3. Європейська валютна система

Європейська валютна система почала свою роботу у 1979 р. і замінила тогочасну «валютну змію». її головною метою було забезпечення стабільності курсів валют держав-членів Співто­вариства.

Європейська валютна система спирається на три елементи:

• Європейська Валютна оди­ниця-ЕКЮ.

• Курсово-інтеграційний механізм.

• Кредитний механізм

Головним елементом ЄВС була Європейська валютна одиниця (ЕКЮ). ЕКЮ була лише розрахунковою одиницею, вона не мала матеріальної форми (банкноти, монети). ЕКЮ була кошиком, який складався з валют держав-членів Співтовариства.

Кількість валюта держав-членів у кошику ЕКЮ залежить від:

• Частки ВВП держави-члена в сукупності ВВП Співтовариства.

• Частки експорту та імпорту держав-члена у внутрішній торгівлі Співтовариства

• Значення даної валюти як деномінатора" Інструментів ринків капіталу та грошей.

Цілі загальної валюти (ЄВРО)

• Створення зони економічної стабільності.

• Полегшення обмінів.

• Узгодження економічних політик держав-членів.

Переваги ЄВРО

Зменшення витрат на обмін валют

Створення конкуренції американському долару

Зменшення рівня валютних ризиків

Зростання обсягів міжнародної торгівлі країн ЄС

Посилення конкурентної позиції Європи в світі

Євро складається зі 100 євроцентів. У обіг запроваджено гро­шові знаки євро таких номіналів: банкноти - 5, 10, 20. 50, 100. 200 та 500 євро, монети - 1 та 2 євро, 1, 2, 5, 10, 20 та 50 євро­центів.

Країни-члени ЄС вводять євро на своїх територіях, а також виконують критерії конвенції.

Європейська валютна система передбачає перехід на єдину валюту (євро).

Умови переходу дійсно дуже жорстокі, але без їх виконання, переконані фінансисти, переходити на єдину валюту марно, тому що розпочнеться перекачування національного багатства з більш розвинених країн у менш розквітаючі, що тягне за собою знецінення й у перспективі - погроза повного краху як власне валюти, так і самої системи.

4. Міжнародні валютно-кредитні відносини

Міжнародні валютно-кредитні відносини - це відносини, що виникають між суб'єктами світового господарства з приводу міжнародної міграції капіталів, тобто з приводу переміщення з одних країн у інші вартостей у товарній або грошовій формах з метою отримання прибутку, позичкових процентів чи інших вигод.

Міжнародне економічне співробітництво виробило ряд видів валютно кредитних відносин.

Види валютно-кредитних відносин

1. За торговель­ними і платіж-нимиугодами, які передбачають здійснення кре­дитних операцій; Ця форма валютно-кредитних зв'язків базується на відповідних умо­вах міждержавних угод. Відповідно до цих угод банки, які уповноважені дер­жавами здійснювати клірингові роз­рахунки, зобов'язані у разі відсутності у держав коштів на клірингових рахун­ках здійснювати платежі в кредит.

2. За угодами про економічне і промислово- технічне співробітництво. Використовується у разі поставок устаткування, машин і технології для спорудження великих об'єктів.

3. За міждержав­ними угодами про поставки товарів на компенсацій­них засадах. Укладаються на великомасштабні, міжгалузеві роботи й послуги. Харак­терною особливістю цих угод є те, що за отримані в кредит устаткування, машини, технічні послуги тощо кре­дитором поставляється на відповідну суму продукція, яка виготовляється підприємством-об'єктом кредитуван­ня.

4. За спеціальни­ми кредитними угодами. Передбачають надання країною-кредитором країні-позичальникові певної грошової суми в кредит. У цих угодах визначається сума позики, відсоткова ставка, строк повернення позики та інші умови.

Міжнародний рух капіталів здійснюється одночасно у формі експорту для одних країн і у формі імпорту для інших країн.

Форми міжнародного руху капіталу

Експорт капіталу - це одностороння міграція капіталу для розміщення за кордоном з метою отримання прибутку.

Імпорт капіталу - це ввіз капіталу, який використовується для здійснення підприємницької діяльності.

Формою руху позичкового капіталу у сфері МЕВ, пов'язаною з наданням валютних і товарних ресурсів на умовах повернення, терміновості та сплати процентів - є міжнародний кредит.

Міжнародний кредит надається державою, банком, іншою юридичною або фізичною особою однієї країни іншій країні, а також банкові, юридичній або фізичній особі іншої країни на певний термін на умовах повернення та сплати процентів.

Експорт капіталу здійснюється у трьох формах:

1. Експорт підпри­ємницького капі­талу. Це капіталовкладення в закор­донні інвестиції у вигляді ство­рення філій, дочірних компаній, спільних підприємств і просто у вигляді участі в капіталі.

2. Експорт позичко­вого капіталу. Це система ринкових відносин, що забезпечує акумуляцію та пе­рерозподіл позичкових капіталів між країнами.

3. Міжнародна еко­номічна допомога. Фінансова допомога - це надан­ня коштів у вигляді безоплатного кредиту. Матеріальна допомога - це без­оплатна передача суб'єктами од­них країн суб'єктам інших країн товарів і послуг виробничого та побутового призначення.

Формою руху позичкового капіталу у сфері МЕВ, пов'язаною з наданням валютних і товарних ресурсів на умовах повернення, терміновості та сплати процентів - є міжнародний кредит.

Форми міжнародного кредиту:

• Лізинг.

• Факторинг.

• Кредити за компенсаційними угодами.

Функції міжнародного кредиту:

• Забезпечує перерозподіл фінансових і матеріальних ре­сурсів між країнами.

• Пере чи с л ює тимчасово вільні грошові кошти з одних країн на фінансування капіталовкладень в інші.

• Прискорює процес реалізації у світовому масштабі, роз­суваючи тим межі розширеного відтворення.

Термін користування кредитом:

• Коротко­термінові (до 1 року).

• Середнъотер-мінові (1 -5 років, а в деяких країнах і більше).

• Довготермінові (понад терміни ко­ристування серед-ньотерміновими кредитами).

Форми міжнародного кредиту:

• Пільговий кредит, тобто кредит з певними пільгами щодо терміновості, сплати процентів тощо.

• Звичайний закордонний кредит, тобто позика усталеного типу, що надається за кордон тамтешньому суб'єктові на умовах повернення та платность.

• Портфельні інвестиції- це капіталовкладення у бор- гові цінні папери.

Міжнародна валютно-кредитна система складається не тіль­ки з міжнародних валютно-кредитних відносин, а й з інститутів, без яких ці відносини не існували б.

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення поняттю «валюта».

2. Які види конвертованості валют вам відомі?

3. Розкрийте стадії становлення європейської валютної сис­теми.

4. В чому полягають недоліки і переваги євро?

5. Які види міжнародних валютно-кредитних відносин за­кріплені в мілшародних договорах?

6. Які міжнародні валютні організації вам відомі?

7. Охарактеризуйте форми міжнародного кредиту.