3. Сучасні тенденції в засто­суванні мита як метода регулювання зовнішньої торгівлі. Митні платежі. Митні процедури.

В останні десятиріччя сформувались певні тенденції в засто­суванні мита як метода регулювання зовнішньої торгівлі. Основ­ними серед них є:

• зниження рівня (розміру) ставок митного оподаткування, що

зумовлено відносним вирівнюванням цін на світовому ринку; од­нак цей факт не є беззаперечним доказом реального зниження рі­вня протекціонізму щодо внутрішнього ринку;

• посилення захисту внутрішнього ринку не шляхом загально­го (тотального) підвищення ставок мита на товари, а за рахунок вибіркового збільшення ставок мита на окремі товари та знижен­ня їх рівня, насамперед на необхідну сировину і товари, що вхо­дять складовими в готову продукцію;

• тарифна ескалація, тобто пряма залежність імпортних ставок

мита від ступеня обробки товарів;

- збільшення частки адвалорних ставок мита в митних тари­фах, що зумовлено тенденцією до зростання світових цін, спро­щенням системи тарифної класифікації товарів, нерегламентованістю питання щодо визначення митної вартості товарів;

• зниження номінальних ставок мита у поєднанні із заходами щодо збереження і навіть посилення Інших елементів митного регулювання (митні податки та збори, митні процедури);

• зворотна залежність рівня ставок імпортного мита від рівня

економічного розвитку країни;

• заміна експортних ставок мита на інші, гнучкіші, як тариф­ні, так і нетарифні методи регулювання експортних потоків, що зумовлено загальною тенденцією до посилення стимулювання експорту в країнах;

• заміна транзитних ставок мита на різноманітні види зборів і

податків, які мають обгрунтованіший та ліберальніший характер, що пояснюється прагненням транзитних країн до збільшення об­сягів транзиту товарів.

Митні платежі — всі види платежів, що стягуються мит­ними органами країни з товарів і транспортних засобів, які перети­наються митний кордон, а також в інших випадках, передбаченими національними законодавствами. До митних платежів належить:

• мито (custom duty);

• митні податки (custom tax);

• митні збори {custom fei).

Мито — один з видів митних платежів, що стягується митни­ми органами з товарів, цінностей та майна, що перевозяться через кордон країни, передбачених митним тарифом. Розмір мита за­лежить від країни походження товару (торговельного режиму), розміру або вартості партії поставки і номінальної ставки мита, передбаченої для даної товарної позиції. Митом обкладаються всі товари — імпортовані, експортовані і транзитні.

Митні податки — це обов'язкові платежі, що стягуються ми­тними органами країни з товарів, які імпортуються. До них нале­жить прикордонний податок, спеціальні (надзвичайні) імпортні податки, плинні податки, компенсаційні збори. Склад, розмір та умови застосування цих податків регулюються національними законодавствами або відповідними рішеннями державних органів управління. Всі митні податки є опосередкованими і за економіч­ною сутністю протекціоністськими, посилюючими або компен­суючими недостатній вплив мита на рівень цінової конкурентос­проможності імпортних товарів.

- Прикордонний податок у більшості країн є постійним і обов'язковим у системі національного оподаткування. В основі прикордонного податкового режиму таких країн лежить «прин­цип призначення». У даному разі всі товари, що надходять на експорт, звільняються від сплати опосередкованих податків у країні походження, а обкладаються рівним прикордонним податком у країні призначення товару. Метою застосування прикордонного податку є створення однакового податкового режиму для товарів іноземного та національного виробництва і запобігання подвійному оподаткуванню.

• Спеціальні (надзвичайні) імпортні податки за економічним змістом мало чим відрізняються від мита. Вони застосовуються з метою прямого скорочення обсягів ввезення певного товару іноземного виробництва у разі наявних складнощів або неможливості адекватного і швидкого підвищення ставок мита. Введення надзвичайних податків має тимчасовий характер.

• Плинні імпортні податки, як і мито, безпосередньо впливаю­ть на рівень ціни товару, але відрізняються від останнього тим, що їх ставка не є фіксованою; вона змінюється залежно від співвідношення внутрішніх і світових цін на певний товар. Ставка плинних податків підвищується, коли спостерігається падіння світових цін, і знижується при їх зростанні. Розміри плинних податків можуть змінюватися щоденно. Їх застосування дозволяє постійно підтримувати необхідний ступінь захисту внутрішнього ринку.

• Компенсаційні імпортні податки застосовуються в основне му на продукцію сільського господарства з метою компенсації різниці між світовими та внутрішніми цінами, переважно в сезони збору та переробки врожаїв.

• Митні збори — платежі, що стягуються митними органами країни (крім мита і митних податків) у відносно невеликих роз мірах за виконання певних операцій на кордоні: за митне оформлення, зберігання товарів, митне супроводження, за консультування та інформування. Крім того, можуть існувати такі збори, як ліцензійний або контингентний, статистичний, марочний, банде­рольний, штемпельний або гербовий, за зважування і пломбуван­ня тощо.

Митні процедури — це дії, що здійснюються органами митного контролю держав або інтеграційних угруповань з метою додержання законодавства з митних питань. Митні процедури регулюються митними формальностями, тобто сукупністю пере­дбачених митним законодавством і нормативними актами відпо­відних органів вимог, виконання яких є обов'язковою умовою переміщення товарів через митний кордон. До основних регла­ментованих митних процедур належать: порядок пересування то­варів; організація досмотру товарів і вантажів; оформлення мит­них документів; перевірка правильності заповнення вантажної митної декларації; розрахунок розміру мита, митних податків і митних зборів; передача статистичних даних у відповідні органи.