Тема 9. Управління фінансовими ресурсами місцевих рад

Ключові терміни: бюджет, бюджетний устрій, бюджетна система, місцеві бюджети, доходи, видатки, дотації, субвенції, субсидії, позабюджетні кошти, спеціальні кошти, кредитні відносини.

Вивчення даної теми доцільно розпочати із визначення суті й завдання місцевих бюджетів, їх структури та взаємозв’язку між окремими ланками бюджетної системи. Згідно закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та закону України «Про бюджетну систему України», місцеві бюджети – це план утворення і використання фінансових ресурсів необхідних для забезпечення функцій та повноважень місцевого самоврядування. Органами місцевого самоврядування самостійно розробляються, затверджуються і виконуються відповідні місцеві бюджети. За допомогою місцевих бюджетів щорічно перерозподіляється близько 15% валового внутрішнього продукту, в них зосереджується майже 35% бюджетних ресурсів. За рахунок коштів місцевих бюджетів фінансуються найбільш значні заходи держави в галузі освіти, охорони здоров'я, соціального захисту. Крім того місцеві бюджети є одним з важелів за допомогою якого проводиться перерозподіл валового внутрішнього продукту, в першу чергу, серед окремих соціальних груп населення та територій. І тому, наскільки раціонально побудована система місцевих бюджетів, залежить ефективність функціонування усієї бюджетної системи, успішне здійснення фінансової політики.

В Законі «Про бюджетну систему України» визначено склад видатків місцевих бюджетів наступним чином:

• фінансування установ соціально-культурної сфери, соціальний захист і соціальне забезпечення населення;

• утримання місцевих органів державної влади і самоврядування;

• фінансування підприємств і господарських організацій, що входять до складу місцевого господарства, природоохоронних заходів; інші видатки.

До найважливіших виплат по соціальному захисту та соціальному забезпеченню населення за рахунок коштів місцевих бюджетів належать:

• допомоги сім'ям з дітьми віком до 16 років (учнів до 18);

• допомоги одиноким матерям та матерям по догляду за дитиною;

• допомоги по догляду за дитиною-інвалідом;

• допомоги по догляду за дитиною до 3х років, непрацюючим матерям;

• грошові виплати матерям, зайнятим доглядом за 3-ма і більше дітей;

• виплати пільг ветеранам війни та праці, реабілітованим;

Як організаційна форма мобілізації доходів і здійснення витрат місцевими органами самоврядування, місцеві бюджети – це балансові розрахунки, які відповідають вимогам складання балансів, тобто вони мають доходну й витратну частини, в їх основі покладено принципи забалансування тощо. Тому можна стверджувати, що місцеві бюджети – це балансові розрахунки доходів і витрат, які мобілізуються й витрачаються на відповідній території.

Водночас місцеві бюджети слід розглядати як важливу фінансову категорію, основу якої становить система фінансових відносин, а саме:

відносини між місцевими бюджетами і господарськими структурами, що функціонують на даній території; відносини між бюджетами і населенням даної території, що складаються при мобілізації й витраченні коштів місцевих бюджетів; відносини між місцевими бюджетами різних рівнів щодо перерозподілу фінансових ресурсів; відносини між місцевими бюджетами і державним бюджетом. Місцеві бюджети є фінансовою базою органів місцевого самоврядування та вирішальним фактором регіонального розвитку. Наявність місцевих бюджетів закріплює економічну самостійність місцевих органів самоврядування, що передбачено Конституцією та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», активізує господарську діяльність, дозволяє розвивати інфраструктуру на підвідомчій території, розширювати економічний потенціал регіону, виявляти і використовувати резерви фінансових ресурсів. В кінцевому підсумку все це розширює можливості місцевих органів влади у більш повному задоволенні потреб населення.

Формування місцевих бюджетів регулюється Законами України: «Про бюджетну систему України», «Про місцеве самоврядування», Податковим кодексом. Слід зазначити, що міжбюджетні відносини в Україні включають такі основні елементи: власні, закріплені та регулюючі доходи, нормативи відрахувань від регулюючих доходів, дотації, субвенції, субсидії, внески до державного бюджету України, бюджетні позички, міжбюджетні взаєморозрахунки.

