20. Ревізія розрахунків за податками і платежами та за страхуванням

Перевірку за податками і платежами проводять в наступній послідовності:

загальна перевірка за податками і платежами: встановлення правильності застосування ставок, визначення бази оподаткування, обґрунтованість пільг по нарахуванню податків та платежів до бюджету;

правильність ведення обліку по рахунках за податками і платежами, відповідність записів аналітичного обліку записам у головній книзі та у формах бух. звітності;

перевірка правильності, повноти та своєчасності перерахування або сплати цих зборів чи платежів до бюджету.

Розпочинаючи ревізію розрахунків за соціальним страхуванням насамперед слід з'ясувати, чи зареєстрована юридична особа (бюджетна організація або установа) як платник страхових внесків за місцем знаходження Пенсійного фонду, фонду соціального страхування чи комітету профспілки. Внески до Пенсійного фонду та Фонду соціального страху­вання належать до загальнодержавних обов'язкових платежів. Ревізор перевіряє правильність зроблених записів на субрахун­ках рахунка 65 "Розрахунки за страхуванням": Крім того, перевірці підлягають витрати за рахунок відрахувань на соціальне страхування: допомога при вагітності і пологах, одно­разова допомога при народженні дитини, на санаторно-курортне ліку­вання та відпочинок працівників і членів їх сімей, на поховання, на виплату допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

21. Ревізія по оплаті праці. При ревізії розрахунків з робітниками і службовцями по оплаті праці слід перевірити:1.Правильність нарахування зарплати; 2.Правильність проведених з неї утримань; 3.Своєчасність виплати заробітної плати. Для цієї мети використовують наступні джерела інформації:1.Первинні документи по обліку, виробітку і заробітної плати; 2.Листки про тимчасову непрацездатність: 3.Розрахунково-платіжна відомість; 4.Книги обліку депонованої зарплати; 5.Журнали і інші облікові реєстри в яких відображаються розрахунки по зарплаті. Перевірка стану розрахунків по оплаті праці починається з співставлення показників поточної і річної звітності про виконання плану по праці з щомісячним бухгалтерським зведенням даних по розрахунках з робітниками і службовцями і зведення зарплати по її складу і категоріях працівників. Загальні дані цих реєстрів повинні відповідати записам в головній книзі, Ж 5, 5А, або машинограмі оборотів по рахунку 66. Сальдо по рахунку 66 і 65 із Головної книги на кінець кожного місяця звіряється з даними бухгалтерського балансу по статтям “заборгованість по з/п” і “відрахування на соціальне страхування”. Потім ревізор виясняє чи відповідає сальдо рах. 66 на кінець кожного місяця – сумі зарплати, що належить до видачі по підсумках розрахунково-платіжних відомостей. У випадках виявлення невідповідностей між даними аналітичного і синтетичного обліку слід встановити їх причини. Наступним етапом є вивчення достовірності первинних документів, дотримання порядку і послідовності їх оформлення.Наряди на зарплату перевір, щоб встановити наявність на них підписів посадових осіб, відповідальних за облік виконаних робіт, правильність використання норм і розцінок. При перевірці табелів-розрахунків і нарядів необхідно вияснити, чи немає випадків включення в них видуманих прізвищ робітників. Тому необхідно переглянути наряди по датах їх видачі., співставити прізвища робітників в нарядах і табелях-розрахунках з даними обліку особового складу у відділі кадрів. Треба також перевірити, чи немає випадків повторного нарахування сум по раніше проведених документах (нарядах, лікарняних листах та ін.), повторення прізвищ одних і тих же осіб в декількох розрахунково-платіжних відомостях. Далі ревізор перевіряє нарахування зарплати, і в першу чергу адміністративно-управлінського персоналу (згідно штатного розпису).Ця перевірка проводиться на основі табелів, в яких фіксуються дані про фактично відпрацьований час. На основі табелів також перевіряють правильність нарахування зарплати робітникам з погодинною оплатою праці, відповідність її тарифним розрядам робітників і годинним тарифним ставкам. Правильність нарах. зарплати робітникам-відрядникам проводиться на основі табелів і нарядів по встановлених розцінках. Особлива увага надається питанню правильності нарахування відпускних (а саме, які виплати включаються для визначення середнього заробітку, правильність визначення сум відпускних, методика оподаткування, тривалість відпусток).

