- •5. Виходячи із змісту економічного контролю, періодичності, інформаційного забезпечення і форм здійснення виділяють:
- •6. У процесі проведення фінансово-господарського контролю сформувався і метод фінансового контролю, який базується на загальнонаукових і на специфічних методах і прийомах дослідження об'єктів.
- •7. Організація контрольно-ревізійної роботи бере участь у формуванні єдиної державної політики у сфері державного фінансового контролю, забезпечує її реалізацію та здійснює міжгалузеву координацію.
- •8. Функції ревізійного апарату державної контрольно-ревізійної служби.
- •9. Права, обов'язки і відповідальність ревізорів такі.
- •10. Контрольно-ревізійна робота проводиться у формі ревізій і перевірок.
- •16. Ревізія коштів у дорозі
- •17. Ревізія операцій з рахунку у банках
- •18. Ревізія розрахунків з підзвітними особами
- •Ревізія розрахунків з покупцями і замовниками
- •19. Ревізія розрахунків із постачальниками і підрядниками
- •20. Ревізія розрахунків за податками і платежами та за страхуванням
- •28. Основні вимоги до узагальнення і оформлення матеріалів ревізії
- •29. Порядок складання основного акту ревізії
- •Необоротні активи та капітальні вкладення
- •31.Порядок приймання, розгляду і затвердження матеріалів ревізії і контроль за виконанням прийнятих рішень
- •32. Основні розділи акта ревізії. Вимоги до складання, узагальнення і оформлення матеріалів ревізії
- •33. Порядок проведення зустрічних перевірок операцій з рахунків банків
32. Основні розділи акта ревізії. Вимоги до складання, узагальнення і оформлення матеріалів ревізії
Розділи
Розділ 1 Загальна (вступна) частина
Розділ 2 Ревізія перевірки виконання прийнятих рішень за матеріалами попередніх ревізій
Розділ 3 Ревізія основних показників дія-сті підп-ва
Розділ 4 Результати вивчення матеріалів 9документів) госп-х операцій підп-ва
Розділ 5 Результати перевірки заходів усунення крадіжок та марнотратства
Розділ 6 Результати перевірки виконання спец-х завдань
Розділ 1 містить загальні дані необхідні для осіб, які користуються актом. Тут зазначаються найменування і підпорядкованість підп-ва, що перевіряється, склад ревізії групи чи бригади на підставі якого документу проводиться ревізія, за який період, прізвище та ініціали керівника та головного бухгалтера, тривалість роботи на яких ділянках дія-сті підп-ва проведено перевірку, а на яких вибіркову і які перевірки проводились і ким за даний період.
Розділ 2 висвітлює результати перевірки виконання казівок та пропозицій за попередніми ревізіями. Тут наводяться факти невиконання (якщо такі є) пропозицій за результатами попередніх ревізій та вказуються причини із чиєї вини вони допущені.
Розділ 3. В ньому зазначається коротка характеристика результатів виконання основних показників. Перевірка не повинна обмежуватись становленням фактичного виконання показників, а повинна супроводжуватись поглибленим вивченням підсумків роботи та встановлення причин, що призвели до тих чи інших недоліків.
Розділ 4. Відображаються результати перевірки документів та операцій за їх видами: виробничі, грошові, розрахункові. Першими описуються найбільш значні характерні факти порушень та зловживань. В кожній частині цього розділу акту викладаються результати у МВО і такі переірки оформляються проміжковими актами.
Розділ 5. Зазначаються недоліки в роботі підп-ва пов’язані з марнотратством та крадіжками. Тут конкретно наводиться суть виявлених недоліків. Нп. Незадовільний підбір кадрів, відсутність контролю за їх роботою, недотримання термінів та порядку проведення інвентаризації, несвоєчасне відшкодування шкоди, незадовільна організація охорони та пропускної системи.
Розділ 6. Описується відхилення від нормального стану обліку, порушення встановлених правил обліку, факти недоброякісності документів та звітності, але сам акт не треба нагромаджується детальним описом ведення обліку, а тільки порушення, що виявлені при перевірці.
Розділ 7. Викладаються результати перевірки спеціальних завдань ревізора. За наявності проміжних актів великою кількістю даних з проміжного акту до загального включаються лише важливі, найбільш суттєві питання. В більшості випадків досить відобразити в загальному акті тільки кінцевий результат перевірки і зробити посилання на проміжків акт.
Правильно складений акт ревізії має містити тільки ті недоліки й порушення фінансово-господарської діяльності підприємства, які обґрунтовані конкретними фактами й документами.
