МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

ДВНЗ «УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

Біологічний факультет

Кафедра плодоовочівництва і виноградарства

Реєстраційний номер №–––––––––––––

Дата ––––––––––––––––––––––––––––––

Курсова робота з

рослинництва з основами програмування врожаю

Розробка і обґрунтування технології вирощування пшениці в умовах Ужгородського району Закарпатської області

Виконала:

студент 2 курсу

денного відділення

Балаж Е.Ю.

Науковий керівник:

Гамор А.Ф.

Ужгород 2015

Зміст

Вступ........................................................................................................................... 3

Розділ 1. Оцінка умов Ужгородського району....................................................... 5

1.1 Грунтово-кліматичні умови..................................................................... 5

1.1.1 Характеристика клімату........................................................................ 5

1.1.2 Ґрунтові умови........................................................................................ 6

Розділ 2. Біологічні особливості культури і можливості реєстрованих сортів... 8

2.1 Ботанічна характеристика культури........................................................ 8

2.2 Вимоги до умов вирощування................................................................. 12

2.3 Господарсько-біологічні особливості, продуктивність та якісні показники реєстрованих і перспективних сортів ...................................... 16

Розділ 3. Рівні врожайності, які забезпечуються грунтово-кліматичними умовами та відповідність їм запланованої врожайності........................... 18

3.1 Програмування врожайності за сонячною радіацією.......................... 18

3.2 Програмування врожайності за ресурсами вологи.............................. 19

3.3 Програмування врожайності за ресурсами тепла................................ 20

3.4 Програмування врожайності за гідротермічним потенціалом........... 21

3.5. Розрахунок дійсно можливого врожаю за якісною оцінкою ґрунту.. 22

3.6. Розрахунок доз добрив під урожай...................................................... 23

Розділ 4. Обґрунтування технології одержання запланованої врожайності..... 24

4.1 Розміщення культури у сівозміні.......................................................... 24

4.2 Обробіток ґрунту.................................................................................... 26

4.3 Система удобрення................................................................................. 27

4.4 Сівба......................................................................................................... 29

4.5 Догляд за посівами і засоби захисту від бур’янів, хвороб ішкідників.31

4.6 Збирання врожаю та його зберігання.................................................... 32

4.7. Агротехнічна частина технологічної карти......................................... 32

Розділ 5. Заходи по охороні навколишнього середовища................................... 35

Висновки.................................................................................................................. 37

Список використаної літератури........................................................................... 39

Вступ

У зерновому балансі країни провідне місце належить пшениці. Найважливіше завдання на перспекти­ву — зростання врожайності й поліпшення якості зерна на основі інтенсифікації виробництва.

Серед найважливіших зернових культур озима пшениця за посівними площами займає в Україні перше місце і є головною продовольчою культурою. Це свідчення великого народногосподарського значення озимої пшениці, її необхідності у задоволенні людей високоякісними продуктами харчу­вання.

Основне призначення озимої пшениці — забезпечення людей хлібом і хлібобулочними виробами. Цінність пшеничного хліба визначається сприятливим хімічним складом зерна. Серед зернових як культур пшеничне зерно найбагатше на білки. Вміст їх у зерні м'якої пшениці залежно від сорту та умов вирощування становить у середньому 13-15 %. У зерні пшениці міститься велика кількість вуглеводів, у тому числі до 70 % крохмалю, вітаміни В-І, В2, РР, Е та провітаміни A, D, до 2 % зольних мінеральних речовин [5].

В Україні поширені також сорти озимої твердої пшениці. Порів­няно з м'якими пшеницями їх зерно багатше на білок (16 - 18 %). Проте вони утворюють клейковину (другої групи), яка для хлібопечення менш придатна: хлібі з такого борошна формується низького об'єму, швидко черствіє. Борошно твердих пшениць є незамінною сировиною для макаронної промисловості, їх клейковина дає змогу виготовляти макарони, вермішель, які добре зберігають форму при варінні, не ослизнюються і мають приємний лимонно-жовтий або янтарний колір. Тверді пшениці використову­ють для виробництва особливого сорту борошна - крупчатки та ви­готовлення вищої якості манної крупи.

