Поділ на склади відбувається:

1. між двома голосними: sci-en-ti-a

4 3 2 1

2) між голосним та поодиноким приголосним: do-mus; між дифтонгом та поодиноким приголосним: cau-sa 2 1

2 1

3) перед сполученням muta cum liquida: pa-tri-a

3 2 1

4) у групі приголосних:

а) між двома приголосними: lec-ti-o, ses-si-o

3 2 1 3 2 1

б) у групі з трьох приголосних – перед останнім (крім сполучень групи muta cum liquida): sanc- tus, але doc- tri -na

2 1 3 2 1

5) префікси виділяються: de-scen-do

3 2 1

V. Наголос

Наголос у латинській мові ніколи не ставиться на першому складі від кінця слова.

Наголос ставиться на другому складі від кінця, якщо він довгий або закритий: a-mī-cus ma-gis-ter

3 2 1 3 2 1

Якщо другий склад від кінця слова короткий, або відкритий, наголос переноситься на третій склад:

′fe - mĭ- na prae - ′si – di – um

3 2 1 4 3 2 1

Довгота I короткiсть складу

I. Правила довготи (Наголос на другому складi від кiнця слова)

1. Голосний довгий, якщо над ним стоїть знак довготи ( ˉ ) (природна довгота):

natūra [na-tū-ra] – природа; longitūdo [lon-gi-tū-do] – довжина.

2. Дифтонги i диграфи завжди довгi: diaeta [di-ae-ta] – дiєта.

3. Голосний довгий за положенням, якщо вiн стоїть перед двома i бiльше приголосними: fundamentum [fun-da-men-tum] – основа; instrumentum [in-stru-men-tum] – знаряддя.

4. Голосний завжди довгий перед приголосними х або z:

reflexus [re-fle-xus] – рефлекс; oryza [o-ry-za] – рис.

ІІ. Правила короткостi (Наголос на третьому складi від кiнця слова)

1. Голосний короткий, якщо над ним стоїть знак короткостi ( ˘ ) (природна короткiсть): littĕra [lit-tĕ-ra] – буква; numĕrus [nu-mĕ-rus] – число.

2. Голосний перед голосним короткий:

obligatio [ob-li-ga-ti-o] – зобов’язання; praemium [prae-mi-um] – нагорода.

3. Голосний короткий перед h i сполученнями ch, ph, th, rh, sch:

contraho [con-tra-ho] – я стягую; philosophus [phi-lo-so-phus] – фiлософ.

4. Голосний короткий перед сполученням нiмих приголосних iз плавними: b, p, d, t, c, g з l або r (bl, br, рl, pr, tl, tr, cl, cr, gl, gr, dl, dr): cerebrum [ce-re-brum] – мозок; centimetrum [cen-ti-me-trum] – сантиметр.

Якщо довготу i короткiсть складу за положенням визначити неможливо, слiд звернутись до словника, де довгота позначається знаком ˉ, а короткiсть – ˘.

Вправи

І. Прочитайте слова. Поясніть вимову дифтонгів і диграфів:

aetas, auditorium, causa, proelium, poēta, praetor, vae, aes, praesens, роеnа, nauta, praemium, praesidium, quae, аër, аеra, Graecus, sаере, Eurōpa, Aegeus, Аеgyptus, Саuсăsus, аеternus.

II. Прочитайте слова. Поясніть правила вимови приголосного с:

aedificium, Cicěro, Cato, copia, civis, saecŭlum, punctum, crimen, dictātor, cursus, occido, receptum, cognōmen, prospectus, nascor, candidātus, caecus, саеlum, Саеsar, participium, curator, scio, vinco, dictor, coepi, cursus, dico, pactum, cibus, doctor, docens, vicinus, intellectus, cognosco, victoria, conflictus, credo, corpus, disciplina, scribo, secundus, curo.

ІІІ. Прочитайте слова. Поясніть вимову приголосних s i x:

Аsiа, discussio, illusio, basilĭca, sensus, mos, lex, bis, gens, praesidium, plus, senex, exercĭtus, exemplum, miser, secundus, honestus, usus, scribo, disco, musca, silva, si, nisi, desertor, sed, semper, casus, senātus, ferox, rosa, mensis, primus, exĭtus, extra, dexter, Xerxes, sextus, visus, exemplar, sociālis, externus, sacrficium, saltus.

IV. Прочитайте слова. Поясніть вимову сполучення ti:

antiquus, Latium, bestiа, natio, obligatio, prudentia, distantia, gratia, titŭlus, testis, stultitia, vitium, donatio, actio, sanctio, stipendium, participium, spatium, iustitia.

V. Прочитайте слова. Поясніть вимову буквосполучень ch, ph, th, rh:

Achīlles, chirurgus, architectus, schema, labyrinthus, Themis, authentĭcum, schola, triumphus, rhetorĭca, еlephāntus, symphonia, Carthăgo, thesaurus, Gracchus, Pyrrhus, sphaera, phalanx, Prometheus, Sophŏcles, delphīnus, Boristhenes.

VI. Прочитайте слова. Поясніть вимову буквосполучень su, ngu, qu :

lingua, Suebi, qui, quod, colloquium, аеquus, propinquus, pinguis, quadrātum,angŭlus, singulāris, qualificatio, quantum, quorum, consuetūdo, suavis, suasoria, summa, substantia, quamquam, qualĭtas, Sequāni, quartus, quaestor, quodlĭbet, quinque.

VII. Прочитайте слова, поділіть їх на склади. Поясніть правила наголосу:

agricultūra, alĭbi, Alexander, aqua, intervallum, humānus, gloria, fabŭla, littěra, agricŏla, collectio, Syracūsae, Lacedaemonius, qualĭtas, quantum, liquĭdus, sequester, unguis, lector, respublĭca, Romāni, Helěna, Titus Livius, Pythia, Pythagŏras, Daedălus, Germānus, sуllăbа, declāro, humānus, аrēna, Ноmērus, Cicĕro, collēga, Аthēnae, Неlĕna, роēta, machĭna, аquĭla, аmīса, Corsĭca, domǐnus, delрhīnus, candĭdus, datīvus, valĭdus, оссĭdo, antīquus, Iuppĭter, persōna, inсŏlа, Eurōpa, atŏmus, Осtōber, saecŭlum, fortūna, tabŭla, асcūso, cirсŭlus, edŭco, еdūco, gubernātor, oсеănus, bibliothēса, Demosthēnes, Democrĭtus, Неraclītus, adverbium, argumеntum, instrumentum, genetīvus, substantīvum, pericŭlum, Italĭcus, Vercingetorix, vestimentum, spectacŭlum, Еpicūrus, manipŭlus, Syracūsae, Spartānus, Thermopўlae.

Заняття 2. Verbum (дієслово)

План:

1. Загальні відомості про граматичні категорії дієслова.

1. Дієвідміни.

2. Основи й основні форми дієслова.

3. Теперішній час дійсного способу активного стану (Praesens indicatīvi actīvi).

4. Наказовий спосіб теперішнього часу (Imperatīvus praesentis).

5. Наказовий спосіб майбутнього часу (Imperatīvus futūri).

І. Граматичні категорії дієслова.

І. Tempus (час) :

Система інфекта : Система перфекта :

1. Praesens 1. Perfectum

2. Imperfectum 2. Plusquamperfectum

3. Futūrum I 3. Futūrum II