- •1 Нормативні дані з дисципліни
- •2. Мета і завдання дисципліни
- •3 Перелік забезпечуючих дисциплін
- •4 Структура залікових кредитів
- •5 Навчально–методичне забезпечення дисципліни
- •5.1 Література
- •5.2 Методичні посібники та вказівки
- •Лекція 1 Система передачі інформації. Основні поняття і визначення
- •1. Місце інформаційних систем у сучасному світі
- •2. Класифікація систем передачі інформації
- •3. Узагальнена структурна схема системи передачі інформації
- •4.Основні інформаційно-технічні характеристики спи
- •4.1 Вірогідність передачі інформації
- •Завадостійкість передачі інформації
- •Швидкість передачі інформації
- •Пропускна здатність каналів зв'язку
- •Висновки
- •Тестові запитання
- •1.Кількість інформації в повідомленні
- •Логарифмічна міра добре відображає адитивність інформації.
- •2 .Джерело дискретних повідомлень і його ентропія
- •Ентропію джерела не рівноімовірних попарно залежних повідомлень, позначимо , дамо розрахункову формулу
- •3.Джерело неперервних повідомлень
- •Висновки
- •Тестові запитання
- •Практичне заняття №1
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Лекція 3 Передача інформації з дискретними і неперервними каналами зв'язку
- •1.Продуктивність джерела дискретних повідомлень
- •2.Швидкість передачі інформації з дискретних каналів без перешкод. Оптимальне статистичне кодування
- •3.Швидкість передачі інформації й пропускна здатність дискретних каналів з завадами
- •4.Пропускна здатність двійкового симетричного каналу зв'язку з завадами
- •5.Швидкість передачі інформації неперервними каналами з завадами.
- •6. Пропускна здатність неперервного каналу з нормальним білим шумом
- •Пропускна здатність неперервного каналу зв'язку при довільних спектрах сигналів і завад.
- •Висновки
- •Тестові запитання
- •Практичне заняття №2
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Лекція 4 завадостійке кодування. Основні положення теорії завадостійкого кодування
- •1.Постановка задачі застосування завадостійких кодів
- •2.Класифікація завадостійких кодів
- •3. Основні числові характеристики завадостійких кодів
- •4.Кодова відстань і її зв'язок із кратністю помилок що виявляються й або, що виправляються.
- •Висновки
- •Лекція 5 Систематичні блокові лінійні коди
- •Загальні методи кодування і декодування систематичних блокових лінійних кодів
- •Код з парним числом одиниць
- •Інверсний код
- •Код з подвоєнням елементів
- •Коди Хемінга
- •Висновки
- •Лабораторна робота №1 вивчення принципу дії та дослідження завадостійкості радіосистеми передавання інформації із блоковим кодом
- •1 Мета роботи
- •2 Методичні вказівки
- •Позиції, що займають одиниці в одиничній матриці, вказують номера позицій контрольних символів, що використовуються у кожній перевірці на парність.
- •3 Опис лабораторної установки
- •4 Порядок виконання роботи
- •6 Контрольні запитання і завдання
- •Лекція 6 циклічні коди
- •Основні властивості циклічного коду й способи побудови
- •Способи кодування і декодування циклічних кодів
- •Матричне подання циклічних кодів
- •Висновки
- •Тестові запитання
- •Лабораторна робота №2 Вивчення властивостей і принципів побудови циклічних кодів.
- •1 Ціль роботи
- •2 Методичні вказівки
- •3 Порядок виконання роботи
- •5 Контрольні запитання.
- •Практичне заняття №3
- •Розв’язання. Визначимо кількість інформаційних і контрольних символів у кодовій комбінації:
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Лекція 7 Оптимальний когерентний прийом дискретних сигналів
- •1.Основні положення теорії оптимального приймання сигналів
- •Синтез, правила розрізнення сигналів у випадку приймання повністю відомих сигналів на фоні нормального білого шуму
- •Структурні схеми оптимальних приймачів
- •Обчислення завадостійкості (імовірності помилок розрізнення сигналів) оптимальних когерентних приймачів
- •Виходячи з цього, можна записати формули для обчислення імовірностей помилок в системах когерентного приймання фазовою, частотною та амплітудною маніпуляцією.
- •Висновки
- •3 Порядок виконання роботи
- •5 Контрольні запитання
- •Лекція 8 оптимальний некогерентний прийом дискретних сигналів і його завадостійкість
- •Модель лінії зі змінними параметрами
- •Алгоритм прийняття рішення при прийманні сигналів з випадковою початковою фазою
- •Приймання сигналів з випадковою початковою фазою і флуктуючою амплітудою
- •Некогерентні приймачі сигналів з використанням обробки за огинаючою
- •Некогерентний приймач ортогональних сигналів
- •Приймання сигналів з випадковою початковою фазою при використанні відносної фозової маніпуляції
- •Висновки
- •Тестові запитання
- •3 Порядок виконання роботи.
