4. Організація країн-експортерів нафти (опек) та інші спеціалізовані міжнародні економічні організації

Організація була заснована такими країнами: Алжир, Ек­вадор, Індонезія, Ірак, Іран, Кувейт, Лівія, Нігерія, Саудівська Аравія, Об'єднані Арабські Емірати і Венесуела.

Завдяки тому, що ОПЕК контролює приблизно половину сві­тового об'єму торгівлі нафтою, вона здатна значно впливати на рівень світових цін. На долю нафтового картеля, який в 1962 році зареєстрований в ООН як повноправна міжурядова органі­зація, доводиться близько 40% світового видобутку нафти.

Основними цілями створення ОПБК е:

• координація і уніфікація нафтової політики держав-членів. Визначення найбільш ефективних індивідуальних і колек­тивних засобів захисту їх інтересів.

• забезпечення стабільності цін на світових ринках нафти.

• увага до інтересів країн-виробників нафти і необхідності забезпечення: стійких доходів країн-виробників нафти; ефективного, рентабельного і регулярного постачання країн-споживачів; справедливих доходів від інвестицій в нафтову промисловість; охорона навколишнього серед­овища на користь нинішніх і майбутніх поколінь.

• співробітництво з країнами-нечленами ОПЕК в цілях ре­алізації ініціатив по стабілізації світового ринку нафти.

Наприкінці 1973 р. країни-члени ОПЕК протягом трьох місяців підняли ціни на нафту вчетверо. Об'єднання ОПЕК встановлює єдині продажні ціни на нафту, сприяє збільшен­ню доходів від продажу видобутої нафти, стимулює освоєння національних нафтових джерел країн-учасниць.

Вплив ОПЕК на світові ціни на нафту послабився, коли Норвегія і Великобританія розпочали експлуатацію власних родовищ нафти з-під дна Північного моря. До того ж промис­лово розвинені країни світу зайнялися пошуком альтернатив­них джерел енергії та її економним використанням.

Повноправними членами можуть бути тільки члени-засновники і ті країни, чиї заявки на прийом були схвалені конференцією. Вудь-яка інша країна, що експортує сиру на­фту в значних розмірах і має інтереси, в своїй основі схожі з інтересами країн-членів, може стати повноправним членом за умови, що її ухвалення буде схвалено більшістю в 3/4 голо­сів, включаючи голоси всіх членів-засновників.

Вищим органом ОПЕК є Конференція, що скликається двічі на рік. Органами керування є Рада керівників та Генеральний секретар

Штаб-квартира ОПЕК розташована у Відні - столиці Ав­стрії.

До спеціалізованих міжнародних організацій належать:

• Міжнародна морська організація,

• Всесвітній поштовий союз,

• Міжнародний союз електрозв'язку,

• Всесвітня метеорологічна організація,

• Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку,

• Міжнародна організація цивільної авіації,

• Продовольча і сільськогосподарська організація,

Міжнародна морська організація (ІМО)

Це міжнародна міжурядова організація, що має статус спеці­алізованої агенції ООН. Заснована в 1958 р. з метою сприяння міжнародному співробітництву у сфері морських перевезень і морської торгівлі. Функціонувати розпочала в 1959 р. До 22 травня 1982 р. мала назву «Міжурядова морська консультативна комісія». Нині до складу ІМО входять 150 держав.

Вищим органом ІМО є Асамблея, до якої належать всі держави-члени. Скликається вона раз на 2 роки. Протягом міжсесійного періоду роботою ІМО керує Рада. Штаб-квартира організації розташована в Лондоні.

Всесвітня метеорологічна організація (ВМО)

У 1873 р. було створено неурядову Міжнародну метеороло­гічну організацію. На зміну їй у 1947 р. засновано міжурядову Всесвітню метеорологічну організацію. Свою діяльність вона розпочала у 1951 р. Статус спеціалізованої агенції ООН одержа­ла в тому ж році. Членами ВМО є понад 170 країн та 5 територій. Останні мають обмежені права при голосуванні.

Мета діяльності ВМО - сприяти всесвітньому співробітництву щодо створення мережі станцій для проведення метеорологіч­них спостережень, а також центрів, що забезпечують діяль­ність метеослужб. Організація сприяє налагодженню системи оперативного обміну метеорологічною інформацією, а також застосуванню метеорології в авіації, мореплавстві, сільсько­му господарстві. Багато уваги в діяльності ВМО приділяється стимулюванню метеорологічних досліджень (зокрема, реалізу­ється Всесвітня кліматична програма та глобальна програма атмосферних досліджень) і підготовці фахівців. У межах ВМО відбувається міжнародний обмін метеозведеннями. Організація надає допомогу державам у створенні та діяльності метеослужб, а також у застосуванні метеорології і гідрології для втілення про­ектів економічного розвитку.

Міжнародна організація цивільної авіації (ІКЛО)

Організація є спеціалізованою агенцією ООН. Конвенцію про міжнародну цивільну авіацію (далі - Конвенція) було укладено в 1944 р., і ця дата вважається днем створення організації, хоча діяльність вона розпочала в 1947 р.

Мета цієї Організації - розроблювати принципи і методи між­народної аеронавігації, сприяти плануванню і розвитку між­народного повітряного транспорту, удосконалювати польотно-технічні правила, гарантувати безпеку польотів.

Міжнародний союз електрозв'язку (МСБ)

Ця організація була заснована в Парижі у 1865 р. як Міжна­родний телеграфний союз.

У 1934 р. було укладено Міжнародну конвенцію електрозв'язку і назву організації змінено на Міжнародний союз електрозв'язку. Статус спеціалізованої агенції ООН організація отримала в 1947 р.

Статут МСЕ діє з 1 червня 1994 р. Головна мета діяльності МСЕ - підтримувати і розширювати міжнародне співробіт­ництво з метою поліпшення та раціонального використання електрозв'язку, сприяти технічній допомозі країнам, що роз­виваються, у сфері електрозв'язку, розвитку технічних засобів та їх оптимальній експлуатації для підвищення ефективності служб електрозв'язку, заохочення до співробітництва з іншими міжнародними організаціями. Генеральний секретаріат раз на 4 роки організовує всесвітні виставки з електрозв'язку (ТЕЛЕКОМ) і бере участь у регіональних виставках.

Всесвітній поштовий союз (ВПС)

Ця міжурядова організація була створена у 1874 р. з метою забезпечення організації і вдосконалення міжнародної поштової служби. Статус спеціалізованої агенції ООН отримала у 1947 р. Основними правовими основами діяльності є Статут, Загальний регламент та Всесвітня поштова конвенція.

Членами ВПС є близько 190 держав світу. Вищий орган - Кон­грес. Він збирається один раз на 5 років і складається з представ­ників усіх держав-членів. Передбачена можливість скликання Надзвичайного конгресу.

Конгрес обирає Генерального директора ВПС та Виконавчу раду. Рада збирається на сесії один раз щороку. Поточною робо­тою керує Міжнародне бюро, яке виконує функції секретаріату ВПС.

Комісії Ради займаються різними аспектами поштової служби світу.

Консультативна рада з поштових досліджень вивчає технічні, виробничі, економічні проблеми, а також питання технічного співробітництва, професійної підготовки та перепідготовки, які становлять інтерес для країн, що розвиваються.

Союз докладає зусиль щодо підтримки конкурентоспромож­ності поштових послуг держав-членів. Офіційна мова ВПС -французька. Штаб-квартира розташована в Берні (Швейца­рія).