У тваринництві широко використовують багаті на білок (14 %) пшеничні висівки, які особливо ціняться при годівлі молодняку. Озиму пшеницю висівають у зеленому конвеєрі в чистому вигляді або в суміші з озимою викою.

.Озима пшениця, яку вирощують за сучасною інтенсивною технологією, є добрим попередником для інших культур сівозміни, і в цьому полягає її агротехнічне значення.

Загальна посівна площа озимої пшениці у світі становить тепер близько 240 млн га, валові збори зерна сягають 560 млн т (1993 p.) [16].

Мета курсової роботи — висвітлити питання впливу комп­лексу факторів на формування врожаю озимої пшениці, показати можливості керування цими факторами для одер­жання максимальної продуктивності рослини і посіву.

Завдання:

1. Аналізувати грунтово – кліматичні умови в Ужгородського району.

2. Вивчити біологічні та морфологічні особливості озимої пшениці.

3. Аналізувати вплив різних факторів на формування врожаю озимої пшениці.

4. Показати технології вирощування озимої пшениці.

Розділ 1. Оцінка умов Ужгородського району

1.1 Грунтово-кліматичні умови

1.1.2 Клімат

Клімат помірно-континентальний, з жарким літом і м'якою зимою. Значно впливає на клімат міста захищеність Карпатами від холодних вітрів з півночі.

Середньорічна температура повітря становить 10,1 °С, найнижча вона у січні (- 1,7 °С), найвища — в липні (20,9 °С). Найнижча середньомісячна температура повітря в січні (-11,1 °С) зафіксована в 1964 р., найвища (4,1 °С) — у 1936 р. Найнижча середньомісячна температура в липні (-17,6 °С) спостерігалась у 1902 і 1979 рр., найвища (23,6 °С) — у 1994 р. Абсолютний мінімум температури повітря (-32,0 °С) зафіксовано 9-10 лютого 1929р., абсолютний максимум (38,6 °С) — 15 липня 1952. В останні 100–120 років температура повітря в Ужгороді, так само як і в цілому на Землі, має тенденцію до підвищення. Протягом цього періоду середньорічна температура повітря підвищилася приблизно на 1,0 °С. Найбільше підвищення температури в першій половині року [18].

У середньому за рік випадає 748 мм атмосферних опадів, найменше їх у лютому і квітні, найбільше — у червні та липні. Мінімальна річна кількість опадів (443 мм) спостерігалась у 1961 р., максимальна (1134 мм) — у 1980 р. Максимальну добову кількість опадів (75 мм) зафіксовано у червні 1892 р. У середньому за рік у місті спостерігається 156 днів з опадами; найменше їх (9) у жовтні, найбільше (18) — у грудні. Щороку утворюється сніговий покрив, проте його висота незначна.

Відносна вологість повітря в середньому становить 73%, найменша вона у квітні (63%), найбільша — у грудні (84%) [20].

Таблиця 1. Клімат Ужгорода

Показник	Місяць
	01	02	003	004	005	006	07	08	009	110	111	112	РРік
Абсолютний максмум,° С	13,3	17,2	225,4	229,5	331,4	334,1	338,6	36,5	334,4	226,1	221,1	115,6	338,6
Середній максимум, ° С	1,3	3,7	99,8	116,7	222,0	224,6	226,9	26,6	221,2	115,4	88,2	22,7	114,9
Середня температура,° С	--1,7	--0,1	55,0	111,0	116,1	118,8	220,9	20,3	115,5	110,3	44,7	--0,2	110,1
Середній мінімум,° С	--4,8	--3,7	00,6	55,5	110,4	113,1	115,0	14,5	110,3	55,7	11,4	--3	55,4
Абсолю тний мінімум,° С	--28,2	--26,3	--17,5	--6,2	--0,9	11,5	55,4	4,4	--2,2	--9,3	--21,8	--24,7	--28,2
Норма опадів, мм	53	550	443	479	774	776	778	73	773	554	557	668	7748