- •Тема 1. Теоретичні основи ціни
- •1.3. Суть процесу ціноутворення
- •Тема 2. Загальна класифікація цін
- •2.1. Класифікаційні ознаки цін
- •2.3. Види цін у контрактах купівлі-продажу
- •Тема 3. Витрати виробництва та реалізації
- •3.1. Витрати підприємства як основа формування ціни
- •3.3. Види калькуляцій та елементи системи калькулювання
- •3.4. Класифікація витрат за елементами
- •3.5. Витрати, що не включаються до собівартості реалізованої продукції
- •Тема 4. Державне регулювання ціноутворення в Україні
- •4.1. Основні засади державного регулювання цін
- •4.2. Форми і методи державного регулювання цін
- •4.5. Контроль за додержанням державної дисципліни цін
- •Тема 5. Цінова політика підприємства
- •5.1. Цінова політика та аналіз умов беззбитковості
- •5.2. Цінова стратегія підприємства
- •5.3. Система цінових знижок
- •Тема . 6 Торгові знижки і надбавки
- •6.1. Суть та види цінових знижок
- •6.2. Вплив знижок на фінансовий стан підприємства
- •6.3. Особливості використання цінових знижок і надба вок у деяких галузях народного господарства
- •Тема 7. Ціни і ціноутворення в зовнішній торгівлі
- •7.2. Види цін у зовнішній торгівлі
- •7.3. Механізм розрахунку зовнішньоторговельних цін
- •7.4. Система поправок до зовнішньоторговельних цін
- •Тема 8. Митне регулювання ціноутворення
- •8.1.Ціноутворення на експортно-імпортні товари, в Україні
- •8.3. Індикативні ціни
- •8.5. Сертифікат походження в зовнішньоекономічній діяльності
- •Тема 9. Умови постачання товарів у зовнішній торгівлі
- •9.1. Умови «інкотермс»
- •2. Франко-перевізник (вказаний пункт) // Ргее саггіег (патеЛ роілі) -гса.
- •10. Поставлено з борту судна (порт призначення)
- •9.2. Особливості визначення митної вартості товарів із застосуванням умов «інкотермс»
- •9.3. Оптимізація умов постачання
- •Тема 10 Біржові ціни
7.3. Механізм розрахунку зовнішньоторговельних цін
Ціноутворення у зовнішній торгівлі дещо відрізняється від формування цін на внутрішньому ринку. Однак формування зовнішньоторговельних цін також починається з рівня підприємства-ви-робника.
В основі розрахунку експортних цін на продукцію лежать передусім власні витрати виробництва експортера, до яких згодом додаються витрати на транспортування вантажів одержувачам, митні збори у розмірі 0,15% від вартості вантажу, вивізне мито, яке диференційоване щодо видів продукції, а іноді дорівнює самій ціні. Як правило, в експортну ціну закладається рентабельність у розмірі не нижче 30%.
Формування імпортних цін також має свою специфіку і відрізняється від практики формування експортних цін. Ціна імпорту складається насамперед з ціни держави-постачальника та тих елементів, які до неї включає держава-отримувач. Держава-отримувач до ціни імпорту з вивізним митом додає ще свої складові, у тому числі ввізне мито та ін. У зв'язку з цим на імпортну продукцію існує такий склад ціни: митна вартість товару, митні збори, мито, акцизний збір (для підакцизних видів продукції), податок на додану вартість, збір на обов'язкове державне пенсійне забезпечення, єдиний збір. Митна вартість товару визначається відповідно до Закону України «Про Митний тариф», а також до Порядку визначення митної вартості товарів та інших предметів при переміщенні через митний кордон України [49]. Ставки митних зборів та мита також визначаються згідно з цим законом і є різними для різних видів продукції, що буде розглянуто нижче. Зараз же зупинимось на особливостях розрахунку інших складових імпортної ціни.
В Інструкції про порядок стягнення акцизного збору при ввезенні товарів суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності на митну територію України передбачені дві формули для розрахунку сум акцизного збору:
1) якщо ставка акцизного збору встановлена у відсотках до мит ної вартості товару, сума акцизу розраховується за формулою:
Са = ( Вм + Свм) х Стаз: 100 %,
де Са — сума акцизу; Вм — митна вартість товару; Свм — сума ввізного мита; Стаз — ставка акцизного збору.
2) якщо ставка встановлена в грошовому еквіваленті до фізичної одиниці виміру товару, сума акцизу розраховується за формулою:
Са = N х Стаз,
де Са — сума акцизу;
#— кількість товару у фізичних одиницях виміру; Стаз — ставка акцизного збору.
Декретом КМУ «Про акцизний збір» встановлено, що від сплати акцизного збору звільняються лише операції з імпорту призначених
для власного використання органами розвідки України техніки, обладнання, майна та матеріалів. Також акцизний збір не стягується з предметів, які не є об'єктами купівлі-продажу або обміну і які ввозяться на митну територію України в режимі тимчасового ввезення (крім легкових транспортних засобів, що ввозяться фізичними та юридичними особами-резидентами), майна, яке ввозиться згідно з договорами оренди (лізингу), застави та іпотеки.
Крім того, сьогодні існує декілька міжнародних угод, у відповідності з положеннями яких при ввезенні підакцизних товарів акцизний збір не стягується1.
