3.4 Програмування врожайності за гідротермічним потенціалом

При розрахунках кліматично забезпечений урожай за гідротермічним потенціалом, який характеризує сукупну дію на продуктивність рослин світла, тепла і вологи, можна користуватися такою формулою:

,

КЗУ_ГТП - кліматично забезпечений урожай абсолютно сухої біомаси, т/га; ГТП – гідротермічний потенціал, бал.

Гідротермічний потенціал розраховують за формулою:

де ГТП – гідротермічний потенціал, бал; W – запас продуктивної вологи, мм; Т_У – тривалість вегетаційної періоду культури, декад; 36 – кількість декад у році; R – радіаційний баланс за вегетаційний перідо культури, кДж/га [11].

Тобто:

Отже: КЗУ_ГТП = 20,40 т/га.

3.5 Розрахунок дійсно можливого врожаю за якісною оцінкою ґрунту

Програмування врожаю сільськогосподарських культур за якісною оцінкою ґрунту пропонується проводити на основах комплексних показників: бал бонітету ґрунту і урожайної ціни балу ґрунту. При цьому можна користуватися такою формулою:

де ДМУ_б – дійсно можливий урожай абсолютно сухої біомаси за бонітетом ґрунту, т/га; Б_Г – бонітет ґрунту, бал; Ц_б – урожайна ціна балу, ц/бал [11].

Тобто:

Отже: ДМУ_б = 4,8 т/га.

3.6 . Розрахунок доз добрив під урожай

Необхідно кількість мінеральних добрив під запрограмований урожай визначається як

де Д_м – доза мінеральних добрив, ц д.р./га; У – урожай, який програмується, ц/га; Б – бонітет ґрунту; Ц - урожайна ціна балу, ц/бал; О_м – нормативна окупність мінеральних добрив, ц/ц д.р.; Д₀ – прийнята доза органічних добрив т/га.

Тобто:

Отже: Д_м = 1,9 ц д.р./га.

Розділ 4. Обґрунтування технології одержання запланованої врожайності

4.1 Розміщення культури у сівозміні

Сучасні високопродуктивні сорти озимої пшениці відзначаються підвищеними вимогами до родючості ґрунту, вмісту вологи в ньому та його чистоти від бур’янів. У зв’язку з цим зростає роль попередників при вирощуванні таких сортів.

Попередники для озимої пшениці є такі рослини які найменше висушують кореневмісний шар ґрунту і після яких обробітком ґрунтустворюються сприятливі умови водозабезпечення сходів; які забезпечують оптимальні строки сівби, сприятливий поживний режим ґрунту і мінімальну його засміченість бур’янами.

Відмінним попередником є зернові бобові культури: горох, вика, кормові боби, соя та ін. Вони поліпшують структуру ґрунту, не забирають з нього азот, зменшують забур'яненість. Вважається, що чим сильніше розвинений травостій зернобобових, тим більший вплив їх на врожайність наступної культури.

Добрим попередником є також озимий ріпак, посівні площі якого мають тенденцію до зростання. Він добрий фітосанітар у зернових сівозмінах. Кореневі рештки ріпаку запобігають переущільненню грунту, покращують його структуру та збагачують органічною речовиною, що рівноцінно внесенню 20 т/га органічних добрив. Розклад решток ріпаку в ґрунті сприяє доброму розвитку молодих рослин пшениці. Він рано звільняє поле, що дає можливість зменшити забур'яненість агротехнічними методами [2].

Однорічні трави – горохо-вико-вівсяні сумішки, що використовуються на зелений корм, сіно, силос, теж вважаються добрими попередниками. Це зумовлюється ранішим від інших культур звільненням поля і зменшенням забур'яненості, оскільки насіння бур'янів не встигає достигнути. Очистити поле від бур'янів можна також поверхневими обробітками ґрунту.

Просапні культури — рання картопля, кукурудза на зелений корм і силос, цукрові буряки перших строків збирання, під які вносили органічні добрива, також є добрими попередниками.

Після цукрових буряків і, особливо картоплі, доцільно застосувати поверхневий обробіток, що дає змогу зекономити частину паливно-мастильних матеріалів, необхідних для оранки. Проте в даному випадку різко зростає забур'яненість озимої пшениці, оскільки основна маса насіння бур'янів залишається у верхньому шарі ґрунту.

Із зернових культур добрим попередником є гречка. Вона має розвинену кореневу систему, яка розчиняє в ґрунті важкодоступні форми фосфору та калію і збагачує ґрунт поживними речовинами.

В умовах Закарпатської низовини кращими попередниками є багаторічні бобові або бобово-злакові трави, вико-вівсяні сумішки, кукурудза на силос, а також картопля і тютюн.

Таблиці 2. Вміст азоту в рослинних рештках та кількість доступного азоту при мінералізації

Попередники	Вміст азоту в рос-линних рештках, %	Доступний азот при мінералізації рослинних решток, кг/га
Картопля	2,5-3,0	30-40
Зернові	0,4-0,8	20-40
Люцерна	2,3-2,8	100-150
Конюшина	2,0-2,5	80-100
Горох	2,0-2,5	50-60

 

Приріст урожаю зерна пшениці, розміщеної після кращих попередників, досягає 7 – 10 ц/га і більше порівняно з розміщенням її після стерньових попередників.

Враховуючи, що на даний час сівозміни в господарствах зруйновані, виходом із ситуації може бути універсальна динамічна 4-пільна сівозміна, яка дасть змогу підтримувати позитивний баланс гумусу в ґрунті і високу урожайність культур. 1)   поле - конюшина; 2)   поле - озима пшениця; 3)     поле - озимий ріпак, цукровий буряк, кукурудза, зернобобові чи інша культура (крім зернових); 4)     поле - ячмінь з підсівом конюшини.

Таким чином, в структурі посівних площ 2/3 будуть займати зернові культури і 1/3 - озимий ріпак. Поле з конюшиною не даватиме прибутку, але буде працювати на врожай наступних культур. Зерно і насіння ріпаку мають зараз найвищий попит на ринку.

Важливо те, що на кожному полі сівозміни є можливість повертати в ґрунт органічну речовину. На першому полі це залишки конюшини, на другому бажано приорати солому, на третьому заробити в ґрунт солому ріпаку чи рослинні рештки іншої культури [12].