Т.Гейнсборо. Автопортрет. 1754. Зібрання маркізи Чолмондлей, Хоугтон (Норфолк).

Гейнсборо Томас 1727–1788), англійський живописець і рисувальник. Систематичної художньої освіти не отримав, в 1740-і роки навчався в Лондоні у французького гравера Ю.Гравло. Працював в різних містечках, а з 1774 – в Лондоні. Найбільший майстер англійської школи портретного живопису 18 ст., Гейнсборо розпочинав як пейзажист (“Корнардський ліс”, 1748). Ранні портрети художника (портрет Р.Ендрюса з дружиною, б. 1749) відрізняються чутливою безпосередністю сприйняття натури, дещо наївною поетичною чарівливістю. Зрілий стиль Гейнсборо склався до 1770-х  років під впливом творів А. ван Дейка і А.Ватто, для нього характерні душевна витонченість, трепетна одухотвореність і поезія, відтворення ледь вловимих відтінків руху почуттів.

Особливою ліричною проникливістю і вишуканістю відмічені жіночі, юнацькі портрети й дитячі портрети Гейнсборо (портрет Дж.Баттола або “Голубий хлопчик”, б. 1770, портрет Сари Сіддонс, 1784–1785, портрет дочок Т.Гейнсборо), а також парні і сімейні портрети, в яких художник тонко розкриває духовні зв’язки між людьми (портрет У.Хеллета з дружиною або “Ранкова прогулянка”, 1785). Живописній манері Гейнсборо притаманна віртуозна легкість, тонка світлотіньова гра. Динамічність мілких текучих різнокольорових мазків надає його полотнам відчуття мінливості і повітряності. Особливо він полюбляв холодні голубі тони, відтінені м’якими перламутровими переливами фарб. Ці живописні якості надають особливої поетичності і сільським пейзажам Гейнсборо (“Повозка, що їде на ярмарок”, 1786). Серед рисунків Гейнсборо головне місце займають сповнені трепетом життя і сріблястої повітряності пейзажі і сцени сільського життя.

Т.Гейнсборо. Корнардський ліс. 1748. Национальная галерея, Лондон.

Т.Гейнсборо. Портрет містера Ендрюса з дружиною. Б. 1750. Національна галерея, Лондон.

Мистер и миссис Эндрюс, запечатленные Гейнсборо, владели большим имением неподалеку от Седбери, родного городка художника. Их портрет он написал вскоре по возвращении в Суффолк из Лондона. Нужно отметить, что пейзаж в этой композиции играет не менее важную роль, чем собственно портрет супругов Эндрюс, - ему Гейнсборо отдает больше половины полотна. Впрочем, заказчикам не на что было обижаться - ведь живописец потеснил их не ради какого-нибудь абстрактного ландшафта, но ради их собственного имения.

Роберт Эндрюс, как видно, только что возвратился с охоты. Он стоит, небрежно облокотившись на спинку скамейки, на которой сидит Френсис Мери, его юная жена. Заметьте, что один фрагмент ее платья остался недописанным. Вероятно, художник намеревался изобразить в руках миссис Эндрюс птицу, принесенную ее мужем с охоты, но затем по какой-то причине отказался от этого намерения. Супруги Эндрюс смотрят прямо на зрителя, но есть в портрете один персонаж, который на зрителя не обращает внимания, - это охотничья собака мистера Эндрюса, преданно глядящая на своего хозяина.

В "Портрете мистера Эндрюса с женой" органично сочетаются два жанра, которые составили славу Гейнсборо, - портрет и пейзаж. Что касается последнего, то он написан с необычной для героя нашего выпуска точностью и, если так можно выразиться, топогра-фичностью. Например, белая башня, виднеющаяся вдали, за кронами деревьев, - это вполне конкретная башня церкви святого Петра, где в 1748 году венчались мистер и миссис Эндрюс.

Работая над "Портретом мистера Эндрюса с женой", Гейнсборо сначала изобразил фигуры людей, а затем пейзаж. Любопытно, что собственно с заказчиков (мистера и миссис Эндрюс) художник написал только лица. Их позы и платья он дописывал у себя в мастерской - при помощи манекенов, одетых подобающим образом.

Нужно сказать, что Гейнсборо всегда писал драпировки самостоятельно, "из головы". Работа с моделью ему для этого не требовалось. Тем удивительнее его умение передавать фактуру ткани и располагать ее складки самым естественным образом - так, что ни один, даже самый искушенный, зритель не смог бы заподозрить, что эти складки, тени и блики являются плодом воображения мастера. Весьма искусно, например, написано голубое платье миссис Эндрюс. Художнику замечательно удалось перенести на холст блеск и прохладу атласной ткани.

Т.Гейнсборо. Портрет Джонатана Баттла. Голубий хлопчик. Б. 1770.

Галерея Хантінгтон, Сан-Марино (США)

Т.Гейнсборо. Портрет Сари Сіддонс. 1785. Національна галерея, Лондон.