Підрядні речення з сполучником cum concessīvum (допустове)

Це тип підрядних допустових речень, який містить твердження, припущення, всупереч якому відбувається дія головного речення. Перекладається словами хоч, незважаючи на те, що. У головному реченні цим сполучникам часто відповідають слова tamen, attămen, at, certe, nihĭlo minus – однак, але, проте, все таки.

У підрядних допустових реченнях з cum concessīvum вживається кон’юнктив відповідно до consecutio tempŏrum.

Послідовність часів кон’юнктива у підрядних допустових реченнях з cum concessīvum

Головне речення	Підрядне речення
	одночасна дія	попередня дія	майбутня дія
головні часи: praesens, futūrum I, futūrum IІ	praesens coniunctīvi	perfectum coniunctīvi	coniugatio periphrastĭca actīva + sim, sis, sit
історичні часи: imperfectum, perfectum, plusquamperfectum	іmperfectum coniunctīvi	рlusquamperfectum coniunctīvi	coniugatio periphrastĭca actīva + essem, esses, esset

Littĕrae, cum sint paucae, varie tamen collocātae, innumerabilia verba efficiunt. – Літери, хоч вони є нечисленні, однак, розміщені по-різному, утворюють незліченні слова.

Plato, cum a tyranno Dionysio crudelĭter violātus esset, tamen eōdem rediit, precĭbus Dionis adductus. – Платон, хоч був жорстоко ображений тираном Діонісієм, однак, спонуканий просьбами Діонісія, повернувся до нього.

Підрядні речення з сполучником cum adversatīvum (протиставне)

Це тип підрядних часових речень, де дія підрядного протиставляється дії головного. Перекладається словами тим часом як, тоді як. У підрядних часових реченнях з cum adversatīvum вживається кон’-юнктив відповідно до consecutio tempŏrum:

1. Solus homo partĭceps est ratiōnis, cum cetĕra animalia sint expertia. – Тільки одна людина володіє розумом, тоді як інші істоти позбавлені його.

2. Nostrōrum equĭtum erat quinque milium numĕrus, cum hostes non amplius octingentos equĭtes habērent. – Число наших вершників складало п’ять тисяч, тим часом як вороги мали не більше восьмисот вершників.

Вправи:

I.Утворіть від дієслів третю особу однини та множини усіх часів дійсного та умовного способу:

castīgo, āvi, ātum 1 – осуджувати, лаяти, докоряти;

ago, egi, actum 3 – робити, діяти.

II. Провідміняйте дієслова в часах кон’юнктива активного та пасивного стану:

recĭto, āvi, ātum 1 – читати вголос, зачитувати;

cognosco, nōvi, nĭtum 3 – пізнавати, довідуватися.

II. Перекладіть речення на рідну мову і зробіть їх граматичний аналіз. Поясніть вживання в них часів кон’юнктива:

А. 1. Dicuntur etiam ab nonnullis senatorĭbus sententiae, ut legāti ad Caesărem mittuntur, qui voluntātem senātus ei propōnat. 2. Caesar dat negotium Senonĭbus, qui finitĭmi Belgis erant, ut ea, quae apud eos gerantur, cognoscant et sibi de his rebus nuntiant. 3. Caesar Pompeium persecūtus est, ne rursus copias alias comparāre et bellum renovāre posset. 4. Spartăcus bellum contra Romānos coepĕrat eo consilio, ut gladiatōres in patrias eōrum reducĕret. 5. Senātus, qui in magno timōre erat, ne Spartăcus Romam oppugnāret, M.Crassum contra eum misit. 6. Iuno misit duos serpentes, ut Hercŭlem, in cunabŭlis iacentem, necārent. 7. Athenienses Solōnem hortāti sunt, ut rem publĭcam aequis legĭbus temperāret. 8. Themistŏcles Atheniensĭbus persuāsit, ut classem aedificārent. 9. Ea condiciōne Proserpĭna Orpheo uxōrem reddĭdit, ne rediens ocŭlos flectĕret. 10. Auctorĭtas senātus tam magna erat, ut nemo sine eius voluntāte ullum facĕret. 11. T. Pomponius Attĭcus sic Graece loquebātur, ut Athēnis natus esse viderētur. 12. Lacedaemonii tam pauci erant numĕro, ut Persae minĭmi aestimārent eōrum copias.

