- •Тема 28. Досягнення російської архітектури та мистецтва у 18 столітті.
- •1. Архітектура. Стиль бароко.
- •Ансамбль Смольного монастиря. Санкт-Петербург.
- •Ф.Б.Растреллі. Смольний собор всіх навчальних закладів.
- •Ф.Б.Растреллі. Воронцовський палац. 1749-1757. Санкт-Петербург.
- •Ф.Б.Растреллі. Строганівський палац.
- •М.Ф.Казаков. Сенатський палац. 1776-1787. Нині резиденція президента Росії. Московський Кремль.
- •2. Скульптура.
- •М.Е.Фальконе. Пам’ятник Петру і. 1768-1770, відкритий у 1782.Граніт, бронза. Висота 10,4 м. Сенатська площа. Петербург.
- •Ф.І. Шубін. Портрет князя а.М. Голіцина. 1773. Тг
- •Ф.І.Шубін. Портрет м.В.Ломоносова. 1792. Російський музей.
- •Портрет б.П.Шереметєва. Портрет а.А.Безбородька. Портрет князя Голіцина.
- •3.Живопис.
- •Портрети роботи Федора Степановича Рокотова
- •Федір Рокотов Портрет о.П. Струйської.1772. Третьяковська галерея, Москва
- •Автопортрет. 1783 (?). Челябінська обласна картинна галерея, Челябінськ.
- •Д.Г. Левицький. Портрет г.К.Левицького (?)
- •1779. Третьяковська галерея, Москва
- •Твори Дмитра Григоровича Левицького.
- •Портрет Дені Дідро. 1773-74. Музей мистецтва та історії, Женева.
- •Музей, Санкт-Петербург. Третьяковська галерея, Москва.
- •Портрет князя а.Б.Куракина. 1802. Портрет Павлі і у білоу далматинку. 1799-1800. Третьяковська галерея, Москва.
- •Боровиковський в.Л. Портрет Катерини іі на прогулянці у Царськосельському парку (з Чисменською колоною на фоні). 1794. Третьяковська галерея.
- •Боровиковський в.Л. Портрет м.І. Лопухіної. 1797. Третьяковська галерея, Москва.
- •Боровиковський в.Л. Портрет а. Г. Гагаріної та в. Г. Гагаріної. 1795. Третьяковська галерея, Москва.
- •Михайло Шибанов. Свято весільного зговору. 1777.
- •Михайло Шибанов. Селянський обід. 1774.
Тема 28. Досягнення російської архітектури та мистецтва у 18 столітті.
План.
Архітектура. Стиль бароко.
Стиль класицизм.
Скульптура.
Живопис.
1. Архітектура. Стиль бароко.
Росія в середині XVIII століття стала однією з найбільш розвинених європейських країн. Все це обумовлювало урочисто-декоративний вигляд палаців і храмів - основних типів монументальних споруд того періоду.
В середині XVIII ст. стиль бароко в Росії мав яскраво виражені самобутні особливості завдяки використанню декоративних композиційних прийомів руського зодчества кінця 17 – початку 18 ст. Проте були й специфічні національні особливості, зокрема – поліхромія фасадів, стіни яких пофарбовані в сині, червоні, жовті й зелені кольори. Доповненням до цього слугують пучки колон, пілястри, обрамленні вікна. Групи будівель або корпусів найчастіше формують замкнений архітектурний ансамбль, що розкривається під час проникнення всередину його. В палацових і церковних приміщеннях поряд з ліпним живописним вбранням стін і стель виконувались багатобарвні узорчасті підлоги з різних порід дерева. Плафонний живопис створює ілюзію нескінченності зали, що піднімається вгору, яка підкреслювалась ширяючими в небі фігурами різної співмірності, що чітко відділяли і різну віддаленість їх від глядача. Стіни парадних приміщень обрамлювались складними профільованими позолоченими тягами. Цікаві прийоми планування залів. У палацах вони розташовані анфіладно, тобто двері прохідних зал на загальній вісі, причому їхня ширина ілюзорно збільшується. Імператорські й садибні палаци створювались в єдності з садами і парками, котрим притаманна регулярна планувальна система з прямолінійними алеями, підстриженими деревами й орнаментними квітниками.
Варто особливо відмітити творіння обер архітектора Растреллі Франческо Бартоломео (1700-1771 рр.), творчість якого досягла апогею в 1740-1750 рр. До основних творів відносяться: ансамбль Смольного монастиря в Петербурзі; палаци в Курляндії (Латвія), в Рундаві й Мітаві (Єлгава); палаци єлизаветинських вельмож М.І.Воронцова і С.Г.Строганова в Петербурзі; імператорські палаци – Зимовий в столиці, Великий (Єкатерининський) в Царському Селі (Пушкині), Великий палац у Петергофі, Андріївська церква и Маріїнський палац у Києві. Все вони характеризують стиль бароко середини XVIII ст. в Росії.
Ансамбль Смольного монастиря. Санкт-Петербург.
Ф.Б.Растреллі. Смольний собор всіх навчальних закладів.
Величний Смольний собор Франческо Бартоломео Растреллі розпочав будувати в час в царювання імператриці Єлизавети Петрівни, а завершений він був В.П.Стасовим при імператоре Миколі I.
Храм по праву вважається перлиною петербурзького бароко. Царським указом він став йменуватися Собором всіх навчальних закладів. Саме в період початку його будівництва указом імператриці Єлизавети в північній столиці біло встановлене п’ятиглав’я – традиційне завершення православної церкви.
За своєю живописністю, виразності композиції, зовнішньому вбранню Смольний собор – одна з вершин світового зодчества.