- •1 Нормативні дані з дисципліни
- •2. Мета і завдання дисципліни
- •3 Перелік забезпечуючих дисциплін
- •4 Структура залікових кредитів
- •5 Навчально–методичне забезпечення дисципліни
- •5.1 Література
- •5.2 Методичні посібники та вказівки
- •Лекція 1 Система передачі інформації. Основні поняття і визначення
- •1. Місце інформаційних систем у сучасному світі
- •2. Класифікація систем передачі інформації
- •3. Узагальнена структурна схема системи передачі інформації
- •4.Основні інформаційно-технічні характеристики спи
- •4.1 Вірогідність передачі інформації
- •Завадостійкість передачі інформації
- •Швидкість передачі інформації
- •Пропускна здатність каналів зв'язку
- •Висновки
- •Тестові запитання
- •1.Кількість інформації в повідомленні
- •Логарифмічна міра добре відображає адитивність інформації.
- •2 .Джерело дискретних повідомлень і його ентропія
- •Ентропію джерела не рівноімовірних попарно залежних повідомлень, позначимо , дамо розрахункову формулу
- •3.Джерело неперервних повідомлень
- •Висновки
- •Тестові запитання
- •Практичне заняття №1
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Лекція 3 Передача інформації з дискретними і неперервними каналами зв'язку
- •1.Продуктивність джерела дискретних повідомлень
- •2.Швидкість передачі інформації з дискретних каналів без перешкод. Оптимальне статистичне кодування
- •3.Швидкість передачі інформації й пропускна здатність дискретних каналів з завадами
- •4.Пропускна здатність двійкового симетричного каналу зв'язку з завадами
- •5.Швидкість передачі інформації неперервними каналами з завадами.
- •6. Пропускна здатність неперервного каналу з нормальним білим шумом
- •Пропускна здатність неперервного каналу зв'язку при довільних спектрах сигналів і завад.
- •Висновки
- •Тестові запитання
- •Практичне заняття №2
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Лекція 4 завадостійке кодування. Основні положення теорії завадостійкого кодування
- •1.Постановка задачі застосування завадостійких кодів
- •2.Класифікація завадостійких кодів
- •3. Основні числові характеристики завадостійких кодів
- •4.Кодова відстань і її зв'язок із кратністю помилок що виявляються й або, що виправляються.
- •Висновки
- •Лекція 5 Систематичні блокові лінійні коди
- •Загальні методи кодування і декодування систематичних блокових лінійних кодів
- •Код з парним числом одиниць
- •Інверсний код
- •Код з подвоєнням елементів
- •Коди Хемінга
- •Висновки
- •Лабораторна робота №1 вивчення принципу дії та дослідження завадостійкості радіосистеми передавання інформації із блоковим кодом
- •1 Мета роботи
- •2 Методичні вказівки
- •Позиції, що займають одиниці в одиничній матриці, вказують номера позицій контрольних символів, що використовуються у кожній перевірці на парність.
- •3 Опис лабораторної установки
- •4 Порядок виконання роботи
- •6 Контрольні запитання і завдання
- •Лекція 6 циклічні коди
- •Основні властивості циклічного коду й способи побудови
- •Способи кодування і декодування циклічних кодів
- •Матричне подання циклічних кодів
- •Висновки
- •Тестові запитання
- •Лабораторна робота №2 Вивчення властивостей і принципів побудови циклічних кодів.
- •1 Ціль роботи
- •2 Методичні вказівки
- •3 Порядок виконання роботи
- •5 Контрольні запитання.
- •Практичне заняття №3
- •Розв’язання. Визначимо кількість інформаційних і контрольних символів у кодовій комбінації:
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Лекція 7 Оптимальний когерентний прийом дискретних сигналів
- •1.Основні положення теорії оптимального приймання сигналів
- •Синтез, правила розрізнення сигналів у випадку приймання повністю відомих сигналів на фоні нормального білого шуму
- •Структурні схеми оптимальних приймачів
- •Обчислення завадостійкості (імовірності помилок розрізнення сигналів) оптимальних когерентних приймачів
- •Виходячи з цього, можна записати формули для обчислення імовірностей помилок в системах когерентного приймання фазовою, частотною та амплітудною маніпуляцією.
- •Висновки
- •3 Порядок виконання роботи
- •5 Контрольні запитання
- •Лекція 8 оптимальний некогерентний прийом дискретних сигналів і його завадостійкість
- •Модель лінії зі змінними параметрами
- •Алгоритм прийняття рішення при прийманні сигналів з випадковою початковою фазою
- •Приймання сигналів з випадковою початковою фазою і флуктуючою амплітудою
- •Некогерентні приймачі сигналів з використанням обробки за огинаючою
- •Некогерентний приймач ортогональних сигналів
- •Приймання сигналів з випадковою початковою фазою при використанні відносної фозової маніпуляції
- •Висновки
- •Тестові запитання
- •3 Порядок виконання роботи.
