Навчальні питання

1. Поняття і місце міжнародного торговельного права в структурі міжнародного економічного права.

2. Джерела міжнародного торговельного права.

3. Принципи міжнародної торгівлі.

4. Міжнародні торговельні договори.

5. Порядок укладання договору міжнародної купівлі-продажу товарів

Основні поняття: міжнародне торговельне право, конвен­ція, протокол, принципи міжнародної торгівлі, міжнародний торговельний договір, товарообіг, договір міжнародної купівлі-продажу товарів.

1. Поняття і місце міжнародного торговельного права в структурі міжнародного економічного права

Міжнародна торгівля - «вільний» експорт та імпорт то­варів і послуг, який не зумовле­ний коопераційними зв'язками та зобов'язаннями щодо збалансова­ного обміну товарів.

Міжнародне торговельне право - це сукупність міжнародно-правових положень (договорів, угод), що ре­гулюють різні правовідносини суб'єктів міжнародного права у сфе­рі торгівлі.

Міжнародне торговельне право є підгалуззю міжнародного економічного права. Міжнародна торгівля віддавна сприяла розвитку відносин, особливо економічних, між народами і дер­жавами. Протягом тривалого часу в її розвитку основну роль грали приватні особи, фірми, компанії, потім держави і їхні ор­ганізації.

В основі правового регулювання міжнародної торгівлі лежало звичаєве право. Так, наприклад, в однім із джерел звичаєвого права «Consolato del маге» (збірник добрих звичаїв моря XIII-XV століть) регулювалося правове положення купців, їхніх товарів і суден при перебуванні в іноземних портах.

В даний час СОТ, яка замінила ГАТТ у системі міжнародних торговельних організацій, займає центральне місце у сфері тор­говельних відносин держав. Вищим органом СОТ є Конференція Міністрів. Цей форум складається з представників усіх держав, що входять до СОТ. У структурі СОТ також утворені Секретаріат, Комітет з торговельної політики і Генеральна рада, яка відіграє важливу роль у СОТ, оскільки, в основному, займається здійснен­ням найважливіших функцій СОТ. Під керівництвом Генеральної ради працюють Орган із розв'язання спорів, Орган із торговель­ної політики, а також ряд комітетів і рад.

Основними завданнями, що їх прагне вирішувати СОТ у своїй повсякденній діяльності, е:

• зниження тарифних ставок на промислові товари;

• лібералізація торгівлі продуктами сільського господар­ства;

• реалізація встановлених СОТ правил щодо походження товарів;

• здійснення всіма членами СОТ угод про запобіжні заходи у випадках збитків для національної промисловості від не­передбаченого росту імпорту;

• здійснення антидемпінгових заходів з метою захисту на­ціональної промисловості;

• обмеження субсидій при необхідності протидіяти субси­дованому експорту;

• протидія технічним бар'єрам у торгівлі;

• регулювання торгівлі послугами;

• реалізація права інтелектуальної власності як нового на­прямку в діяльності СОТ.

Важливу роль у питаннях розвитку міжнародної торгівлі та формуванні політичних і правових положень у сфері міжнарод­них торговельних відносин відіграє створена під егідою ООН у 1964 році Конференція ООН з торгівлі і розвитку (ЮНКТАД). З'явившись, як допоміжний орган ООН, швидко розгорнувши активну політико-економічну діяльність, ЮНКТАД незабаром набула рис самостійної міжнародної економічної організації. Основні питання, які вирішує ЮНКТАД, - це сприяння світо­вому економічному розвитку, й особливо, розвитку країн, що звільнилися від колоніальної залежності. З цією метою ЮНКТАД бере активну участь у формуванні загальної політики у сфері міжнародної торгівлі та принципів її розвитку. Ця діяльність виразилася в таких конкретних акціях, як:

• розробка і прийняття в 1964 р. принципів міжнародних торговельних відносин і торговельної політики;

• підготовка в 1965 р. Конвенції про торгівлю держав, які не мають виходу до моря;

• розробка і прийняття в 1968 р. рекомендацій про введення загальної системи преференцій на користь країн, що роз­виваються;

• розробка рекомендацій, що обґрунтовують необхідність прийняття Хартії економічних прав і обов'язків держав, і активна участь у підготовці тексту цієї Хартії в 1973-1974 pp.;

• розробка і прийняття в 1983 р. резолюції про відмову від заходів економічного примусу;

• розробка і прийняття ряду міжнародних договорів та угод у сфері торгівлі різними товарами сировинного призна­чення (каучук, пшениця, оливкова олія, какао, олово, джут та ін.);

• участь у розробці і прийнятті Угоди про глобальну систему торговельних преференцій між країнами, що розвивають­ся, та ін.

У широкомасштабному процесі правової регламентації між­народної торгівлі беруть активну участь й інші міжнародні еко­номічні організації (ОПЕК, МВФ, МБРР та ін.), проте юридична активність СОТ і ЮНКТАД настільки різноманітна й ефективна, що створювані ними комплекси правових норм нерідко харак­теризуються як «право СОТ», «право ЮНКТАД».