Тести для самоперевірки:

4. Серед наведених вкажіть режим, який відносять до лівототалітарних:

а) нацистський режим у Німеччині;

б) фашистський режим в Італії;

в) фалангістський режим Франко в Іспанії;

г) більшовицький режим в СРСР.

5. Прихильником якої концепції демократії є І. Шумпетер, який зазначав: «Індивіди добиваються влади для прийняття рішень засобами конкурентної боротьби за голоси народу», отже, «демократія є правлінням політиків»?

а) теорія елітарної демократії; б) ідентитарна теорія;

в) традиційно-ліберальна; г) соціалістична теорія.

6. Крім зазначених, вкажіть інші умови і причини, які, на ваш погляд, призвели до виникнення тоталітаризму у колишньому СРСР:

• однопартійність;

• бюрократизація державного апарату;

• ?

• ?

Контрольні запитання:

1. Визначте актуальність сутності та типів політичного режиму.

2. Яке значення має ідеологія для характеристики політичного режиму?

3. Чим відрізняється ідеологія комунізму від ідеології фашизму?

4. На основі аналізу рекомендованої літератури спробуйте відповісти, чому в ХХ ст. тоталітарні режими виникли в ряді країн Європи?

5. У чому перевага демократичного режиму в соціальному прогресі людства, які його органічні вади та потенційні небезпечності?

Основна використана та рекомендована література:

1. Гелей С. Д., Рутар С. М. Політологія: Навч. посібн. – 4-те вид., перероб. і доп. – Львів: Світ, 2001. – С. 80-93.

2.Політологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. О. В. Бабкіної, В. П. Горбатенка. – К.: Видавничий

ІІІ. 3. Держава як політичний інститут

поняття держави. Теорії виникнення держави.

основні ознаки та функції держави. Форми державного правління і національно-територіального устрою держави.

Концепція правової держави та громадянського суспільства.

Проблеми державотворення в Україні на сучасному етапі.

Мета лекції: ознайомлення з теоріями виникнення держави, основними ознаками та функціями держави, формами державного правління та державного устрою; з'ясування сутності правової держави та громадянського суспільства; визначення проблем державотворення в сучасній Україні.

Держава існує не для того, щоб перетворити земне життя на рай,

натомість для того, щоб завадити йому перетворитися на пекло

Микола Бердяєв

Виникнення держави, її сутність, організаційна структура та механізм її функціонування як основного інструменту політичної влади належить до найскладніших проблем життя та розвитку суспільства. Необхідність глибокого й усебічного висвітлення цих проблем зумовлена тим, що саме у державі концентрується весь комплекс економічних, соціальних і політичних інтересів і різних соціальних груп, що виникають між ними, та засобів їх подолання.

Термін «держава» трактується у трьох значеннях:

1) як асоціація, що міститься на окремій території, об’єднує усіх членів суспільства. В такому розумінні цей термін використовується як синонім понять «суспільство», «країна», «вітчизна»;

2) як відносини політичної влади – сукупність зв’язків між громадянами й органами держави;

3) як адміністративні органи влади та правові норми, що визначають їх функціонування.

Держава – це організація політичної влади домінуючої частини населення у соціально-неоднорідному суспільстві, яка забезпечує цілісність і безпеку суспільства, здійснює управління загальносуспільними справами.

Існують різні теорії виникнення держави:

1. теологічна теорія (представники – ідеологи релігій Стародавнього Сходу, католицької церкви, ісламу). Ця теорія пояснює походження держави Божою волею. Звідси виводиться залежність держави від релігійних організацій і діячів, покора усіх перед державною владою.

2. Патріархальна теорія (представник Арістотель). Держава – це результат розвитку сім’ї. Абсолютна влада правителя є продовженням влади батька у сім’ї.

3. Договірна теорія (представники – Г. Гроцій, Т. Гоббс, Ж.-Ж. Руссо та ін.). Держава – це результат договору, укладеного між суверенним правителем і людьми. Появі держави передував «Природній стан», коли люди мали «природні права» (Ж.-Ж. Руссо) або коли йшла «війна всіх проти всіх» (Т. Гоббс).

4. Психологічна теорія (представники – Л. Петражицький, Дж. Фрезер та ін.). держава – це організація, яка утворилася для керівництва суспільством з боку визначених осіб. Це керівництво є необхідне, бо люди мають психологічну потребу у підпорядкуванні.

5. Теорія насильства (представники Л. Гумплович, Є. Дюрінг). Походження держави пояснюється актом насильства, завоюванням одного народу іншим. З метою підкорення завойованих народів створюється держава як особливий апарат примусу.

6. Марксистська (класова) теорія (К. Маркс, Ф. Енгельс) пов’язує виникнення держави одночасно з поділом суспільства на класи. Суть держави – фактична диктатура певного класу.

Ознаками держави є:

• територія з охороняємими кордонами;

• суверенітет над всією територією і всіма громадянами;

• наявність репресивного апарату та права на легальне застосування сили;

• представництво від імені народу та повноваження на захист загальнонаціональних інтересів.

Відповідно до свого призначення держава виконує певні функції – внутрішні та зовнішні.

Внутрішніми функціями держави є:

• законодавча;

• організаційно-управлінська;

• соціальна;

• політично-економічна;

• національно-інтегративна;

• демографічна;

• культурна;

• правоохоронна;

• екологічна;

• фіскальна.

Зовнішніми функціями держави є:

• функція оборони та національної безпеки;

• розвиток відносин співробітництва з іншими державами;

• інноваційна функція (використання інтелектуальних досягнень, технологій інших держав тощо).

За часом виконання усі функції держави можна розділити на тимчасові та постійні. Якщо тимчасові функції здійснюються лише на певному етапі існування держави (наприклад, під час війни, надзвичайних ситуацій), то постійні функції реалізуються протягом усього часу існування держави.

Важливою характеристикою держави є поняття «форма держави». Це поняття включає у себе такі компоненти: форма державного устрою, форма державного правління та політичний режим.

Під державним правлінням розуміється спосіб організації і здійснення державної влади. Традиційно виділяють такі форми державного правління, як монархія та республіка. Якщо монарх являє собою єдиний вищий орган державної влади, тоді така монархія називається необмеженою або абсолютною. Навпаки, якщо верховна влада поділена між монархом та іншими органами, то така монархія називається обмеженою, станово-представницькою, конституційною.

Республікою є така форма правління, за якою всі органи держави або обираються, або формуються загальнонаціональними представниками й установами.

Республіка може бути: президентською (напр., у США, Росії), парламентською (Німеччина, Австрія) та змішаною (напр., в Італії, Австрії, Україні). Різницю між президентською та парламентською формами республіканського правління можна передати схематично (див. табл. 1).

Таблиця 1