Тема 28. Досягнення російської архітектури та мистецтва у 18 столітті.
План.
Архітектура. Стиль бароко.
Стиль класицизм.
Скульптура.
Живопис.
1. Архітектура. Стиль бароко.
Росія в середині XVIII століття стала однією з найбільш розвинених європейських країн. Все це обумовлювало урочисто-декоративний вигляд палаців і храмів - основних типів монументальних споруд того періоду.
В середині XVIII ст. стиль бароко в Росії мав яскраво виражені самобутні особливості завдяки використанню декоративних композиційних прийомів руського зодчества кінця 17 – початку 18 ст. Проте були й специфічні національні особливості, зокрема – поліхромія фасадів, стіни яких пофарбовані в сині, червоні, жовті й зелені кольори. Доповненням до цього слугують пучки колон, пілястри, обрамленні вікна. Групи будівель або корпусів найчастіше формують замкнений архітектурний ансамбль, що розкривається під час проникнення всередину його. В палацових і церковних приміщеннях поряд з ліпним живописним вбранням стін і стель виконувались багатобарвні узорчасті підлоги з різних порід дерева. Плафонний живопис створює ілюзію нескінченності зали, що піднімається вгору, яка підкреслювалась ширяючими в небі фігурами різної співмірності, що чітко відділяли і різну віддаленість їх від глядача. Стіни парадних приміщень обрамлювались складними профільованими позолоченими тягами. Цікаві прийоми планування залів. У палацах вони розташовані анфіладно, тобто двері прохідних зал на загальній вісі, причому їхня ширина ілюзорно збільшується. Імператорські й садибні палаци створювались в єдності з садами і парками, котрим притаманна регулярна планувальна система з прямолінійними алеями, підстриженими деревами й орнаментними квітниками.
Варто особливо відмітити творіння обер архітектора Растреллі Франческо Бартоломео (1700-1771 рр.), творчість якого досягла апогею в 1740-1750 рр. До основних творів відносяться: ансамбль Смольного монастиря в Петербурзі; палаци в Курляндії (Латвія), в Рундаві й Мітаві (Єлгава); палаци єлизаветинських вельмож М.І.Воронцова і С.Г.Строганова в Петербурзі; імператорські палаци – Зимовий в столиці, Великий (Єкатерининський) в Царському Селі (Пушкині), Великий палац у Петергофі, Андріївська церква и Маріїнський палац у Києві. Все вони характеризують стиль бароко середини XVIII ст. в Росії.
Ансамбль Смольного монастиря. Санкт-Петербург.
Ф.Б.Растреллі. Смольний собор всіх навчальних закладів.
Величний Смольний собор Франческо Бартоломео Растреллі розпочав будувати в час в царювання імператриці Єлизавети Петрівни, а завершений він був В.П.Стасовим при імператоре Миколі I.
Храм по праву вважається перлиною петербурзького бароко. Царським указом він став йменуватися Собором всіх навчальних закладів. Саме в період початку його будівництва указом імператриці Єлизавети в північній столиці біло встановлене п’ятиглав’я – традиційне завершення православної церкви.
За своєю живописністю, виразності композиції, зовнішньому вбранню Смольний собор – одна з вершин світового зодчества.
