Рельєф місцевості

Виключно важливе значення при організації викори­стан­ня землі має рельєф місцевості як одна із просторо­вих властивостей землі. В сільськогосподарському вироб­ницт­ві рельєф впливає на формування і розміщення ґрунто­вих відмін, на природну рослинність, мікроклімат, повітряно-водний режим, гранулометричний склад ґрун­ту, що в свою чергу впливає на агротехнічні власти­во­сті і родючість. Рельєф впливає на організацію території сі­во­змін, полів, робочих ділянок, обробіток ґрунту, на організацію виробництва, на продуктивність праці, на ефективність машинно-тракторних агрегатів. При роботі на підйомах втрачається тягова потужність двигуна, в результаті зменшується поступальний рух агрегату, знижується ефективність використання сільськогосподар­сь­ких машин і продуктивність праці.

В несільськогосподарських галузях рельєф впливає на роз­робку генеральних планів планування і забудови тери­то­рії підприємства, установи, організації, на яких з вра­ху­ван­ням рельєфу і форми планують розміщення основних вироб­ничих і підсобних будівель і споруд, під'їзних шляхів, складських приміщень, елементів інфраструкту­ри, адміністративних будівель тощо.

Аналогічно враховують рельєф при використанні інди­відуальних землекористувань і землеволодінь.

Рельєф впливає на силу і характер поверхневого сто­ку, що викликає ерозійні процеси (змив і розмив), які з вели­кою шкодою впливають на сільськогосподарське вироб­ництво.

Величина ерозійних процесів і їх негативних факторів за­ле­жить не тільки від крутизни схилу але від характеру ви­ко­ри­стання території. Все це зобов'язує при земле­впо­ряд­куванні ретельно враховувати рельєф місцевості, особ­ливо, при складанні проектів внутрі­господар­сько­го землеустрою з контурно-меліоративною організацією території (КМОТ).

Ґрунтовий покрив

Врахування ґрунтового покриву особливе значення має в сільськогосподарському виробництві, тобто при сільськогосподарському використанні земель. Для інших галузей (промисловість, будівництво, транспорт тощо) якість земель великого значення не має.

Як відомо, ґрунтовий покрив тісно зв'язаний з рельє­фом місцевості. Раціональна організація і правильне ви­ко­ристання землі, як засобу виробництва, підвищення уро­жайності сільськогосподарських підприємств їх полів ви­магає детального вивчення ґрунтових умов.

Врахування властивостей ґрунтів має важливе зна­чен­ня при організації угідь і сівозмінних масивів, а також при розміщенні полів і бригадних ділянок. Під кожне угіддя і сівозміну необхідно відводити земельні масиви з однорідними ґрунтами, які найбільше відпові­да­ють по своїх властивостях для вирощування тих чи інших сільськогосподарських культур, та забезпечити мак­симальне підвищення урожайності і найбільш ефек­тив­не використання всієї території. В такому випадку обґрунто­ваним є застосування однієї агротехніки, одна­кових добрив та їх доз.

При розміщенні сівозмін і полів слід враховувати особ­ливості ґрунтів, які за своїми фізико-хімічними і біо­ло­гічними властивостями створюють рівні умови для росту сільськогосподарських культур, обумовлюють од­на­кові строки обробітку ґрунту, посіву культур і збору врожаю. На різних ґрунтах потрібно застосовувати різну агро­техніку вирощування сільськогосподарських куль­тур, вносити різні види і дози добрив.

Крім того, якість ґрунтового покриву враховується в землевпорядкуванні при відведенні земель і ви­зна­чен­ні витрат сільськогосподарського виробництва, при опо­даткуванні земель сільськогосподарського призна­чен­ня, при визначенні фізичної величини земельних час­ток (паїв) членів сільськогосподарських підприємств, при ви­ко­нанні економічної та грошової оцінки земель тощо.

Просторові особливості сільськогосподарського ви­роб­ницт­ва полягають, перш за все, в придатності земель для вирощування тієї чи іншої сільськогосподарської культури.

Придатність земель - інтегральний показник, який зале­жить від інших властивостей (рельєфу, ґрунтів тощо).

Землі, придатні для вирощування певних сільсько­господар­ських культур, неможливо сконцентрувати у ви­з­начених місцях, вони розкидані, як правило, окремими ма­си­вами на великій території.

При будь-якому виробництві промислової продукції ро­боча сила і засоби виробництва знаходиться у формі кон­к­рет­ного розміщення конкретного підприємства (рис. 2).

Організація засобів виробництва в сільському господарст­ві залежить від просторового розміщення земельних масивів придатних для вирощування тих чи інших сільськогосподарських культур і розміщення угідь. Тому для отримання позитивного ефекту від виробничої діяльності необхідно провести правильну організацію території з врахуванням просторових і інших властивостей землі, тобто правильно розмістити угіддя, сівозміни, культури в сівозмінах в залежності від придатності ґрунтів.

Рис. 2. Просторове розміщення земель, придатних для вирощування сільськогосподарських культур та сільськогосподарських угідь.

Умовні позначення:

1 - землі придатні для вирощування всіх районованих культур сільськогосподарських культур;

2 - ерозійно-небезпечні землі, непридатні для виро­щу­вання просапних сільськогосподарських культур;

3 - землі придатні для розміщення багаторічних насаджень;

4 - землі придатні для розміщення кормових угідь.