М.Е.Фальконе. Пам’ятник Петру і. 1768-1770, відкритий у 1782.Граніт, бронза. Висота 10,4 м. Сенатська площа. Петербург.

Скульптор відкинув тут традиційні атрибути монарха й надав Петру риси античного громадянина і героя. Кінний монумент насичений енергією, бурхливим рухом. Прагнучи вперед, могутній вершник топче змію, що символізує ницість і підступи ворогів. Глибина філософського задуму, оригінальність композиції, чистота силуету, повнота і міцність пластичних форм надають скульптури виключної краси.

Російська скульптура ІІ пол. ХУІІІ ст. висунула першокласного майстра-реаліста Федота Івановича Шубіна (1740-1805), народного самородка, вихідця з селянського середовища.

Ф.І. Шубін. Портрет князя а.М. Голіцина. 1773. Тг

В зображенні О.М.Голіцина Шубін показує освіченого аристократа, філософа-споглядальника, в якому тонкий розум сполучаються з іронією вольтеріанця і презирливою гординею дворянина.

Ф.І.Шубін. Портрет м.В.Ломоносова. 1792. Російський музей.

Портрет б.П.Шереметєва. Портрет а.А.Безбородька. Портрет князя Голіцина.

В бюстах П.А.Румянцева-Задунайського, Г.О.Потьомкіна, А.А.Безбородька, З.Г.Чернишова перед нами постають сильні, темпераментні натури. Але, як це розкриває художник, пристрасть і сила характеру дуже часто у таких людей набувають риси невгамовної чуттєвості, пихи, дивацтва і грубощів, зливаючись в складну багатогранну характеристику людини.

У творчості скульпторів - класицистів: Івана Прокоповича Прокоф’єва (1758-1828), Михайла Івановича Козловського (1753-1802), Федора Гордійовича Гордєєва (1744-1810), І.П.Мартоса (1754-1835) прогресивні ідеї сучасності отримали абстрактне інакомовне вираження.

І.П.Прокоф’єв. Тритони. Фонтан Петергофа. 1800.

І.П.Прокоф’єв. Актеон, гнаний псами. 1784.

І.П.Прокоф’єв. Святий Андрій Первозванний. Скульптура Казанського собору в Петербурзі.

М.І.Козловський. Самсон роздирає пащу лева. Скульптурна група Великого каскаду в Петергофі. Виконана В.Л.Самсоновим у 1947 р. за зразком 1802 р. Бронза.

М.І.Козловський. Мінерва і Геній мистецтв. 1796. Бронза.

М.І.Козловський. Пам’ятник О.В.Суворову у Санкт-Петербурзі. 1799-1801. Бронза, граніт.

В своєму пам’ятнику генералісимусу О.В.Суворову М.І.Козловський представив алегоричну фігуру Марса, що розкрив свій меч проти ворогів. Відносно невеликий пам’ятник, завдяки майстерності і тонкому розрахунку скульптора, набув монументальної краси і виразності.

М.І.Козловський. Гіменей. 1796. Мармур.

Ф.Г.Гордєєв. Надгробок Н.М.Голіциної. 1780.

Ф.Г.Гордєєв. Прометей. Метал. 1769. Відлитий у ХІХ ст. Російський музей.

Ф.Г.Гордєєв. Геркулес і Флора. Парадні сходи Камеронової галереї у Царському Селі. Вільний повтор з античних оригіналів.

Мистецтво цих скульпторів було присвячено прекрасній, вільній, гармонійно розвиненій людині, ідеал якої вони вбачали в античній міфології й мистецтві. Живе одухотворене оголене тіло, як уособлення природи людини, було головним предметом мистецтва І.Прокофьєва та М.Козловського. Їхнім статуям притаманні впевнена невимушена постановка, ясність і цільність силуету, краса пропорцій, пружність і сила пластичних форм.