Руфін Гаврилович Судковський.

У вітчизняному мистецтві було кілька потенційно величезних талантів, творчість яких на злеті переривалась хворобою або іншими трагічними обставинами. Великим художником обіцяв стати Руфин Гаврилович Судковський. Доля неначе підганяла його живописне обдарування до творчості. Не закінчивши духовної семінарії, Р. Судковський вступає до Академії мистецтв. Але й вона виявилась завузькою для його широкого таланту. Провчившись в ній п’ять років (1868—1873) і не закінчивши повного академічного курсу, молодий майстер їде удосконалюватись за кордон. У 1880-х роках він стає широко відомим: його пейзажі и марини свідчать про те, що в Росії з’явився живописець, близький по масштабу обдарування до І. Айвазовського і Ф. Васильєва. У 1881 році Р.Г. Судковському присвоюють звання академіка. Його колеги по живописній творчості одноголосно визнають його могутній, своєрідний талант. Але смерть приходить абсолютно не очікувано. Р.Г. Судковський захворює на черевний тиф і вмирає, залишивши поколінням любителів живопису відчути велике захоплення перед його творіннями.

Судковський Руфін Гаврилович (1850 — 1885), маляр-мариніст, родом з Очакова на Миколаївщині. Навчався в Одеській Рисувальній Школі і (з 1868) у Петербурзькій Академії Мистецтв; з 1882 академік. Найбільше полюбляв зображувати пейзажі Чорного моря: («Бурхливе море восени», «Сутінки на березі Чорного моря»), Одеси («Перед бурею поблизу Одеси»), Очакова («Буря поблизу Очакова»), Дніпрового лиману («Перед грозою. Хутір на Дніпровому лимані», «Після бурі», «Штиль») та ін.

Картини Судковського зберігаються в ґалереях Москви, Санкт-Петербургу та Києва. Музеї Російського Мистецтва. Є один твір художника і в Хмельницькому художньому музеї.

Біля берегів Очакова.

Прозора вода. 1879.

На березі моря. 1882.

Буря поблизу Очакова.

Штиль.

Українське образотворче мистецтво хх ст.

Українське образотворче мистецтво на початку ХХ ст. розвивалось у руслі основних стилів, течій і жанрів світового мистецтва. Українські художники були добре ознайомлені з кращими зразками світового мистецтва. Видатними живописцями жанру побуту був М. Пимоненко (1862—1912), пейзажисти С. Васильківський, В. Орловський, П. Шевченко, І. Труш, К. Костанді.

Майстрами портретного живопису були Іван Труш, брати Федір та Василь Кричевські, Олекса Новаківський. До історичної тематики звертались Ф. Красицький, М. Самокиш, М. Івасюк. Це період особливого сплеску авангардного мистецтва. Український авангард запропонував свій погляд на мистецтво, своє світорозуміння. Особливий внесок зробили О. Богомазов (1880—1930), М. Бойчук (1882—1939), К. Малевич (1878—1935).

Федір Григорович КРИЧЕВСЬКИЙ  (1869 — 1947)

Кричевський Федір Григорович, брат Василя Григоровича Кричевського. Народився в місті Лебедин, Сумської області. Один із найвідоміших художників та діячів культури першої половини ХХ століття. Видатний майстер жанрового та портретного живопису. Навчався в Московському училищі живопису, скульптури і архітектури в студії В. Сєрова, К. Коровіна, М. Касаткіна (1896-1901), де приятелював з П. Кузнєцовим, потім у Петербурзькій Академії Мистецтв в студії Ф. Рубо та І. Рєпіна (1907-1910). По закінченні Академії, як стипендіат Ф. Кричевський подорожував країнами Західної Європи. Один з фундаторів і перший ректор Української Академії Мистецтв. Помер в місті Ірпінь, Київської області в 1947 році.

Портрет Лідії Старицької. 1910-1919. Автопортрет. 1937.

Життя. Триптих. Любов. Сім’. Повернення.

Наречена. 1910.