4. Класифікація послуг.

Світовий ринок послуг являє собою сферу обміну послуг між країнами. Поряд зі світовими товарними ринками він є невід’ємною частиною міжнародної торгівлі.

Предметом обміну на цьому ринку є послуги. Вони є результатом функціонування найважливіших сфер людської діяльності: науки, техніки, виробництва, керування.

Послуга - це виконання згідно з договором однією сторо­ною (виконавцем) за завданням другої сторони (замовника) певних дій або здійснення певної діяльності, що споживаються в процесі Їх реалізації [5, с.278].

Послуги і торгівля ними якісно відрізняються від товарів і торгівлі товарами.

Головними характеристиками послуг є те, що їх не можна, на відміну від товарів, побачити і відчути на дотик; вони не піддаються збереженню; торгівля послугами пов'язана з їх ви­робництвом; експорт послуг означає надання послуги інозем­цю, тобто нерезиденту, навіть якщо він знаходиться на митній території країни. Однак вищенаведений опис характеристик має обмеження. Деякі послуги можна побачити (наприклад, звіт консультанта на дискеті), деякі з них зберігаються (на­приклад, система телефонного автовідповідача).

Різниця між товарами і послугами полягає також у тому, як саме уряд надає захист власному виробнику. Якщо вироб­ничі галузі промисловості відгороджуються через встановлення тарифів, кількісних обмежень тощо, то сфера послуг відго­роджується головним чином національними нормативами і правилами відносно прямих іноземних інвестицій і участі іноземних постачальників послуг у діяльності національних підприємств.

Захист сфери послуг не можна забезпечити заходами на кордонах через нематеріальний характер послуг, а також тому, що небагато операцій з послугами пов'язані з перетинанням кордонів.

Міжнародні організації систематизують і класифікують послуги, які є предметом міжнародної торгівлі.

Міжнародним валютним фондом розроблений посібник зі складання платіжного балансу, в якому представлений склад послуг, що входять у рахунок поточних операцій. Цим посібником користуються практично всі країни світу.

Класифікація послуг, яка прийнята МВФ, показує пла­тежі між резидентами та нерезидентами і містить 11 секторів:

І. Транспортні послуги:

а) пасажирські перевезення (міжнародні перевезення па­сажирів всіма видами транспорту і надання супутніх послуг);

б) вантажні перевезення (міжнародні перевезення ван­тажів всіма видами транспорту і надання супутніх послуг).

II. Послуги, пов'язані з поїздками:

а) послуги пов'язані з діловими поїздками (товари і послу­ги, придбані нерезидентами, які подорожують у справах (відрядження);

б) послуги пов'язані з особистими поїздками (товари і по­слуги, придбані нерезидентами, які подорожують в особистих справах (туризм).

III. Послуги зв'язку (послуги поштового, кур'єрського, те­лефонного та іншого зв'язку між резидентами і нерезидента­ми).

IV. Будівництво (будівництво об'єктів за рубежем, здійснюваного на тимчасовій основі резидентами).

V. Страхування (страхування нерезидентів страховими компаніями - резидентами).

VI. Фінансові послуги (фінансове посередництво між ре­зидентами і нерезидентами (комісія за відкриття акредитивів, за обмін валюти, брокерські послуги тощо).

VI. Комп'ютерні та інформаційні послуги (консультації в галузі комп'ютерних програм, інформаційні послуги (обробка даних, користування базами даних, передплата та інформаційні лінії), обслуговування комп'ютерів.

VIII. Роялті та ліцензійні платежі (користування правами власності (торговельна марка, патент, копірайт тощо) та вико­ристання оригіналів або прототипів (фільмів, рукописів) на основі ліцензії).

IX. Інші бізнес-послуги:

а) посередницькі послуги (комісія з посередництва);

б) лізинг (лізинг і фрахт суден, літаків без екіпажів та іншого транспортного устаткування);

в) інші ділові, професійні та технічні послуги (правові, бухгалтерські, управлінські, рекламні та інші послуги, а також послуги з проектування, картографії, нагляду за будівництвом, захистом урожаю).

X. Особисті, культурні та рекреаційні послуги:

а) аудіовізуальні послуги (виробництво фільмів, радіо- та -телевізійних програм, компакт-дисків, гонорари артистів);

б) інші послуги (показ виставок, проведення спортивних Інших заходів).

XI. Урядові послуги (поставка товарів до посольств, консульств, представництв міжнародних організацій, операції ООН з підтримки миру).

Світовий банк класифікує послуги за укрупненими угрупованнями, при цьому до числа послуг включається рух доходу. Послуги поділяються на дві групи:

І група - факторні послуги, до яких відносяться платежі, що виникають у зв'язку з міжнародним рухом факторів виробництва - капіталу, робочої сили (доходи на інвестиції, ліцензійні платежі, заробітна плата, виплачувана нерезидентом тощо).

