Самостійна робота №24

Тема: 5.7. Апаратура контролю та захисту підйомних установок.

Мета: розширення знань студентів з предмету "ГМ" по 5 розділу; розглянути апаратуру контролю та захисту підйомних установок прищеплення вмінь та навичок самостійної роботи студентів.

Основні питання теми:

1. Призначення та улаштування швидкомірів та показників положення посудин в стовбур.

2. Призначення, загальне улаштування та принцип дії апаратури захисту: кінців вимикачів, обмежувачів швидкості, захисту від провиснення струни канату, від напуску канату в стовбур; від зносу колодочок; максимальний та нульовий захист.

3.Електрична схема захисту.

Рекомендована література: (1) стор. 352-364, (2)

Методичні рекомендації:

З апаратури контролю більш детальніше необхідно розглянути електричні: показники глибини та швидкомір, також апарат надання та контролю АЗК та регулятор ходу.

Далі необхідно розглянути різноманітні типи кінцевих вимикачів, обмежувачів швидкості їх електричні схеми, принцип роботи; з'ясувати де вони розташовуються, для чого застосовуються та які вимоги до апаратів захисту застосовують ПБ. Елементи всіх апаратів: захисту .необхідно знайти на схемі мережи захисту, з'ясувати, як вони діють на контакт гальма запобіжного КТП, електромагнітні гальма запобіжного ТП та реверсор. В конспек необхідно викреслити схему мережі захисту.

Тематичний контроль: Семінарське заняття № 7.

Опорний конспект:

Прилади, показуючі швидкість підйому та записуючи діаграму її зміни, називають швидкомірами (тахографами), а вказуючі місцезнаходження підйомних сосудів - вказниками глибини (мал. 24.1).

Швидкомір СШ-1 (мал. 24.1) складається із з'єднаних сосудів 1, в котрих налита ртуть. Сосуд 1

Обертаючись від валопідйомної машини через шків 2 та проміжний шків 3 з допомогою круглого шнуру. Під дією центробіжної сили ртуть піднімається в зовніх сосудах та спускається в середнім, де встановлений поплавок 4. Поплавок через систему ричагів 5 діє на стрілку 6, котра на шкалі 7 вказує швидкість підйомних сосудів. Перо 8 для запису діаграми швидкості має вертикальне переміщення також в залежності від рівня ртуті і середньому сосуді. Запис швидкості проходить завдяки вертикальному переміщенню пера 8 та обертання барабана 9 зі спеціально розграфленим папером 10. Барабан обертається безперервно від годинникового механізму (для заводу якого мається ключ 12), причому один оберт проходить за 2 години. Для того, щоб запис не проводився декілька раз на одному колі, барабан 9 має вертикальне переміщення на валу 13 на 1/12 своєї висоти за один оберт барабану. На штоці поплавка закріплені передвижні контакти 14, котрі при перевищені межі швидкості опускаються в залиті ртуттю чашечки 15 та включають дзвоник 16, сигналізуточий машиністу про необхідність зниження швидкості. Дзвоник живиться напругою 127В. На шкалі швидкоміра встановлений годинник 17 для відрахунку часу доби. Пристрій закривається замком 18. Швидкомір може вимірювати та записувати: швидкість від 0 до 15 м/с з точністю 3% верхньої межі шкали.

Швидкомір недостатньо чутливий до малих швидкостей. Цей недолік ліквідовується використанням сельсина, встановленного в корпусі швидкоміра на місце кронштейна, несучого ричажну систему.

Вказник глибини ДМЗ складається з двох вертикальних винтових шпінделей 1, приводимих в обертання від вала барабана. При одному жорстко закріпленому на валу барабана та другому переставному один шпіндель зв'язаний з валом барабана, а другий - з ступицею переставного барабана. По винтовим шпінделям переміщуються дві гайки з стрілками 2. Кожна стрілка відповідає відповідному сосуду. Положенню стрілок 2 переміщающихся вздовж вертикальної планки 3, на котрій нанесена глубина шахти, судять, де знаходиться в даний момент сосуд. На указнику глубини встановлюється дзвоник 4, указуючий на початок розподілення, диск 5 та траверса 6 для вимірювальних приладів.

Сельсині вказники глидени, механічно не зв'язані з валом машини, мають сельсинний датчик, з'єднаний через зал 2 (мал. 24.2) та зубчату передачу 3 у обмеження швидкості. Сельсиний приймач 4, встановленний на пульті управління, зв'язаний датчиком 1. Первинні обмотки датчика та приймача живляться однофазним струмом, а їх вторичні трьохфазні обмотки з'єднані між собою. При неподвижному датчику та приймачу в трьохфазних обмотках індукуються.

