Тема 10. Управління природними ресурсами та охороною довкілля

Ключові терміни: природокористування, охорона навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, органи виконавчої влади, екологічно чисті продукти, державний контроль за станом навколишнього середовища, Державна система використання природних ресурсів.

Вивчення даної теми доцільно розпочати із визначення проблем раціонального природокористування. Протягом багатьох століть людство в своїй діяльності виходило з того уявлення, що природні багатства невичерпні і що можна безмежно розширювати свої «зовнішні межі» в ході перетворення природи. І перші зіткнення з зовнішніми межами - тобто з обмеженістю природних ресурсних можливостей - викликали не економне відношення до природних благ, а, навпаки, намагання «ефективного» їх використання - тобто хижацького їх використання. Наслідки такого відношення до природних ресурсів нині зрозумілі всім.

Управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюється державними органами виконавчої влади загальної і спеціальної компетенції. Загальні функції управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснює Кабінет Міністрів України, який забезпечує розробку загальнодержавних і регіональних екологічних програм, регламентує порядок визначення плати та її граничних розмірів за користування природними ресурсами, ухвалює рішення про організацію територій та об'єктів природно-заповідного фонду, припиняє або забороняє діяльність підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності та підпорядкування в разі порушення ними вимог екологічного законодавства і виконує інші управлінські функції в галузі охорони навколишнього середовища.

Спеціальним державним органом управління в галузі охорони навколишнього середовища і використання природних ресурсів за чинним законодавством є Міністерство екології та природних ресурсів України, його місцеві органи екобезпеки та інші соціальне уповноважені державні органи. До компетенції цього міністерства та його місцевих органів належать: здійснення державного контролю за використанням і охороною земель, надр, поверхневих та підземних вод, атмосферного повітря, лісів і нелісної рослинності, тваринного світу, морського середовища, континентального шельфу та виняткової морської економічної зони, дотримання норм екологічної безпеки, здійснення державної екологічної експертизи, організація і ведення моніторингу природного середовища, складання протоколів і розгляд справ про адміністративні правопорушення, а також звернення з позовами про відшкодування збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього середовища тощо. Основні завдання управління: реалізація державної екологічної політики, спрямованої на забезпечення ефективного використання та відтворення природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки, захист життя і здоров'я населення від негативного впливу господарської та іншої діяльності.

Управління використанням і охороною природних ресурсів на територіях відповідних адміністративно-територіальних одиниць здійснюють місцеві державні адміністрації. До їх повноважень, зокрема, належать: розробка і забезпечення використання затверджених законом програм раціонального використання земель, лісів, підвищення родючості земель, що знаходяться у державній власності; розробка і забезпечення використання регіональних екологічних програм; здійснення заходів щодо відшкодування збитків, завданих порушеннями законодавства про охорону навколишнього природного середовища підприємствами, установами, організаціями та громадянами; організація роботи по ліквідації наслідків екологічних аварій, залучення до цієї роботи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності і громадян та ін.

Органи місцевого самоврядування в межах, встановлених законодавством, вирішують питання місцевого значення, в тому числі й ті, що стосуються охорони природних ресурсів.

До основних методів управління охороною навколишнього природного середовища відносяться: адміністративні методи управління (законодавча база, створення національного органу сертифікації, удосконалення системи управління якістю), економічні методи управління (матеріальне стимулювання, штрафні санкції, кредити, субсидії, ціни на екологічно-чисту продукцію), соціально-психологічні - формування у населення екологічного світогляду.

Функції управління охороною навколишнього природного середовища - спостереження, дослідження, екологічної експертизи, контролю, прогнозування, програмування, інформування та іншої виконавчо-розпорядчої діяльності. Управлінські функції в галузі природоохоронної діяльності підприємства повинні сприяти вдосконаленню технології виробництва, ремонтно-експлуатаційних робіт, безаварійної роботи устаткування, виконання планово-попереджувального і поточного ремонту.

Охорона навколишнього природного середовища в Україні регулюються Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», а також розробленими відповідно до нього земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Відповідають за організацію державного контролю за станом навколишнього середовища Міністерство екології та природних ресурсів України, служба стандартизації, Міністерство охорони здоров'я та інші міністерства, а також місцеві обласні, міські та районні організації відповідного профілю. В своїй діяльності вони керуються в основному Законом про охорону навколишнього середовища (1991 p.).

Згідно з Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» до повноважень сільських, селищних та міських рад у цій сфері діяльності належить: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин; затвердження розмірів плати за користуванням природними ресурсами, які знаходяться у власності певних територіальних громад; видача дозволу на спеціальне користування природними ресурсами місцевого значення, а також скасування таких дозволів; прийняття рішень про організацію територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що потребують особливої охорони; внесення пропозицій про об'яву природних об'єктів пам'ятниками природи, які охороняються законом; дача згоди на розміщення на певній території нових об'єктів, сфера екологічного впливу яких згідно з чинними нормативами включає дану територію.

Законом також регламентовані повноваження виконавчих органів сільських, селищних та міських рад з питань охорони природного середовища. Районні та обласні ради вирішують питання про видачу дозволу на спеціальне використання природних ресурсів відповідно районного або обласного значення. До їх повноважень належить встановлення правил користування водозабірними спорудами, зон санітарної охорони джерел водопостачання, обмеження або заборона використання підприємствами питної води в промислових цілях. Завдання полягає в тому, щоб надані місцевим Радам права використовувались якнайефективніше, поєднували в собі територіальні і галузеві інтереси, орієнтували виробничо-господарську та експлуатаційну діяльність промислових підприємств і об'єднань, міністерств і відомств на вирішення актуальних екологічних проблем.

