- •Список скорочень Українські
- •Міжнародні
- •Sms (англ. Short Message Service) — служба коротких повідомлень
- •1.1. Автоматизація технологічних процесів: загальні положення, поняття, визначення, терміни, категорії
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •1.2. Знання, інформація і їх роль в системах управління
- •Категорія знання. Загальний підхід
- •Подання знань, інформація і процес прийняття рішень
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •1.3. Система: основні поняття, властивості, узагальнені класифікації
- •Класифікація систем
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •1.4. Синергетика як напрям прикладного системного аналізу
- •Передісторія виникнення синергетики
- •Синергетичні моделі
- •Синергетичні закономірності.
- •Значення синергетики для науки і світогляду.
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •1.5. Системний аналіз об’єктів управління технологічними процесами
- •Застосування методології системного аналізу до створення складних систем управління.
- •Системний підхід до створення автоматизованих технологічних комплексів (атк).
- •Структурний аналіз систем управління складними технологічними об’єктами
- •Інформаційна модель об’єктів управління технологічними процесами
- •Математична модель.
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •2.1. Історичні відомості і напрямки розвитку систем автоматизації
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •2.2. Автоматизація: поняття, визначення, терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •2.3. Основні елементи та засоби автоматики, їх класифікація
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •2.3.1. Датчики
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •2.3.2. Підсилювачі
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •2.3.3. Виконавчі елементи та пристрої
- •Виконавчі двигуни
- •Двигуни постійного струму
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •2.3.4. Реле
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •2.3.5. Обчислювальні та погоджувальні елементи
- •Цап (Цифро-аналогові перетворювачі)
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •2.3.6. Логічні елементи
- •Логічні функції та елементи.
- •Логічних елементів ні, або, і.
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •2.4. Основні принципи управління: загальний підхід
- •Принцип мети
- •Принцип правової захищеності управлінського рішення
- •Принцип оптимізації управління
- •Норма керованості
- •Принцип відповідності
- •Принцип автоматичного заміщення відсутнього
- •Принцип першого керівника
- •Принцип одноразового введення інформації
- •Принцип підвищення кваліфікації
- •Методи мистецтва управління
- •Метод Сократа
- •Метод трьох раундів
- •Метод Штірліца
- •Метод «Жаба в сметані»
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •2.5. Загальні відомості про системи автоматичного управління
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •2.6. Класифікація систем автоматичного управління
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •2.7. Загальні відомості про системи телемеханіки та апаратні засоби
- •Лінії зв’язку
- •Перетворення сигналу
- •Безперервні методи модуляції
- •Цифрові методи модуляції
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •2.8. Функція контролю в складних системах атп
- •Автоматичне нагромадження й обробка інформації про надійність обчислювального комплексу
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •2.9. Джерела і показники техніко-економічної ефективності
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •2.10. Аналіз типових схемотехнічних рішень автоматизації окремих технологічних процесів в комунальному господарстві.
- •Типу «шэт»
- •Завдання
- •Типу «шэт»
- •3.1. Технологія: основні поняття і визначення
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.2. Теплоенергетичні установки (котельні)
- •Опис технологічного процесу
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.3. Вентиляційні установки
- •3.3.1. Типи систем вентиляції
- •Природна і штучна система вентиляції
- •Приточна і витяжна система вентиляції
- •Місцева і загально обмінна система вентиляці.