II група - нефакторні послуги, до яких відносяться інші іди послуг (транспорт, подорожі, інші нефінансові послуги), не пов'язані з факторами виробництва [9, с. 265].

Світовою організацією торгівлі в Генеральній угоді про торгівлю послугами запропонована класифікація послуг по 12 секторах (І - комерційні послуги; II - послуги зв'язку; III -послуги з будівництва та суміжні інженерні послуги; IV - по­слуги дистриб'юторів; V - послуги у сфері освіти; VI - послу­ги з охорони довкілля; VII - фінансові послуги; VIII - послу­ги у сфері охорони здоров'я та соціальній сфері; IX - послуги, пов'язані з туризмом; Х - послуги з організації відпочинку, культурних та спортивних заходів; XI - транспортні послуги; XII - інші послуги, які не зазначені вище) і 155 підсекторах

Способи здійснення міжнародних операцій у сфері по­слуг. Різні характеристики послуг впливають на спосіб, яким здійснюються міжнародні операції. Якщо міжнародні операції з товарами передбачають їх фізичне переміщення з однієї країни до іншої, то тільки деякі види операцій з послугами пе­редбачають рух через кордони. Однак для більшості операцій у сфері послуг час і місце споживання не можна відокремити, що потребує наближення постачальника послуг до споживача.

Послуги на міжнародному рівні надаються із застосуван­ням чотирьох способів, зокрема:

1) транскордонне постачання, тобто надання послуг через кордон. Постачальник і споживач послуги не переміщуються через кордон, його перетинає тільки послуга. Прикладами транскордонних операцій можуть бути послуги, що передають­ся через засоби телекомунікації (консультації по телефону або по факсу, постачання послуг поштою, переказ грошей через банки), послуги, вкладені в товари (технічний звіт консультан­та, програмне забезпечення на дискеті), транспортні послуги;

2) споживання за кордоном, тобто переміщення спожи­вачів до країни експорту. Постачальник не переміщується (ту­ризм, освіта, медичні послуги в лікарні іншої країни, послуги з ремонту суден, якщо судно однієї країни відправляється до іншої для ремонту);

3) комерційна присутність, тобто створення комерційної присутності в країні, у якій повинні надаватися послуги (Відкриття філії чи дочірньої компанії). Постачальник послуг переміщується, а споживач не переміщується (наприклад, прямі іноземні інвестиції, тимчасова трудова міграція, (банківська послуга, що надається через філію чи відділення іноземного банку);

4) присутність фізичних осіб, тобто тимчасовий переїзд фізичних осіб до іншої країни заради надання там послуг (наприклад, гастролі театрів, артистів, лекції професорів університетів, послуги архітекторів, юристів, подорожування іноземного консультанта до країни для надання консультаційних послуг) [5, с. 204-211].

Загальна кількість послуг, якими торгують останніми дво­ма способами, значно вища від тих, котрими торгують у випадку застосування перших двох. Однак новітні досягнення комунікаційних технологій і розвиток електронної торгівлі створюють дедалі більше можливостей для компаній надавати по­слуги в режимі транскордонного переміщення, не створюючи комерційної присутності в країні-імпортері.

Можливі випадки, коли для надання послуги може використовуватись не лише один спосіб постачання. Наприклад, певна консультаційна послуга може бути надана засобами телекомунікації і безпосередньо присутніми фізичними особами.

Масштаби та структури ринку послуг. Надання послуг є найбільш динамічною статею зовнішньої торгівлі. Дедалі більше число видів послуг стає ринковим товаром і реєструється на рахунку поточних операцій платіжного балансу країни.

Експорт послуг становить близько 1,5 трлн дол США або понад 20% усієї світової торгівлі. При цьому торгівля ко­мерційними послугами постійно зростає (табл. 2.1).

Таблиця 2.1 Обсяг міжнародної торгівлі комерційними послугами

Експорт						Імпорт
Об­сяг	Щорічна зміна, %					Об­сяг		Щорічна зміна, %
2001 р.	1990-2000 р.	2000 р.	2001 р.			2001 р.		1990-2000 р.	2000 р.	2001 р.
1440	6	6	-1	Світ	1430		6	6	-1
298	8	9	-4	Північна Америка	227		7	14	-6
58	7	11	-4	Латинська Америка	72		8	12	2
670	5	1	0	Західна Європа	631		3	1	0
604	5	1	1	Європейський Союз	589		5	1	0
30	5	0	0	Африка	38		4	7	-3
298	9	12	-2	Азія	351		7	8	-3
31	18	15	3	Китай	24		24	16	2
63	5	13	-7	Японія	107		3	1	-8
145	10	7	11	Шість Східних держав	138		10	8	13

Зростання торгівлі послугами зумовлено такими фактора­ми:

• революційні технологічні зміни;

• підвищення темпів розвитку технологічних програм у галузі телекомунікацій та інформації;

• збільшення попиту на фінансові, страхові, банківські послуги.