22. Ревізія операцій з ОЗ та НА. Відповідно Плану рахунків для обліку й узагальнення інформації про наявність і рух власних або отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, котрі віднесені до складу основних засобів, призначений рахунок 10 «Основні засоби».До ОЗ належать матеріальні активи, очікуваний термін корисного використання котрих понад один рік. Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби визначені в ПсБО 7 «ОЗ».Основними задачами ревізії операцій з ОЗ є перевірка:1)слушності віднесення матеріальних активів до основних засобів;2)реальності оцінки і переоцінки основних засобів;3)слушності відображення результатів інвентаризації на рах БО;4)своєчасності і слушності документального оформлення і відображення в облікових регістрах надходження і вибуття ОЗ;5)слушності нарахування амортизації, своєчасності і повноти вмикання її у витрати в-ва;6)слушності нарахування і списання зносу ОЗ;7)відповідності і слушності оформлення списання ОЗ.З метою забезпечення належного обліку і контролю за зберіганням ОЗ кожному інвентарному об'єкту в момент надходження на п-во може привласнюватися відповідний інвентарний номер, що зберігається за об'єктом весь період перебування його на даному п-ві. Якщо який-небудь об'єкт основних засобів вибуває (реалізація, ліквідація, безоплатна передача і т.п.), те його номер не може привласнюватися іншому об'єкту, що надійшов згодом.П ід час ревізії необхідно простежити, проставляються чи інвентарні номера в актах, накладних і інших первинних документів, що служать підставою для прийняття на облік або зняття з обліку окремих об'єктів. До моменту перевірки первинних документів і зроблених записів на рахунку 10 «ОЗ» варто засвідчитися в тотожності сальдо по цим рахунком на останню звітну дату в балансі і Головній книзі, а сальдо Головної книги на цю же дату звірити з даними аналітичного обліку (типовими інвентарними картками або книгами).Ревізор перевіряє слушність ведення карток обліку руху основних засобів (ф. № ОЗ-8), своєчасність заповнення всіх реквізитів у них на підставі даних інвентарних карток основних засобів і звіряє з даними синтетичного обліку основних засобів. Якщо карток на об'єкти ні, ревізор пропонує керівництву підприємства відновити аналітичний пооб’єктний облік основних засобів. Основними джерелами ревізії є: первинні документи (акт прийому відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об'єктів ф. № ОЗ-2, акт на списання основних засобів ф. № 03-3, акт на списання автотранспортних засобів ф. № 03-4, акт про установку, пуску і демонтажі будівельної машини ф. № 03-5, інвентарна картка обліку основних засобів ф. № ОЗ-6, описування інвентарних карток обліку основних засобів ф. № 03-7, картка обліку руху основних засобів ф. № 03-8, інвентарний список основних засобів ф. № 03-9, розрахунок амортизації основних засобів для промислових підприємств ф. № 03-14, розрахунок амортизації основних засобів для будівельних організацій ф. № 03-15, розрахунок амортизації автотранспорту ф. № ОЗ-16, інвентаризаційні описи, порівняльні відомості), регістри синтетичного й аналітичного бухгалтерського фінансового обліку, дані квартальної і річної звітності; податкова, статистична й оперативна звітність. До НА належать немонетарні активи, які не мають матеріальної форми та утримуються підприємством із метою використання протягом періоду, більшого за 1 рік (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) (права користування природними ресурсами, права користування майном, права на знаки торгівлі й послуг, права на об'єкти промислової власності, авторські та суміжні з ними права, гудвіл, інші НА).Починаючи ревізію, насамперед слід перевірити факт наявності НА за документами, де описано сам об'єкт (програма для комп'ютера, конструкторська документація), або де підтверджується створення об'єкта (договір, ліцензійна угода). Крім того, акт приймання-передання може підтвердити факт одержання даного об'єкта інтелектуальної власності.Ревізору слід перевірити правильність оприбуткування об'єктів на рахунку 12 "НА" у кореспонденції з рахунками 31 "Рахунки в банках", 46 "Неоплачений капітал", а також обґрунтованість їх вибуття (продаж, списання чи безкоштовна передача). Крім того, порівнюють дані синтетичного й аналітичного обліку нематеріальних активів, якщо облік ведеться за їхніми видами і об'єктами.

