Тема V. Світовий політичний процес та глобальні проблеми людства

V. 1. Міжнародні відносини та світовий політичний процес. . . ….144

V.2.Геополітика………………………………………………………150

V. 3. Етнонаціональний вимір політики. . . . . . . . . . …………. . . …168

V.4. Глобалізація. . ……………………………….…………. . . . . .. ..187

Список літератури. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . …204

Передмова

В умовах становлення української державності, формування громадянського суспільства та консолідованої політичної нації все більшого значення набуває підготовка фахівців з менталітетом, орієнтованим на вільний ринок і демократію.

Мета викладання політології – підготовка студента до виконання ролі громадянина, до участі в суспільно-політичному житті; подолання в його світогляді стереотипних уявлень про політику виключно як про арену боротьби, протистояння, конфліктів; засвоєння студентами норм цивілізованої політичної поведінки, культури політичного спілкування, вміння самостійно аналізувати соціально-політичну ситуацію, що склалася в суспільстві.

Навчальний курс політології передбачає вирішення трьох завдань у сукупності:

• ознайомлення студентів з основним категоріальним апаратом політології, роз’яснення політологічних понять та допомога студентам у засвоєнні цих понять, чим вирішується перше завдання – ліквідація політичної безграмотності студентів;

• навчання студентів оцінювати політичну ситуацію з теоретичних позицій і грамотно поводити себе в ній, цим вирішується друге загальне завдання – формування політичної свідомості, культури та політичної поведінки, надбання політичної активності;

• надання студентам теоретичної бази такого рівня, щоб вони змогли стати потенційними політиками. Ці базові знання мають стати стартовим майданчиком для подальшого самовдосконалення, для можливого заняття професійною політичною діяльністю.

Тема і. Політологія як система знань про політико-владні відносини

І. 1. Політологія як наука і навчальна дисципліна

Об’єкт і предмет політичної науки.

Джерела та етапи формування знань про політику.

Структура та методи політології.

Функції політології.

Мета лекції: визначення предмета політології; знайомство з її історією, методами та категоріями; виявлення місця політології у системі гуманітарних наук; вивчення основних функцій політичної науки.

Люди пізнають політику двома способами: через буденний досвід та через наукове знання. Наука, що вивчає політику, називається політологією. Політологія – одна з молодих галузей суспільствознавства. Її інституціалізація відбулася у середині ХХ ст. Після тривалих дискусій на міжнародному колоквіумі з питань політичної науки, який відбувся у 1948 р. у Парижі, було остаточно визначено її предмет та об’єкт.

Об’єктом політології є політика та її взаємовідносини з особистістю та суспільством.

Предметом політології є закономірності структури, функцій, розвитку політичного життя в усіх його проявах.

Інструментарій політології складають категорії, закономірності та методи. Серед категорій, якими оперує політологія виділяють такі групи:

• Загальнонаукові категорії політології (суспільство, народ, культура, діяльність, прогрес, еволюція тощо);

  • Категорії наук, що перебувають на стику з політологією (громадянське суспільство, право, свобода, приватна власність, лідерство, еліта тощо);

  • Власні категорії політології (політика, політична влада, політичний інститут, політичний режим, політична система суспільства, виборча система, демократія тощо).

Політична наука базується на тріаді закономірностей.

Закономірності структури виявляють сталість зв’язків компонентів певної політичної системи.

Закономірності функціонування стосуються сталості зв’язків у процесі політичної діяльності.

Закономірності розвитку характеризують динаміку зв’язків при переході від одного стану політичної системи до іншого.

Становлення політичної науки має тривалу історію. Від античних часів аж до середини ХІХ ст. знання про політику накопичувалися у межах філософії. Поступовий процес відокремлення політичних досліджень у окрему галузь завершився у середині ХХ ст. Виділяють чотири етапи становлення політичної науки. Перший етап пройшов під знаком універсалізму античної думки. Наука про політику була інтегрована з усією суспільною наукою і входила до філософії. На другому етапі відбулося виділення науки про державу та право. Розвиток політичних знань проходив в основному у руслі юридичних наук. Початок третього етапу було ознаменовано розмежуванням філософського, правознавчого, соціологічного, історичного та психологічного підходів до вивчення політики. Головна увага приділяється дослідженню проблеми влади та її соціальних основ. Четвертий етап відзначено остаточним формуванням окремої науки про політику, яка інтегрує погляди, підходи, вчення в одну теоретичну систему.

Політологія є комплексною наукою про політику. Вона включає у себе цілу низку дисциплін, які поділяють на три групи (див. табл. 1).

Таблиця 1.