- •5. Виходячи із змісту економічного контролю, періодичності, інформаційного забезпечення і форм здійснення виділяють:
- •6. У процесі проведення фінансово-господарського контролю сформувався і метод фінансового контролю, який базується на загальнонаукових і на специфічних методах і прийомах дослідження об'єктів.
- •7. Організація контрольно-ревізійної роботи бере участь у формуванні єдиної державної політики у сфері державного фінансового контролю, забезпечує її реалізацію та здійснює міжгалузеву координацію.
- •8. Функції ревізійного апарату державної контрольно-ревізійної служби.
- •9. Права, обов'язки і відповідальність ревізорів такі.
- •10. Контрольно-ревізійна робота проводиться у формі ревізій і перевірок.
- •16. Ревізія коштів у дорозі
- •17. Ревізія операцій з рахунку у банках
- •18. Ревізія розрахунків з підзвітними особами
- •Ревізія розрахунків з покупцями і замовниками
- •19. Ревізія розрахунків із постачальниками і підрядниками
- •20. Ревізія розрахунків за податками і платежами та за страхуванням
- •28. Основні вимоги до узагальнення і оформлення матеріалів ревізії
- •29. Порядок складання основного акту ревізії
- •Необоротні активи та капітальні вкладення
- •31.Порядок приймання, розгляду і затвердження матеріалів ревізії і контроль за виконанням прийнятих рішень
- •32. Основні розділи акта ревізії. Вимоги до складання, узагальнення і оформлення матеріалів ревізії
- •33. Порядок проведення зустрічних перевірок операцій з рахунків банків
7. Організація контрольно-ревізійної роботи бере участь у формуванні єдиної державної політики у сфері державного фінансового контролю, забезпечує її реалізацію та здійснює міжгалузеву координацію.
В умовах ринкової економіки роль кон-рев. роботи значно зростає, оскільки боротьба з екон. злочинністю неможлива без участі професійно і компетентно підготовлених працівників держ. кон.-рев. служби. Тільки об'єктивна обліково-аналітична інформація про діяльність суб'єктів господарювання дає можливість перевірити відповідність діяльності підприємств чинним законодавчим та іншим нормативно-правовим актам, які її регулюють.
Багатоукладність економіки й наявність різних форм власності (державної, приватної, кооперативної, колективної, змішаної) вимагають використання різних організаційних форм контрольно-ревізійної роботи.
В умовах адміністративно-командної системи господарювання функція фінансово-господарського контролю обмежувалась перевіркою використання підприємствами наданих державою фондових ресурсів. Нерідко збитки підприємств від безгосподарності покривалися за рахунок коштів державного бюджету. Керівники підприємств не були зацікавлені в пошуку джерел створення товарних запасів, у ринках збуту неконкурентоспроможної продукції.
Ринкова екон-ка ґрунтується на матеріальних інтересах її учасників, вона також сприяє розвитку й активізації контрольно-ревізійної роботи.
Разом із тим підвищується відповідальність підприємницьких структур за результати діяльності, що націлює підприємця на посилення попереднього контролю за здійсненням господарських операцій.
З виходом Указу Президента Укр.. "Про заходи щодо підвищення ефективності контрольно-ревізійної роботи" змінюються функції державного контрольно-ревізійного апарату, посилюється контроль за дотриманням фінансової дисципліни, цільовим та ефективним використанням коштів усіма суб'єктами господарювання.
Перебудова господарського механізму зумовлює необхідність відповідної перебудови контрольно-ревізійної роботи, висуває до неї нові вимоги. Ревізії і перевірки мають спрямовуватися на викриття недоліків і порушень, виявлення внутрішньогосподарських резервів, на боротьбу за економію і ощадливість.
Систему контролю, яка існувала донині, було побудовано на основі адміністративних методів управління, зорієнтовано на виконання плану ревізій, перевірок, обслідувань, що призвело до формалізму і зниження ефективності контрольно-ревізійної роботи. Ревізії і перевірки різних органів контролю (державного, спеціалізованого, позавідомчого) дублювали одна одну. Внаслідок цього практика організації контролю вступила в суперечність з принципами перебудови господарювання на основі розвитку демократії і самоврядування на виробництві, передбачених Законом "Про підприємства в Україні".
Для досягнення позитивних результатів ревізій і перевірок слід посилити взаємодію державного контрольно-ревізійного апарату з податковими, банківськими, фінансовими, статистичними, правоохоронними, спеціалізованими та іншими органами контролю. Водночас слід підвищити рівень координації всієї системи контролю (погодження планів ревізій), створити координаційні ради в окремих регіонах країни.
Тільки чітко організована система контролю за виробництвом і розподілом суспільного продукту, іншими сферами суспільного життя дає змогу своєчасно виявити й усунути фактори, які створюють перепони для ефективного ведення виробництва й досягнення поставленої мети. Добре організований контроль формує у працівників усіх ланок управління діловитість, компетентність і оперативність, що є важливим фактором вирішення завдань економічного і соціального розвитку суспільства.