23. Ревізія операцій з товарно-матеріальними цінностями. Під час ревізії операцій із ТМЦ поряд з перевіркою облікової документації важливе значення мають методи фактичного контролю. Одним із методів такого контролю є інвентаризація матеріальних цінностей. Для цього ревізійна група (ревізор) організує інвентаризацію матеріальних цінностей. Залежно від повноти охоплення перевіркою цінностей на об’єктах їх збереження під час ревізії можуть здійснюватись як повні, так і вибіркові та контрольні інвентаризації цінностей. Найбільш ефективною під час ревізії є повна інвентаризація матеріальних цінностей, що забезпечує перевірку всіх їх видів і сортів підприємства, що ревізується. Повна інвентаризація цінностей у процесі ревізії може здійснюватись раптово на всіх об’єктах (складах, кладових) або почергово (в два або три прийоми). При обстеженні необхідно провести вибіркову перевірку вантажів, що вивозяться на підставі даних пропусків. Найбільш доцільно перевіряти матеріальні цінності, які відправляються місцевим покупцям. Перевіряючи розпечатують вагони, контейнери, пакувальну тару, співставляють фактичну кількість, асортимент, якість і вартість матеріальних цінностей, що вивозяться з даними рахунків-фактур, наказів-накладних, специфікацій, ярликів, пропусків і інших супровідних документів. Особливе значення тут має момент раптовості. Безпосередньо на складах також проводяться аналогічні контрольні перевірки фактичної наявності матеріальних цінностей. При перевірці враховують результати попередніх контрольних перевірок та інвентаризацій, строки їх проведення, виявлені порушення в складському обліку, розміри залишків на день перевірки, сигнали про крадіжки і зловживання. При перевірці складів з’ясовують систему контролю якості цінностей, що надходять від постачальників, правильність приймання їх за кількісними і якісними показниками. При обстеженні складів ревізор розглядає проведення контрольних перевірок складів і вибіркових інвентаризацій матеріальних цінностей робітниками відділів постачання, збуту і бухгалтерії підприємства, їх кількість, результати, номенклатуру матеріалів, що перевіряються, і прийняті заходи за результатами перевірок. Невід’ємною частиною ревізії зберігання матеріальних цінностей на складах є перевірка складського обліку. З цією метою дослідженню підлягають картки сортового обліку, які видаються бухгалтерією МВО під розписку. Матеріальний відділ бухгалтерії повинен систематично контролювати правильність записів у картках складського обліку на основі первинних документів та обґрунтовувати визначення сальдо після кожної операції. Такий контроль особливо необхідний в умовах застосування оперативно-сальдового обліку матеріалів, коли в бухгалтерії ведеться облік тільки у вартісному вираженні за групами матеріалів. Бухгалтер матеріального відділу бухгалтерії при цьому методі обліку підписується в картках складського обліку за правильність кожної записаної операції на основі первинних документів. Не дивлячись на це, практика контрольно-ревізійної роботи показує, що основними порушеннями в обліку матеріалів на картках сортового обліку є: наявність від’ємних перехідних залишків (“червоне” сальдо) щодо окремих видів матеріальних цінностей; відсутність записів надходження матеріалів за окремими прихідними документами; розходження між даними карточок сортового обліку і даними обліку в бухгалтерії; завищення кількості списаних на витрати матеріалів порівняно з витратними документами; неправильний підрахунок залишків; наявність залишків матеріалів в одному вимірнику і відсутність їх в іншому, якщо облік даного матеріалу ведеться в декількох вимірниках.Розходження між даними складського і бухгалтерського обліку виявляють шляхом співставлення залишків у сальдовій книзі з залишками, підрахованими бухгалтерією в оборотних відомостях за групами матеріалів. Необхідно також перевірити, чи не допускалось списання аналогічних розходжень за рахунок відхилень в оцінці матеріалів або за рахунок транспортно-заготівельних витрат замість встановлення дійсних причин.На основі результатів дослідження складського господарства і стану зберігання матеріальних цінностей ревізор може вимагати проведення суцільної інвентаризації матеріальних цінностей на окремих складах і у окремих матеріально відповідальних осіб. У процесі ревізії необхідно перевірити всі документи, де відображають дані проведення інвентаризацій матеріальних цінностей за період, що ревізується (накази про проведення інвентаризації і створення інвентаризаційних комісій, інвентаризаційні описи, порівнювальні відомості, протоколи інвентаризаційних комісій, реєстри бухгалтерського обліку, в яких відображені результати інвентаризації. До моменту проведення інвентаризацій (особливо річних) на деяких підприємствах проводиться списання за актами втрат і псування матеріальних цінностей. За цими актами інколи допускається незаконне списання недостач і крадіжок під виглядом втрат і псування, віднесення матеріальних збитків, які нанесені з вини окремих осіб за рахунок виробництва. Оформлення актів часто проводиться зі значним запізненням і іншими порушеннями.Перевіркою встановлюється обґрунтованість списання недостач у межах природних втрат матеріальних цінностей (не вище норм), правильність складених розрахунків на списання цих втрат із врахуванням залишку, терміну зберігання, витрат окремих видів матеріальних цінностей, дотримання нормативів природних втрат, правильність визначення терміну зберігання, на який встановлена норма природних втрат.