Власні доходи – це доходи, які належать місцевому органу влади, формуються на підвідомчій йому території на основі рішень цього органу. Перелік власних доходів в Україні законодавчо не визначений. У практиці міжбюджетних взаємовідносин власні доходи об’єднуються з поняттями «закріплені доходи».

Закріплені доходи – це доходи, які повністю або певною частиною на довгостроковій основі закріплюються за тим чи іншим бюджетом. Перелік закріплених доходів місцевих бюджетів визначається законодавством.

Регулюючі доходи – це доходи, які на пайовій основі розподіляються між усіма ланками бюджетної системи України. Перелік регулюючих доходів визначається законодавством України про бюджетну систему і про місцеві органи влади. Уточнення переліку регулюючих доходів здійснюється у щорічних законах про державний бюджет України.

Нормативи відрахувань від регулюючих доходів, зокрема, від загально-державних податків і зборів, до бюджетів встановлюють пропорції розподілу цих доходів (у відсотках) між різними рівнями бюджетної системи.

Нормативи відрахувань від регулюючих доходів, зокрема, від загально-державних податків і зборів, до бюджетів встановлюють пропорції розподілу цих доходів (у відсотках) між різними рівнями бюджетної системи.

Регулюючі доходи – це доходи, які розподіляються між різними рівнями бюджетної системи. Нині регулюючі доходи становлять основу надходжень до місцевих бюджетів України. Уточнення переліку регулюючих доходів місцевих бюджетів здійснюється у щорічних законах про державний бюджет України.

Самостійною статтею доходів місцевих бюджетів є дотації, субвенції і субсидії.

Дотації – форма централізованого регулювання доходів і видатків підприємств, організацій, установ, а також бюджетів, планові витрати котрих перевищують отримані доходи, у вигляді надання грошових коштів, які компенсують збитковість. Таке додаткове надання коштів може спрямовуватися на покриття збитків підприємств і організацій, як виробничої, так і невиробничої сфери, а також на збалансування місцевих бюджетів.

Субвенції – цільова допомога, вид державного сприяння місцевим органам влади або окремим галузям господарства, яка надається для вирішення певних задач.

Субсидії – фінансова допомога, яка надається частіше всього за рахунок коштів державного бюджету місцевим органам влади, юридичним і фізичним особам, іншим державам. Розрізняють прямі і непрямі субсидії.

Бюджетне законодавство України регламентує порядок здійснення видатків місцевих бюджетів та основні напрямки використання їхніх коштів. Законом встановлено, що місцеві ради самостійно витрачають бюджетні кошти і визначають напрямки використання коштів місцевих бюджетів. Вони також збільшують норми видатків на утримання житлово-комунального господарства, закладів охорони здоров'я, народної освіти, соціального забезпечення, культури і спорту, органів внутрішніх справ, охорони природи, визначають додаткові пільги і допомогу окремим категоріям населення. За Законом, місцеві ради отримали право встановлювати розмір видатків на утримання органів місцевого управління, утворення резервних фондів, надання дотацій і субвенцій для збалансування бюджетів нижчого рівня. Доходи, додатково одержані при виконанні місцевих бюджетів, а також суми перевищення доходів над видатками, що утворюються внаслідок перевиконання доходів або економії у видатках, залишаються в розпорядженні відповідних місцевих рад, вилученню не підлягають і використовуються на їхній розсуд. Органи місцевого самоврядування встановлюють розмір видатків на утримання створюваних ними органів управління.

Видатки всіх бюджетів поділено на поточні та на видатки розвитку.

Поточні видатки – це витрати бюджетів на фінансування мережі підприємств, установ, організацій і органів, які діють на початок бюджетного року, а також на фінансування заходів щодо соціального захисту населення та інших заходів, що не належать до видатків розвитку.

Видатки розвитку – це видатки бюджетів на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності, зокрема: фінансування капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення; фінансування структурної перебудови народного господарства; субвенції та інші видатки, пов’язані з розширеним відтворенням.

