- •Розділ 1. Оцінка умов Ужгородського району
- •1.1 Грунтово-кліматичні умови
- •1.1.2 Клімат
- •1.1.2 Ґрунтові умови
- •Розділ 2. Біологічні особливості культури і можливості реєстрованих сортів
- •2.1 Ботанічна характеристика культури
- •2.2 Вимоги до умов вирощування
- •2.3 Господарсько-біологічні особливості, продуктивність та якісні показники реєстрованих і перспективних сортів
- •Розділ 3. Рівні врожайності, які забезпечуються грунтово-кліматичними умовами та відповідність їх запланованої врожайності
- •3.1 Програмування врожайності за сонячною радіацією
- •3.2 Програмування врожайності за ресурсами вологи
- •3.3 Програмування врожайності за ресурсами тепла
- •3.4 Програмування врожайності за гідротермічним потенціалом
- •3.5 Розрахунок дійсно можливого врожаю за якісною оцінкою ґрунту
- •3.6 . Розрахунок доз добрив під урожай
- •Розділ 4. Обґрунтування технології одержання запланованої врожайності
- •4.1 Розміщення культури у сівозміні
- •4.2 Обробіток ґрунту
- •Система удобрення
- •Піднотовка насіння, сівба
- •4.5 Догляд за посівами і засоби захисту від бур’янів, хвороб і шкідників
- •Збирання врожаю та його зберігання
- •4.7 Агротехнічна частина технологічної карти
- •Розділ 5. Заходи по охороні навколишнього середовища
- •Висновок
- •Список використаної літератури
3.4 Програмування врожайності за гідротермічним потенціалом
При розрахунках кліматично забезпечений урожай за гідротермічним потенціалом, який характеризує сукупну дію на продуктивність рослин світла, тепла і вологи, можна користуватися такою формулою:
,
КЗУГТП - кліматично забезпечений урожай абсолютно сухої біомаси, т/га; ГТП – гідротермічний потенціал, бал.
Гідротермічний потенціал розраховують за формулою:
де ГТП – гідротермічний потенціал, бал; W – запас продуктивної вологи, мм; ТУ – тривалість вегетаційної періоду культури, декад; 36 – кількість декад у році; R – радіаційний баланс за вегетаційний перідо культури, кДж/га [11].
Тобто:
Отже: КЗУГТП = 20,40 т/га.
3.5 Розрахунок дійсно можливого врожаю за якісною оцінкою ґрунту
Програмування врожаю сільськогосподарських культур за якісною оцінкою ґрунту пропонується проводити на основах комплексних показників: бал бонітету ґрунту і урожайної ціни балу ґрунту. При цьому можна користуватися такою формулою:
де ДМУб – дійсно можливий урожай абсолютно сухої біомаси за бонітетом ґрунту, т/га; БГ – бонітет ґрунту, бал; Цб – урожайна ціна балу, ц/бал [11].
Тобто:
Отже: ДМУб = 4,8 т/га.
3.6 . Розрахунок доз добрив під урожай
Необхідно кількість мінеральних добрив під запрограмований урожай визначається як
де Дм – доза мінеральних добрив, ц д.р./га; У – урожай, який програмується, ц/га; Б – бонітет ґрунту; Ц - урожайна ціна балу, ц/бал; Ом – нормативна окупність мінеральних добрив, ц/ц д.р.; Д0 – прийнята доза органічних добрив т/га.
Тобто:
Отже: Дм = 1,9 ц д.р./га.
Розділ 4. Обґрунтування технології одержання запланованої врожайності
4.1 Розміщення культури у сівозміні
Сучасні високопродуктивні сорти озимої пшениці відзначаються підвищеними вимогами до родючості ґрунту, вмісту вологи в ньому та його чистоти від бур’янів. У зв’язку з цим зростає роль попередників при вирощуванні таких сортів.
