- •2. Поняття "земля", "земельна ділянка"
- •3. Методи земельного права
- •4. Поняття земельного права
- •5. Система земельного права
- •6. Принципи земельного права
- •7. Джерела земельного права
- •7.1. Поняття та класифікація
- •7.2. Перелік джерел земельного нрава
- •7.3. Методика пошуку текстів нормативно-правових актів
- •8. Основні правила правозастосування
- •8.1. Тлумачення правових норм
- •8.2. Правила вирішення правових колізій
- •8.3. Заповнення прогалин у правовому регулюванні
- •9. Огляд літератури із земельного права
- •4. Початковий період входження до складу Російської імперії (XVIII -початок XIX сторіччя).
- •5. Часи аграрної реформи в Росії середини XIX сторіччя.
- •11. Особливості розвитку земельних відносин в Галичині
- •2. Литовсько-польська доба (XIV-XVII сторіччя)
- •3. Гетьманщина
- •4. Початковий період входження до складу Російської імперії (XVIII - початок XIX сторіччя)
- •5. Часи аграрної реформи в Російській імперії середини XIX сторіччя
- •6. Пореформеній період другої половини xіx – початку хх
- •7. Столипінська аграрна реформа в Росії
- •8. Регулювання земельних вiдносин часів унр
- •9.1. Пореволюційний період
- •9.2. Період колективізації
- •9.3. Велика Вітчизняна війна та повоєнний періол
- •9.4. Розвиток земельного законодавства після прийняття Основ земельного законодавства срср 1968 року
- •10. Особливості розвитку земельних відносин на Буковині
- •11. Особливості розвитку земельних відносин в Галичині
- •II. Розвиток земельно-правового регулювання в Україні
- •Ііі. Поняття та загальна характеристика земельної реформи в Україні
- •2. Поняття земельної реформи у правовій доктрині України
- •3. Мета, завдання, напрямки земельної реформи
- •4. Земельні реформи в історії Україні
- •1. Поняття права власності на землю та особливості його об'єкту
- •2.1. Особливості права володіння земельними ділянками
- •2.2. Особливості права користування земельними ділянками
- •2.3. Особливості права розпорядження земельними ділянками
- •3. Форми права власності на землю
2.2. Особливості права користування земельними ділянками
Закон не наводить визначення права користування. У спеціальній літературі право користування земельними ділянками визначається як:
- "юридично забезпечена можливість спеціально уповноважених державних органів і органів самоврядування на отримання диференційної ренти за платне використання землі, юридично гарантована можливість суб'єктів права власності самостійно господарювати на землі та використовувати її для задоволення різноманітних потреб" (В. І. Андрейцев)10;
- "гарантована Конституцією України свобода особи, яка полягає в можливості і здатності власника земельної ділянки вільно використовувати її, освоювати і здійснювати господарську експлуатацію природних властивостей землі для задоволення власних і суспільних потреб та інтересів, з урахуванням встановлених законом, договором чи адміністративним актом обмежень" (В. В. Носік)11;
- "юридично надана власникові можливість господарського та іншого використання земельної ділянки з метою отримання доходів та інших благ від корисних властивостей землі" (П. Ф. Кулинич12);
- "визнані законом можливості привласнення власником земельної ділянки її корисних властивостей шляхом одержання сільськогосподарської та іншої продукції і доходів в результаті її господарської експлуатації для задоволення своїх матеріальних потреб та реалізації інших інтересів" (І. І. Каракаш13);
- в доктрині цивільного права право користування традиційно визначається як юридично забезпечена можливість застосовувати корисні властивості речі в процесі її особистого чи виробничого споживання14.
Вважаємо, що останнє визначення є найбільш вдалим у силу його лаконічності.
На відміну від загального правила, встановленого ст. 319 ЦК України (власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону"), обсяг права користування земельною ділянкою є обмеженим і обумовлюється цільовим призначенням земельної ділянки. Земельна ділянка може (і повинна) використовуватися лише за цільовим призначенням (ст. 91 ЗК України, п. 4 ст. 373 ЦК України).
NB. Належність до певної категорії земель, які виділяються за цільовим призначенням, сама по собі не може достатньо конкретно визначити правовий режим земельної ділянки, у тому числі обмеження права користування нею. Правовий режим залежить від різновиду угідь в межах категорії земель, існування спеціальних обмежень у використанні земельної ділянки (в загальному вигляді передбачені у ст. ст. 110-115 ЗК, пов'язуються із існуванням охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон. зон особливого режиму використання земель тощо). Вимоги до використання конкретної земельної ділянки зазвичай містяться у містобудівній та землевпорядній документації (проектах відведення, внутрігосподарського землеустрою, тощо). Детальніше з цього приводи див. тему "Обмеження та обтяження прав на землю", а також теми про правовий режим окремих категорій земель.
Також до особливостей користування земельною ділянкою належить спеціальний порядок справляння плати за землю (відповідає економічному поняттю "диференційована рента"), яка може виступати у формі земельного податку або орендної плати (ст. 2 Закону України "Про плату за землю”) - див. тему "'Економіко-правовий механізм у галузі використання, охорони та відтворення земель ".