В обласних і районних бюджетах передбачено видатки, пов'язані зі здійсненням районними, обласними радами заходів із забезпечення спільних інтересів територіальних громад. Ці видатки визначаються відповідними обласними і районними бюджетами. Закон передбачив виділення у видатковій частині місцевих бюджетів окремо видатків поточного бюджету і видатків бюджету розвитку. Крім того, встановлено, що видатки місцевих бюджетів поділяються на дві частини: на видатки, пов'язані з використанням власних повноважень місцевого самоврядування, і на видатки, пов'язані з виконанням делегованих законом повноважень органів виконавчої влади.

В Законі України «Про бюджетну систему України» вказано, що кошти місцевих бюджетів витрачаються лише на цілі і в межах, затверджених місцевими Радами народних депутатів.

Бюджетні установи, що знаходяться на кошторисно-бюджетному фінансуванні, можуть поряд з бюджетними коштами мати і власні — позабюджетні. Позабюджетними коштами є кошти, отримані бюджетними організаціями, підприємствами, установами поза асигнування, що виділяються їм із відповідних бюджетів.

Спеціальні кошти — це доходи бюджетних закладів, які отримуються від реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг або здійснення іншої діяльності. Для державних (бюджетних) організацій спеціальні кошти створюються тільки з дозволу Міністерства фінансів України або Кабінету Міністрів України.

Міністерство фінансів України розробило перелік видів спеціальних коштів. Бюджетні установи мають право мати встановлені для них види спеціальних коштів, планувати їх отримання та використання, виконувати відповідні роботи чи надавати послуги за оплату без додаткового дозволу органів влади.

Бюджетні установи зобов’язані витрачати спеціальні кошти в межах затверджених кошторисів та фактичного надходження доходів по кожному виду спеціальних коштів. Переміщення кошторисних призначень з кошторису одного виду спеціальних коштів до кошторису іншого виду спеціальних коштів не допускається. Дія кошторисів спеціальних коштів припиняється 31 грудня. Залишки спеціальних коштів, що утворилися на кінець року на поточному рахунку, переносяться в дохідну частину кошторису відповідного виду спеціальних коштів наступного року.

Практичне заняття.

Завдання

Вивчити:

а) бюджетну систему України та її основні складові. Місцеві бюджети як фінансову базу органів місцевого самоврядування.

б) регламентацію Бюджетним законодавством України порядку здійснення видатків місцевих бюджетів.

в) доходи місцевих бюджетів: власні, закріплені та регулюючі, нормативи відрахувань від регулюючих доходів, дотації, субвенції, субсидії, внески до державного бюджету України, бюджетні позички, міжбюджетні взаєморозрахунки.

г) поточні видатки та видатки розвитку.

Визначити роль:

а) місцевих бюджетів у фінансовій системі держави;

б) позабюджетних коштів та спеціальних коштів бюджетних закладів;

в) фінансових ресурсів громадських рад та комітетів самоуправління;

г) органів місцевого самоуправління в кредитних відносинах.

Питання для контролю знань:

1. Дайте визначення економічного поняття "бюджет", його види.

2. Охарактеризуйте бюджетну систему України та її основні складові.

3. Визначте структуру бюджетної системи України, принципи її ґрунтування.

4. Назвіть нормативно-правові акти регулювання бюджетних відносин в Україні.

5. Визначте доходи бюджетів місцевого самоуправління та інших місцевих бюджетів: власні, закріплені та регулюючі доходи, субвенції, субсидії.

6. Розкрийте роль місцевих бюджетів у фінансовій системі держави.

7. Охарактеризуйте позабюджетні кошти та спеціальні кошти бюджетних закладів.

8. Дайте поняття фінансових ресурсів громадських рад та комітетів самоуправління.

9. Вкажіть видатки місцевих бюджетів.

10. Розгляньте витрати розвитку місцевих бюджетів.

11. Охарактеризуйте етапи розробки місцевих бюджетів.

12. Дайте поняття управління місцевим бюджетом.

Виконайте реферат на одну із вказаних тем:

1. Місцеві бюджети як фінансова база органів місцевого самоврядування.

2. Матеріально-фінансова основа місцевого самоуправління.

3. Сутність, цілі та задачі соціально-економічного управління містом. .

4. Форми і методи управління соціально-економічним розвитком міста

5. Відносини органів місцевого самоуправління з іншими суб'єктами права власності.

Література: 6, 9, 20, 24, 25, 27.