24. Ревізія операцій з МШП. Практика контрольно-ревізійної роботи свідчить ,що при проведенні операцій з МШП мають місце значні втрати та зловживання. При перевірці операцій з МШП необхідно керуватись ПсБО 9«Запаси».Джерелом контролю по даному питанню є дані рахунку 22 «МШП», який призначено для обліку і узагальнення інформації про наявність та рух МШП, що належать п-ву та складають запаси. Необхідно пам’ятати ,що до МШП належать предмети, що використовуються у в-ві чи для потреб управління протягом не більше 1 року або нормального операційного циклу, якщо він більший одного року, зокрема: інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг тощо. При перевірці МШП ревізор зобов'язаний звернути увагу на:1.умови зберігання МШП в складському приміщенні;2.наявність договорів про матеріальну відповідальність.(Ревізор особливу увагу звертає на закріплення МШП за конкретними особами в місцях їх зберігання і використання);3.дотримання порядку оформлення первинними документами руху МШП ;4.наявність відповідного маркування спецодягу, спецвзуття; (фарбами, прикріпленням жетонів, проставленням штампів тощо), 5.правильність віднесення МШП до складу запасів; Слід встановити, чи нема серед МШП основних засобів і навпаки. 6.своєчасність проведення інвентаризації МШП. Потім переходять до перевірки суті здійснених операцій щодо руху окремих предметів. Виявляють понаднормативні запаси МШП, що довгий час не мали руху. Ретельній перевірці підлягають акти на списання МШП. У комісії зі списання МШП повинні брати участь фахівці, акт затверджується керівником. На предмет списання МШП має бути документ, що підтверджує здавання їх у металобрухт або в утильсировину, інакше сума збитку відноситься на рахунок винних.