- •Складальна і моноблочна система вентиляції
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.4. Водопостачання та водовідведення
- •3.4.1. Основні функції автоматичних пристроїв насосної станції
- •3.4.2. Опис технологічної схеми водозабірної споруди річкового міського водопроводу
- •3.4.3 Технологія і автоматизація систем водовідведення
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.5 Система «Розумний будинок» («Інтелектуальний будинок»)
- •3.5.1. Опис систем «Розумний будинок»
- •3.5.2. Класифікація функцій систем керування «Інтелектуальним будинком»
- •3.5.2.1. Система керування електроживленням і освітленням Керування освітленням
- •Керування енергозбереженням
- •Керування рівнями освітлення у всіх кімнатах
- •Імітація присутності хазяїв (охоронна функція)
- •«Світло, що стежить»
- •Керування шторами і жалюзі з електроприводом
- •3.5.2.2. Система аудіо-відеотехніки «Мультирум»
- •Система прийому ефірного та супутникового телебачення
- •Прийом/передача цифрових потоків даних (Internet)
- •Керування відображенням з відеокамер
- •Система домашнього кінотеатру
- •Керування всіма пристроями домашнього кінотеатру
- •Автоматичне керування екраном і шторами затемнення
- •3.5.2.3. Система управління «Інтелектуальним будинком»
- •Керування всіма системами через Інтернет
- •Керування усіма системами з будь-якого комп'ютера в будинку
- •3.5.3. Система охорони будинку
- •3.5.4. Система відеоспостереженя
- •3.5.5. Система автоматизації життєзабезпечення будинку Система вентиляції і кондиціонування повітря
- •Система опалення (в т.Ч. «Тепла підлога»)
- •Керування опаленням в залежності від пори року і доби
- •Система холодного і гарячого водопостачання
- •3.5.6. Система метеорологічного контролю
- •Система обслуговування території
- •3.5.7. Функції зв’язку
- •Керування функціями «Розумного будинку» тоновими сигналами
- •«Sim-Sim» контроль
- •Керування доступом з будь-якого комунікаційного пристрою
- •Використання безконтактних карт
- •Бездротове управління
- •Керування із сенсорної панелі
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.6. Муніципальний транспорт
- •3.6.1. Розробка розкладу руху на міських маршрутах
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.6.2. Планування роботи водіїв і кондукторів
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.6.3. Складання наряду водіїв на роботу
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.6.4. Диспетчерський облік
- •3.6.4.1. Внутрішньо-паркова диспетчеризація
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.6.4.2. Лінійна диспетчеризація
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.6.4.3. Автоматичні системи диспетчерського управління (асду) транспортом
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.6.5. Моніторинг транспортних одиниць
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.6.6. Загальні відомості про gps (Global Positioning System)
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.6.7. Збір інформації про місцезнаходження транспортних засобів
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.7. Пожежна та охорона сигналізації
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.7.1. Загальні принципи побудови систем пожежної безпеки
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.7.2. Загальні принципи побудови систем охоронної безпеки
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •Структура системи автоматичної пожежної сигналізації
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •Глосарій
- •Список використаних літературних джерел
Глосарій
Абстрактні системи - розумово-зорові системи, що є продуктом людського мислення і відображаються абстрактними моделями матеріальних систем (поняття, гіпотези, теорії, знання, системи формалізації (символічні), логіки (описувані), лінгвістичні системи і т.п.).
Автоматика – галузь науки і техніки, яка охоплює теорію і сукупність технічних рішень для керуючих пристроїв, що дають змогу здійснювати трудові процеси без участі людини.
Автоматизація – практичне застосування автоматики для вирішення конкретних завдань управління.
Автоматична система управління (АСУ) – сукупність автоматичних пристроїв, що управляють об’єктом управління і взаємодіють між собою без безпосередньої участі людини.
Автоматизована система управління (АСУ) – людино-машинна система, що забезпечує автоматизований збір, зберігання і обробку інформації про хід технологічного процесу, а також видачу дій, що управляють, на технологічний процес відповідно до прийнятого критерію управління.
Актуалізація (системи) – емпіріко-теоретичний метод отримання інформації про систему; при актуалізації активізуються, ініціалізуються (тобто, збуджуються до дії) всі необхідні зв’язки і відношення системи з зовнішнім середовищем, що переводять систему із стаціонарного (неактуального) стану в динамічний (актуальний).
Актуалізація інформації – процедури активізації інформації (збір, обробка, передача, отримання, перетворення, реєстрація) за допомогою певних засобів і технологій. Актуалізація інформації завжди пов’язана зі зміною носія інформації і системних ресурсів.
Алгоритм - сукупність правил, що однозначно вказують, як і в якій послідовності слід виконувати окремі технологічні операції з метою вирішення загального завдання.
Аттрактор (англ. attract - притягувати, залучати) – множина відносно стійких траєкторій руху динамічної системи в просторі її станів, що притягає до себе безліч можливих траєкторій розвитку по яким система може рухатися в процесі своєї еволюції.