B. 1. Athenienses, cum Persas vicissent, totam per Graeciam magno in honōre erant. 2. Spartăcus, cum ad Alpes venissent, persuadēre suis non potuit, ut partim in Galliam, partim in Graeciam iter facĕrent. 3. Cum Hercŭles duodĕcim labōres sustinuisset et hoc modo salūti homĭnum providisset, dei eum e servitūte Eurysthei liberavērunt. 4. Orpheus, cum gradus Eurydĭcae non audīret, ad uxōrem respectāvit. 5. Ulixes, cum in domum suam venisset, multis cum pericŭlis Penelŏpam, coniŭgem fidam, e manĭbus procōrum liberāvit. 6. Cum Aenēas vidisset Graecos nemĭni parcĕre, cum patre, coniŭge filiōque fugā salūtem petīvit. 7. Cum Aenēas sociīque eius iam sperārent se mox in Italiam perventūros esse, Iuno, inimīca Troianōrum, Aeŏlum orāvit, ut Aenēam perdĕret. 8. Cum Romāni uxōres non habērent, legātos ad vicīnas gentes misērunt et societātem conubiumque petivērunt. 9. Cum Cimbri et Teutŏnes Galliam provinciam vexārent, multi timēbant, ne Germāni brevi in Italiam invadĕrent. 10. Cum Alexander Magnus Milētum cepisset, milĭtes eius templum Cerĕris direptūri irrupērunt. 11. Cum Graeci ab Hectŏre fugarentur, Achilles arma sua Patroclo tradĭdit, quibus ille Troiānos fugāvit arbitrantes eum Achillem esse. 12. Cum Mucius Porsennam regem ignorāret, errāvit et ministrum quendam pro rege necāvit.

De Archimedis morte

Bello Punĭco secundo magna classis Romanōrum Marcellō ducĕ Syracūsas, urbem Siciliae, diu oppugnāvit. Nam Syracusāni tam acerrĭme resistēbant, ut exercĭtus Romanōrum per tres fere annos urbem capĕre non posset. Syracusānos autem in urbe defendendā multum Archimēdes iuvābat, vir doctissĭmus, variōrum bellicōrum opĕrum et machinārum inventor.

Tandem Romāni per dolum urbem cepērunt. Nam die festo, cum omnes fere Syracusāni vino oppressi dormīrent, delecta manus Romanōrum scalis admōtis in murum tanto silentio ascendit, ut custōdes eos non conspicĕrent. Tum caedes magna orta est. In hoc tumultu Archimēdes quoque perisse dicĭtur. Is, dum milĭtes Romāni urbem diripiēbant, domi sedēbat ita attente in cogitatiōne defīxus (nam in arēna formas quasdam describēbat), ut urbem captam esse non sentīret. Tum miles quidam in domum irrūpit strictōque gladio, quis esset, interrogāvit. Archimēdes autem nomĭne suo non indicāto: «Noli, — inquit, — obsĕcro, circŭlos meos turbāre!» Ităque а milĭte interfectus est. Marcellus, qui iam antea imperavĕrat, ut milĭtes vitae Archimēdis parcĕrent, cum mortem eius cognovisset, honorifĭce Archimēdem sepelīri iussit. Multis annis post Cicĕro, cum in Sicilia quaestor esset, sepulchrum Archimēdis ab ipsis Syracusānis ignorātum invēnit. Quo in sepulchro inĕrat sphaerae figūra et cylindri.