Близько 75% обсягу послуг експортується розвинути­ми країнами, 24% - країнами, що розвиваються, та країнами з перехідною економікою і 1% - міжнародними організаціями.

Провідні експортери і імпортери у світовій торгівлі послу­гами представлені в табл. 2.12.

Країни, що розвиваються, на ринку послуг пропонують послуги з тих секторів, у яких є потенціал розвитку експортної торгівлі. Наприклад, фінансові, телекомунікаційні, будівельні, медичні й інші сектори. Велика кількість цих країн значною мірою залежить від імпорту послуг, від лібералізації якого отримують переваги. Їх імпорт послуг постійно зростає, оскільки продуктивність промисловості тісно пов'язана з до­ступними і недорогими фінансовими, комп'ютерними та Інформаційними послугами. Підприємства в пошуках інозем­них ринків мають витрачати значно більше, ніж раніше, на маркетингові та наукові дослідження, рекламу тощо.

Технологічний прогрес у галузі комунікацій дає поста­чальникам, які були раніше прив'язані до національних ринків, можливість діяти на міжнародній арені. Банки і стра­хові компанії, застосовуючи факсимільний зв'язок, електрон­ну пошту, можуть діяти значно ефективніше. За допомогою Сучасних інформаційних технологій архітектори, Інженери можуть передавати свої проекти і наглядати за ходом будівництва з тисячокілометрової відстані.

У структурі світового експорту послуг більше половини Його вартісного обсягу припадає на міжнародний транспорт (25,4 %) і міжнародні приватні (туризм) і ділові (відряджен­ня) поїздки (28,8 %).

Таблиця 2.2. Основні країни-експортери і країни-імпортери у світовій торгівлі послугами в 2001р. (млрд дол, %)

Країни-експортери	Обсяг	Частка	Країни-імпортери	Обсяг	Частка
ІША	262,9	18,3	США	187,6	13,1
Велика Британія	108,3	7,5	Німеччина	128,5	9,0
Німеччина	79.8	5,5	Японія	106,7	7,5
Франція	79,0	5,5	Велика Британія	88,5	6,2
Японія	63,3	4,4	Франція	60,0	4,2
Італія	59,5	4,1	Італія	58,5	4,1
Іспанія	56,7	3,9	Нідерланди	52,3	3,7
Нідерланди	50,9	3,5	Канада	39,6	2,8
Гонконг	43,0	3,0	Бельгія та Люксембург	38,9	2,7
Бельгія та Люксембург	42,6	3,0	Китай	36,4	2,5

Порівняно з початком 90-х років спостерігається змен­шення обсягу імпорту між країнами ЄС, що відображає зміцнення торговельних зв'язків ЄС з іншими країнами.

Загальноєвропейський ринок послуг ще не створено. При­чиною цього є наявність численних національних бар'єрів у даній сфері, починаючи від створення нової компанії, що регу­люється різними правовими нормами, до встановлення про­дажних цін, на рівень яких впливають різні податкові режими.

Відсутність єдиного ринку ЄС породжує ряд негативних моментів.

По-перше, у зв'язку з тим, що роль послуг у сукупному ва­ловому продукті країн ЄС досягає 70 %, проблеми, з якими зіштовхуються певні компанії, впливають на економіку регіону в цілому.

По-друге, компанії, особливо дрібні, не мають можливості для розширення ринків збуту своєї продукції і несуть додат­кові витрати.

По-третє, для споживачів утруднюється доступ до більш кваліфікованих і дешевих послуг, якими вони змогли б скори­статися в умовах загальноєвропейської конкуренції між ком­паніями.

По-четверте, постачальники послуг зазнають складностей у проведенні рекламних компаній всередині ЄС, а також існу­ють численні бюрократичні формальності при укладанні кон­трактів на роботу і різні ставки непрямих податків.

Міжнародні транспортні послуги. Міжнародний транс­порт - це послуги всіх видів транспорту з переміщення пред­мета транспортної операції, що надаються резидентами однієї країни резидентам іншої країни.

Спектр транспортних послуг широкий. Послуги кла­сифікуються залежно від:

• виду транспорту: водний (морський, річковий); назем­ний (залізничний, автомобільний); повітряний (авіаційний);

космічний; трубопровідний;

- предмета транспортної операції ( вантаж, пасажир, ба­гаж);

• транспортної характеристики товару: сухий (вугілля, руда), насипний (зерно, цемент), штучний, наливний (нафта, ОЛІЯ);

• періодичності перевезення (регулярні і нерегулярні);

• порядку проходження кордону (перевантажувальні і безперевантажувальні);

• виду транспортно-технологічної системи (контейнерні, поромна, ліхтерна й ін.);

• виду повідомлення (пряме, непряме та ін.);

• географічних районів перевезення (міждержавні, міжконтинентальні).