- •Список скорочень Українські
- •Міжнародні
- •Sms (англ. Short Message Service) — служба коротких повідомлень
- •1.1. Автоматизація технологічних процесів: загальні положення, поняття, визначення, терміни, категорії
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •1.2. Знання, інформація і їх роль в системах управління
- •Категорія знання. Загальний підхід
- •Подання знань, інформація і процес прийняття рішень
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •1.3. Система: основні поняття, властивості, узагальнені класифікації
- •Класифікація систем
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •1.4. Синергетика як напрям прикладного системного аналізу
- •Передісторія виникнення синергетики
- •Синергетичні моделі
- •Синергетичні закономірності.
- •Значення синергетики для науки і світогляду.
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •1.5. Системний аналіз об’єктів управління технологічними процесами
- •Застосування методології системного аналізу до створення складних систем управління.
- •Системний підхід до створення автоматизованих технологічних комплексів (атк).
- •Структурний аналіз систем управління складними технологічними об’єктами
- •Інформаційна модель об’єктів управління технологічними процесами
- •Математична модель.
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •2.1. Історичні відомості і напрямки розвитку систем автоматизації
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •2.2. Автоматизація: поняття, визначення, терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •2.3. Основні елементи та засоби автоматики, їх класифікація
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •2.3.1. Датчики
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •2.3.2. Підсилювачі
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •2.3.3. Виконавчі елементи та пристрої
- •Виконавчі двигуни
- •Двигуни постійного струму
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •2.3.4. Реле
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •2.3.5. Обчислювальні та погоджувальні елементи
- •Цап (Цифро-аналогові перетворювачі)
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •2.3.6. Логічні елементи
- •Логічні функції та елементи.
- •Логічних елементів ні, або, і.
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •2.4. Основні принципи управління: загальний підхід
- •Принцип мети
- •Принцип правової захищеності управлінського рішення
- •Принцип оптимізації управління
- •Норма керованості
- •Принцип відповідності
- •Принцип автоматичного заміщення відсутнього
- •Принцип першого керівника
- •Принцип одноразового введення інформації
- •Принцип підвищення кваліфікації
- •Методи мистецтва управління
- •Метод Сократа
- •Метод трьох раундів
- •Метод Штірліца
- •Метод «Жаба в сметані»
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •2.5. Загальні відомості про системи автоматичного управління
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •2.6. Класифікація систем автоматичного управління
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •2.7. Загальні відомості про системи телемеханіки та апаратні засоби
- •Лінії зв’язку
- •Перетворення сигналу
- •Безперервні методи модуляції
- •Цифрові методи модуляції
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •2.8. Функція контролю в складних системах атп
- •Автоматичне нагромадження й обробка інформації про надійність обчислювального комплексу
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •2.9. Джерела і показники техніко-економічної ефективності
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •2.10. Аналіз типових схемотехнічних рішень автоматизації окремих технологічних процесів в комунальному господарстві.
- •Типу «шэт»
- •Завдання
- •Типу «шэт»
- •3.1. Технологія: основні поняття і визначення
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.2. Теплоенергетичні установки (котельні)
- •Опис технологічного процесу
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.3. Вентиляційні установки
- •3.3.1. Типи систем вентиляції
- •Природна і штучна система вентиляції
- •Приточна і витяжна система вентиляції
- •Місцева і загально обмінна система вентиляці.
