7.4. Система поправок до зовнішньоторговельних цін

До найважливіших поправок у практиці міжнародної торгівлі можна віднести такі:

1) поправка на техніко-економічні відмінності.

Основною умовою конкретного підбору виробів-аналогів і кон­курентних матеріалів для розрахунку зовнішньоторговельних цін є мінімальний обсяг розбіжностей у техніко-економічних показниках порівнювальної продукції в умовах її виробництва та реалізації. Крім того, необхідно мати на увазі, що розрахунок кожної поправки по­трібно проводити за умови, що всі інші техніко-економічні парамет­ри та умови реалізації залишаються незмінними.

У практиці розрахунків цін на машини і обладнання розробля­ються поправки на потужність і продуктивність виробів, витрати па­лива й електроенергії, необхідні для роботи обладнання. Наприклад, величина технічних поправок для окремого товару розраховується за формулою Берима:

Ц ,=Ц„х

де Ц_о, М_о — відповідно ціна та потужність електромашин для конкурентного матеріалу (аналога);

ІД, і М, — ціна та потужність електродвигуна, прийнятого за базу розрахунку;

п — показник ступеня.

2) поправка на комплектацію.

Для багатьох видів машин і обладнання комплектація може бути достатньо складною і змінюватись у досить широких межах. Складність розрахунку поправки на комплектацію залежить від того, чи відомі ціни всіх вузлів, елементів і т.і., а також так звані позиційні ціни. Якщо конкурентний матеріал містить такі ціни, поправка ро­биться шляхом віднімання або додавання від (до) конкурентної ціни певної позиційної ціни. Звичайно, поправка на комплектацію збільшує суму контракту на 8-Ю %.

3) поправка на тропічне виконання.

Машини і обладнання, призначені для роботи в умовах високої температури та вологості, повинні відповідати особливим вимогам і забезпечувати надійність техніко-економічних показників та інші не­обхідні споживчі властивості. Поправка становить 10-15 % від вар­тості продукції у звичайному виконанні.

4) приведення до єдиних умов поставки.

Імпортні ціни приводяться до умов поставки «франко-кордон» ФАР) або СІР - порт країни-покупця. Експортні ціни приводяться до умов поставки «франко кордон» (ОАР) або РОВ країни-продав-ця. Дані про вартість фрахту та страхування беруться зі спеціальних даних транспортно-експедиційних організацій. Практика зовнішньої торгівлі показує, що при нормальній кон'юнктурі ринку транспорт­них послуг вартість фрахту та страхування не перевищує 12-15 %.

Під час розрахунків залежності між умовами СІР та РОВ засто­совується така формула:

де Ц _ров та Ц _С1Р— ціни на продукцію з урахуванням транспорту­вання на умовах СІР та РОВ;

Ф — вартість фрахту (перевезення від порту відправлення до пор­ту призначення);

А — ставка страхування вантажу під час перевезення водним транспортом.

При перевезенні машин і обладнання вартість фрахту визна­чається як сумарна вартість фрахту всіх вантажних місць.

5) поправка на вторгування.

Як зазначалося, ціна продукції завжди вища, ніж кінцева ціна. У практиці зовнішньої торгівлі поправки на вторгування можуть сягати до 20-25%. Обгрунтованість оцінки величини цієї поправки залежить від якості конкурентного матеріалу та вміння з ним пра­цювати, від знання конкретного постачальника та ринку і т.і. Як правило, з прейскурантних цін робляться великі знижки (до 40 %), із цін пропозиції — менш значні; при використанні цін контрактів поправка на вторговування переважно не враховується.

6) приведення імпортної ціни до строку поставки.

Через розрив у часі між даними контракту і поставкою змінюєть­ся реальна ціна контракту. Тому при розрахунках імпортної ціни визначаються ціни пропозиції на час поставки товару, використо­вуючи індекси експортних та оптових цін, опублікованих у статис­тичних збірниках. Для розрахунку приведеної імпортної ціни зас­тосовується формула:

С, =Сх

де С, - приведення імпортної ціни;

С — ціна, запропонована інофірмою;

і, — пропонований індекс цін на дату поставки за контрактом;

і₂ — індекс цін на запропонований інофірмою термін закінчення поставки.

7) поправки на умови платежу.

У контракті можуть бути передбачені різні умови платежу: готі­вкою, чеком, переказом, з акредитиву, інкасо, в аванс, у кредит із розстроченням платежу. Поправка на умови платежу розраховуєть­ся відносно базової ціни на дату укладання контракту, розрахованої за конкурентним матеріалом. Потрібно визначити, якою буде ціна готівкою на дату укладання контракту з урахуванням узгоджених умов платежу. Тобто покупець повинен повністю відшкодувати у ціні будь-які пільги, надані продавцем, включаючи втрати від ви­лучених із обігу фінансових ресурсів.

Можна запропонувати таку формулу розрахунку ціни із роз­строченням платежу:

де Ц_к — ціна на дату фактичних розрахунків;

Ц_б — ціна на початок періоду розстрочення;

К — банківський відсоток за кредит, взятий продавцем;

Т — період розстрочення.

Значну допомогу при розрахунках рівня експортної ціни това­ру подають індикативні ціни, які розробляє МЗЕЗ України. Вони спрямовані головним чином нате, щоб суб'єкти господарської діяль­ності не виходили на світові товарні ринки з демпінговими цінами. У той же час важливо не завищувати ціни на продукцію, яка експор­тується, бо вона буде неконкурентоспроможною.

Тому надалі детальніше зупинимося на визначенні особливостей розрахунку і встановлення індикативних цін.