25. Контроль і ревізія витрат виробництва за елементами затрат і статтями калькуляції. Під час контролю і ревізії витрат ревізору слід керуватися ПСБО16 „Витрати». При цьому ревізору слід встановити, чи всі операційні витрати за відповідний звітній період віднесені на витрати виробництва за такими елементами: матеріальні витрати;витрати на оплату праці;відрахування на соціальні заходи;амортизація;інші операційні витрати;інші затрати (за видами витрат).Рахунки класу 8 „Витрати за елементами” призначені для узагальнення інформації про витрати підприємства протягом звітного року. Досліджуючи витрати за елементами, є можливість встановити не тільки загальну суму затрат, а і їхню структуру, питому вагу окремих затрат, розмір доходу. Крім того по елементний поділ витрат може бути успішно використаний під час аналізу витрат виробництва для визначених факторів, що позитивно чи негативно впливають на ефективність виробництва. Поелементне групування витрат є підставою для складання кошторисів. Крім наведеної класифікації за елементами, для контролю за складом витрат у місцях їх проведення й визначення собівартості за видами вироблюваної продукції потрібно знати, на який вид продукції і коли їх віднести. Собівартість реалізованої продукції складається з виробничої собівартості продукції, яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загально виробничих витрат та понаднормативних виробничих витрат . До виробничої собівартості продукції належать: 1.прямі матеріальні витрати;2.прямі витрати на оплату праці;3.інші прямі витрати;4.загально виробничі витрати. За умов ринкової економіки перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції встановлюється самим підприємством. Шляхом зіставлення даних матеріальних складів про відпуск сировини і матеріалів у виробництво з показниками цехів про надходження їх у виробництво та на підставі аналізу записів з кредиту рах.201 „Сировина і матеріали” і дебету рах.23 „Виробництво” ревізор може підтвердити списання матеріальних витрат на виробничі потреби й включення їх у собівартість продукції. З іншого боку, ревізор перевіряє правильність списання суми витрат на фінансові результати наприкінці звітного року або щомісяця. Так, за дебетом рахунків класу 9 „Витрати діяльності” відображаються суми витрат, за кредитом – списання суми витрат на рах.79 „Фінансові результати”. Рахунки класу 9 призначені для узагальнення інформації про витрати операційної, інвестиційної, фінансової діяльності та витрати з метою запобігання надзвичайним подіям і ліквідації їх наслідків. Для перевірки правильності визначення фактичної собівартості сировини й матеріалів ревізору необхідно дослідити первинні документи постачальника ( накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні), у яких зареєстровану ціну, зокрема націнки (надбавки), транспортні та інші видатки, пов’язані з придбанням матеріалів. Товарно - транспортні документи зіставляють з даними бухгалтерського фінансового обліку (книгою обліку надходження вантажів, журналом – ордером, відомістю), у яких показано кількість отриманих матеріалів та їхню вартість. Затрати на сировину і матеріали перевіряються шляхом визначення правильності застосування технічно обґрунтованих норм витрачення. Не менш вагома стаття витрат „Заробітна плата”, яка включається в собівартість продукції. Тому доцільно не тільки перевірити видатки на оплату праці, нараховану відповідно до встановлених розцінок, тарифних ставок і окладів, а й допоміжні виплати (премії, надбавки, компенсаційні виплати).Важливим питанням ревізії є вивчення планової собівартості одиниці окремих видів продукції. При цьому планову собівартість у розрізі окремих калькуляційних статей витрат зіставляють із плановою і фактичною собівартістю за минулий звітний період, із нормативами витрат і фактичним рівнем затрат за аналізований період. Таким порівнянням можна виявити значні відхилення планових показників від фактичних (перевитрати чи економію). У цьому разі ревізору слід з’ясувати причини й винних осіб. Планові калькуляції за статтями непрямих витрат перевіряють з врахуванням наслідків розгляду відповідних кошторисів витрат.

