5.Порядок слів у латинському простому реченні

Порядок слів у латинській мові відносно вільний. Пов’язане це з тим, що багатство морфологічних форм дає можливість встановити синтаксичний зв’язок між членами речення за флексіями. Але тенденції до певного порядку слів у латинському реченні досить помітні.

а) підмет (subiectum) здебільшого ставиться на першому місці;

б) присудок (praedicātum) – переважно на останньому;

в) прямий додаток стоїть тільки в акузативі без прийменника перед присудком;

г) узгоджене означення стоїть переважно після означуваного слова.

Уживання будь-якого члена речення з порушенням цих тенденцій підкреслює змістове або емоційне значення цього слова.

Дієслово esse (бути) у значенні дієслова-зв’язки не пропускається, за винятком прислів’їв, крилатих висловів, сентенцій.

Іменна частина складеного присудка може виражаєтися іменником, прикметником, дієприкметником, займенником і стоїть у номінативі, узгоджуючись із підметом.

Заперечення при дієсловах не змінює дієслівного керування і побудови речення.

У латинському заперечному реченні може бути тільки одне заперечення. Якщо в реченні є два заперечення, то все висловлювання набуває позитивного змісту.

Вправи

I. Визначте відміну іменників:

casus, us; mulier, ēris; femĭna, ae; spes, spei ; theātrum, i ; cor, cordis ; dea, ae; domĭna, ae; pater, tris ; pax, pacis ; urbs, urbis ; consensus, us ; cornu, us ; cultus, us ; dies, ēi ; domus, us ; exĭtus, us ; fides, ei ; fructus, us ; res, rei; multitūdo, ĭnis; natio, ōnis; necessĭtas, ātis ; humus, i; corpus, ōris ; cursus, us ; crudelĭtas, ātis ; tristitia, ae ; dens, dentis ; filius, i ; forum, i ; umbra, ae ; fundus, i.

II. Провідміняйте наступні іменники:

amīca, ae (f) – подруга, кохана asĭnus, i (m) – осел

domĭna, ae (f) – господиня, пані campus, i (m) – поле, пустище

incŏla, ae (m) – житель amicus, i (m) – друг

magistra, ae (f) – вчителька donum, i (n) – подарунок

puella, ae (f) – дівчина, дочка donum, i (n) – подарунок

silva, ae (f) – ліс exemplum, i (n) – приклад, зразок

pugna, ae (f) – бій, битва gladius, i (m) – меч

terra, ae (f) – земля malum, i (n) – яблуко

via, ae (f) – дорога, шлях ocŭlus, i (m) – око

bestia, ae (f) – тварина, звір verbum, i (n) – слово

ІІI. Визначте граматичні форми іменників (відмінок і число), запишіть словникову форму, перекладіть.

Зразок виконання: magistram – Acc. s., magistra, ae (f) вчительку

pecuniā, verbo, diligentiam, amicos, vitae, amīcas, agricŏlis, incolārum, dominōrum, moram, filias, viis, amico, victoriae, malōrum, linguārum, verba, discipulōrum, concordia, oppĭda, discipǔli, servos.

ІV. Провідміняйте словосполучення:

filius adoptīvus; popŭlus opressus; puer tuus; causa publĭca, negotium bonum,

circŭlus vitiōsus, noster collēga doctus, planta magna et pulchra, tuum praemium magnum.

V. Визначте відміну, рід, число, відмінок іменників та прикметників й займенників. Зразок виконання: in oppido antiquo – Abl.sing, II в. oppidum antiquum – у давньому місті.

filiam tuam, cum liběris meis, in Romā antiquā, pro patriā nostra, in campo lato, bella iusta, unum servum, aedificia alta, a magisto vestro, suo consilio bono, ex decreto, viro modesto, exemplis malis, mei collegae boni

VI. Узгодьте прикметники і присвійні займенники з іменниками:

femĭna, ae (f) Romānus, a, um

poēta, ae (m) clarus, a, um

popŭlus, i (m) antiquus, a, um

testamentum, i (n) meus, mea, meum

filius, a, um vester, vestra, vestrum

VII. Перекладіть речення на рідну мову:

1. Italia est magna paeninsŭla Eurōpae. 2. Roma et Genua sunt in Italiā. 3. Patriam amāre et defenděre debēmus. 4. Incŏlae Italiae nautae et agricŏlae sunt. 5. Charta non erubescit. 6. Historia est magistra vitae. 7. Aurōra musis amīca est. 8. Non scholae, sed vitae discĭmus. 9. Linguam Latīnam discĭmus. 10. Ad nonnullas disciplīnas scientia linguārum antiquārum necessaria est. 11. Puer librum Latīnum legit. 12. Magistra discipŭlas docet. 13. Magistra rogat, discipŭla respondet. 14. Ex lіngua stulta incommŏda multa. 15. Pecuniam non habeo. 16. Bonam filiam habet. 17. Culpam negant. 18. Filia epistŏlam legit. 19. Domĭna non laborat. 20. Pro patriā fortĭter pugnāte! 21. Athenae in Graeciā sunt. 22. Terra nostra multas silvas habet. 23. In Italiā frumentum bonum crescit. 24. Scythi sagittas, gladios et scuta habent. 25. Italia antiqua patria multōrum populōrum est. 26. In pericŭlis amīci veri sunt praesidium firmum. 27. Oppĭda Romanōrum firmos et altos muros habent. 28. Exempla mala discipulōrum pigrōrum discipŭlis bonis nocent. 29. Templa deōrum et deārum apud Graecos et Romānos magnifĭca sunt. 30. In oppidis antiquis sunt theatra, gymnasia, templa. 31. Inter oppĭdum et hortum tuum sunt agri. 32. Romāni in pugnā multos inimīcos occīdunt. 33. Stultōrum infinītus est numěrus. 34. Fortūna apud Graecos antiquos dea est. 35. Discipŭli in schola discunt. 36. Popŭlus Romānus in Capitolio convenit. 37. Credĭte mihi, semper vobis credo.

De Germaniā antiquā

Gaius Iulius Caesar et Publius Cornelius Tacĭtus vitam incolārum Germaniae antiquae descrĭbunt. Incŏlae Germaniae antiquae agricultūrae non student et littěras neglegunt. Vita incolārum liběra est. Incŏlae Germaniae in casis parvis habĭtant. In pugnis hastas gerunt.