Методичні рекомендації до вивчення теми Перелік питань лекції (2 год)
Порядок оцінки та обліку товарів на оптових торговельних підприємствах.
Порядок приймання товарів за кількістю та якістю.
Документальне оформлення надходження товарів.
Синтетичний облік надходження товарів.
Облік транспортно-заготівельних витрат, пов’язаних з придбанням товарів на оптових торговельних підприємствах.
1. Порядок оцінки та обліку товарів на оптових торговельних підприємствах
Оцінка товарів у бухгалтерському обліку здійснюється по-різному залежно від стадії їх руху:
1) при придбанні товарів – за первісною вартістю;
2) при вибутті товарів – за одним із обраних підприємством методів оцінки вибуття запасів;
3) на дату складання Балансу – за нижчою з двох оцінок.
Оцінка товарів при їх надходженні незалежно від джерела придбання (від постачальників, від засновників за внесками до статутного капіталу, безкоштовне отримання у вигляді спонсорської допомоги або благодійних внесків, внаслідок бартерних операцій) здійснюється за первісною вартістю.
Первісна вартість – це фактична (історична) собівартість, що включає всі витрати, понесені підприємством на придбання товарів і доведення їх до придатного для використання стану (продажу).
Згідно з П(С)БО 9 «Запаси» до складу первісної вартості товарів, придбаних за плату від постачальників, включаються такі витрати:
суми, сплачені постачальнику згідно з договором за вирахуванням непрямих податків (купівельна ціна без ПДВ);
суми ввізного мита (на імпортовані товари);
транспортно-заготівельні витрати (витрати на доставку, відбір, експедирування, розвантаження, зберігання товарів, страхування ризиків доставки);
інші витрати (витрати на передпродажну підготовку товарів).
Первісною вартістю товарів, отриманих від засновників у погашення заборгованості за внесками до статутного капіталу, отриманих безкоштовно у вигляді спонсорської допомоги або благодійних внесків; внаслідок бартерних операцій на подібні чи неподібні активи є їх справедлива вартість. Справедлива вартість – це реальна ринкова вартість, що склалася на ринку з урахування попиту і пропозиції. Вона встановлюється експертною комісією за погодженням сторін.
Оцінка товарів при їх вибутті внаслідок продажу, псування, нестачі, уцінки або іншого списання здійснюється за одним із методів, обраним підприємством самостійно і зафіксованим у Наказі про облікову політику.
Згідно з П(С)БО 9 «Запаси» підприємство має право обрати один із таких методів оцінки вибуття товарів:
метод ідентифікованої собівартості – передбачає оцінку вибуття товарів за цінами їх фактичного надходження. Є найбільш точним з точки зору формування фінансових результатів, але потребує організації натурально-вартісного обліку товарів у розрізі їх найменувань і партіонного способу зберігання товарів. Застосовується при веденні обліку товарів за купівельними цінами до дорогих, взаємонезамінних товарів (автомобілі, побутова техніка, комп’ютерна техніка, меблі, ювелірні вироби тощо);
метод середньозваженої собівартості – передбачає оцінку вибуття товарів за середньозваженою ціною, яка визначається за формулою:
де ц – ціна окремої партії товарів,
к – кількість окремої партії товарів.
Цей метод застосовується при обліку товарів за купівельними цінами і є достатньо точним, оскільки враховує середню ціну на товари;
метод FIFO – базується на припущенні, що першими вибувають ті товари, які надійшли першими. Тому оцінка їх вибуття здійснюється за цінами перших за часом надходжень, а оцінка залишків товарів – за цінами останніх за часом надходжень. Оскільки ціни перших надходжень завжди в силу інфляції нижчі за ціни наступних, то за цим методом собівартість реалізованих товарів занижується, а прибуток підприємства завищується. Застосовується при обліку товарів за купівельними цінами, є вигідним для держави у фіскальних цілях;
метод ціни продажу – передбачає ведення обліку товарів за продажними цінами, облік і розподіл торговельної націнки в кінці місяця між залишками товарів і товарами реалізованими. Застосовується в роздрібній торгівлі та громадському харчуванні, не є абсолютно точним внаслідок усереднення розміру торгової націнки і заокруглень при розрахунках.
Згідно з пунктом 24 П(С)БО 9 «Запаси» оцінка товарів на дату складання Балансу повинна здійснюватися за нижчою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою реалізаційною вартістю (чиста реалізаційна вартість – це можлива ціна продажу за вирахуванням витрат на реалізацію товарів). Це означає, що пріоритетною є оцінка товарів за їх первісною вартістю. Але якщо товари втратили свої первісні якості внаслідок старіння, залежалості тощо, то їх оцінка має здійснюватися за цінами можливого продажу. В такому випадку товари підлягають обов’язковій уцінці, а різниця між їх первісною і чистою реалізаційною вартістю списується як витрати підприємства (за дебетом рахунку 946 «Втрати від уцінки товарів»).
У практиці бухгалтерського обліку оптових торговельних підприємств використовується облік товарів за купівельними цінами.
Облік товарів за купівельними цінами передбачає оприбуткування, зберігання і списання товарів при їх продажу за купівельними цінами. Купівельна ціна – це ціна постачальника без ПДВ.
Продажна ціна формується тільки при продажу товарів за формулою:
Купівельна ціна + Торгова націнка + ПДВ.
Цей спосіб застосовується в оптовій торгівлі (в роздрібній торгівлі і громадському харчуванні – лише за наявності комп’ютерної техніки і відповідного програмного забезпечення). Є простим у застосуванні; економічно виправданим, оскільки дає можливість легко реагувати на зміну кон’юнктури ринку відповідним розміром торговельної націнки; не потребує проведення переоцінки на товари у разі зміни продажної ціни, але вимагає організації натурально-вартісного обліку товарів у розрізі їх найменувань.
При цьому способі для обліку товарів використовується рахунок 281 «Товари на складі» – активний, балансовий. За дебетом відображається надходження товарів на склад, за кредитом – їх вибуття внаслідок продажу, нестачі, псування або іншого списання. Сальдо означає залишки товарів на складі на певну дату і відображається у 2 розділі активу Балансу за рядком 140 «Товари».
Бухгалтерські проведення з обліку руху товарів за купівельними цінами наведена в табл. 3.
Таблиця 3