1. Поняття про багатостанційний доступ

Існуючі в цей час і проектовані СПІ повинні забезпечувати одночасним зв'язком велику кількість стаціонарних і рухливих об'єктів, довільно розташованих на деякій території. Внаслідок цього перспективними є багатостанційні СПІ. У таких системах необхідно здійснювати багатостанційний доступ (МСД) у спільний частотний канал, при якому кореспонденти передають (і приймають) незалежно друг від друга інформацію тоді, коли в цьому виникає необхідність. Багатостанційні СПІ відіграють основну роль при побудові систем зв'язку з рухливими об'єктами (літаками, кораблями, автомобілями). Бачатостанційний доступ у спільний частотний канал є найбільш доцільним методом побудови супутникових систем.

До складу таких систем входить звичайно ℓ кореспондентів, кожний з яких є джерелом дискретної або неперервної інформації . Повідомлення кожного кореспондента перетворюються в сигнал . Однак системи МСД мають ряд істотних відмінностей від багатоканальних систем. Так, груповий сигнал утворюються в результаті додавання радіосигналів кореспондентів безпосередньо в канал (мал.1), відсутня часова синхронізація джерел інформації, рівні прийнятих сигналів можуть істотно розрізнятися, наприклад, через різну довжину трас поширення.

Поряд з завадами в системах МСД діють специфічні для цих систем спотворення, пов'язані із впливом сигналів кореспондентів один на одного при виділенні їх із групового сигналу (міжстанційні завади). Зменшення цього впливу й відповідно ослаблення спотвореннь переданих повідомлень можуть бути досягнуті правильним вибором сигналів і методів їхнього виділення із групового сигналу.

У системах БСД всі сигнали які звуться адресними, можуть або заздалегідь розподілятися й закріплюватися за конкретними кореспондентами, або виділятися їм тільки на час сеансу зв'язку, після якого ці сигнали використовуються іншими кореспондентами системи. Метод розподілу сигналів між кореспондентами визначається взаємодією станцій у системі БСД і активністю кореспондентів.

За характером організації спільної роботи станцій розрізняють системи БСД із обмеженим доступом (контрольовані) і з вільним доступом кореспондентів у спільний частотний канал (неконтрольовані).

У неконтрольованих системах БСД адресні сигнали жорстко закріплюються за певними кореспондентами. Це забезпечує можливість зв'язку кожної пари кореспондентів незалежно від інших. У таких системах число сигналів приблизно дорівнює загальному числу кореспондентів.

Малюнок 1 - Структурна схема багатостанційної РТСПІ

У контрольованих системах БСД сигнали не закріплюються жорстко за кореспондентами, а виділяються їм у міру необхідності виходу на зв'язок. Число сигналів у контрольованій системі БСД може бути набагато менше загального числа кореспондентів , що обслуговуються системою: . Пояснюється це тим, що в контрольованій системи враховується статистика роботи від діючих кореспондентів, тобто той факт, що кореспонденти в системі передають інформацію не безперервно й число активних кореспондентів звичайно значно менше .