48. Анисимов Л.Н., Анисимов А.Л. Трудовые договоры. Трудовые споры. М., 2002.

49. Бурак В.Я. Трудові спори: порядок їх вирішення в Україні. Київ. 2003р.

50. В.Геєць, В.Чирков. До соціального миру і злагоди через соціальне партнерство.// Людина і праця,1994,№6.

51. Грузінова Л.П. Трудові спори. Київ.2002.

52. Данилов Е.П. Трудовые споры: комментарии, адвокатская и судебная практика, нормативные акты. М.2004.

53. Заржицький О., Башмаков В. На шляху до соціального партнерства// Право України,1997,№6.

54. Запара С. Генезис юридичного змісту поняття „колективні трудові спори (конфлікти). //Право України, 2003, № 8.

55. Иванов С.А. На пути к новой концепции трудового права: о коллективных трудовых спорах и забастовках. -Советское государство и право,1989,№9.

56. Куренной А.М. Трудовые споры. Практический коммнетарий.М., 2001.

57. Про практику застосування примирних процедур у вирішенні колективних трудових спорів.—Інформація Міністерства праці України від 30 серпня 1994р.//Людина і праця 1994, №11.

58. Про практику застосування законодавства про вирішення колективних трудових спорів.-Інформація Міністерства праці і соціальної політики України від 20 березня 1998 р.// Праця і зарплата 1998 №6.

59. Скобелкин В.Н., Передерин С.В., Чуча С.Ю., Семенюта Н.Н. Трудовое процедурно-процессуальное право. Воронеж, 2002.

60. Стадник М. Правове регулювання розв’язання страйків. //Право України, 1992, № 7.

61. Страйковий рух в Україні та його наслідки в січні-липні 1994р.- Експрес-доповідь Міністерства статистики України від 16 серпня 1994р.

62. Толкунова в.Н. Трудовые споры и порядок их разрешения. М., 1999.

63. Толкунова в.Н. Справочник судьи и адвоката по трудовым делам. М., 2004.

64. А.Яресько . Розгляд колективних трудових спорів(конфліктів). //Право України,1998,№8.

Тема 9. Правове регулювання проведення страйків в Україні. Теоретичні питання.

11. Поняття та причини проведення страйків.

12. Порядок оголошення страйку.

13. Органи, що здійснюють керівництво страйком.

14. Правове регулювання проведення страйку.

15. Припинення страйку.

16. Вирішення колективних трудових спорів у випадку заборони проведення страйку.

17. Відповідальність за порушення законодавства про порядок вирішення колективних трудових спорів.

Додаткові контрольні питання.

11. Повноваження органу, який здійснює керівництво страйком.

12. Повноваження НСПП при реєстрації страйку.

13. Чи може орган, який здійснює керівництво страйком бути постійно діючим?

14. Чи можна оголосити страйк в окремому підрозділі?

15. Хто приймає рішення про припинення страйку?

16. Чи може прокурор звернутися до суду про визнання страйку незаконним?

Практичні завдання.

1. Складіть протокол зборів найманих працівників про оголошення страйку.

2. Складіть угоду з роботодавцем про припинення страйку.

3. Складіть фабулу задачі про оголошення або припинення страйку.

Задачі.

7. Директор підприємства звернувся до місцевого суду з позовом про визнання страйку незаконним. Страйк проводив профспілковий орган цього підприємства. Директор мотивував позов тим, що профспілковим органом не дотримувались примирні процедури. Профспілковий орган вказав, що були допущені порушення при проведенні примирних процедур з вини дирекції, яка незважаючи на неодноразові вимоги профспілкового органу не приступала до формування примирної комісії і трудового арбітражу. Складіть проект позовної заяви. Яке рішення винесе місцевий суд?

8. Працівники, які виконували роботу на умовах трудового договору однієї з військових частин висунули вимогу про підвищення заробітної плати, а також про її індексацію. Ці вимоги розглядались примирною комісією і трудовим арбітражем, але згоди по жодному питанню не було досягнуто. На конференції було оголошено безстроковий страйк, аж до виконання вимог. Командир військової частини звернувся до суду з вимогою про визнання страйку незаконним. Яке рішення винесе суд? Як вирішуються спори у даному випадку?

9. Під час проведення страйку шляхом взаємних компромісів було досягнуто згоди із страйкомом по усіх пунктах вимог найманих працівників, у зв’язку з чим було прийнято рішення про припинення страйку. Однак профспілковий орган, який представляв інтереси найманих працівників на стадії примирних процедур заперечував проти припинення страйку, оскільки не всі вимоги були виконані. Тому профспілковий орган закликав працівників продовжувати страйк до повного задоволення вимог найманих працівників. Які повноваження органу який очолює страйк? Чи правомірним у даному випадку є припинення страйку?

