Тема 31. Мистецтво Англії хуііі ст.
План.
Особливості англійської художньої культури.
Архітектура.
Живопис.
Хогарт.
Рейнолдс.
Гейнсборо.
Декоративно-прикладне мистецтво.
Англійський або пейзажний парк.
1. Особливості англійської художньої культури.
Завдяки своєрідності географічного становища, політичного та економічного розвитку Англія займала відокремлене місце серед європейських країн, хоча й знаходилась з ними в постійному взаємозв’язку. У час формування капіталістичних відносин Англія випереджує багато країн європейського континенту політичною зрілістю. На 18 ст. припадає розквіт національного англійського мистецтва, пов’язаний із загальним підйомом англійської культури, особливості якої визначались результатами буржуазної революції 1640-1660 рр.
Перемога буржуазної революції сприяла ліквідації залишків феодальної роздрібності і викликала бурхливий зріст продуктивних сил. В Англії створюються передумови для промислового перевороту кінця ХVІІІ ст. Обмеживши владу короля, буржуазія спільно із земельною аристократією зайняла панівне положення в країні. У відповідності до загального характеру її діяльності набули більш тверезого напряму різні форми ідеології. Розвиток отримали точні науки, матеріалістична філософія, класична політична економія, рух Просвітництва з ідеєю “природної людини”.
Вісімнадцяте століття стало для Англії часом блискучого розквіту її культури. Протягом майже всього століття англійська філософі і література привертають до себе увагу передових мислителів Європи. У другій половині століття разом із Францією Англія стає законодавицею європейських смаків. Особливо великий вплив на континент справляють англійська культура побуту, ідеї оформлення інтер’єру, садово-паркове мистецтво. Значним був вплив карикатури і взагалі графіки. До кінця століття утверджує свій престиж і англійський живопис.
Ще з 17 століття жоден з європейських стилів не існував в мистецтві Англії у чистому вигляді, оскільки всі вони прийшли на англійський ґрунт дещо пізніше, ніж в інших країнах. Тому, наприклад, риси бароко і класицизму могли оригінально переплітатись в творчості одного зодчого чи навіть в одній будівлі.
Для англійського мистецтва характерні велика увага до емоційного життя людини, постійний пошук засобів, котрі могли б виразити складний і перемінливий світ вражень і відчуттів. Все це знайшло блискуче втілення в портретному живописі. Інша, не менш важлива риса англійської художньої культури — загострена увага до проблем етики й моралі. Англійське Просвітництво, що склалось на межі 17-18 століть, буквально пронизано ідеєю морального виховання особистості. Одним з провідних в живописі став побутовий жанр, що набув яскравого сатиричного забарвлення.
2. Архітектура.
У 17-18 століттях Англія наряду з Францією була одним з найбільших центрів європейської архітектури. Вона не тільки догнала в своєму розвиткові решту європейських держав, але й сама почала давати зразки для будівництва в інших країнах. Якщо 17 ст. стало для англійської архітектури епохою учнівства, то у 18 ст. вже був створений самостійний і досить своєрідний архітектурний стиль.
В історії англійського зодчества 17-18 ст. неможливо виділити чітко обмежені періоди. Різні архітектурні стилі і напрямки існували підчас одночасно.
ІНІГО ДЖОНС
(1573—1652)
На початку 17 ст. в англійській архітектурі відбулись великі зміни, пов’язані з іменем Ініго Джонса, найбільшого майстра того часу. Він привніс в неї дух класики: його роботи виконані під впливом видатного італійського зодчого епохи Відродження Андреа Палладіо.
Шедевром Палладіо є вілла Альмерико-Вальмарана («Ла Ротонда» (або «Капра») у Віченці (1551—1567) – перша світська будівля епохи Відродження, увінчана куполом. Споруду зведено в пропорціях золотого перетину по типу бельведера з круглою залою, увінчаною куполом, зі світловим ліхтарем і розташованими навколо нього по боках фасадів легкими іонічними 6-колонними портиками зі сходами.
Цей стиль так і стали називати – палладіанство або Палладієва архітектура — рання форма класицизму, що виросла з ідей італійського архітектора Андреа Палладіо (1508—1580). В основі стилю палладіанства лежать строге наслідування симетрії, врахування перспективи і запозичення принципів класичної храмової архітектури Стародавньої Греції і Рима.
З 1615 по 1642 р. Джонс був придворним архітектором англійських королів. Він робив декорації до театральних вистав, а також проектував королівські палаци. Першим серед них був заміський будинок королеви Анни (дружини короля Якова I) — Квінс-хаус (або Куїн-хаус) у Гринвічі, передмісті Лондона (1616— 1635 рр.).
