Основи статистичних методів одержання даних земельного кадастру

Статистика взагалі займається збором і аналізом великих масивів даних.

Суть статистичних спостережень полягає в плано­мірному, науково обґрунтованому і організовано­му зборі масових даних про явища і процеси. Вони дають вихідні матеріали для наступного аналізу явищ, а тому від їх повноти і якості залежить обґрунтованість висновків.

Форми статистичних спостережень:

1. звітність;

2. перепис.

Звітність - така форма спостереження, при якій необхідні матеріали одержуються від організацій, під­при­ємств, установ у вигляді встановлених законом доку­мен­тів, які готуються і подаються систематично в статис­тич­ні органи.

Форми і строки звітності встановлює Держкомстат України (місячна, квартальна, піврічна, річна).

В системі ДЗК розповсюджена річна звітність (станом на 1.01, не пізніше 15.01).

Державні землевпорядні органи щорічно складають звіти про наявність земельних угідь, зрошуваних і осушених земель, розподіл їх за видами, власниками землі і землекористувачами, в межах населених пунктів.

Один раз в 5 років складаються звіти про наявність земель, їх розподіл за категоріями, угіддями, земле­власниками і землекористувачами, включаючи відомості про якісний стан і оцінку земель.

Форми земельної звітності: 6-зем - всі землі; 6а-зем - зрошувані землі; 6б-зем - осушені землі.

Деякі показники не підлягають звітності, тому необ­хідно проводити спеціальні статистичні спостереження, до яких належить перепис.

Перепис - це така форма спостереження, при якій статистичні органи збирають матеріали шляхом спеці­ально організованих на визначену дату обстежень (подіб­но перепису населення). При цьому враховується фактич­ний стан використання земель.

В Україні періодично проводять перепис зрошуваних і осушених земель, плодово-ягідних насаджень у вигляді інвентаризації земель (раз в 10 років). Інвентаризація земель проводилась на початку земельної реформи.

Перепис дає додаткові відомості, яких немає у звіт­ності, розширює дані, перевіряє достовірність звітності.

Основні способи статистичних спостережень:

• безпосереднє спостереження;

• документальний спосіб;

• опитування.

Безпосереднє спостереження - одержання необхідної інформації і заповнення земельно-кадастрової докумен­та­ції працівниками земельно-кадастрової служби на основі безпосереднього огляду об'єкта, при без посеред­ньому зніманні та коректуванні планово-картографічного матеріалу, обмірі посівних площ тощо.

Документальний спосіб передбачає вивчення різного роду документів (звітів про стан землеволодінь і земле­ко­ри­стувань, зрошуваних і осушуваних земель, затрат праці, урожайність) та планово-картографічних мате­ріалів.

Опитування означає реєстрацію фактів, що ґрунту­ються на свідченнях опитуваних (при відсутності документів). Цим способом користуються при визна­чен­ні врожайності сільськогосподарських культур при відсутності книги історії полів (відновлення документа­ції), для складання схеми попередників.

Основні статистичні методи аналізу даних земельного кадастру

Аналіз статистичних даних - найбільш складний і відповідальний етап статистичних досліджень.

Завдання аналізу полягає в тому, щоб виявити і пояснити закономірності, які проявляються у протіканні суспільних явищ і на цій основі сформулювати пра­вильні теоретичні і практичні висновки.

Використовуються такі статистичні методи аналізу даних земельного кадастру:

1. метод паралельних рядів (порівняння) - для визначення зв'язку між різними ознаками. Суть: порівняння даних, розташованих в таблицях;

2. балансовий метод - для встановлення зв'язку між явищами і його характеристиками шляхом розміщення взаємозв'язаних показників у таблиці, контроль підсум­ків окремих частин, які повинні бути рівними;

3. метод аналітичних групувань - аналіз взаємозв'язків між різними ознаками;

4. метод кореляційного аналізу - найбільш доскона­лий метод багатофакторного аналізу складних явищ, коли одна величина (ознака) залежить від великої кількості інших величин (ознак). Такі залежності дуже складні.