10. Правління акціонерного товариства звернулося до місцевого суду про визнання страйку незаконним. Відповідачем по даній справі суд визнав головуючого і секретаря зборів найманих працівників на яких приймалося рішення про оголошення страйку. Місцевий суд розглянув справу лише за участю представника позивача. Представники найманих працівників, які страйкували допитувалися судом як свідки. Аналогічно допитувалися як свідки і представники профспілкового комітету, який виступив ініціатором виникнення колективного трудового спору. Місцевий суд прийняв рішення про визнання страйку незаконним з мотивів, що не були дотримані примирні процедури, зокрема не було виконане рішення трудового арбітражу. Хто є відповідачем по даній справі? Чи правильне рішення виніс суд? Які правові наслідки участі працівників у страйку визнаному незаконним?

11. На зборах трудового колективу заводу було винесено постанову про недовіру обласній державній адміністрації і зокрема голові облдержадміністрації, у зв’язку з незадовільним станом охорони праці, а також невиплатами заробітної плати на підприємствах області. А також було прийнято рішення з вимогою відставки голови облдержадміністрації. Був утворений страйком, який передав вимоги голові облдержадміністрації з попередженням про початок страйку через 10 днів. Оскільки голова облдержадміністрації у відставку не пішов, через 10 днів колектив заводу розпочав страйк. Які можливі правові наслідки такого страйку. Чи можна даний конфлікт вирішити на основі Закону України „Про порядок вирішення колективних трудових спорів(конфліктів)”.

12. Наймані працівники ВАТ „Ромашка” 30 травня 2004 року висунули і направили правлінню дві затверджені на загальних зборах вимоги: провести справедливий розподіл додаткового прибутку 307 тис. гривень, а також встановити тарифну ставку працівнику першого розряду 260 грн. в місяць. Питання про розподіл прибутку правління ВАТ задовольнило, а іншій вимозі відмовило. Колектив найманих працівників попередив правління, що у випадку невиконання їх вимог вони проведуть попереджувальний страйк, а у випадку і подальшої відмови у задоволенні їх вимог проведуть безстроковий страйк до виконання вимог. З 14 по 18 червня 2004 року був проведений страйк. Правління звернулося до місцевого суду із заявою про визнання страйку незаконним, посилаючись на те, що колективом найманих працівників не дотриманий порядок і умови проведення страйку. Питання про підвищення тарифної ставки не обговорювалося на примирній комісії 31 травня 2004 року, а на засіданні 12 червня питання було відкладене до 14 червня 2004 року. Трудовий арбітраж не створювався, оскільки представники найманих працівників не ставили питання про його створення. Представники найманих працівників у судовому засіданні пояснили, що трудовий арбітраж не створювався з вини правління ВАТ, а розпорядження глави облдержадміністрації була створена комісія яка подібно трудовому арбітражу владнала спір про розподіл прибутку. Чи обґрунтовані позовні вимоги правління ВАТ? Яка Ваша думка по даному спору?

Законодавство.

55. Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів). Закон України від 3 березня 1998 року.// Законодавство України про працю. Л.,2001.

56. Положення про національну службу посередництва і примирення. Затверджено Указом Президента України від 17 листопада 1998 р. // Законодавство України про працю. Л.,2001.

57. Наказ Національної служби посередництва і примирення „Про затвердження Положення про примирну комісію”, від 4.05.1999р.

58. Наказ Національної служби посередництва і примирення „Про затвердження Положення про трудовий арбітраж”, від 4.05.1999р.

59. Про затвердження Положення про порядок підготовки і прийняття рішення трудового арбітражу при вирішенні колективного трудового спору”, від 20.091999р.

60. Наказ Національної служби посередництва і примирення „Про затвердження Положення про арбітра”, від 11.11.1999р.

61. Наказ Національної служби посередництва і примирення „Про Положення про порядок формування і ведення Списку посередників”, від 4.04.2000р.

62. Наказ Національної служби посередництва і примирення „Про Положення про порядок формування і ведення Списку арбітрів”, від 4.04.2000р.

63. Наказ Національної служби посередництва і примирення „Про затвердження Положення про порядок реєстрації Національною службою посередництва і примирення висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог та колективних трудових спорів (конфліктів) ”, від 8.01.2003р.

64. Наказ Національної служби посередництва і примирення „Про забезпечення гарантій незалежним посередникам, членам примирних комісій та трудових арбітражів”, від 18.09.2000р.

65. Наказ Національної служби посередництва і примирення „Про затвердження примірних зразків документів, що використовуються під час примирних процедур при вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів) ”, від 7.10.2003р.

66. Наказ Національної служби посередництва і примирення „Про затвердження Положення про порядок проведення примирних процедур по вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів) ”, від 24.04.2001р.

67. Наказ Національної служби посередництва і примирення „Про затвердження Положення про порядок здійснення Національною службою посередництва і примирення посередництва в запобіганні виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) та сприянні їх своєчасному вирішенню”, від 2.02.2004р.

Література.