- •4 Структура звіту
- •5 Контрольні запитання і завдання
- •Практичне заняття № 4 "Когерентне и не когерентне приймання дискретних сигналів та його завадостійкість"
- •Приклади розв’язання основних типів задач
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Лекція 9 оптимальний і квазиоптимальНіЙ прийом неПерервних сигналів і його завадостійкість
- •1.Особливості приймання неперервних сигналів з аналоговою модуляцією
- •2. Завадостійкість прийому сигналів з амплітудною модуляцією
- •3.Завадостійкість прийому сигналів з фазовою модуляцією
- •4.Завадостійкість прийому сигналів з частотною модуляцією
- •Висновки
- •Лекція 10 цифрові методи передачі неЗперервних повідомлень
- •Імпульсно – кодова модуляція
- •2.Завадостійкисть систем зв’язку з імпульсно-кодовою модуляцією
- •3.Диференціальна імпульсно-кодова модуляція. Дельта модуляція
- •Висновки
- •Тестові запитання
- •Практичне заняття № 5
- •Приклади розв’язання основних типів задач
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Лекція 11 багатоканальні системи передачі інформації
- •1.Узагальнена структура багатоканальної системи зв’язку
- •2.Системи зв’язку із частотним поділом каналів
- •3Системи зв’язку із часовим поділом каналів
- •Висновки
- •Тестові запитання
- •Лекція 12
- •1. Поняття про багатостанційний доступ
- •Системи з часовим поділом каналів
- •Системи із частотним поділом каналів
- •Системи з кодовим поділом каналів
- •Асинхронно-адресні системи передачі інформації (аас)
- •Висновки
1. Поняття про багатостанційний доступ
Існуючі в цей час і проектовані СПІ повинні забезпечувати одночасним зв'язком велику кількість стаціонарних і рухливих об'єктів, довільно розташованих на деякій території. Внаслідок цього перспективними є багатостанційні СПІ. У таких системах необхідно здійснювати багатостанційний доступ (МСД) у спільний частотний канал, при якому кореспонденти передають (і приймають) незалежно друг від друга інформацію тоді, коли в цьому виникає необхідність. Багатостанційні СПІ відіграють основну роль при побудові систем зв'язку з рухливими об'єктами (літаками, кораблями, автомобілями). Бачатостанційний доступ у спільний частотний канал є найбільш доцільним методом побудови супутникових систем.
До складу таких систем входить звичайно ℓ кореспондентів, кожний з яких є джерелом дискретної або неперервної інформації . Повідомлення кожного кореспондента перетворюються в сигнал . Однак системи МСД мають ряд істотних відмінностей від багатоканальних систем. Так, груповий сигнал утворюються в результаті додавання радіосигналів кореспондентів безпосередньо в канал (мал.1), відсутня часова синхронізація джерел інформації, рівні прийнятих сигналів можуть істотно розрізнятися, наприклад, через різну довжину трас поширення.
Поряд з завадами в системах МСД діють специфічні для цих систем спотворення, пов'язані із впливом сигналів кореспондентів один на одного при виділенні їх із групового сигналу (міжстанційні завади). Зменшення цього впливу й відповідно ослаблення спотвореннь переданих повідомлень можуть бути досягнуті правильним вибором сигналів і методів їхнього виділення із групового сигналу.
У системах БСД всі сигнали які звуться адресними, можуть або заздалегідь розподілятися й закріплюватися за конкретними кореспондентами, або виділятися їм тільки на час сеансу зв'язку, після якого ці сигнали використовуються іншими кореспондентами системи. Метод розподілу сигналів між кореспондентами визначається взаємодією станцій у системі БСД і активністю кореспондентів.
За характером організації спільної роботи станцій розрізняють системи БСД із обмеженим доступом (контрольовані) і з вільним доступом кореспондентів у спільний частотний канал (неконтрольовані).
У неконтрольованих системах БСД адресні сигнали жорстко закріплюються за певними кореспондентами. Це забезпечує можливість зв'язку кожної пари кореспондентів незалежно від інших. У таких системах число сигналів приблизно дорівнює загальному числу кореспондентів.
Малюнок 1 - Структурна схема багатостанційної РТСПІ
У контрольованих системах БСД сигнали не закріплюються жорстко за кореспондентами, а виділяються їм у міру необхідності виходу на зв'язок. Число сигналів у контрольованій системі БСД може бути набагато менше загального числа кореспондентів , що обслуговуються системою: . Пояснюється це тим, що в контрольованій системи враховується статистика роботи від діючих кореспондентів, тобто той факт, що кореспонденти в системі передають інформацію не безперервно й число активних кореспондентів звичайно значно менше .