- •1 Нормативні дані з дисципліни
- •2. Мета і завдання дисципліни
- •3 Перелік забезпечуючих дисциплін
- •4 Структура залікових кредитів
- •5 Навчально–методичне забезпечення дисципліни
- •5.1 Література
- •5.2 Методичні посібники та вказівки
- •Лекція 1 Система передачі інформації. Основні поняття і визначення
- •1. Місце інформаційних систем у сучасному світі
- •2. Класифікація систем передачі інформації
- •3. Узагальнена структурна схема системи передачі інформації
- •4.Основні інформаційно-технічні характеристики спи
- •4.1 Вірогідність передачі інформації
- •Завадостійкість передачі інформації
- •Швидкість передачі інформації
- •Пропускна здатність каналів зв'язку
- •Висновки
- •Тестові запитання
- •1.Кількість інформації в повідомленні
- •Логарифмічна міра добре відображає адитивність інформації.
- •2 .Джерело дискретних повідомлень і його ентропія
- •Ентропію джерела не рівноімовірних попарно залежних повідомлень, позначимо , дамо розрахункову формулу
- •3.Джерело неперервних повідомлень
- •Висновки
- •Тестові запитання
- •Практичне заняття №1
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Лекція 3 Передача інформації з дискретними і неперервними каналами зв'язку
- •1.Продуктивність джерела дискретних повідомлень
- •2.Швидкість передачі інформації з дискретних каналів без перешкод. Оптимальне статистичне кодування
- •3.Швидкість передачі інформації й пропускна здатність дискретних каналів з завадами
- •4.Пропускна здатність двійкового симетричного каналу зв'язку з завадами
- •5.Швидкість передачі інформації неперервними каналами з завадами.
- •6. Пропускна здатність неперервного каналу з нормальним білим шумом
- •Пропускна здатність неперервного каналу зв'язку при довільних спектрах сигналів і завад.
- •Висновки
- •Тестові запитання
- •Практичне заняття №2
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Лекція 4 завадостійке кодування. Основні положення теорії завадостійкого кодування
- •1.Постановка задачі застосування завадостійких кодів
- •2.Класифікація завадостійких кодів
- •3. Основні числові характеристики завадостійких кодів
- •4.Кодова відстань і її зв'язок із кратністю помилок що виявляються й або, що виправляються.
- •Висновки
- •Лекція 5 Систематичні блокові лінійні коди
- •Загальні методи кодування і декодування систематичних блокових лінійних кодів
- •Код з парним числом одиниць
- •Інверсний код
- •Код з подвоєнням елементів
- •Коди Хемінга
- •Висновки
- •Лабораторна робота №1 вивчення принципу дії та дослідження завадостійкості радіосистеми передавання інформації із блоковим кодом
- •1 Мета роботи
- •2 Методичні вказівки
- •Позиції, що займають одиниці в одиничній матриці, вказують номера позицій контрольних символів, що використовуються у кожній перевірці на парність.
- •3 Опис лабораторної установки
- •4 Порядок виконання роботи
- •6 Контрольні запитання і завдання
- •Лекція 6 циклічні коди
- •Основні властивості циклічного коду й способи побудови
- •Способи кодування і декодування циклічних кодів
- •Матричне подання циклічних кодів
- •Висновки
- •Тестові запитання
- •Лабораторна робота №2 Вивчення властивостей і принципів побудови циклічних кодів.
- •1 Ціль роботи
- •2 Методичні вказівки
- •3 Порядок виконання роботи
- •5 Контрольні запитання.
- •Практичне заняття №3
- •Розв’язання. Визначимо кількість інформаційних і контрольних символів у кодовій комбінації:
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Лекція 7 Оптимальний когерентний прийом дискретних сигналів
- •1.Основні положення теорії оптимального приймання сигналів
- •Синтез, правила розрізнення сигналів у випадку приймання повністю відомих сигналів на фоні нормального білого шуму
- •Структурні схеми оптимальних приймачів
- •Обчислення завадостійкості (імовірності помилок розрізнення сигналів) оптимальних когерентних приймачів
- •Виходячи з цього, можна записати формули для обчислення імовірностей помилок в системах когерентного приймання фазовою, частотною та амплітудною маніпуляцією.
- •Висновки
- •3 Порядок виконання роботи
- •5 Контрольні запитання
- •Лекція 8 оптимальний некогерентний прийом дискретних сигналів і його завадостійкість
- •Модель лінії зі змінними параметрами
- •Алгоритм прийняття рішення при прийманні сигналів з випадковою початковою фазою
- •Приймання сигналів з випадковою початковою фазою і флуктуючою амплітудою
- •Некогерентні приймачі сигналів з використанням обробки за огинаючою
- •Некогерентний приймач ортогональних сигналів
- •Приймання сигналів з випадковою початковою фазою при використанні відносної фозової маніпуляції
- •Висновки
- •Тестові запитання
- •3 Порядок виконання роботи.