- •Складальна і моноблочна система вентиляції
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.4. Водопостачання та водовідведення
- •3.4.1. Основні функції автоматичних пристроїв насосної станції
- •3.4.2. Опис технологічної схеми водозабірної споруди річкового міського водопроводу
- •3.4.3 Технологія і автоматизація систем водовідведення
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.5 Система «Розумний будинок» («Інтелектуальний будинок»)
- •3.5.1. Опис систем «Розумний будинок»
- •3.5.2. Класифікація функцій систем керування «Інтелектуальним будинком»
- •3.5.2.1. Система керування електроживленням і освітленням Керування освітленням
- •Керування енергозбереженням
- •Керування рівнями освітлення у всіх кімнатах
- •Імітація присутності хазяїв (охоронна функція)
- •«Світло, що стежить»
- •Керування шторами і жалюзі з електроприводом
- •3.5.2.2. Система аудіо-відеотехніки «Мультирум»
- •Система прийому ефірного та супутникового телебачення
- •Прийом/передача цифрових потоків даних (Internet)
- •Керування відображенням з відеокамер
- •Система домашнього кінотеатру
- •Керування всіма пристроями домашнього кінотеатру
- •Автоматичне керування екраном і шторами затемнення
- •3.5.2.3. Система управління «Інтелектуальним будинком»
- •Керування всіма системами через Інтернет
- •Керування усіма системами з будь-якого комп'ютера в будинку
- •3.5.3. Система охорони будинку
- •3.5.4. Система відеоспостереженя
- •3.5.5. Система автоматизації життєзабезпечення будинку Система вентиляції і кондиціонування повітря
- •Система опалення (в т.Ч. «Тепла підлога»)
- •Керування опаленням в залежності від пори року і доби
- •Система холодного і гарячого водопостачання
- •3.5.6. Система метеорологічного контролю
- •Система обслуговування території
- •3.5.7. Функції зв’язку
- •Керування функціями «Розумного будинку» тоновими сигналами
- •«Sim-Sim» контроль
- •Керування доступом з будь-якого комунікаційного пристрою
- •Використання безконтактних карт
- •Бездротове управління
- •Керування із сенсорної панелі
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.6. Муніципальний транспорт
- •3.6.1. Розробка розкладу руху на міських маршрутах
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.6.2. Планування роботи водіїв і кондукторів
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.6.3. Складання наряду водіїв на роботу
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.6.4. Диспетчерський облік
- •3.6.4.1. Внутрішньо-паркова диспетчеризація
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.6.4.2. Лінійна диспетчеризація
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.6.4.3. Автоматичні системи диспетчерського управління (асду) транспортом
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.6.5. Моніторинг транспортних одиниць
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.6.6. Загальні відомості про gps (Global Positioning System)
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.6.7. Збір інформації про місцезнаходження транспортних засобів
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.7. Пожежна та охорона сигналізації
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.7.1. Загальні принципи побудови систем пожежної безпеки
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •3.7.2. Загальні принципи побудови систем охоронної безпеки
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •Структура системи автоматичної пожежної сигналізації
- •Питання та завдання для самоконтролю.
- •Глосарій
- •Список використаних літературних джерел
Питання та завдання для самоконтролю.
1. З яких елементів може складатися структурна схема систем ручного і автоматичного управління?
2. Чим відрізняється замкнута СУ від розімкнутої?
3. Дайте класифікацію АСУ.
4. За методом управління, які є автоматичні СУ?
5. Чи є різниця між лінійними і не лінійними АСУ?
2.7. Загальні відомості про системи телемеханіки та апаратні засоби
збору та передачі інформації
В наш час існує велика кількість різних по виконанню САУ. Є такі, в яких всі елементи просторово зосереджені, тобто відстань між ними істотного впливу на роботу системи не має. Таку систему можна розділити лише по функціональним ознакам.
Але є і такі, коли УП (управляючий пристрій) і ОУ (об’єкт управління) розташовані достатньо далеко один від одного. Наприклад, в АСУ відстань між пунктом управління (ПУ), де зосереджена апаратура управління, і контрольованим пунктом (КП), де розміщені ОУ, може складати від десятків метрів до десятків кілометрів і більше, а в космічних системах телекерування ця відстань досягає мільярдів кілометрів.