Самостійна робота №25

Тема: 5.8.2. Заміна підйомних канатів. Регулювання довжини. Вимоги правил безпеки.

Мета: розширення знань студентів по розділу "Шахтні підйомні установки" привиття навичок самостійної роботи студентів.

Основні питання теми:

1. Послідовність зміни підйомного канату.

2. Регулювання довжини підйомного канату.

3. Планово-попереджувальні огляди та ремонт.

Рекомендована література: (1) стор. 374-375.

Методичні рекомендації:

При вивченні цієї теми необхідно звернути увагу на заходи по заміні підйомного канату шахтної підйомної установки, як використовують старий канат. Необхідно з'ясувати як проводиться регулювання довжини канату. Розглянути види ремонтних та обслуговуючих робіт.

Питання самоконтролю:

1. З якою послідовністю проводиться заміна підйомного канату?

2. Як застосовується старий канат?

3. Який захід виконується після навивки нового канату?

4. Як регулюється довжина підйомного канату?

Тематичний контроль: Семінарське заняття №7.

Опорний конспект:

Заміну підйомного канату виконують у такій послідовності:

1. Підйомну порожнину 4 барабана 3 опускають на нижній майданчик 5, канат закріпляють на рівні гирла стовбура, барабан загальмовують та від'єднують від валу;

2. Підйомну порожнину 8 опускають на рівень гирла, ставлять на брусі та від'єднують від нього старий канат; кінець старого канату закріплюють до кінця нового канату, намотаного на котушку 1; новий канат пропускають за допомогою старого канату й машини через направляючий шків та вводять в машинну будівлю, де закріплюють та від'єднують старого канату;

3. Старий кінець змотують з заклиненого барабану 7 на котушку 10; кінець нового канату звільнюють від закріплення в машинній будівлі, закріплюють до барабану 7 та намотують на нього; потім другий кінець нового канату закріпляють до порожнини 8, яким підтягують до верхнього приймального майданчику;

4. Переставний барабан 3 з'єднують з валом, від'єднують канат в точці закріплення у гирлі стовбура і переганяють по стовбуру порожнини: змінний канат закріплюють на рівні гирла стовбура та знімають з барабана. Змінюють канат барабана 3, після чого порожнини 4 підтягують на небагато вище верхнього підйомного майданчика та закріплюють канат на барабані від'єднуючи закріплення канату біля гирла шахти.

Регулювання довжини канату проводять обертанням заклиненого барабану при від'єднаному від корінного валу та загальмованим переставним барабаном, порожнину якого розташовують на нижньому приймальному майданчику.

При зміні підйомного канату порожнина переставної частини барабану розташовують на нижньому приймальному майданчику, а порожнини заклиненої частини - на рівні гирла стовбура.

Після навивки нового канату на заклинену частину та прикріплення кінця канату до порожнини переставна частина барабану приєднується до валу. Порожнина з новим канатом опускається в стовбур, а місце нового канату на заклиненій частині барабану займає другий старий канат. Подальші операції по навішуванню другого канату аналогічні навішуванню канату на переставний барабан двобарабанних машин. При регулюванні довжини канату порожнину переставної частини барабана опускають на нижній майданчик, при цьому порожнина заклиненої частини барабану не доходить до верхнього майданчика на довжину обох канатів. Потім відключають переставну частину барабану від вала та обертанням заклиненої частини підіймають порожнину до верхнього майданчика. Планово-перевантажувальні огляди та ремонти представляють систему заходів, що періодично повторюються по проведенню по запланованих за часом профілактичних робіт з огляду, уходу та догляду з усуненням несправностей, відновляючи працездатність установки.

Види та періодичність оглядів, об'ємів праці та нормативи часу на їх виконання регламентуються ПБ, ПТЄ та галузевими інструкціями.

Для підйомних установок прийняті наступні види оглядів:

5. Щомісячний огляд, проводиться машиністами з участю чергового слюсаря; огляд триває 15-20 хвилин;

6. Щодобовий огляд, проводиться бригадою під керівництвом механіка підйому. Технічній огляд та випробування проводять через 6 місяців після ревізії та наладки. Об'єм роботи, виконавчою комісією під керуванням головного механіка шахти.