V. Перекладіть на рідну мову.

De nominĭbus Romanōrum

Civĭbus Romānis tria nomĭna erant: primum erat praenōmen, secundum nomen gentilium (gentĭle), tertium cognōmen. Nomen gentilum genŭs cognōmen singŭlas familias commūnis geněris significabat. Ita Cicerōni, claro Romanōrum scriptōri, praenōmen erat Marcus, nomen gentilium Tullius (genus), cognōmen Cicěro (familia). Numěruos praenomĭnum erat parvus. Itāque Romāni in libris pro praenomĭne tantum littěram usurpābant, ut pro Gaio C., pro Lucio L., pro Marco M., pro Publio P., pro Quinto Q.

Слова до тексту

Cicěro, ōnis (m) – Ціцерон

civis, is (m,f) – громадянин, - нка

cognomen, ĭnis (n) – родинне ім’я, прізвисько

commūnis, e – загальний, спільний

familia, ae (f) – сім’я, родина

gentĭlis, e – родовий

genus, ěris (n) – рід, плем’я, походження

littěra, ae (f) – літера, буква

nomen, ĭnis (n) – ім’я, назва

numěrus, i (m) – число

parvus, a, um – малий, незначний

praenomen, ĭnis (n) – власне ім’я

primus, a, um – перший

scriptor, ōris (m) – письменник, автор

secundus, a, um – другий, наступний

signifĭco – 1 – позначати, відзначати

singŭlus, a, um – одиночний

tantus, a, um – такий великий, такий

tertius, a, um – третій

tres, tria – три

usurpo 1 – захоплювати

Commentarii de bello Gallĭco

Galia est omnis divisa in partes tres, quarum unam incolunt Belgae, aliam Aquitāni, tertiam, qui ipsōrum linguā Celtae, nostra Galli appellāntur. Hi omnes linguā, institūtis, legĭbus inter se differunt. Gallos ab Aquitānis Garumna flumĕn, a Belgis Matrona et Sequāna divĭdit. Horum omnium fortissĭmi sunt Belgae, propterea quod a cultu atque humanitāte provinciae longissĭme absunt, minĭmeque ad eos mercatōres saepe commeant atque ea, quae ad effeminandos anĭmos pertinent, important, proxĭmique sunt Germanis, qui trans Rhenum incolunt, quibuscum continenter bellum gerunt (Caesar, B.G. I, 1).

Слова до тексту

absum, afui, –, abesse – бути відсутнім, на відстані

alius, a, um – інший, чужий; один ... другий

anĭmus, i (m) – душа, дух, мужність, відвага

appello 1 – називати

Aquitānus, i (m) – аквітанець, мешканець Аквітанії

atque – також і, до того ж, що й

Belgae, ārum (pl. m) – белги, мешканці Галлії і давньої Бельгії

bellum, i (n) – війна

Celtae, ārum (pl. m) – кельти, назва племені, що мешкало переважно в Галії та Британії

commeo 1 – ходити туди й сюди; розїжджати

cultus, us (m) – виховання, культура

diffěro, stuli, lātum, ferre – різнитися

divido, visi, visum 3 – розділяти

effemĭno 1 – знижувати, робити слабким

flumen, ĭnis (n) – річка

fortis – мужнiй, сильний, відважний

fortis, е – сильний

Gallia, ae (f) – Галлія, країна що охоплювала території нинішніх Франції та Бельгії

Gallus, i (m) – галл, мешканець Галлії

Garumna, ae (f) – річка на территорії Галлії, нинішня Гарона

Germānus, i (m) – германець (мешканець Германії)

gero, gessi, gestum 3 – вести, нести

hic, haec, hoc – цей

humanĭtas, atis (f) – культура, освіченість

importo 1 – ввозити, привозити

incŏlo, colui, cultum 3 – жити, мешкати

institutum, i (n) – звичай, порядок, інститут

inter (з Acc.) – між, серед

ipse, ipsa, ipsum – сам

lex, legis (f) – закон

longe – довго, далеко

Matrona, ae (f) – Матрона, назва річки, нинішня Марна

mercator, ōris (m) – купець

omnis, e – весь

pars, partis (f) – частина

propterea – тому, з тої причини

Заняття 9. Часи системи перфекта пасивного стану

План

1. Дієприкметник минулого часу пасивного стану (Participium perfecti passīvi).

2. Часи системи перфекта пасивного стану:

a) минулий час доконаного виду дійсного способу пасивного стану;

б) давноминулий час дійсного способу пасивного стану;

в) майбутній час доконаного виду дійсного способу пасивного стану.

