- •5. Виходячи із змісту економічного контролю, періодичності, інформаційного забезпечення і форм здійснення виділяють:
- •6. У процесі проведення фінансово-господарського контролю сформувався і метод фінансового контролю, який базується на загальнонаукових і на специфічних методах і прийомах дослідження об'єктів.
- •7. Організація контрольно-ревізійної роботи бере участь у формуванні єдиної державної політики у сфері державного фінансового контролю, забезпечує її реалізацію та здійснює міжгалузеву координацію.
- •8. Функції ревізійного апарату державної контрольно-ревізійної служби.
- •9. Права, обов'язки і відповідальність ревізорів такі.
- •10. Контрольно-ревізійна робота проводиться у формі ревізій і перевірок.
- •16. Ревізія коштів у дорозі
- •17. Ревізія операцій з рахунку у банках
- •18. Ревізія розрахунків з підзвітними особами
- •Ревізія розрахунків з покупцями і замовниками
- •19. Ревізія розрахунків із постачальниками і підрядниками
- •20. Ревізія розрахунків за податками і платежами та за страхуванням
- •28. Основні вимоги до узагальнення і оформлення матеріалів ревізії
- •29. Порядок складання основного акту ревізії
- •Необоротні активи та капітальні вкладення
- •31.Порядок приймання, розгляду і затвердження матеріалів ревізії і контроль за виконанням прийнятих рішень
- •32. Основні розділи акта ревізії. Вимоги до складання, узагальнення і оформлення матеріалів ревізії
- •33. Порядок проведення зустрічних перевірок операцій з рахунків банків
16. Ревізія коштів у дорозі
До коштів, що рахуються в дорозі (рахунок 33, субрахунок 333 "Грошові кошти в дорозі в національній валюті"), належать: виручка, одержана підприємствами за послуги, реалізовану продукцію й виконані роботи, внесена до банку, відділку Ощадбанку, каси, поштового відділення зв'язку для зарахування на рахунки в банках.
Основою запису зазначених операцій на дебет субрахунка 333 "Грошові кошти в дорозі в національній валюті" є квитанції установ банку, Ощадбанку, поштового відділка зв'язку, копії супровідних відомостей про здачу виторгу інкасаторам банку, а у кредит — виписки банку.
Ревізор перевіряє своєчасність і повноту зарахування на рахунки в банках кожної окремо зданої суми.
Для встановлення можливих крадіжок кожну суму на рахунку 33, субрахунку 333 "Грошові кошти в дорозі в національній валюті" (з минулим строком перерахування) за дебетом цього рахунка зіставляють з документами, що підтверджують відправлення грошей, а за кредитом — з випискою банку або прибутковим касовим ордером. У випадку виявлення сум, зарахованих на рахунки в банках не повністю або з великим запізненням, негайно повідомляють начальнику відділення зв'язку і разом з ним встановлюють причини і винних осіб.
Ревізор перевіряє також, чи здійснюється щомісячна інвентаризація сум, зданих у відділення зв'язку, але не зарахованих у банку до кінця місяця.
На основі книги (журналу) обліку коштів у дорозі, а також суми нестач і лишків грошей, виявлених у інкасаторських сумках, слід перевірити відображення їх у звітах касира або звітах матеріально відповідальних осіб підприємств. Якщо виторг здавав касир, то проводять інвентаризацію каси, результати виводять з урахуванням виявлених у інкасаторській сумці розходжень сум виторгу.
Однак дебетові чи кредитові залишки на рахунку 33, субрахунку 333 "Грошові кошти в дорозі в національній валюті" щодо кожної суми, зданої через інкасаторів, свідчать про тс, що виправлення не зроблені й ревізор повинен такий факт врахувати при виведенні результатів інвентаризації каси.
Таку ж ревізію проводять відносно сум, зданих у вечірню касу банку в останній день місяця й не зарахованих у перший день наступного місяця. Ревізори в акті ревізії зазначають поправлені записи за відповідний період і виявляють результат.
Особливу увагу слід звернути на сальдо субрахунка 333 "Грошові кошти в дорозі в національній валюті" на перше число відповідного місяця. При цьому важливо з'ясувати, чи немає фактів віднесення на зазначений субрахунок суми виручки, яка відноситься до перших чисел наступного за звітним місяця.
17. Ревізія операцій з рахунку у банках
Ревізія банк. операцій починається з того, що ревізор з’ясовує, які рахунки має відкриті підприємство чи установа, що перевіряється ( розрахунковий, валютний, бюджетний). Підчас ревізії операцій за рахунками в банку необхідно проводити зустрічні перевірки, а головне ретельно перевіряти взаємопов’язані первинні документи з однорідних операцій. Для цього треба зіставляти дані записів обліку, товаро-транспортні документи, журнал реєстрації дорожних документів.
Основним завданням ревізії банк.операцій є дослідження: 1) достовірності законності і своєчасності операцій відображених на рахунках у банках; 2) дотримання вимог щодо використання коштів суворо за призначенням; 3) своєчасність надходження і перерахування коштів з розрахунків з постачальниками, бюджетом, банками за позиками, розрахунків по з/п; 4) дотримання правил і форм безготівкових розрахунків.
Джерелом ревізії банк.операцій є: -платіжні доручення; -банківська виписка; -книжка грошових розрахункових чеків; - доручення-вимога; - заява на виставлення акредитива.
Облікові регістри: журнал реєстрації платіжних доручень, журнал-ордер, відомості до них по рахунках, журнал-головна по рахунках.
Ревізія операцій за рахунками установи банку починається з перевірки наявності усіх виписок банку за кожним особовим рахунком п-ства і відповідності зазначених у них даних бух.обліку. Виписки добираються за хронологічною послідовністю для того, щоб перевірити чи правильно перенесено залишки з попередньої виписки до наступної. Не менш важливим є пересвідчитися у правильності відображення в обліку сум оборотів за дебетом і кредитом поточного рахунків за умови, якщо кореспонденція рахунків за банк.операціями складено правильно, розбіжностей між залишками коштів і сумами оборотів за даними обліку не може бути. Якщо є розбіжність, то ревізор уважно розглядає їх, щоб переконатися в тому чи були зловживання працівників бухгалтерії.
При перевірці не повинно залишатися за поза увагою банк.операції, що непідтверджені документами. Ревізору необхідно зясувати причину відсутності таких документів і при необхідності звернутися до банку за роз’ясненням ситуації.