Біфуркація (від латинського bifurcus — роздвоєний) – термін, що вживається в широкому сенсі для позначення всіляких якісних перебудов або метаморфоз різних об'єктів при зміні параметрів, від яких вони залежать.
Веб-браузер ( англ. Web Browser) – веб-оглядач,- програмне забезпечення для перегляду сайтів Всесвітньої павутини
Веб-сервер (англ. Web Server) – це сервер, що обслуговує запити від клієнтів (зазвичай це Web-браузери) до одного або декількох сайтів Всесвітньої павутини (веб-сайтів)
Виконавчі елементи (ВЕ) – елементи, що призначені для створення управляючої дії на регулюючий орган (РО) об'єкту управління (ОУ). При цьому змінюється положення або стан РО, що приводить зрештою до зміни положення або стану ОУ відповідно до алгоритму управління.
Виконавчі пристрої (ВП) – елементи автоматики, що здійснюють керуючий вплив на об'єкт управління. Вони змінюють положення або стан регулюючого органу об'єкту управління так, щоб керований параметр відповідав заданому значенню.
Дані – синтаксичні сигнали (символьного, образного, жестового, сенсомоторного, звукового, електричного, магнітного, електромагнітного типу), що актуалізуються (тобто, можуть бути одержані, передані, перетворені, зібрані, оброблені, зареєстровані) за допомогою деякого джерела (пристрою) і розглядаються безвідносно до їхнього семантичного значення.
Датчики – пристрої, що сприймають поступаючу на їх вхід інформацію про об’єкт управління і перетворюють її у форму, зручну для подальшого використовування в пристроях автоматичного управління.
Діодно-транзисторна логіка (ДТЛ) – технологія побудови цифрових схем на основі біполярних транзисторів, діодів і резисторів. Свою назву технологія отримала завдяки реалізації логічних функцій (наприклад, І) за допомогою діодних ланцюгів, а підсилення сигналу – за допомогою транзисторів.
Допоміжні елементи автоматики – до таких елементів можна віднести стабілізатори напруги або струму, комутатори і розподільники, генератори напруги спеціальної форми, формувачі імпульсів, індикаторні і реєструючі прилади, сигнальні і захисні пристрої і т.д.
Евристики – строго необґрунтовані правила, що базуються, зазвичай, на інтуіції, які використовуються для пошуку напрямку, де можуть знаходитися рішення проблеми.
Знання – система понять і відношень між ними для реалізації певних структур і цілей (наприклад, інформаційного обміну). Можна також визначити знання як структуровану інформацію, що забезпечує досягнення певної визначеної мети.
Інформація – деяка послідовність даних з врахуванням їхньої семантичної сутності. Інформація завжди має носій.
Кібернетика – наука про управління складними системами і процесами, що розвиваються; вивчає загальні математичні закони управління об'єктами різної природи.
Керування – сукупність керуючих впливів, спрямованих на те, щоб дійсний хід процесу відповідав бажаному. Відомі два терміни в українській мові: управляти та керувати ( аналогічно в російській: «управлять и руководить»). Якщо використовувати ці терміни відносно технічних систем, то можна вважати їх синонімами.
Логічні елементи – електронні схеми, що відтворюють логічні функції й оперують логічними величинами, які приймають тільки два значення: логічну одиницю та логічний нуль.
Логічні системи – результат дедуктивного чи індуктивного уявлення про матеріальні об'єкти. Ці системи побудовані на основі понятійних визначень (сукупність уявлень) про структуру, стан, основні властивості, динаміку об'єктів.
Матеріальні системи – системи, що являють собою об’єктивну реальність, а елементи яких є матеріально-речовими сутностями.
Мікро-ЕОМ – комплексний пристрій на базі мікропроцесора, що має блоки пам'яті, введення-виведення і сполучення.
Мікропроцесорний пристрій (застосований в системах управління) – спеціалізований обчислювальний пристрій, пристосований до роботи у виробничих умовах (багатофункціональний термінал), що включає, окрім власне мікропроцесора, також і засоби для обміну сигналами з ОУ (вимірювальні контролери і інтерфейсні блоки зв'язку).
