Стадійність землевпорядного проекту

Складання і економічне обґрунтування проекту є ос­нов­ними стадіями землевпорядного проекту і ведеться за прин­ципом “від загального до окремого”, від попередніх схема­тичних розробок до більш точних кінцевих рішень.

Кожному виду землевпорядних проектів характерні свої стадії проектних розробок.

Так, при складанні схем або програм проектні роботи виконуються по таких стадіях:

1. Землевпорядні вишукування (польові і камеральні).

2. Розробка проектних рішень.

3. Економічне обґрунтування прийнятих рішень.

4. Розгляд і затвердження схем або програм у від­по­від­них інстанціях.

5. Виготовлення проектної документації.

При складанні проектів межування земель і проект­тів внутрігосподарського землевпорядкування виділяють такі стадії:

1. Землевпорядні вишукування (польові і камеральні) для складання проекту.

2. Розробка ескізного проекту.

3. Розробка технічного проекту.

4. Економічне обґрунтування прийнятих рішень.

5. Розгляд і затвердження проекту.

6. Перенесення проекту в натуру.

7. Авторський нагляд за освоєнням проекту.

В робочому проектуванні виділяються такі стадії:

1. Землевпорядні вишукування для складання проекту (камеральні і польові, топографічне знімання місцевості в масштабі 1:1000 - 1:2000).

2. Розробка технічного проекту (виготовлення робочих креслень).

3. Кошторисно-фінансові розрахунки.

4. Обґрунтування проекту.

5. Перенесення проекту в натуру.

6. Авторський нагляд за освоєнням проекту.

ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ГРАФІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ, ЩО ВХОДЯТЬ ДО СКЛАДУ ПРОЕКТУ ЗЕМЛЕУСТРОЮ

До складу обов’язкових графічних матеріалів проекту землеустрою входять:

- креслення польового обстеження території землекористування;

- креслення розміщення попередників сільськогосподарських культур;

- картограма аґровиробничих груп ґрунтів з рельєфом місцевості;

- креслення організації та впорядкування сільськогосподарських угідь;

- креслення перенесення проекту в натуру (на місцевість).

Графічні матеріали виконуються, як правило, в чорно-білому оформленні. В окремих випадках, коли це передбачено відповідними інструктивно-методичними вказівками, графічні матеріали оформляються різнобарвно (ілюмінуються).

Формат аркушу визначається розмірами зовнішньої рамки. Значення та розміри основних форматів повинні відповідати вказаним розмірам сторін.

А0 – 1189х841 мм;

А1 – 594х841 мм;

А2 – 594х420 мм;

А3 – 297х420 мм;

А4 – 297х210 мм.

Для зручності розглядання, брошурування, зберігання та розмноження графічних матеріалів на копіювальних апаратах допускається застосування допоміжних форматів, які утворюються завдяки збільшенню сторін основних форматів, на величину, кратну розміру формату А4. При цьому коефіцієнт збільшення повинен бути цілим числом.

У зв’язку з різними технічними характеристиками копіювальної техніки, застосованої для розмноження, допускається відхилення розмірів сторін від установлених в межах +-3%.

5. Масштаби зображень на графічних матеріалах вибираються з наступного ряду:

а) для робочих проектів – 1:10; /1:15/; 1:20; /1:25/; /1:40/; 1:50; /1:75/; 1:100; 1:200; /1:400/; 1:500; /1:800/; 1:1000; /1:2500/; 1:5000.

б) для проектних розробок, проектів землеустрою, схем – 1:2000; 1:5000; 1:10000; /1:20000/; 1:25000; 1:50000; /1:75000/;

в) для карт землеволодінь (землекористувань) та інших сільськогосподарських карт, адміністративних одиниць – 1:50000; 1:75000; 1:100000; 1:200000; 1:300000; 1:500000.

При побудові креслень в двох масштабах – горизонтальному та вертикальному (профілі) – співвідношення між ними повинно знаходитись в межах 1:10 (наприклад, 1:500 та 1:50.

На графічних матеріалах передпроектних розробок та проектів масштаби розміщуються внизу аркуша на відстані 10 мм від внутрішньої рамки, на кресленнях робочих проектів – над зображенням. На демонстраційних матеріалах масштаб розміщується в ув’язці з загальною компоновкою креслення.