59. Тема моральних пошуків у прозі хх ст.. (твори Загребельного, Стельмаха, Руденка).

Роман «Диво» (1968) був першим історичним твором П. Загребельного. Роман має оригінальну композицію. Історичне минуле в ньому не просто спроектоване на сучасність. У творі поєднано кілька часових площин: період Київської Русі (X—XI ст.), другої світової війни і 60-х рр. XX ст. Об'єднавчим центром цих періодів виступає реальний образ будівництво одного з див української культури - собору Софії Київсько. Цей собор вражає своєю красою, а краса його починається з неповторності. Завдяки сміливій і талановитій людині - Сивоокові, який зумів кинути виклик суспільству, собор було збудовано за старослов'янською традицією, а не за планом, надісланим з Константинополя. В романі собор будували за образом, який побачив у сні хлопчик. Образ такої споруди - це не сухі розрахунки, а велике натхнення, небесна думка. Зведений після зруйнування Січі серед селянських поселень, собор бачив все у своєму житті. Всі люди до нього люди ставляться по різному: для одних він став часткою душі, вони не уявляють своє життя без нього, іншим - навпаки, він Заважає піднятися на наступну сходинку кар'єристської драбини. Це пристосуванці, кар'єристи, бездарні руйнівники, чиї прагнення зруйнувати собор, щоб заробити гроші, приводять творчі особистості в шоковий стан. Отже, чи не найбільше диво в романі — сама людина. Сивоок, його дід Родим, тихе дитя природи мала Величка, товариш дитячих літ Лучук, сирота Ісса, князь Ярослав Мудрий, загадкова вільнолюбна Шуйця, її дочка Ярослава, а також учений Гордій Отава, який ціною власного життя намагається врятувати під час війни Софію Київську, його син Борис, що продовжує розпочате батьком дослідження історії створення Сивооком Софії. Всі ці герої дуже різні, але всі творять історію своєї землі, несуть у собі той дивовижний світ, оригінальний внутрішній космос, що його нікому не зруйнувати, як і Софію Київську. З ними пов'язані морально-етичні проблеми, порушені в творі, вічні питання життя і смерті, любові й ненависті, людської вартості та тлінності, короткочасності життя, проблеми влади, честі, гідності. Епіграф Брехта є промовистим, з нього починається полеміка Загребельного. Виявом полемічності у «Диві» стало створення яскравого самобутнього характеру будівничого собору Софії Сивоока. Два характери у романі – волода (ярослав мудрий) і творець. Обєднує їх ідея утвердження могутньої держави в оздобі рідної землі спорудами краси. Події твору – кінець Х-поч ХІст, період ВВВ, сер 60-х ХХст. У романі «Правда і кривда» Стельмаха розповідається про життя українського села в останні роки війни та перше невоєнне літо. Коли ми ближче знайомимося в романі Михайла Стельмаха з Марком Безсмертним, впевнюємося, що народ, серед якого народжуються такі мужні і самовіданні люди, матиме завжди незламаний дух. Марко мріяв, щоб життя було мирншм і він міг орати, сіяти, милуватися землею, любити. Викликаєжшру симпатію його людяність, доброта, прагнення всіх зробити щасливими. Він радить молодій вчительці, що прибула до села, не тільки вчити дітей читати й писати, а й наповнювати дитячі серця любов'ю, людяністю. Особиста трагедія — дружину Оленку німці розстріляли, дочку відвезли до Немеччини — не очерствила душу його, а зробила особливо чутливою до людського горя. Він бере до себе хлопчика Федька, який залишився сиротою, потребував особливої уваги, і це робить образ Марка особливо привабливим. Михайло Стельмах, будучи правдолюбом і життєлюбом, у романі переконливо довів перемогу добра над злом. Повертається з чужини донька Марка, Безсмертний знаходить своє кохання, люди в колгоспі стали жити краще — усе це'виражає оптимізм і надію. Та й кожен з образів допомагає нам зрозуміти мудрість життя, любов до нього. Отже, безсмертя народу — в його правоті, правдивості. Поема М. Руденка «Хрест» — твір, який увібрав у себе страшну фантасмагорію голоду в Україні 1932-1933 років. Твір піднісся до символічного звучання завдяки філософському осмисленню трагедії часу, трагедії народу і врешті-решт самого автора.Хрест Сина Господнього взяв на свої плечі більшовик Мирон. Носієм високого духу по Україні Христос. Обох їх стражі революції з НКВС поставили до стінки, а душі виморених голодом — навічно знищена Атлантида нашої духовності — квилять, пролітаючи над планетою...

60 …??