Види тнк залежно від організаційно-правової форми

• Холдингові - засновані на акціонерній формі контролю

• Нєхолдингові - об'єднання відбувається на підставі спеціальних угод

3.Нормативна система регулювання транснаціональних корпорацій

Міжнародно-правове регулювання ТНК здійснюється на таких рівнях:

• Регіональному

• Універсальному

До документів Регіонального рівня можна віднести Деклара­цію про міжнародні інвестиції і багатонаціональні підприємства.

Керівні принципи для багатонаціональних підприємств:

• дотримання міжнародного права;

• підпорядкованість праву країни перебування;

• урахування політики цієї країни в галузі розвитку та пра­ва;

• співробітництво з країною перебування з недопущенням практики підкупу та субсидій;

• обов'язкове невтручання у внутрішні справи.

Важливу роль у регулюванні міжнародних правових відносин за участі ТНК відіграють країни Андської групи — субрегіонального торговельно-економічного об'єднання, ство­реного в межах Латиноамериканської асоціації інтеграції.

У межах цієї групи країн-учасниць була створена Комісія Картахенської угоди, за рішенням якої виділяються:

1969 р.	укладено Андський пакт Болівією, Колумбі­єю, Перу, Чилі (до 1976 р.) і Еквадором.
Основними цілями групи цих країн є:	• використання інтеграції для прискорення економічного розвитку країн-учасниць; • сприяння поступовому перетворенню іно­земних компаній в національні і змішані; • врівноваження впливу Аргентини, Мексики і Бразилії в цій Асоціації.

Багатонаціональні Підприємства. Це акціонерні підприємства, місце перебування та центр управління якими знаходять­ся в регіоні країн-учасниць. Контролюються вони ззовні.

Транснаціональні підприємства. Це такі підприємства, центр управління якими знаходиться за межами регіону країн Анд-ського пакту, а їхня діяльність здійснюється в межах цього регіону через дочірні підпри­ємства, відділення чи якісь інші їх структурні ланки.

1970 р.	прийнятий Кодекс іноземних інвестицій, який міс­тить уніфіковані правила щодо здійснення діяль­ності іноземних інвесторів, зокрема і ТНК.
1948 р. (Баварія)	Щодо універсального рівня, то можна сказати, що певне значення надавалося Хартії міжнародної торговельної організації. Вона, як багатостороння угода, була спрямована на:

У1974 р. була створена Хартія економічних прав та обов'язків, що закріпила положення спрямовані на обмеження діяльності ТНК.

У 1974 р. були створені: Міжурядові комісії з ТНК та Центр по ТНК, що приступили до розроблення проекту кодексу ТНК.

Цей проект складався з шести частин:

Проект кодексу поведінки ТНК складається з таких час­тин:
1	Преамбула і цілі;
2	Визначення і сфера застосування;
3	Діяльність ТНК: загальні і політичні положення; економічні, фінансові і соціальні положення; надання гласності інформації:
4	Режим ТНК;
5	Міжурядове співробітництво;
6	Здійснення кодексу поведінки.

У проекті Кодексу сформульовані принципи діяльності ТНК, які мають прогресивний характер. До них, зокрема, належать такі:

• дотримання положень, що стосуються передання технологій та охорони навколишнього середовища; Повага суверенітету країн, в яких вони здійснюють свою діяльність;

• підпорядкування законам цих країн;

• урахування економічних цілей і завдань політики, що про­водиться в цих країнах;

• повага до соціально-культурних цілей, цінностей і традицій країн, в яких вони здійснюють свою діяльність;

• невтручання у внутрішні справи;

• відмова вести діяльність політичного характеру;

• утримання від практики корупції;

• дотримання законів і постанов, що стосуються обмеженої ділової практики, утримання від її застосування.

За дотриманням норм Кодексу повинна здійснювати нагляд спеціальна комісія ООН, а також Центр ООН з ТНК.

Отже, міжнародно-правове регулювання діяльності ТНК на регі­ональному рівні відіграє певну роль, але воно ще не спроможне за­хистити країни, особливо ті, які стали на шлях самостійного розви­тку. Тому саме ці країни і висунули вимоги про встановлення нового міжнародного економічного порядку, в межах якого здійснювалося б правове регулювання діяльності ТНК, тобто міжнародно-правове регулювання діяльності ТНК універсального характеру.

За характером відносин з материнською компанією за­лежні підприємства поділяються на:

Філію - не вважається окремою юридичною особою. Вона діє на основі положення, яке затверджує її материнська компанія;

Дочірнє підприємство - самостійну юридичну особу, яка відокремилася від основного (материнського) підприємства. Може засновуватися шляхом передання частини майна мате­ринського підприємства. Засновник дочірнього підприємства затверджує його статут і зберігає за собою певні управлінсько-контрольні функції.

Стосовно дочірнього підприємства вживається ще термін «афілійована компанія», яка володіє пакетом акцій основної ком­панії, але його розмір не перевищує контрольного пакету акцій. Така компанія може бути філіалом або представництвом осно­вної (материнської компанії). При цьому материнська компанія бере участь у керуванні афілійованої компанії на основі відпо­відного договору. Афілійована компанія часто створюється в разі перенесення підприємницької діяльності до регіону, віддаленого від місцезнаходження основної компанії. Афілійовані компанії неминуче виникають при створенні ТНК. Проте материнська компанія завжди володіє контрольним пакетом акцій дочірньої компанії;

Спільне підприємство, у діяльності якого беруть участь фір­ми чи фізичні особи інших країн. Організаційно воно оформлю­ється, як єдине, загальне підприємство.

Спільні підприємства створюються з метою об'єднання зусиль і налагодження коопераційної діяльності підприємств, розта­шованих у різних країнах, а також підвищення ефективності виробництва та збуту продукції, товарів і послуг.

Космополізм ТНК, що інколи подавляє державність країн, у яких вони оперують, порушення ними норм трудового, податко­вого права, екологічних стандартів, обмежень монополістичної діяльності стали причинами суперечностей між ТНК, з одного боку, та країнами їх базування і приймаючими державами - з іншого.