6. Документальне оформлення та синтетичний облік псування товарів

На торговельних підприємствах у процесі надходження, зберігання і реалізації товарів виникають товарні втрати. Розрізняють два їх види – у межах норм природних втрат і понад норми природних втрат.

Втрати товарів у межах норм природних втрат виникають внаслідок природної втрати ваги (уцінки, утруски) і виявляються у ході проведення інвентаризації.

Втрати товарів понад норми природних втрат виникають у зв’язку з псуванням, боєм, браком їх у процесі зберігання і реалізації.

При виявленні зіпсованих товарів матеріально відповідальна особа подає керівникові підприємства доповідну записку, в якій перелічує такі товари, зазначає причини їх псування.

Керівник підприємства призначає комісію, яка має визначити обсяг втрат і причини їх виникнення. До складу комісії входять представник адміністрації, профспілкового комітету та матеріально відповідальна особа. Крім того, до складу комісії за необхідності залучають представника санітарної служби і спеціаліста – товарознавця відповідної групи товарів.

Комісія перевіряє кількість зіпсованих товарів їх якість, можливість використання або реалізації за зниженими цінами, встановлює причини псування і винних осіб. Ці дані фіксуються в акті про псування, бій і лом товарів (форма № 026).

Один примірник акта (перший) разом з поясненням матеріально відповідальної особи комісія передає головному бухгалтеру підприємства для перевірки і подання керівникові підприємства. Головний бухгалтер ретельно перевіряє правильність оформлення акта, ціни, підрахунки, після чого передає акт керівникові підприємства для розгляду і прийняття рішення.

На підставі акта і пояснення матеріально відповідальної особи керівник підприємства приймає рішення про те, за чий рахунок слід списати втрати. За рішенням керівника підприємства втрати від псування товарів можуть бути списані за рахунок підприємства або за рахунок матеріально відповідальної особи.

Якщо псування товарів сталося з вини матеріально відповідальної особи, то керівник підприємства дає письмове розпорядження про стягнення суми втрат за її рахунок. Коли ж це сталося не з вини матеріально відповідальної особи, втрати списуються за рахунок підприємства.

Одночасно з прийняттям рішення про списання втрат товарів керівник на підставі висновків комісії приймає рішення про доцільність і можливість подальшого використання зіпсованих товарів. Продовольчі товари, які згідно з висновком санітарної інспекції не можуть бути використані для харчових цілей, передають для переробки або на корм худобі. Непродовольчі товари можуть бути передані на металобрухт.

Продовольчі та непродовольчі товари, що не можуть бути використані на зазначені цілі, мають бути вилучені з торгівлі й знищені в присутності членів комісії, які склали акт. Про це роблять відповідний запис в акті.

При виявленні втрат від псування товарів з вини матеріально відповідальної особи, відшкодування завданих збитків здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 р. № 116 «Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей» та Закону України «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), нестачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння або валютних цінностей» № 217/95-ВР.

Відповідно до них, розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей (крім дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння) визначається: за балансовою вартістю цих цінностей (з вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50 % від балансової вартості на момент установлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, відповідного розміру податку на додану вартість та розміру акцизного збору за формулою:

Р₃ = [(Б^в – А) · І_інф. + ПДВ + А_зб.] · 2 + В_п + В_р,

де Р_з – розмір збитків, грн;

Б_в – балансова вартість на момент установлення факту розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, грн;

А – амортизаційні відрахування, грн;

І_інф. – загальний індекс інфляції, який розраховується на підставі індексів інфляції, які щомісяця визначають органи статистики;

ПДВ – розмір податку на додану вартість, грн;

А_зб. – розмір акцизного збору, грн;

В_п – фактичні витрати підприємства для відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей (у гривнях);

В_р – фактична вартість робіт з відновлення (витрати на доставку матеріалів і усунення пошкоджень) за цінами на день вчинення правопорушення (у гривнях).

При цьому різниця між розміром завданих збитків та балансовою вартістю зіпсованих товарів перераховується до бюджету.

Типова кореспонденція рахунків з обліку втрат від псування товарів у роздрібній торгівлі наведено у табл. 30.

Таблиця 30