провадження повістки чи невручення її посвідчується відміт- кою на повістці чи поясненням особи, в обов'язки якої входило її вручення, а також представленням конверта з поштовим штемпелем, де вказана відпо- відна дата.
Наявність в особи, що підлягає виклику, хвороби, яка позбавляє її можли- вості з’явитись за викликом слідчого, прокурора, судді, повинна бути підтвер- джена довідкою чи іншим документом медичної установи.
Стаття 139. Наслідки неприбуття на виклик
Якщо підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, цивіль- ний відповідач, який був у встановленому цим Кодексом порядку виклика- ний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з’явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накла- дається грошове стягнення у розмірі:
від 0,25 до 0,5 розміру мінімальної заробітної плати - у випадку не- прибуття на виклик слідчого, прокурора;
від 0,5 до 2 розмірів мінімальної заробітної плати - у випадку непри- буття на виклик слідчого судді, суду.
У випадку, встановленому частиною першою цієї статті, до підо- зрюваного, обвинуваченого, свідка може бути застосовано привід.
За злісне ухилення від явки свідок, потерпілий несе відповідаль- ність, встановлену законом.
Нез’явлення підозрюваного, обвинуваченого, свідка, потерпілого, ци- вільного відповідача, які у встановленому порядку були викликані, і тому є під- твердження або про отримання повістки, або про ознайомлення з її змістом, без поважних причин (зокрема, неодноразово) та без повідомлення при причини свого неприбуття тягне за собою накладення грошового стягнення.
Розмір грошового стягнення, визначеного у КПК, залежить від статусу службової особи, яка проводила виклик. Неприбуття підозрюваного, обвину- ваченого, свідка, потерпілого, цивільного відповідача на виклик слідчого, про- курора тягне за собою накладення грошового стягнення від 0,25 до 0,5 розміру мінімальної заробітної плати, а нез’явлення за викликом слідчого судді, суду
від 0,5 до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Крім того, неприбуття до слідчого, прокурора, судді за викликом без поважних причин, до підозрюваного, обвинуваченого або до свідка може бути застосовано привід (див. коментар до ст. 140 КПК).
За злісне ухилення від явки свідок та потерпілий несе відповідальність, встановлену законом: відповідно до вимог ч. 1 ст. 1854 Кодексу України про адміністративні правопорушення це тягне за собою накладення судом штрафу від трьох до восьми неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Стаття 140. Привід