Акт ревізії — не лише перелік допущених порушень і окремих незаконних операцій. Він є підставою для формування висновків про роботу підприємства як у цілому, так і окремих його частин. Він є також матеріалом для оцінювання якості роботи керівника, головного бухгалтера та інших управлінців.
До акту не слід вносити узагальнюючі констатації, безпідставні твердження. Усі факти слід викласти конкретно, з посиланням на документи, із зазначенням суми збитків і винних осіб. Акт не повинен виражати особисті погляди ревізора, його суб'єктивну оцінку дій посадових осіб. В акті мають відображатися тільки факти, на підставі яких можна зробити відповідні висновки.
В акті не подається юридичної кваліфікації діянь і вчинків, передбачених Кримінальним кодексом. Приміром, ревізор не повинен давати таких оцінок, як "зловживання службовим становищем", "перевищення влади", "злочинна діяльність", "привласнення коштів" тощо. Подібні оцінки належать до компетенції тільки судово-слідчих органів. Слід вживати приблизно такі оцінки: "порушення законів" — з поясненням, які закони порушені, "нестача" — із зазначенням її розміру й обставин, за яких її встановлено. Розкриваючи окремі факти нестач, слід зазначити характерну особливість встановленого факту, розмір шкоди, конкретних винних осіб, час і місце здійснення зловживання та ін. В акті роблять посилання на документи, що підтверджують факти порушень. Акт ревізії складається у двох примірниках, один з яких вручають керівнику контрольно-ревізійного підрозділу (КРУ, КРВ), другий — керівнику ревізованого підприємства для ознайомлення й підписання.
Акт підписують ревізор (ревізори), керівник і головний бухгалтер підприємства, а у разі необхідності — колишній керівник та головний бухгалтер, у період роботи яких мали місце порушення.
Акт має бути підписаний керівництвом підприємства не пізніше трьох днів з дня його вручення. У такий же строк мають бути подані пояснення, а у випадку незгоди — заперечення відносно акта ревізії. У випадку незгоди зі змістом акта керівник і головний бухгалтер підприємства повинні підписати акт, але можуть представити письмові заперечення, які прикладаються до акта ревізії, про що ревізор робить запис в акті ревізії після його підписання. Акт має бути незаперечним, грамотно написаним, стисло, ясно відображати реальну дійсність.
До акта записуються факти порушень чинного законодавства, Указів Президента, постанов Верховної Ради, Кабінету Міністрів України, наказів, постанов, положень та інструкцій міністерств і відомств, які регулюють фінансово-господарську діяльність підприємств.
Крім керівника і головного бухгалтера підприємства, письмові пояснення дають інші посадові особи, які причетні до виявлених ревізією порушень чи зловживань. Ці пояснення додаються до матеріалів ревізії. Причому, достовірність пояснень посадових осіб ревізор старанно перевіряє й у 15-денний строк дає на підставі їх письмовий висновок, який підлягає затвердженню керівником контрольно-ревізійного підрозділу, що призначив ревізію.
В акті ревізії слід вказати, за який період проводиться ревізія і у який спосіб (суцільний чи вибірковий) перевіряють ті чи інші господарські операції.
Акт ревізії є індивідуальним документом кожного ревізора зокрема.
У разі виявлення під час ревізії кримінально караних дій посадових осіб ревізуючі зобов'язані негайно повідомити про ці дані керівнику ревізуючої організації й передати слідчим органам відповідні матеріали для притягнення винних до відповідальності.
Підставою для записів у акті ревізії можуть бути тільки ті дані, які ретельно перевірені ревізором і підтверджені первинними документами, записами в регістрах бухгалтерського обліку, зустрічними перевірками фактичного здійснення операцій, результатами інвентаризацій грошових і матеріальних цінностей, матеріалами проведених контрольних обмірів виконаних робіт, лабораторних аналізів сировини, матеріалів і готової продукції, результатами проведених експертиз щодо перевірки якості продукції тощо.
Письмові пояснення посадових осіб у жодному разі не можуть бути підставою для записів у акті ревізії. Вони не можуть слугувати доказом привласнення коштів чи матеріальних цінностей, а тільки сприяють з'ясуванню причин і обставин порушень, підтверджених документами й обліковими записами.
В акті ревізії записують тільки підсумкові дані за кожним видом порушень з посиланням на відповідні додатки, підписані ревізуючим і головним бухгалтером підприємства, що ревізується.
В акті ревізії слід записувати тільки питання, які мають принципове значення для роботи підприємства і лише суттєві недоліки і порушення, які потрібні для обґрунтування висновків і пропозицій.
Складання актів не слід відкладати на останні дні ревізії, а здійснювати послідовно, після вивчення окремих питань.