26. Перевірка стану обліку і звітності. Необхідність контролю стану обліку і звітності обумовлюється тим, що найбільш достовірним джерелом інформації про господарську діяльність п-ва є дані БО і звітності, за якими обчислюються платежі до державного і місцевого бюджетів. Основними аспектами ревізії стану обліку і звітності є:1.застосування у обліку господарських операцій типової первинної документації, затвердженої в установленому порядку Міністерством статистики України;2.правильність оформлення документації і своєчасність її подання до бухгалтерії підприємства;3.організація обробки первинної документації у бухгалтерії підприємства;4.дотримання методичних вказівок Міністерства фінансів України, Міністерства статистики України та інших органів, по відображенню господарських операцій і процесів на рахунках бухгалтерського обліку;5.достовірності звітності, яка подається у різні органи господарського і державного управління, а також строки її складання. Первинні документи повинні складатись в момент здійснення господарських операцій, а коли це не можливо – безпосередньо після закінчення операцій. Відповідальність за своєчасне і якісне складання документів, передачу їх у встановлені строки для відображення у бухгалтерському обліку, за достовірність даних, за правильність ведення реєстрів БО несуть особи, які складали і підписали їх. Працівники обліку повинні контролювати документацію, яка надійшла як з точки зору законності операцій, так і за формою. Ревізор, користуючись документальними методичними прийомами, перевіряє правильність відображення у бухгалтерському обліку результатів інвентаризації, відповідно до положення про проведення інвентаризації цінностей, затвердженого мінфіном. Виявлені недоліки у проведенні інвентаризації та відображення її результатів у бухгалтерському обліку ревізор висвітлює у акті (висновку).Особливо відповідальною роботою ревізора є перевірка достовірності бухгалтерської звітності підприємства. Ревізор при цьому керується положенням про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, а також інструкцією про порядок заповнення форм бухгалтерської звітності, затвердженої мінфіном. Фінансова звітність підприємства включає:1.баланс (ф № 1)2.звіт про фінансові результати (ф № 2)3.звіт про рух грошових коштів (ф № 3)4.звіт про власний капітал (ф № 4)5.примітки до звітності. Ревізор перевіряє достовірність фінансової звітності і своєчасність її подачі відповідним органам. Фінансова звітність повинна бути достовірною – не містити помилок і перекручень, що здатні вплинути на рішення користувачів звітності. Тому всі підприємства перед складанням річної звітності повинні обов’язково проводити інвентаризацію своїх активів та зобов’язань. Звітність повинна забезпечувати можливість порівнювати звіти за різні періоди та різних підприємств. Для надання такої можливості наводяться дані за поточний та попередній звітні періоди та розкривається в примітках до фінансових звітів інформація про облікову політику підприємства. Ревізор перевіряє правильність оцінки статей бухгалтерського балансу та фінансової звітності.

27. Ревізія в умовах застосування комп’ютерних систем бух-го обліку

Використання комп’ютерної техніки в ревізійній роботі

Застосування комп’ютерної техніки при проведені ревізії має значні переваги оскільки дозволяє:

1. зменшити обсяг технічної роботи під час здійснення операцій пов’язаних з перевіркою розрахунків;

2. за допомогою використання комп’ютерної техніки економити час на виконання нескладних, але стомлюючих одноманітних прийомів, порівняння фактичних даних з обліковими.

3. в автоматичному порядку здійснювати перевірку тотожності чи взаємної перевірки та ув’язки показників різних форм звітності.

4. зберігати і багаторазово використовувати отримані дані.

5. здійснювати попередню оцінку результаті робіт шляхом отримання не всіх результатів обробки, а тільки відхилень.

6. поглибити економічний аналіз дослідження причин, що спричиняють проявам недоліків.

Для можливості практичного використання комп’ютерів, дія-сті ревізорів необхідне використання наступних умов:

• наявності комп’ютерів у самого ревізора чи його підрозділів;

• наявність розроблених макетів, вихідних документів призначених для оформлення робочої документації;

• наявність програмного забезпечення;

• вміння ревізора працювати з комп’ютером.

Ревізія на підп-х, що ведуть комп’ютерний облік

При проведені ревізії в умовах комп’ютерної обробки даних зберігається її мета та основні елементи методології, але середовище комп’ютерної обробки інформації суттєво впливає на процес вивчення ревізором системи обліку та засобі внутрішнього контролю суб’єкта господарювання. Характерною зміною для цих систем у випадках застосування технічних засобів є можливість використання електронних первинних документі поряд з традиційними паперовими документами. Зберігання нормативно-довідкових показників в пам’яті комп’ютера.