У цих випадках навколишнє фізичне середовище впливає на сигнали, що передаються між ПУ і КП. Для того, щоб понизити вплив перешкод до допустимого рівня і забезпечити працездатність таких систем, необхідно погоджувати параметри передаваних сигналів з параметрами середовища, по якому вони розповсюджуються. З цією метою передавані сигнали піддають спеціальним перетворенням.
Область науки і техніки, що охоплює теорію і технічні засоби контролю і управління об'єктами на відстані із застосуванням спеціальних перетворень сигналів, називається - телемеханікою.
Для здійснення таких перетворень використовують спеціальні передавальні і приймальні пристрої. Сукупність пристроїв прийому - передачі і фізичного середовища, що забезпечує матеріальне з'єднання ПУ (пункт управління) і КП (контролюючий пункт) між собою, утворює лінію зв'язку. Таким чином, принципова особливість систем телемеханіки полягає у наявності лінії зв'язку. Роль лінії зв'язку настільки важлива, що її параметри є визначаючими для параметрів всієї телемеханічної системи: її точності, швидкодії, дальності дії, надійності і вартості. (Рис. 21).
Рис. 21. Структурна схема телемеханічної системи
Джерелами передаваної по лінії зв'язку інформації на КП можуть бути різні датчики, машинні носії інформації (перфоносії, магнітні носії), передаючі телевізійні трубки, різні пристрої ручного введення (кнопки, клавіатури), периферійні ЕОМ, а на ПУ - пристрої ручного введення на пульті, з якого здійснюється управління, центральна ЕОМ і машинні носії.
Одержувачами інформації на КП можуть бути різні виконавчі пристрої, периферійні ЕОМ і машинні носії, а на ПУ - пристрої індикації різного роду на пульті управління, центральна ЕОМ і машинні носії.
Системи телемеханіки забезпечують управління з одного ПУ великим числом КП, розташованих різним чином і на різних відстанях. Відповідно видозмінюються і сполучаючі їх лінії зв'язку. Залежно від взаємного розташування ПУ і КП розрізняють лінії зв'язку: радіальні, ланцюгові і деревоподібної структури.
Сучасні телемеханічні системи забезпечують взаємодію в межах однієї великої системи багатьох сотень і навіть тисяч ПУ і КП. В цьому випадку доводиться говорити вже не про окремі лінії зв'язку, сполучаючих ПУ зі своїми КП, а про мережі зв'язку. Оптимізація структури таких мереж зв'язку за часом передачі сигналів, надійності, вартості і іншим параметрам є досить складною задачею.
У великих телемеханічних системах виникає задача передачі сигналів між певною парою ПУ і КП, тобто від конкретного джерела до конкретного одержувача інформації. Сукупність технічних засобів, що забезпечують незалежну передачу сигналів між одним ПУ і одним КП, називається каналом зв'язку. Таким чином, канал включає лінію (або мережу) зв'язку і апаратуру, що забезпечує зв'язок.
Також існують однорівневі, або одноступінчасті, системи, в якій всі КП безпосередньо пов'язано з ПУ. Але ускладнення телемеханічних систем, зростання об'ємів передаваної і опрацьованої інформації призводять до того, що часто ефективнішими виявляються багаторівневі системи, побудовані за ієрархічним принципом. У ієрархічних системах інформація відбирається, частково обробляється і узагальнюється на кожному проміжному рівні при передачі її від КП до ПУ і, навпаки, конкретизується і уточнюється на кожному рівні при передачі від ПУ до КП. При цьому в сучасних телемеханічних системах кожен КП сам є досить складною місцевою системою централізованого контролю. Ієрархічний принцип побудови широко використовується в АСУ.
Рис. 22. Лінії зв’язку (а) – радіальна; (б) – ланцюгова; (в) – деревоподібна.
Рис. 23. Системи телемеханіки (а) – трирівнева; (б) – однорівнева.
Залежно від виконуваних функцій телемеханічні системи прийнято ділити на системи: телевимірювання, телесигналізації, телекерування і телерегулювання.
