М.Ф.Казаков. Сенатський палац. 1776-1787. Нині резиденція президента Росії. Московський Кремль.

Головний і найвідоміший зал Сенатського палацу – величезний Єкатерининський зал. У 19 ст. так описували це гігантське приміщення: "Зала ця вражає також ідеєю її виконання, і гігантськими розмірами, і потрійним в ній світлом, і пропорційною, нарешті, співмірністю частин, з яких одна іншу не утискує, не висловлює першість на поталу іншим, але все разом узяте складають чудову гармонію і справляють вражаючий ефект. Особливо вражає в ній надзвичайна сміливість улаштування величезного круглого склепіння".

Декор Єкатерининської зали, що знаходиться в ротонді.

Цікаво, що ротонда Сенату визнана в архітектурі російського класицизму кращим парадним круглим залом і є першим в Росії прикладом композиції подібного типу.

М.Казаков. Будівля Московського університету на Моховій. 1782-1793.

М.Ф.Казаков. Голіцинська лікарня у Москві. 1796-1801.

Іван Єгорович Старов (1745-1808) — русский архитектор, що працював у Петербурзі і в провінції.

І.Є.Старов. Троїцький собор Олександро-Невської лаври у Петербурзі. Вигляд з північного заходу. 1786-1790.

І.Є.Старов. Таврійський палац. 1783-1789. Санкт-Петербург.

І.Є.Старов. Свято - Єкатерининський собор. 1786. Херсон.

Єкатерининський собор був збудований по указу Григорія Потьомкіна. В ньому він і був похований у 1791 році.

І.Є.Старов. Палац Григорія Потьомкіна в Катеринославі (Дніпропетровськ).

Сучасний вигляд. Нині тут Палац культури студентів Дніпропетровського університету.

В стилі класицизму в Петербурзі були створені прекрасні Академії мистецтв – архітектор Жан-Батист Валлен-Деламот (1729-1800) та Олександр Пилипович Кокоринов (1726-1772).

О.П.Кокоринов, Ж.Б.Валлен-Деламот. Будівля Академии Мистецтв (1764—89). Санкт-Петербург.

Головний вхід. Портик.

Вид з боку Неви.

Пристань перед Академією.

Гранітну пристань споруджено в 1832-1834 рр., по її боках на п’єдесталах встановлені скульптури 2-х сфінксів, що прикрашали більше трьох з половиною тисячоліть назад резиденцію єгипетського фараона Аменофіса III.

Архітектор Чарльз Камерон (бл.1740-1812) – автор Камеронової галереї в Царському Селі, палацу в Павловську.

Ч.Камерон. Камеронова галерея. 1783-1789. Царське Село – місто Пушкін.

Ч.Камерон. Палац гетьмана Кирила Розумовського в Батурині. 1803.

Взірцем московського класицизму є палац в Останкіні (архітектори Ф.Кампорезі, П.І.Аргунов, А.Ф.Миронов, Г.Дикушин).

Троїцька церква і палац Шереметєва в Останкіні. Сучасне фото з телевежі.

Палац Шереметєва в Останкіні.

Інтер'єр палацу Шереметєва в Останкіні.

2. Скульптура.

У ХУІІІ ст. розпочався бурхливий розвиток російської скульптури. Петербурзька Академія мистецтв виховала до цього часу цілу плеяду національних скульпторів, які створили прекрасні твори російського мистецтва.

Великий внесок у розвиток російської скульптури зробив французький майстер Фальконе. Пам’ятник Петру І, створений Е.М.Фальконе (1716-1791), складає цілу епоху в розвитку світової монументальної пластики. Фальконе алегорично представив в своєму монументі торжество перемоги Петра над силами середньовічної заскорузлості й зла.