Апарати для змащення компресорів

Вузли компресора, що змазуються, поділяються на холодні і гарячі. Холодні вузли, що не стикаються безпосередньо зі стисненим повітрям (підшипники, що направляють крейцкопфа і т.п.), мають температуру не вище 50 °С. Гарячі вузли, що безпосередньо стикаються зі стисненим повітрям, це циліндр, поршень, повітрянорозподільні пристрої, сальники. У холодних пунктах змащення компресора мастило зустрічає незначний опір, тому тут можна застосувати пристрої вільної подачі мастила, наприклад краплинні мастильніці.

У гарячих пунктах змащення компресора мастило зустрічає великий опір стислого повітря і тому повинно подаватися під тиском, для чого застосовують насоси.

Шестерний насос, що працює за принципом витиснення мастила двома обертовими зубчастими колісами, подає мастило до всіх холодних пунктів змащення компресора.

Тому, що кожен гарячий пункт змащення поршневого компресора характеризується своїм споживанням і опором руху мастила, тоді для подачі масла до гарячих пунктів застосовується многоплунжерний насос — лубрикатор, у якому кожний із плунжерів обслуговує тільки один пункт змащення (мал. 4.6.3.).Мал. 4.6.2. Фільтри

а) ~ чарунковий; б)- самовідчищувальний шторний

Мал.. 4.6.3. Лубрикатор

Самостійна робота № 14.

Тема 4.9. Електропостачання компресорних станцій.

Мета: розглянути: умови роботи двигунів компресорів, їх типи; апаратуру управління. Прищіплення навичок самостійної роботи студентами з навчальною та довідковою літературою.

Основні питання теми:

1. Умови роботи двигунів компресорів.

2. Типи двигунів, застосовуємих для компресорів.

3. Вибір двигунів.

4. Апаратура управління.

5. Електропостачання компресорних станцій.

Рекомендована література: [1] с.201-202, [2].

Методичні рекомендації.

При вивченні цієї теми необхідно з'ясувати, в яких випадках застосовуються асинхронні двигуни з короткозамкнутим ротором, і в яких синхронні двигуни, достоїнства останніх, особливості їх електропостачання. Формула для визначення потужності двигуна та їх типи, приведені в [1], [ 11].

Питання для самоперевірки.

1.В яких випадках ля приводу компресорів застосовуються синхронні, а в яких асинхронні двигуни?

2. Як застосовуються синхронні двигуни в електропостачанні компресорної станції?

3. Які опори виникають в двигуні компресора при пускі?

4. Як. вибрати двигун для компресора?

Тематичний контроль: Семінарське заняття № 4; Практична робота № 3.

Опорний конспект.

Для компресорів потужністю до 100 кВт використовуються асинхронні двигуни з короткозамкнутнм ротором, при великій потужності синхронні двигуни. Схема пуску синхронного двигуна показана на мал. 2.7.1. При пуску компресора в холосту двигун повинен зробити обертаючий момент, котрий затрачується на здолання статичних моментів опору на збільшення швидкості обертання робочого органу компресора. В процесі пуску поршневих компресорів двигун долає: тертя поршневих кілець та штока, тертя у підшипниках компресора; гідравлічний опір, який залежить від способу регулювання: опору, зумовленого силами інерції рухомих лопастей установки.

На величину опору при пуску впливає доброцінна обробка трущихся поберхонь, в’зкість масла, яке залежить від температури стінок циліндру і поршня, частота обертання компресорного валу. Треба мати на увазі, що механічний к.к.д. компресорів при пуску холодної машини у 1,35-1,4 рази менше значення механічного к.к.д., виникшого раніше.

На мал. 4.9.1 приведена схема розподілу електричної енергії у компресорному будинку при синхронних двигунах компресорів. Два силових кабелі, кожний із котрих розрахований на одночасну роботу всіх компресорів, підводяться до розподільних високострумних ящиків 1 і 2. 3 ними шипами з'єднані ящики 3,4,5 для пуску двигунів М₁, М₂, та М₃ компресорів і ящики 6,7 для вмикання трансформаторів Т₁ і Т₂. Від трансформаторів Т₁ і Т₂ (один робочий, інший резервний) напруга 380В підводиться за допомогою трьохфазної системи роз'єднання Р₁ та Р₂ до шин розподільного щиту.

На щиту розміщені електричні вимірювальні прилади, плавкі запобіжники і роз'єднувачі. З щиту низької напруги за допомогою роз'єднувачів Р₅, Р₆ і Р₃, Р₄ напруга 380В підводиться до магнітних пускачів К₁ – К₂ для пуску двигунів М₄ і М₅ генераторів Г₁ і Г₂ (один робочій, другий резервний) і для вмикання двигунів М₆ і М₇ насосів. Від генераторів постійна напруга 115В підводиться до щиту постійного струму крізь роз'єднувачі Р₇ і Р₈. За допомогою роз'єднувачів Р₉ та Р₁₀ постійний струм підводиться для зярядки аккумуляторної батареї АБ та живлення ланцюга сигналізації, а через роз'єднувачі Р₁₁, Р₁₂ і Р₁₃ - до синхронних двигунів компресорів для живлення обмоток збудження.

На щиту постійного струму установлене реле оберненого струму РОС для відмикання батареї АБ при вимкненні напруги на щиту.

На схемі позначені також П₁ – П₂ - плавні запобіжники.

Умови праці у будинку компресорів, які характеризуються зрівняно високою температурою повітря та шумом, вказують на повну цінність використання дистанційного управління компресорами з диспетчерського пункту при автоматизованому контролі за роботою установки.

Мал. 4.9.1. Схема розпоіподлу електричної енергії у компресорному будинку при синхропних двигунах компресорів.