Задачею систем телевимірювання (ТВ), або телеметрії, є передача від КП до ПУ інформації про значення будь-яких параметрів контрольованого об'єкту (наприклад, швидкості перекачування нафти в системі АСУ нафтопроводу або температури у відсіках космічного корабля в системі космічної телеметрії). Системи ТВ прийнято ділити на системи телевимірювання поточних параметрів і системи телевимірювання інтегральних параметрів (наприклад, витрата пального або електроенергії за певний проміжок часу). Вимірюваний параметр в системах ТВ в загальному випадку має безперервний ряд значень. Отже, від КП до ПУ по лінії зв'язку необхідно передавати інформацію про значення аналогових величин.
Системи телесигнализації (ТС) служать для отримання за допомогою пристроїв телемеханіки інформації про дискретні стани контрольованих об'єктів (наприклад, включений або вимкнений виконавчий двигун, і т. д.).
Задачею систем телекерування (ТК) є передача від ПУ до КП управляючих дій - команд. У системах ТК можуть передаватися як прості двохпозиційні команди (типа «включити - вимкнути»), так і багатопозиційні (наприклад, «повернути антену станції радіолокації на певний кут» або «включити двигуни космічного корабля на заданий час»). Пункти управління систем ТК можуть видавати команди як безпосередньо на виконавчі органи контрольованих об'єктів, так і записувати їх в пристрої, що запам'ятовують, для подальшого виконання.
У багатьох випадках на КП є місцеві САУ, підтримуючі необхідний режим роботи контрольованого об'єкту (наприклад, кут повороту керма, необхідний тиск або температуру і ін.). При цьому з ПУ епізодично передаються лише задані значення керованих параметрів - так звані вставки, а в решту часу місцеві САУ працюють автономно. Така функція систем телемеханіки називається телерегулюванням (ТР).
В даний час не застосовуються системи телемеханіки, що виконують будь-яку одну з перерахованих функцій: ТВ, ТС, ТК або ТР. Практично всі сучасні телемеханічні системи є багатофункціональними, або комплексними, системами. Так, наприклад, на підставі вимірювання параметрів орієнтації космічного корабля за системою ТВ пункт управління видає команди на двигуни орієнтації по системі ТК; виконання цих команд контролюється за системою ТС. Для реалізації всіх цих функцій використовується загальне устаткування, тобто одна система виконує функції ТВ – ТК – ТС.
Незалежно від конкретних виконуваних функцій всі телемеханічні системи є системами передачі інформації, головна задача яких - передати інформацію на необхідну відстань з мінімальними витратами (часто і за мінімальний час). У цьому плані системи телемеханіки все тісніше перетинаються з інформаційними системами передачі даних (СПД).
Специфічними особливостями систем телемеханіки в порівнянні із СПД залишаються менший об'єм передаваної інформації, але значно вищі вимоги до її достовірності. Так, в системах ТК вірогідність виникнення помилкової команди не повинна перевищувати , а в системах ТВ потрібна точність до .
Тенденціями розвитку систем телемеханіки є розширення можливостей системи по управлінню контрольованими об'єктами, збільшення числа ПУ і КП, зростання об'ємів передаваної інформації разом з підвищенням вимог до надійності і точності систем. Для вирішення цих задач все більш широке застосування в системах телемеханіки знаходять ЕОМ різних класів і продуктивності. Як ПУ використовують універсальні ЕОМ з відповідними приймально-передаючими пристроями, пультами управління і пристроями індикації. Застосування вбудованих мікропроцесорів і мікро-ЕОМ на КП дозволяє виконувати попередню обробку і відбір інформації, що підвищує оперативність і гнучкість управління і розвантажує канали зв'язку.
Широке впровадження ЕОМ призводить до того, що, як і в САУ, задачею телемеханіки стає не розробка відповідної апаратури, а пошук алгоритмів оптимального управління об'єктами.