1. Participium perfecti passīvi (PPP) (дієприкметник минулого часу пасивного стану) утворюється додаванням до основи супіна родових закінчень -us, a, um.

lego, lēgi, lectum 3 – читати

lectum + us, a, um – lectus, a, um – прочитаний, а, е;

audio, audīvi, audītum 4 – слухати

audītum + ua, a, um – audītus, a, um – прослуханий, а, е, вислуханий, а, е.

2. Часи системи перфекта пасивного стану утворюються за допомогою PPP і допоміжного дієслова esse в часах системи інфекта.

Perfectum indicatīvi passīvi (Минулий час доконаного виду дійсного способу пасивного стану)

Правило утворення: PPP + esse (praesens indicatīvi actīvi)

audio, īvi, ītum, īre 4 – слухати

S. 1 audītus, a, um sum я був (була) вислуханий (а)

2 audītus, a, um es ти був (була) вислуханий (а)

3 audītus, a, um est він (вона, воно) був (була, було) вислуханий (а, е)

Pl.1 audīti, ae, a sumus ми були вислухані

2 audīti, ae, a estis ви були вислухані

3 audīti, ae, a sunt вони були вислухані

Plusquamperfectum indicatīvi passīvi (Давноминулий час дійсного способу пасивного стану)

Правило утворення: PPP + esse (imperfectum indicabīvi actīvi)

S. 1 audītus, a, um eram я був (була) вислуханий (а) раніше

2 audītus, a, um eras ти був (була) вислуханий (а) раніше

3 audītus, a, um erat він (вона, воно) був (була) вислуханий(а)

раніше

Pl.1 audīti, ae, a erāmus ми були вислухані раніше

2 audīti, ae, a erātis ви були вислухані раніше

3 audīti, ae, a erant вони були вислухані раніше

Futūrum II indicatīvi passīvi (Майбутній час доконаного виду дійсного способу пасивного стану)

Правило утворення: PPP + esse (Futūrum I indicatīvi actīvi)

S. 1 audītus, a, um, ero я буду вислуханий (а) раніше

2 audītus, a, um, eris ти будеш вислуханий (а) раніше

3 audītus, a, um, erit він (вона) буде вислуханий (а, е) раніше

Pl.1 audīti, ae, a erĭmus ми будемо вислухані раніше

2 audīti, ae, a erĭtis ви будете вислухані раніше

3 audīti, ae, a erunt вони будуть вислухані раніше

Вправи:

І . Утворіть і перекладіть participium perfecti passīvi:

capto 1; doceo, ui, doctum 2; dico, dixi, dictum 3; finio 4.

ІІ. Визначте граматичні форми (особа, число, час) поданих дієслів, перекладіть. Pictus est, scripti erant; gesta sunt; educāti erunt; victus est; lecta erunt; inscriptus est; doctus erit.

ІІІ.Перекладіть.

1. Oppidum permultis monumentis statuisqne ornātum est. 2. Multa bella a Romānis terrā mariqne gesta sunt. 3. In castris Helvetiōrum tabŭlae repertae sunt. 4. Romŭlus et Remus, urbis Romae conditōres, a lupā nutrīti sunt. 5. Semiramis a filio occīsa est. 6. In vita humāna dolōres et Gandia mixta sunt. 7. Tres milĭtes vulnerāti erant. 8. Plurĭmae gentes a Romānis in servitūtem redactae erant. 9. Bellum in Gallia gestum est. 10. Alexander Magnus ab Aristotěle, viro sapienti, erudītus est. 11. Ab Augusto forum aedificātum est. 12. Eloquentia data est multis, sapientia paucis. 13. Romŭlus et Remus, Romae conditōres, a pastōre regio educāti erant. 14. Cicěro pater patriae nominātus est. 15. Testamentum factum est. 16. Troia a Graecis delēta est.

De causa belli Troiāni

Erant nuptiae Pelei, regis Thessaliae, et Thetĭdis deae. Omnes dei invitāti erant, praeter Discordiam. Dea Discordiae ira commōta est et malum aureum inter epulantes iactāvit, in quo inscriptum erat ’’Pulcherrĭmae’’. Diu Iuno, Minerva, Venus de malo certābant. Denique iussu Iovis a Mercurio ad Parĭdem, regis Priami filium, ductae erant. Iuno Parĭdi potentiam, Minerva sapientiam, Venus Helěnam, pulcherrĭmam omnium muliěrum, promīsit. Paris Veněri malum tradĭdit. Paulo post a Priămo patre in Graeciam missus est. Ibi Helěnam, Menelai regis uxorem, rapuit. Hinc bellum Troianum incipĭtur. Multos annos ad Troiam pugnātum est. Denique Troia a Graecis dolō capta et deleta est.