Попередники для озимої пшениці є такі рослини які найменше висушують кореневмісний шар ґрунту і після яких обробітком ґрунтустворюються сприятливі умови водозабезпечення сходів; які забезпечують оптимальні строки сівби, сприятливий поживний режим ґрунту і мінімальну його засміченість бур’янами.
Відмінним попередником є зернові бобові культури: горох, вика, кормові боби, соя та ін. Вони поліпшують структуру ґрунту, не забирають з нього азот, зменшують забур'яненість. Вважається, що чим сильніше розвинений травостій зернобобових, тим більший вплив їх на врожайність наступної культури.
Добрим попередником є також озимий ріпак, посівні площі якого мають тенденцію до зростання. Він добрий фітосанітар у зернових сівозмінах. Кореневі рештки ріпаку запобігають переущільненню грунту, покращують його структуру та збагачують органічною речовиною, що рівноцінно внесенню 20 т/га органічних добрив. Розклад решток ріпаку в ґрунті сприяє доброму розвитку молодих рослин пшениці. Він рано звільняє поле, що дає можливість зменшити забур'яненість агротехнічними методами [2].
Однорічні трави – горохо-вико-вівсяні сумішки, що використовуються на зелений корм, сіно, силос, теж вважаються добрими попередниками. Це зумовлюється ранішим від інших культур звільненням поля і зменшенням забур'яненості, оскільки насіння бур'янів не встигає достигнути. Очистити поле від бур'янів можна також поверхневими обробітками ґрунту.
Просапні культури — рання картопля, кукурудза на зелений корм і силос, цукрові буряки перших строків збирання, під які вносили органічні добрива, також є добрими попередниками.
Після цукрових буряків і, особливо картоплі, доцільно застосувати поверхневий обробіток, що дає змогу зекономити частину паливно-мастильних матеріалів, необхідних для оранки. Проте в даному випадку різко зростає забур'яненість озимої пшениці, оскільки основна маса насіння бур'янів залишається у верхньому шарі ґрунту.
Із зернових культур добрим попередником є гречка. Вона має розвинену кореневу систему, яка розчиняє в ґрунті важкодоступні форми фосфору та калію і збагачує ґрунт поживними речовинами.
В умовах Закарпатської низовини кращими попередниками є багаторічні бобові або бобово-злакові трави, вико-вівсяні сумішки, кукурудза на силос, а також картопля і тютюн.
Таблиці 2. Вміст азоту в рослинних рештках та кількість доступного азоту при мінералізації
Попередники |
Вміст азоту в рос-линних рештках, % |
Доступний азот при мінералізації рослинних решток, кг/га |
Картопля |
2,5-3,0 |
30-40 |
Зернові |
0,4-0,8 |
20-40 |
Люцерна |
2,3-2,8 |
100-150 |
Конюшина |
2,0-2,5 |
80-100 |
Горох |
2,0-2,5 |
50-60 |
Приріст урожаю зерна пшениці, розміщеної після кращих попередників, досягає 7 – 10 ц/га і більше порівняно з розміщенням її після стерньових попередників.
Враховуючи, що на даний час сівозміни в господарствах зруйновані, виходом із ситуації може бути універсальна динамічна 4-пільна сівозміна, яка дасть змогу підтримувати позитивний баланс гумусу в ґрунті і високу урожайність культур. 1) поле - конюшина; 2) поле - озима пшениця; 3) поле - озимий ріпак, цукровий буряк, кукурудза, зернобобові чи інша культура (крім зернових); 4) поле - ячмінь з підсівом конюшини.
Таким чином, в структурі посівних площ 2/3 будуть займати зернові культури і 1/3 - озимий ріпак. Поле з конюшиною не даватиме прибутку, але буде працювати на врожай наступних культур. Зерно і насіння ріпаку мають зараз найвищий попит на ринку.
Важливо те, що на кожному полі сівозміни є можливість повертати в ґрунт органічну речовину. На першому полі це залишки конюшини, на другому бажано приорати солому, на третьому заробити в ґрунт солому ріпаку чи рослинні рештки іншої культури [12].