33. Порядок проведення зустрічних перевірок операцій з рахунків банків

Слід впевнитися, що всі здійснені через банк операції є реальними і підтверджені відповідними справжніми (автентичними) документами. Бувають випадки, коли їх підробляють або прикладають не повністю, що дає можливість, застосовуючи неправильну кореспонденцію рахунків, приховувати в обліку зловживання на значні суми. У разі виникнення сумнівів у справжності документів (відсутність банківського штампа, виправлення перерахованих сум, найменування одержувача грошей і дати здійснення операцій) слід провести зустрічну перевірку платіжних документів, які зберігаються у справах підприємства, із платіжними документами в банку або у контрагента з операції. Одночасно з'ясовують правильність кореспонденції рахунків і записів у облікових регістрах, бо деколи зловживання можуть бути приховані шляхом складання неправильних бухгалтерських записів (проводок), не підтверджених документами, а також сторнувальних записів без документальних підтверджень і без дійсної потреби або неправильним підрахунком чи перенесенням підсумків з одної сторінки регістру на іншу.

34. Ревізійний процес має 4 самостійні етапи:

1)підготовка проведення ревізії;

2)проведення ревізії;

3)оформлення матеріалів ревізії;

4)реалізація матеріалів ревізії.

Планування контрольної роботи -- важлива умова її раціональної організації. Обґрунтоване планування забезпечує краще використання контрольно-ревізійних кадрів, робочого часу на проведення ревізій і перевірок, сприяє поліпшенню управління контрольно-ревізійними органами.

Плани складають у кожному контрольно-ревізійному органі в кінці звітного періоду на наступний рік або квартал на основі попередньої інформації про контрольно-ревізійну роботу, стану справ на підприємствах та з урахуванням необхідної черговості проведення контролю на підприємствах і деяких нормативів.

У планах передбачають перелік усіх підприємств і організацій, які підлягають ревізії, вказують відомості про попередні ревізії та перевірки, а також планові показники: ревізійний період, час і вид проведення ревізій і перевірок, виконавців. При цьому враховують, що комплексні ревізії і перевірки на підприємствах і в організаціях повинні проводитися не рідше одного разу в два роки з обов'язковим залученням всіх необхідних спеціалістів підрозділів і служб управління сільського господарства і продовольства (комбінату, об'єднання тощо). Тривалість ревізії планують з урахуванням стану економічної діяльності, розміру і спеціалізації підприємств, періоду після останньої перевірки, але, як правило, не більше ЗО днів.

План складають виходячи з реальних можливостей контролера перевірити на належному рівні відповідну кількість підприємств (8--9 ревізій на рік). Насамперед планують ревізії і перевірки на тих підприємствах, в яких тривалий час їх не було, є сигнал про недоліки і зловживання або заяви на проведення ревізій за проханням керівництва через неблагополучну економічну ситуацію на підприємстві.

План складає начальник контрольно-ревізійного апарату, затверджує керівник органу, до складу якого входить підрозділ контролю. Строки проведення контролю та його виконавці розголошенню не підлягають, Інспекції (ревізії та перевірки) повинні мати раптовий характер.

Підготовку до ревізій починають із моменту затвердження плану документальної ревізії. Вона охоплює попереднє ознайомлення з матеріалами, що характеризують діяльність підприємства, яке підлягає ревізії, складання програми або робочого плану, систематизацію нових нормативних актів, підготовку макетів таблиць, відомостей та інших робочих документів по оформленню результатів ревізій.

Ревізор може одержати інформацію про дане підприємство з таких джерел: акт попередньої ревізії (перевірки); річні звіти, рішення балансової комісії при розгляді й обговоренні річного звіту; усна, письмова інформація від фахівців управління.; матеріали перевірок інших органів контролю, якщо налагоджена координація їх роботи і співробітництво; інформація від окремих підприємств та організацій, які мають ділові стосунки з підприємством, що підлягає ревізії; інформація з газет і журналів. Особливо важлива інформація актів попередніх ревізій і річного звіту. Ревізор звертає увагу на виявлені порушення й інші недоліки та обставини, за яких виникли порушення, робить попередній оглядовий аналіз показників звіту. На підставі цього виявляють вузькі місця, слабкі ділянки роботи підприємства і намічають напрями перевірки його виробничо-фінансової діяльності. Це дозволяє скоротити час на проведення ревізійних процедур безпосередньо на підприємстві, зосередити увагу на найважливіших питаннях, щоб забезпечити їх глибоку перевірку.

При вивченні матеріалів попередньої ревізії потрібно проаналізувати інформацію про виконання рішень згідно з наказом, листом, постановою, одержаною від підприємства, щоб перевірити її достовірність на місці.

У період підготовки до ревізії доцільно систематизувати нові положення законодавства та зміни в ньому, інструкціях та інших нормативних актах, щоб перевірити поінформованість про, них на підприємстві та правильність застосування цих нових положень. Потрібно також ознайомитись із службовим листуванням, вказівками і розпорядженнями вищих органів управління, звернути увагу на наявність заяв, доповідних записок, скарг та інших сигналів про недоліки і правопорушення на підприємстві. Замітки про зібрану інформацію потрібно нагромаджувати в спеціальному робочому зошиті. При призначенні комплексних ревізій до них готуються всі члени ревізійної бригади (групи).

На основі зібраних даних і одержаних завдань по перевірці конкретних ділянок роботи керівництво вищим органом управління складає програму і робочий план ревізії. Останній включає перелік ревізійних операцій (процедур), які потрібно виконати, в хронологічному порядку, прийоми і способи їх виконання та виконавців.