Наприклад, розмір валового доходу, урожайність зале­жить від розміру землекористувань, кількості добрив, площі посіву, спеціалізації, енергонасиченості, затрат праці, системи обробітку, якості земель, кліматич­них умов.

Існує прямий і обернений кореляційний зв'язок. Прямий - коли із збільшенням однієї ознаки, зростає значення іншої, яка від неї залежить (із збільшенням площі збільшується валовий збір при інших рівних умовах). Обернений (зворотній) - із збільшенням однієї ознаки, значення іншої, яка від неї залежить, змен­шується (із збільшенням продуктивності праці зменшу­ється собівартість одиниці продукції).

Тема 11	Створення і запровадження автоматизованої системи державного земельного кадастру (АСДЗК)
	Передумови створення АСДЗК. Призначення та принципи побудови АСДЗК. Цілі і завдання, структура АСДЗКУ. Організація баз даних АСДЗКУ.

Донедавна в Україні, як і на всій пострадянській те­ри­то­рії, стосовно земельного кадастру історично скла­ла­ся така ситуація, що поняття державного земельного ка­дастру фактично замінювалося поняттям стати­стич­ної звітності за встановленими формами. Іншими словами можна сказати, що існувала так звана "паперова технологія" ("книжна система") ведення державного земельного кадастру у вигляді земельно-кадастрової книги підприємства, організації, державної земельно-кадастрової книги району (міста), державного земельного кадастру області та в цілому держави. На сьогодні інтенсивний розвиток комп'ютерних інформаційних технологій дозволяє реалізувати ідею створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру, яка дасть можливість здійснювати оперативне управління земельними ресурсами.

АСДЗКУ— інформаційна система, що містить відомості про правовий режим земель, державну реєстрацію земельних ділянок, кадастрове зонування, кадастрові зйомки, бонітування ґрунтів, економічну оцінку земель, грошову оцінку земельних ділянок, облік кількості та якості земель.

Як і будь-яка система кадастру, автоматизована система повинна забезпечити дотримання основних принципів ведення кадастру:

1. Єдність.

2. Законність.

3. Безперервність.

4. Об'єктивність.

5. Оперативність.

6. Економічність.

7. Наочність.

8. Доступність.

Головна мета створення системи - формування інформаційної інфраструктури, яка забезпечує органи державної влади і громадян країни інформацією про землю і нерухомість, а також захищає права власників землі та землекористувачів на передані у власність і надані в користування землі.

Об'єктом автоматизації АСДЗК є земельний кадастр. Всі відомості про земельні ділянки (місце розташування, кількісні та якісні характеристики тощо) містяться в кадастрових базах даних. А тому з фор­маль­ної точки зору об'єктом автоматизації є сукупність процесів створення і функціонування баз даних.

Основними об’єктами обліку кадастрових баз даних є земельні ділянки (парцели), інформація про які вноситься до Реєстру земельних ділянок АС ДЗКУ. Крім цього, в БД АС ДЗКУ ведуться також: Реєстр власників та користувачів земельних ділянок, Реєстр правових документів та Реєстр прав. Передбачається також ведення в складі БД АС ДЗКУ Реєстру будівель та споруд (та їх частин, в тому числі квартир). Крім атрибутивних даних в БД АС ДЗКУ містяться також електронні планово-картографічні матеріали, до яких відносяться індексні карти, чергові кадастрові плани та інші тематичні планово-картографічні матеріали. Чергові кадастрові плани ведуться в ГІС-середовищі з забезпеченням програмно-інформаційної взаємодії з атрибутивними БД. Чергові кадастрові плани ведуться для всіх адміністративно-територіальних одиниць України.

Головним адміністратором ДЗК, як геоінформаційної системи є Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру»(див. ЗУ)