Державна підсистема використання природних ресурсів перебуває в компетенції місцевих Рад народних депутатів, які повинні контролювати і регулювати всю природоохоронну роботу міністерств і відомств. Галузевий і міжгалузевий характер раціонального природокористування визначається специфікою господарської діяльності структурних підрозділів міністерств і відомств і залежить від виробничого профілю підприємств і об'єднань. Тому обов'язки між різними ланками цієї підсистеми охорони навколишнього середовища і раціонального природокористування розподіляються відповідним чином.

Так, Міністерство аграрної політики та продовольства України повинно здійснювати державний контроль за дотриманням земельного законодавства і порядку користування землею; відповідає за організацію охорони і раціонального використання земель, що перебувають у користуванні сільськогосподарських підприємств і організацій системи міністерств, за правильність застосування в сільському господарстві отрутохімікатів, розробку біологічних засобів боротьби з хворобами і шкідниками сільськогосподарських культур і насаджень, організацію економного використання води при зрошенні земель; здійснює контроль за рекультивацією земель. Воно організовує виконання комплексу протиерозійних заходів, включаючи роботи по полезахисному лісорозведенню; здійснює контроль за проведенням заходів по боротьбі з шкідниками хворобами рослин, за дотриманням встановлених правил зберігання отрутохімікатів з тим, щоб не допустити потрапляння шкідливих речовин у сільськогосподарську продукцію і нагромадження їх у ґрунті і водоймах; за правильним веденням мисливського господарства, дотриманням чинного законодавства у справі заповідників.

Міністерство екології та природних ресурсів України є центральним органом державного управління в галузі охорони природи і використання природних ресурсів і відповідає за охорону природи, організацію раціонального використання і відтворення природних ресурсів у країні. Як головні завдання на міністерство покладаються комплексне управління природоохоронною діяльністю в країні, розробка і проведення єдиної науково-технічної політики по охороні природи і раціональному використанню природних ресурсів, координація діяльності міністерств і відомств у цій галузі. З цією метою провадиться державний контроль за використанням і охороною земель, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, рослинного (в тому числі лісів) і тваринного (в тому числі рибних запасів) світу, морського середовища і природних ресурсів територіальних вод України.

Міністерство екології та природних ресурсів України готує і подає в Кабінет Міністрів пропозиції з питань охорони природи і раціонального використання природних ресурсів для включення їх у проекти державних планів економічного та соціального розвитку, здійснює контроль за виконанням відповідних завдань, передбачених державними планами. Воно розробляє пропозиції щодо вдосконалення економічного механізму природокористування, затверджує екологічні нормативи, правила і стандарти з регулювання використання природних ресурсів і охорони природного середовища від забруднення та інших шкідливих впливів. Здійснюється державна екологічна експертиза генеральних схем розвитку і розміщення продуктивних сил країни і галузей народного господарства, контроль за дотриманням екологічних норм при розробці нових технологій, матеріалів і речовин, а також проектів на будівництво (реконструкцію) підприємств та інших об'єктів, що впливають на стан навколишнього середовища і природних ресурсів. Міністерство екології та природних ресурсів України відає у встановленому порядку дозволом на захоронення (складування) промислових, побутових та інших відходів, на викиди шкідливих речовин в навколишнє середовище, на спеціальне водокористування, на споживання атмосферного повітря для виробничих потреб.

Практичне заняття.

Завдання:

Встановити актуальні проблеми управління в галузі охорони навколишнього природного середовища.

Ознайомитися із:

а) Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища»;

б) компетенцією органів місцевого самоврядування щодо управління природним середовищем;

в) загальними функціями управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та порядком їх здійснення;

г) функціями Міністерства екології та природних ресурсів України, як спеціального державного органу управління в галузі охорони навколишнього середовища і використання природних ресурсів.

Опрацювати:

а) повноваження місцевих державних адміністрацій в управлінні використанням і охороною природних ресурсів на підвідомчій території;

б) повноваження сільських, селищних та міських рад у галузі охорони довкілля;

в) методи управління охороною навколишнього природного середовища;

г) основні напрямки зниження навантаження на навколишнє середовище.

Питання для контролю знань:

1. Розгляньте Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища».

2. Визначте актуальні проблеми управління в галузі охорони навколишнього природного середовища.

3. Вкажіть компетенцію органів місцевого самоврядування щодо управління природним середовищем.

4. Назвіть загальні функції управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та порядок їх здійснення.

5. Охарактеризуйте повноваження Міністерства екології та природних ресурсів України як спеціального державного органу управління в галузі охорони навколишнього середовища і використання природних ресурсів.

6. Вкажіть повноваження місцевих державних адміністрацій в управлінні використанням і охороною природних ресурсів на підвідомчій території.

7. Визначте повноваження сільських, селищних та міських рад у галузі охорони довкілля.

8. Вкажіть методи управління охороною навколишнього природного середовища.

9. Охарактеризуйте державну систему використання природних ресурсів.

10. Запропонуйте основні напрямки зниження навантаження на навколишнє середовище.

Виконайте реферат на одну із вказаних тем:

1. Повноваження місцевих державних адміністрацій в управлінні використанням і охороною природних ресурсів на підвідомчій території.

2. Повноваження сільських, селищних та міських рад у галузі охорони довкілля

Література: 6, 12, 23, 29, 34, 35.