- •4 Структура звіту
- •5 Контрольні запитання і завдання
- •Практичне заняття № 4 "Когерентне и не когерентне приймання дискретних сигналів та його завадостійкість"
- •Приклади розв’язання основних типів задач
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Лекція 9 оптимальний і квазиоптимальНіЙ прийом неПерервних сигналів і його завадостійкість
- •1.Особливості приймання неперервних сигналів з аналоговою модуляцією
- •2. Завадостійкість прийому сигналів з амплітудною модуляцією
- •3.Завадостійкість прийому сигналів з фазовою модуляцією
- •4.Завадостійкість прийому сигналів з частотною модуляцією
- •Висновки
- •Лекція 10 цифрові методи передачі неЗперервних повідомлень
- •Імпульсно – кодова модуляція
- •2.Завадостійкисть систем зв’язку з імпульсно-кодовою модуляцією
- •3.Диференціальна імпульсно-кодова модуляція. Дельта модуляція
- •Висновки
- •Тестові запитання
- •Практичне заняття № 5
- •Приклади розв’язання основних типів задач
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Лекція 11 багатоканальні системи передачі інформації
- •1.Узагальнена структура багатоканальної системи зв’язку
- •2.Системи зв’язку із частотним поділом каналів
- •3Системи зв’язку із часовим поділом каналів
- •Висновки
- •Тестові запитання
- •Лекція 12
- •1. Поняття про багатостанційний доступ
- •Системи з часовим поділом каналів
- •Системи із частотним поділом каналів
- •Системи з кодовим поділом каналів
- •Асинхронно-адресні системи передачі інформації (аас)
- •Висновки
3Системи зв’язку із часовим поділом каналів
Принцип часового поділу каналів (ЧаПК) грунтується на часовій дискретизації переданих повідомлень і рознесенні в часі канальних сигналів. Структурна схема передавальної частини системи із ЧаПК наведена на мал. 3а. Епюри напруг наведені на мал. 3б. Номера епюр збігаються з номерами контрольних точок на мал. 3а.
Малюнок 3 – Структурна схема передавальної частини.
Ритм роботи системи із ЧаПК задається високостабільним генератором тактових імпульсів (ГТІ). Тактові імпульси (мал. 2 б, епюр 1) з періодом надходять на генератор канальних імпульсів ГКІ, що має виходів, де - кільуість каналів. На виходах формуються періодичні послідовності імпульсів, показаних на епюрах 2-5. Канальні імпульси надходять на канальні модулятори КМ, де модулюються повідомленнями (епюри 6-8), що надходять від джерел Д. На виходах КМ формуються модульовані канальні сигнали (епюри 9-11). Параметри модуляції підбираються так, щоб імпульси різних модульованих канальних сигналів не перекривалися. Канальні сигнали подаються на лінійний суматор одночасно з послідовністю синхронізуючих імпульсів, вироблюваних пристроєм формування синхронізуючих імпульсів (УФСІ) (епюр 12), які необхідні для синхронізації роботи прийомної частини. Вони повинні різко відрізнятися від канальних імпульсів, щоб їх можна було виділити із загального потоку імпульсів. На виході суматора утвориться груповий сигнал (епюр 13), що складається з послідовності синхронізуючих і модульованих канальних імпульсів. Груповий сигнал надходить на спільний модулятор (СМ) і модулює високочастотну несучу, вироблювану передавачем (Пер).
У прийомної частини системи із ЧаПК (мал. 4а) прийнятий сигнал підсилюється й фільтрується в лінійній частині приймача Прм, потім демодулюється в спільному демодуляторі (СД), на виході якого виділяється оцінка групового сигналу . Виділений груповий сигнал (епюр 1) подається на селектор синхроімпульсів (ССІ), що може являти собою, наприклад, інтегруючий ланцюг із граничним пристроєм на виході, що спрацьовує при дії на вході інтегруючого ланцюга синхроімпульсу (епюри 2,3). Виділені синхроімпульси надходять на генератор канальних селекторних імпульсів (ГКСІ), що має виходів. На кожному виході ГКСІ формується імпульсна послідовність, тимчасове положення якої збігається з одним з канальних сигналів (епюри 4-6). Ці послідовності подаються на канальні селектори (КС), які виділяють канальні сигнали (епюри 7-9). Ці сигнали надходять на канальні демодулятори (КД), де формуються оцінки переданих повідомлень (епюри 10-12), що надходять до одержувачів .
Малюнок 4 – Структурна схема приймальної частини
Класифікація систем із ВРК здійснюється по виду модуляції в щаблях модуляції. Наприклад, у системі ЧІМ-ЧМ у першому щаблі модуляції використовується ЧІМ, а в другий - ЧМ. У цей час у каналах звичайно використовується один з видів цифрової модуляції (ІКМ, ДІКМ, АДІКМ і т.д.), тому ці системи є цифровими.
Основними переваги багатоканальних систем з ЧаПК є:
Висока вірогідність приймання інформації при застосуванні найбільш завадостійких методів передавання з імпульсно – кодовою і дельта – модуляцію.
Висока стабільність роботи канальних пристроїв.
Низька вартість і малі габарити апаратури, обумовлені:
відсутність канадських смугових фільтрів, вартість яких сягає 40% загальної вартості обладнання;
можливість використання мікромодулів на інтегральних схемах.
Однак є і недоліки:
Необхідність підтримки синхронної роботи комутаторів каналів.
Можливість появи взаємних завад між каналами при спотворенні форми імпульсів.