Обчислювальні елементи – елементи системи керування, що здійснюють математичні перетворення (операції) з поступаючими на їх вхід сигналами з метою здійснення заданого алгоритму роботи системи. У простих випадках обчислювальні елементи виконують окремі математичні операції, такі, як алгебраїчне додавання, диференціювання, інтеграція, логічне додавання, множення і т. д.
Об'єкт управління (ОУ) або керований об'єкт – окрема сукупність елементів, в якій технологічні процеси піддаються цілеспрямованим діям.
Пакетний радіозв’язок загального користування (англ. GPRS - General Packet Radio Service) - надбудова над технологією мобильного зв’язку GSM, що дозволяє здійснювати пакетну передачу даних. GPRS підтримує IP-протокол і дозволяє користувачу мобільного телефону проводити обмін даними не тільки з іншими пристроями в мережі GSM, а і в зовнішніх мережах, в тому числі і в Інтернеті.
Підсистема – частина системи з деякими зв’язками і відношеннями.
Повідомлення – форма актуалізації інформації, яка є змістом цього повідомлення (наприклад, SMS-повідомлення, телеграма, лист тощо).
Приймально-контрольні прилади – це технічні прилади сигналізації про стан керованого об’єкту або процесу, які призначені для прийому інформації від сповіщувачів про стан ситуації, що контролюється, і формування певних вихідних сигналів, що є необхідними вхідними командами для пристроїв керування.
Принципіальна схема – кресленик, що за допомогою умовних позначень визначає основну ідею і повний склад системи: її приладів, апаратів, автоматичних пристроїв і зв’язків між ними, робота яких забезпечує вирішення задач функціонування, керування, регулювання, захисту, вимірювання та сигналізації. Принципіальна схема є якнайповнішою схемою системи, на якій зображають всі елементи і пристрої, що необхідні для здійснення і контролю заданих внутрішньосистемних процесів, всі зв'язки між ними, а також елементи підключення вхідних і вихідних ланцюгів і зовнішніх об'єктів. Елементи на принципіальній схемі є умовними графічними позначеннями, зображення і розміри яких установлені в стандартах ЄСКД. Всім зображеним на схемі елементам і пристроям привласнюються умовні буквено-цифрові позиційні позначення згідно до відповідних ГОСТів та ДСТУ.
Програмне керування – керування будь-яким процесом за заданим законом - програмою. У найпростішому й найпоширенішому випадку програма не залежить від результатів виконання процесу в цілому або на деякому етапі.
Підсилювачі – елементи автоматики, що здійснюють кількісні перетворення (збільшення) потужності вхідного сигналу (підсилення).
Погоджувальні елементи – вмикаються в пристрій автоматичного управління для поліпшення його параметрів, розширення функціональних можливостей основних елементів. В якості погоджувальних елементів часто використовують трансформатори, редуктори, що дозволяють погоджувати параметри виконавчого елементу з параметрами регулюючого органу об'єкту управління.
Реле – прилади, які реагують на зміни струму, напруги, температури, швидкості і замикають або розмикають свої контакти при досягненні певного значення конкретної величини струму, напруги, температури і т. д.
САК – системи автоматичного керування. Цей термін використовується там, де людський фактор не має вирішального значення. В системах, де людський фактор може мати вирішальне значення, залишається термін «управління» (в процесі прийняття управлінських рішень має місце інституція, а, також, є особа-керівник (очільник) управління).
Cистеми автоматичного управління (САУ) - цей термін застосовується до систем, що призначені для керування технічними процесами без безпосереднього втручання або участі людини.
Символічні системи – формалізовані логічні системи.
Синергетика (від грецького συνεργητικός - спільний, узгоджено діючий) – міждисциплінарний науковий напрям, що займається дослідженням спільних закономірностей в процесах утворення, стійкості і руйнування впорядкованих часових, просторових, інформаційних і організаційно-функціональних структур в складних нерівноважних системах різної природи (фізичних, хімічних, біологічних, екологічних, економічних, соціальних та ін.).
Система (від грецького σύστημα - «утворення», «складення», що в перекладі відповідає поняттю «ціле, що складене з частин») – об’єкт чи процес, що являє собою сукупність взаємозв’язаних елементів, яка обособлена від оточуючого середовища, взаємодіє з ним як єдине ціле і організація якої підпорядкована досягненню певних цілей.