Базою оподаткування ПДВ товарів які ввозяться на територію України, є договірна (контрактна) вартість імпортованих товарів, визначена за вільними або регульованими цінами, але не менша від митної вартості, вказаної у вантажній товарній декларації з урахуванням витрат, які входять у ціну товарів, акцизного збору, ввізного мита та інших податків та зборів, що входять в ціну товару.
Не сплачується ПДВ при ввезенні на митну територію України товарів, вартість яких менша 100 доларів США. Крім того, сьогодні діє перелік російських товарів, ввезення яких в Україну з митної території Російської Федерації звільняється від сплати ПДВ. Це, зокрема, нафта сира, газовий конденсат природний, газ природний, неопромінені паливні елементи, стержні із вигоряючими поглиначами.
Слід також зазначити, що в Україні діє Угода про принципи стягнення непрямих податків при експорті та імпорті товарів (робіт, послуг) між державами-учасниками Співдружності Незалежних Держав, згідно з якою:
жодна зі сторін угоди не обкладає непрямими податками (ак цизом, митом, ПДВ) товари (роботи, послуги), які експортуються на територію іншої сторони угоди;
товари, що імпортуються на митну територію однієї зі сторін угоди, експортовані з митної території іншої сторони угоди, обкла даються непрямими податками в країні-імпортері у відповідності з її національним законодавством.
Ця угода ратифікована (діє) у таких країнах СНД: Азербайджан, Киргизстан, Вірменія, Молдова, Білорусь, Таджикистан, Грузія, Україна [23].
Для обґрунтування ціни при імпорті товару розробляється конкурентний лист. Він допомагає правильно вибрати фірму, яка поставляє товар за найнижчими цінами та відповідними техніко-еко-номічними показниками.
Розрахунки звичайно виконуються за одним з трьох варіантів.
Обґрунтування експортних (чи імпортних) цін здійснюється головним чином за наявності певних (прямих) конкурентних мате ріалів, тобто відомостей про умови торгівлі аналогічним товаром на подібних комерційних умовах.
Розробляється конкурентний лист, де виконується розраху нок цін у формі таблиці. У цьому разі необхідно вносити кілька по правок на зіставлення технічних характеристик та комерційних умов до двох і більше конкурентних матеріалів.
Виконуються складні розрахунки, якщо для виявлення за гальної ціни угоди треба зробити багато попередніх розрахунків, на приклад, для визначення поправок на технічне зіставлення, транс портування, монтаж, технічне обслуговування тощо. В кінцевому розрахунку складається підсумкова таблиця, з якої виводиться ціна пропозиції.
Українські зовнішньоторговельні об'єднання повинні застосовувати ціни конкурентів для експортних поставок відповідно до умов «ФОБ — український порт», для імпортних товарів — «ФОБ — порт держави-постачальника». Якщо робиться розрахунок експортної ціни, до ціни конкурентного матеріалу на умовах «ФОБ — іноземний порт» додається (або віднімається) різниця вартості фрахту та страхування. Якщо поставки на експорт здійснюються наземним транспортом, розрахунок ціни виконується на умовах «франко-кор-дон» відповідної держави.
Для експортних операцій оптимальним рівнем ціни прийнято вважати середню величину з цін конкурентів. Якщо передбачається вихід у промислово розвинуті держави, то доцільно приймати не середню, а нижчу з цін, які наводяться.
При обгрунтуванні ціни експорту та підготовці цінових документів слід враховувати такі умови:
розрахунок ціни повинен бути зроблений на підставі не мен ше як трьох конкурентних пропозицій;
при визначенні ціни слід використовувати різні поправки у вигляді коригуючих коефіцієнтів, які враховують різницю між комер ційними та техніко-економічними умовами поставок;
використані цінові матеріали повинні бути достатньо показо вими, з типовими для даного товару умовами продажу.
115
Крім цих умов, в угодах на експортно-імпортні поставки обумовлюється характер цін, передбачених на майбутнє. Йдеться про встановлення твердої фіксованої або плаваючої ціни. При вирішенні
цих питань слід враховувати, що існує група товарів, на які в світовій практиці не прийнято в угодах встановлювати фіксовані ціни. У таких випадках використовується «формула ціни». Так, наприклад, при поставці нафтопродуктів можуть бути використані ціни на визначену дату, які передаються телексом та факсом. Формула ціни погоджується при підписанні угоди та обумовлюється відповідними поправками, які можуть сприяти підвищенню ефективності зовнішньоекономічних зв'язків. Значення цих поправок зростає зі збільшенням обсягів поставок, що ставить значно вищі вимоги до обгрунтування ціни.
При розрахунку експортної ціни слід об'єктивно враховувати як позитивні, так і негативні характеристики товару. Для цього використовують коригуючі коефіцієнти. Величина кожного з них встановлюється з урахуванням різниці між комерційними та техніко-еко-номічними умовами поставки і погоджується з покупцем у процесі переговорів.
Таким чином, можна сказати, що, визначаючи рівень цін в угоді, сторони контракту звичайно орієнтуються на два види цін:
опубліковані - ціни, які повідомляються у різних специфіч них джерелах, що, як правило, відображають рівень світових цін;
розрахункові ціни при укладанні контрактів на нестандартне обладнання.
Після складання цін на комерційних умовах вводяться технічні та комерційні поправки до ціни.