- •4 Структура звіту
- •5 Контрольні запитання і завдання
- •Практичне заняття № 4 "Когерентне и не когерентне приймання дискретних сигналів та його завадостійкість"
- •Приклади розв’язання основних типів задач
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Лекція 9 оптимальний і квазиоптимальНіЙ прийом неПерервних сигналів і його завадостійкість
- •1.Особливості приймання неперервних сигналів з аналоговою модуляцією
- •2. Завадостійкість прийому сигналів з амплітудною модуляцією
- •3.Завадостійкість прийому сигналів з фазовою модуляцією
- •4.Завадостійкість прийому сигналів з частотною модуляцією
- •Висновки
- •Лекція 10 цифрові методи передачі неЗперервних повідомлень
- •Імпульсно – кодова модуляція
- •2.Завадостійкисть систем зв’язку з імпульсно-кодовою модуляцією
- •3.Диференціальна імпульсно-кодова модуляція. Дельта модуляція
- •Висновки
- •Тестові запитання
- •Практичне заняття № 5
- •Приклади розв’язання основних типів задач
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Лекція 11 багатоканальні системи передачі інформації
- •1.Узагальнена структура багатоканальної системи зв’язку
- •2.Системи зв’язку із частотним поділом каналів
- •3Системи зв’язку із часовим поділом каналів
- •Висновки
- •Тестові запитання
- •Лекція 12
- •1. Поняття про багатостанційний доступ
- •Системи з часовим поділом каналів
- •Системи із частотним поділом каналів
- •Системи з кодовим поділом каналів
- •Асинхронно-адресні системи передачі інформації (аас)
- •Висновки
Лекція 6 циклічні коди
Мета – вивчення методів побудови циклічних кодів, алгоритм кодування, представлення комбінацій циклічних кодів у вигляді двійкових поліномів, операції над двійковими поліномами.
В лекції розглянуті наступні питання:
Основні властивості циклічних кодів і способи їх математичного опису.
Способи кодування і декодування циклічних кодів.
Матричне подання циклічних кодів.
Основні властивості циклічного коду й способи побудови
Циклічні коди знайшли досить широке застосування завдяки їхній ефективності при виявленні й виправленні помилок. Схеми що кодують і декодують пристроїв для цих кодів надзвичайно прості й будуються на основі звичайних регістрів зсуву.
Назва кодів походить від їхньої властивості, яка полягає в тім, що кожна кодова комбінація може бути отримана шляхом циклічної перестановки символів комбінації, що належить цьому ж коду. Це означає, що якщо, наприклад, комбінація є дозволеною комбінацією циклічного коду, то комбінація також належить цьому коду.
Циклічні коди зручно розглядати, представляючи комбінацію двійкового коду не у вигляді послідовності нулів і одиниць, а у вигляді полінома від фіктивної змінної х, а саме:
(1)
де - цифри даної системи числення (у двійковій системі 0 і 1).
Так, наприклад, двійкове семи розрядне число 1010101 може бути записане у вигляді полінома
(2)
Найбільший ступінь х у доданку з нульовим коефіцієнтом називається ступенем полінома.
Подання кодових комбінацій у формі (2) дозволяє звести дії над комбінаціями до дії над поліномами. При цьому додаванні поліномів зводиться до додавання по модулі «два» коефіцієнти при рівних ступенях змінної х, множення виконується за звичайним правилом перемножування ступеневих функцій, однак отримані при цьому коефіцієнти при рівних ступенях змінної х підсумовуються за модулем «два»; ділення здійснюється за правилами ділення ступеневих функцій, при цьому операції вирахування заміняються операціями підсумовування за модулем «два».
Подання комбінацій у формулах (1) і (2) зручно ще й тим, що згадана циклічна перестановка є результат простого множення даного полінома на х . Дійсно, якщо одна з кодових комбінацій виражається поліномом , то ново комбінація за рахунок циклічного зсуву буде
.
Однак в останньому виразі треба замінити на 1 і перемістити цей член на останню позицію.
Отже нова комбінація буде
.
Наприклад, циклічне зрушення кодової комбінації 1010101 може бути отриманий шляхом множення полінома (2) на х
.
Замінивши на 1, одержимо поліном
.
Відповідної кодової комбінації 0101011.
Відповідно до визначення циклічного коду для побудови виробляючої матриці досить вибрати тільки одну вихідну n- розрядну комбінацію . Циклічним зсувом можна одержати (n – 1) різних комбінацій, з яких будь-які k комбінацій можуть бути взяті в якості вихідних. Підсумовуючи рядки виробляючії матриці у всіх можливих комбінаціях, можна одержати інші кодові комбінації. Можна показати, що кодові комбінації, одержувані з деяких комбінацій циклічним зсувом, задовольняють умовам, що пред'являються до сукупності вихідних комбінацій.
Циклічне зсув комбінації з одиницею в старшому n-му розряді рівносильний множенню відповідного багаточлена на х з одночасним вирахуванням з результату полінома або , тому що операції здійснюються за модулем «два». Отже, якщо в якості вихідного взяти деякий поліном Р(х), то процес одержання базових поліномів можна представити в наступному виді;
(3),
де -коефіцієнти, що приймають значення 1 при й значення 0 при .
При такому способі побудови базових поліномів поліном Р(х) називають утворюючим.
Якщо прийняти умову, що поліном Р(х) є розподілом двочлена , то базові комбінації, а разом з ними всі дозволені комбінації коду здобувають властивість ділення на Р(х). Із цього виходить, що приналежність кодової комбінації до грипі дозволених можна легко перевірити діленням її полінома на утворюючий поліном Р(х). Якщо залишок від ділення дорівнює нулю, то комбінація є дозволеною.
Це властивість циклічного коду використовується для виявлення або виправлення помилок. Дійсно, якщо під впливом завад дозволена кодова комбінація трансформується в заборонену, то помилка може бути виявлена по наявності залишку при діленні комбінації на утворюючий поліном Р(х).
Таким чином утворюючий поліном Р(х) повинен задовольняти вимозі – він повинен бути дільником двочлена . Вибір Р(х) однозначно визначає циклічний код і його коригувальні властивості.