Структурна схема - кресленик, що за допомогою умовних позначень визначає елементний склад системи, сукупність стійких зв’язків між елементами і підсистемами системи, що забезпечують її системну цілісність і збереження основних цільових властивостей при різноманітних зовнішних і внутрішніх впливах, а, також, зв’язки певних елементів з оточуючим середовищем (входи і виходи системи). Структурна схема відображує принцип роботи системи або пристрою в найзагальнішому вигляді. На схемі зображуються всі основні функціональні блоки (елементи), а також основні взаємозв'язки між ними, що вказують на послідовність взаємодії функціональних блоків в схемі. Функціональні блоки на схемі зображають у вигляді прямокутників або умовних графічних позначень. Найменування, типи або позначення блоків вписуються всередину прямокутників.
Схема - графічний документ (кресленик), на якому у вигляді умовних зображень або позначень показані складові частини системи і взаємозв'язок між ними. Схеми пояснюють принцип дії системи або окремих її блоків (підсистем).
Загальні вимоги до виконання схем:
на схемах, як правило, використовуються стандартні графічні умовні позначення;
на схемах допускається розміщувати різні технічні дані, що характеризують схеми в цілому, а також окремі її елементи.
Основні типи схем: принципіальна схема, структурна схема, функціональна схема.
Технологічний процес (ТП) – це логічно пов’язані операції, що складають процес цілеспрямованої дії для досягнення певного результату, яким може бути: зміна кількісних або якісних характеристик, зміна форми, якостей об’єкту, його стану, властивостей, розташування у просторі і т.п.
Технологія – це правила і алгоритми дій, пов’язаних з перетворенням речовини, енергії, інформації в процесах виготовлення продукції, обробки і переробки матеріалів, зборки готових виробів, контролю їх якості, управління з використанням певних програмно-технічних засобів, які є загальними для реалізації заданих цілей. Якщо реалізація технології спрямована на створення керуючого впливу, то це технологія керування.
Телемеханіка – науково-технічний напрям, що охоплює теорію і технічні засоби автоматичної передачі команд управління на відстань і отримання інформації про стан об’єкту управління.
Точка біфуркації — критичне значення «керівного» параметра при його безперервній зміні, при якому система виходить із стану рівноваги. В точці біфуркації у системи з'являється «вибір» траєкторії еволюції, в якому присутній елемент випадковості, що приводить до неможливості передбачити подальший розвиток системи.
Транзисторно-транзисторна логіка (ТТЛ, TTL) – різновид технології побудови цифрових логічних мікросхем на основі біполярних транзисторів і резисторів. Назва «транзисторно-транзисторний» виникла внаслідок того, що транзистори використовуються як для виконання логічних функцій (наприклад, І, АБО), так і для підсилення вихідного сигналу (на відміну від резисторно-транзисторної і діодно-транзисторної логіки)
Функціональна схема автоматизації – кресленик, що за допомогою умовних позначень визначає комплексне графічне поєднання технологічного об’єкту з технічними засобами і пристроями автоматизації. Її призначення – роз’яснення і конкретизація видів процесів, що мають місце в окремих функціональних блоках, ланцюгах, пристроях і системі в цілому. Функціональний зміст і зв'язки окремих блоків і елементів схеми зображають у вигляді умовних графічних позначень, встановлених стандартами ЄСКД. Окремі функціональні блоки схеми допускається зображати у вигляді прямокутників з абревіатурою найменування його типу.
На функціональній схемі вказують:
● для функціональних груп – позначення або найменування, привласнені їм на принципіальній схемі;
● для кожного пристрою і елементу, зображеного умовним графічним позначенням, - буквено-цифрове позиційне позначення, привласнене йому на принципіальній схемі, його найменування і тип або позначення документа, на підставі якого це позначення застосоване.
Найменування, типи і позначення функціональних блоків, зображених прямокутниками, рекомендується вписувати всередину прямокутників. Скорочені або умовні найменування мають бути пояснені на полях схеми. Елементи і пристрої допускається зображати на схемі у вигляді поєднаних функціональних блоків, як правило, в однолінійному зображенні.